Рішення № 45642734, 19.06.2015, Роздільнянський районний суд Одеської області

Справа № 511/729/15-ц

Номер провадження: 2/511/371/15

Роздільнянський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2015 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Бобровська І. В.,

при секретарі - Яценюк О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Роздільна Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 акціонерного товариства Запорізький втормет, треті особи - ОСОБА_3, Приватне акціонерне товариство Українська пожежно-страхова компанія, про стягнення збитків та моральної шкоди, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ :

В березні 2015 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2 акціонерного товариства Запорізький втормет, (далі - ПАТ Запорізький втормет), ОСОБА_3 про стягнення збитків та моральної шкоди, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Зазначив, що 25 листопада 2014 року о 18 год. 00 хв. водій ОСОБА_3, перебуваючи з ПАТ Запорізький втормет у трудових відносинах (начальник цеху) та керуючи автомобілем марки «Івеко», номерний знак НОМЕР_1, який належить на праві власності товариству, на 281 км + 600м автодороги Одеса-Мелітополь-Новоазовськ буксирував технічно несправний причеп р.н. НОМЕР_2, чим порушив вимоги пункту 2.3а Правил дорожнього руху України (далі ПДР). Внаслідок технічної несправності на причепі відірвалось колесо, яке викотилося на полосу руху належного позивачу на праві власності автомобілю "Mercedes Benz 311 CDI Sprinter", р.н. НОМЕР_3, під його керуванням, що призвело до зіткнення. В результаті дорожно транспортної пригоди (далі ДТП) автомобіль позивача отримав механічні пошкодження. Розмір майнової шкоди складається: з вартості відновлюваного ремонту автомобілю в сумі 148 184 грн. 26 коп. та вартості матеріальних збитків на суму 51772 грн. 38 коп. Постановою Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 22 грудня 2014 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП). Приватне акціонерне товариство Українська пожежно-страхова компанія (далі ПАТ Українська пожежно-страхова компанія), в якій застрахована цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3, сплатило позивачу страхове відшкодування в сумі 50000 грн. в межах страхової суми, а різницю між страховим відшкодуванням та вартістю відновлюваного ремонту автомобілю в сумі 98184 грн. 26 коп., на думку позивача, повинен сплатити ПАТ Запорізький втормет. Крім того, позивач стверджує, що діями ОСОБА_3 йому як власнику пошкодженого майна спричинена моральна шкода, яку він оцінює в 30000 грн. Оскільки відшкодувати шкоду у добровільному порядку відповідачі відмовились, просить суд стягнути з ПАТ Запорізький втормет збитки в сумі 98184 грн. 26 коп., з ОСОБА_3 моральну шкоду в сумі 30000 грн.

Ухвалою суду від 16.04.2015р. в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, залучено ПАТ Українська пожежно-страхова компанія .

11.06.2015р. позивач ОСОБА_1 надав до суду змінені позовні вимоги, в яких він просить суд стягнути з відповідача ПАТ Запорізький втормет спричинені йому збитки у сумі 98 184,26 грн. та моральну шкоду у сумі 30 000 грн. Позовні вимоги до ОСОБА_3 позивач не заявляє.

Ухвалою суду від 11.06.2015р. замінено первісного відповідача ОСОБА_3 на належного відповідача ПАТ Запорізький втормет. ОСОБА_3 залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача ПАТ Запорізький втормет ОСОБА_5, ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_6 не визнали позовних вимог.

Співвідповідач, а в подальшому третя особа ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_6 посилались на те, що в позовній заяві, всупереч вимогам закону, не вказано, в чому конкретно полягає спричинена позивачу моральна шкода, з чого він виходив при вирахуванні її розміру, а крім того, за спричинену внаслідок ДТП працівником моральну шкоду повинен несіть відповідальність роботодавець ПАТ Запорізький втормет, тобто позов в цієї частині предявлений не до тієї особи. Просили в задоволенні позову до ОСОБА_3 відмовити повністю.

