Рішення № 45642228, 23.06.2015, Приморський районний суд м. Одеси

23.06.2015

Справа № 522/8811/15-ц

Провадження № 2/522/6269/15

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2015 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Свяченої Ю.Б.

при секретарі Шеян І. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» про розірвання договору про стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з позовом до ПАТ «Імексбанк» про стягнення грошових коштів, який обґрунтовує тим, що між нею та відповідачем 18 липня 2014 року був укладений договір №1000008947 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20 січня 2014 року, згідно якого вона внесла на рахунок відповідача грошові кошти у сумі 100000, 00 дол. США строком до 18 серпня 2015 зі сплатою 11 % річних на вказану суму; договір №1000008945 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20 січня 2014 року, згідно якого вона внесла на рахунок відповідача грошові кошти у сумі 550000, 00 грн. строком до 18 серпня 2015 зі сплатою 25, 5 % річних на вказану суму; 19 листопада 2014 року був укладений договір №1000012098 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20 січня 2014 року, згідно якого вона внесла на рахунок відповідача грошові кошти у сумі 20300, 00 дол. США строком до 20 лютого 2015 зі сплатою 9, 50 % річних на вказану суму. В свою чергу, відповідач зобовязався після закінчення строку повернути суми вкладу та нараховані відсотки. Позивачка 12 січня 2015 року звернулась до Банку з заявою про дострокове розірвання вищевказаних договорів та стягнення вищевказаних сум депозитного вкладу. Однак, відповідач свої зобовязання щодо повернення вкладів не виконав, суми вкладів та нарахованих відсотків не повернув, безпідставно продовжує до цього часу користуватись її коштами.

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити та подав заяву про розгляд справи в заочному порядку.

Представник відповідача ПАТ «Імексбанк» у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням про вручення представнику Банку судової повістки.

Відповідно дост. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Тобто, враховуючи неявку представника відповідача за даною цивільною справою, а також наявність відповідної заяви представника позивачки про винесення заочного рішення, суд вважає можливим розглядати справу в заочному порядку.

Дослідивши матеріали цивільної справи, вислухавши думку представника позивачки, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що 18 липня 2014 року між ПАТ «Імексбанк» та ОСОБА_1 був укладений договір №1000008947 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20 січня 2014 року, згідно якого вона внесла на рахунок відповідача грошові кошти у сумі 100000, 00 дол. США строком до 18 серпня 2015 зі сплатою 11 % річних на вказану суму; договір №1000008945 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20 січня 2014 року, згідно якого вона внесла на рахунок відповідача грошові кошти у сумі 550000, 00 грн. строком до 18 серпня 2015 зі сплатою 25, 5 % річних на вказану суму; 19 листопада 2014 року був укладений договір №1000012098 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20 січня 2014 року, згідно якого вона внесла на рахунок відповідача грошові кошти у сумі 20300, 00 дол. США строком до 20 лютого 2015 зі сплатою 9, 50 % річних на вказану суму. В свою чергу, відповідач зобовязався після закінчення строку повернути суми вкладу та нараховані відсотки.

Відповідно до ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Вимоги позивачки про стягнення коштів ґрунтуються на двосторонніх правочинах договорах банківського вкладу, вчинених у письмовій формі. Предметом вищевказаних договорів банківського вкладу є безспірне зобовязання банку прийняти грошові кошти та повернути вкладнику суму вкладу та нарахованих відсотків у дату повернення (на його першу вимогу). А ні договорами, а ні законодавством підстав неповернення вкладів у вказаних випадках не передбачено.

У відповідності до положень ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. За приписами ст. 1059 ЦК України договір банківського вкладу укладається у письмовій формі.

Частиною 2 ст. 1060 ЦК України передбачено, що за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно до п. 3.3 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України від 03.12.2003 р. № 516 та зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України 29.12.2003 р. за № 1256/8577, за договором банківського вкладу (депозиту) незалежно від його виду, банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України від 12 квітня 1996 року №5 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів до відносин, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів», належать, зокрема, ті, що виникають із договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних побутових потреб громадян (у тому числі про надання кредитів, відкриття і ведення рахунків, проведення розрахункових операцій, приймання і зберігання цінних паперів, надання консультаційних послуг). Відносини щодо захисту прав споживачів можуть виникати також з актів законодавства або з інших угод, які не суперечать Закону.