Відповідач ПАТ Запорізький втормет посилається на те, що вартість матеріальних збитків, спричинених позивачу внаслідок пошкодження належного йому автомобіля, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу відповідно до Звіту №11-023 спеціаліста - автотоварознавця складає 51772 грн. 38 коп., із цієї суми 50000 грн. вже сплачено страховою компанією. Сума вартості відновлюваного ремонту 148184 грн. 26 коп., визначена у звіті спеціаліста - автотоварознавця є розрахунковою, визначеною з метою розрахунку розміру матеріальних збитків відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції та Фонду державного майна України №142/5/2092 від 24.11.2003р., та не є тією сумою, що підлягає стягненню в рахунок відшкодування збитків, завданих внаслідок пошкодження автомобілю. Що стосується вимог про відшкодування моральної шкоди, то вони немотивовані та необґрунтовані. Просить в задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи - ПАТ Українська пожежно-страхова компанія до суду не зявився, заяв не надавав.

Дослідивши матеріали справи і вислухавши пояснення сторін та їх представників, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25 листопада 2014 року о 18 год. 00 хв. водій ОСОБА_3, перебуваючи з ПАТ Запорізький втормет у трудових відносинах (начальник цеху) та керуючи автомобілем марки «Івеко», номерний знак НОМЕР_1, який належить на праві власності товариству, на 281 км + 600м автодороги Одеса-Мелітополь-Новоазовськ в порушення вимоги п. 2.3а ПДР буксирував технічно несправний причеп р.н. НОМЕР_2. Внаслідок технічної несправності на причепі відірвалось колесо, яке викотилося на полосу руху належного позивачу на праві власності автомобілю "Mercedes Benz 311 CDI Sprinter", р.н. НОМЕР_3, під його керуванням, що призвело до зіткнення. В результаті ДТП автомобіль позивача отримав механічні пошкодження.

Постановою Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 22 грудня 2014 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. (а.с.18).

У відповідності до ч.4ст.61 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

ОСОБА_3 на момент вчинення ДТП перебував в трудових відносинах з ПАТ Запорізький втормет- працював на посаді начальника цеху, і виконував трудові обовязки був відряджений 25.11.2014р. на 3 дні до м.Миколаїв на підставі наказу №37/км для перевезення вантажу згідно подорожнього листа №55 від 25.11.2014р. вантажного автомобілю «Івеко», н.з. АА 8113 ІК, причеп АА 5266 ХР (а.с.42,58,59).

Відповідно до частини 1 статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових ) обов'язків.

Отже відповідальність юридичної або фізичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах, і шкода, заподіяна нею у звязку з виконанням трудових (службових) обовязків.

Також судом встановлено, що на дату вищевказаного ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована в ПАТ Українська пожежно-страхова компанія згідно полісу№АС/7287426 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 01.05.2014р., терміном дії з 23.05.2014 р. по 22.05.2015 р. (забезпечений транспортний засіб «Івеко», номерний знак НОМЕР_1), та згідно полісу №АС/7136515 від 11.12.2013р. терміном дії з 30.12.2013р. до 29.12.2014р. (забезпечений транспортний засіб причеп, номерний знак НОМЕР_2), за умовами яких ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну потерпілого встановлено в розмірі 50 000,00 грн. на одного потерпілого (а.с.56,57).

Згідно ст.2 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування", цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Аналогічна норма міститься в ч.2ст.999 ЦК України.

У відповідності до ст.3 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", метою здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Статтею 22 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоровю, майну третьої особи.

Стаття 29 Закону передбачає, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу

з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно ст.36 Закону Страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою. Якщо дорожньо-транспортна пригода сталася за участю декількох транспортних засобів, що перебували у з'єднанні між собою (у складі одного транспортного составу або під час буксирування із застосуванням жорсткого зчеплення чи з частковим навантаженням буксируваного транспортного засобу на платформу або на спеціальний опорний пристрій), виплата страхового відшкодування здійснюється страховиком, який уклав договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності щодо тягача, а в разі якщо цей тягач незабезпечений, регламентна виплата здійснюється МТСБУ.

Відповідно до наданого суду Звіту № 11-023 спеціаліста-автотоварознавця від 07.12.2014 року ФОП ОСОБА_7, складеного згідно Методики товарознавчої експертизи та оцінки транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства Юстиції України, Фонду державного майна України 24.11.2003р. № 142/52092 зі змінами, вартість відновлюваного ремонту автомобіля НОМЕР_4 складає 148184 грн. 26 коп. без ПДВ, коефіцієнт фізичного зносу складових автомобілю визначається рівним 0,7, а розмір матеріальної шкоди, завданої володільцеві в результаті пошкодження цього транспортного засобу при згаданому ДТП становить 51 772 грн. 38 коп. При цьому ціллю вказаного дослідження визначено оцінка вартості матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок аварійного пошкодження автомобіля для забезпечення можливості відшкодування майнової шкоди його володільцю, при цьому усі проміжкові висновки звіту застосовуються виключно в межах даної оцінки і можуть бути використані тільки в цілях визначення розміру майнової шкоди. (а.с.81-88).