Враховуючи вищевикладені норми, та зважаючи на те, що внески, які перебувають на вищезазначених рахунках у відповідача, належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, вона має право вимагати від відповідача повернення вказаних грошових коштів, що відповідає ст. 41 Конституції України, ст. ст. 321, 1060 ЦК України.

Відповідно до п. п. 6.1 п. 6 публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) банк повертає вклад або його частину та сплачує нараховані та несплачені проценти.

Згідно п. 6.4.1. публічного договору вкладник має право звернутись до Банку з письмовою вимогою про повернення суми Вкладу або його частини (якщо це передбачено Депозитним продуктом) до закінчення строку розміщення Вкладу, вказаного в Договорі про приєднання до Договору, за 7 (сім) банківських днів.

12 січня 2015 року ОСОБА_1 звернулась до відповідача з заявою про повернення суми вкладів. Однак, в порушення вищевказаних пунктів договору, відповідач свої зобовязання по поверненню коштів не виконав.

Також судом встановлено, що станом на 28 квітня 2015 року сума вкладу за договором приєднання №1000008945 від 18 липня 2014 року складає 656437, 25 грн. (550000, 00 грн. * 25, 5 % * 277/ 365 = 106437, 25; 550000, 00 грн. + 106437, 25 грн. = 656437, 25 грн.).

Сума вкладу за договором приєднання №1000008947 від 18 липня 2014 року складає 108348, 80 дол. США (100000, 00 дол. США * 11% * 277/ 365 = 8348, 80 дол. США; 100000, 00 дол. США + 8348, 80 дол. США = 108348, 80 дол. США).

Сума вкладу за договором приєднання №1000012098 від 19 листопада 2014 року складає 21103, 00 дол. США (20300, 00 дол. США * 9, 5% * 152/ 365 = 803, 00 дол. США; 20300, 00 дол. США + 803, 00 дол. США = 21103, 00 дол. США)

Тому, суд вважає за можливе стягнути з ПАТ «Імексбанк» на користь позивачки грошові кошти у вищевказаних розмірах.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд також вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

У звязку з несплатою позивачкою судового збору на підставі п. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», суд на підставі ч. 3 ст. 88 ЦПК України вирішив стягнути з відповідача в дохід держави судовий збір у розмірі 3 654, 00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.

Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право на справедливий суд, зокрема кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Виходячи з вищевикладеного, повно та всебічно дослідивши матеріали цивільної справи, вислухавши думку представника позивачки, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, що знайшли своє підтвердження у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15, 16, 526, 530, 1058, 1059, 1060 ЦК України, ст. ст. 3, 4, 10, 11, 57, 60, 88, 208-209, 212-215, 218, 224-225 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» про розірвання договору про стягнення грошових коштів, - задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» (код ЄДРПОУ 20971504, МФО 328384) на користь ОСОБА_1 грошові кошти за договором приєднання № НОМЕР_1 від 19 листопада 2014 року до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20 січня 2014 року на суму 21103 (двадцять одна тисяча сто три) дол. США, що за курсом НБУ станом на 28 квітня 2015 року становить 473762 (чотириста сімдесят три тисячі сімсот шістдесят дві) грн. 03 коп.; за договором приєднання № НОМЕР_2 від 18 липня 2014 року до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20 січня 2014 року на суму 108348 (сто вісім тисяч триста сорок вісім) дол. США 80 центів, що за курсом НБУ станом на 28 квітня 2015 року становить 2432430 (два мільйони чотириста тридцять дві тисячі чотириста тридцять) грн. 50 коп.; за договором приєднання № НОМЕР_3 від 18 липня 2014 року до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20 січня 2014 року на суму 656437 (шістсот пятдесят шість тисяч чотириста тридцять сім) грн. 25 коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» (код ЄДРПОУ 20971504, МФО 328384) в дохід держави суму судового збору у розмірі 3654 (три тисячі шістсот пятдесят чотири) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя Свячена Ю.Б.