На підставі страхового полісу та звіту спеціаліста ПАТ Українська пожежно-страхова компанія 19.03.2015р. сплатила позивачу страхове відшкодування в розмірі ліміту страхової суми 50000 грн. (а.с.97).

Статтею 1194 ЦК України визначено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобовязана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно Постанови № 4 Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» (п.6) не вважається особою, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка керує транспортним засобом у звязку з виконанням своїх трудових (службових) обовязків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, якщо з нею укладено цивільно-правовий договір. Така особа, враховуючи характер відносин, які між ними склалися, може бути притягнута до відповідальності роботодавцем лише у регресному порядку відповідно до статті 1191 ЦК.

Крім того, п.14 Пленуму говорить, що якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), було використано нові вузли, деталі, комплектуючі частини, у тому числі іншої модифікації, що випускаються в обмін знятих із виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не має права вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого вартості такого майна (у разі відшкодування збитків).

Судом встановлено, що ремонт пошкодженого транспортного засобу позивачем не проводився, ніяких нових вузлів, деталей, комплектуючих частин на автомобіль не встановлено, автомобіль з усіма комплектуючими частинами залишається у позивача. Вимоги заявлені про відшкодування збитків, при вирахуванні яких, на думку суду, повинна враховуватись зношеність пошкодженого майна.

Таким чином, суд вважає доведеними позовні вимоги позивача в частині стягнення з ПАТ Запорізький втормет збитків у вигляді різниці між страховим відшкодуванням та розміром матеріальної шкоди, спричиненої володільцю транспортного засобу внаслідок ДТП в сумі 1 772,38 грн.

Вирішуючи позовні вимоги позивача в частині відшкодування моральної шкоди, судбере до уваги, що, така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимогстатті 23 Цивільного кодексу України особою, яку визнано винною у скоєні дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 4 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» за моральну (немайнову) шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов'язків, відповідальність несе організація, з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах, а останній відповідає перед нею в порядку регресу (статті 130, 132-134 КЗпП), якщо спеціальною нормою закону не встановлено іншого (наприклад, ст.47 Закону України "Про телебачення і радіомовлення".

Суд погоджується з доводами позивача, що в результаті даного ДТП йому завдана моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, пов'язаних з пошкодженням його автомобіля.

Виходячи з наведеного та враховуючи тяжкість і тривалість моральних страждань, яких зазнав позивач, відшкодування моральної шкоди позивачу у розмірі 5000,00 грн., на думку суду, буде цілком відповідати засадам розумності, виваженості й справедливості та вимогам ч.3ст.23 ЦК України. Вказану суму слід стягнути з відповідача ПАТ Запорізький втормет .

Частково задовольняючи позовні вимоги позивача, суд стягує з відповідача ВАТ ПАТ Запорізький втормет на користь позивача судовий збір в сумі 212,81 грн. пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.10,11,60,61,88,209,212,214-215 ЦПК України, Законом України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст.ст.15,16,22,23,1167,1172, 1187,1188 ЦК України, суд , -

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 акціонерного товариства Запорізький втормет (адреса місцезнаходження : 69081, м.Запоріжжя, вул.. Панфьорова, 240, код ЄДРПОУ : 00193097) на користь ОСОБА_1 на відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок ДТП 1 772 (одна тисяча сімсот сімдесят дві) грн. 38 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 акціонерного товариства Запорізький втормет (адреса місцезнаходження : 69081, м.Запоріжжя, вул.. Панфьорова, 240, код ЄДРПОУ : 00193097) на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5 000 (п'ять тисяч) грн.00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 акціонерного товариства Запорізький втормет (адреса місцезнаходження : 69081, м.Запоріжжя, вул.. Панфьорова, 240, код ЄДРПОУ : 00193097) на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 212 (двісті дванадцять) грн. 81 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Роздільнянський районний суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя І. В. Бобровська