Ухвала суду № 45637653, 19.03.2015, Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 499/317/15-ц

Провадження № 2/499/214/15

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

"19" березня 2015 р. смт.Іванівка

Суддя Іванівського районного суду Одеської області Кравчук О.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення моральної та матеріальної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

18 березня 2015 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення моральної та матеріальної шкоди.

Зі змісту ч. 4 ст.119 ЦПК України вбачається, що позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом.

Зі змісту ч.2 п.4, 5 ст.119 ЦПК України вбачається, що позовна заява повинна містити ціну позову щодо майнового характеру, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.80 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів сумою, яка стягується.

Позовна заява не містить визначену ціну позову, за наявності в позові вимоги, в тому числі майнового характеру.

З ч.5 ст.119 ЦПК України вбачається, що до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Згідно ст.4 Закону України «Про судовий збір» (далі Закон) ставка судового збору за подання до суду позовної заяви: майнового характеру 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати; немайнового характеру становить 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, за подання заяви про розірвання шлюбу становить 0,2 розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно п. 3 ст.6 Закону за подання позовної заяви одночасно майнового та немайнового характеру, судовий збір сплачується за ставками встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

За таких обставин позивачу слід визначити ціну позову та здійснити оплату судового збору виходячи з визначеної ціни позову, та вимоги немайнового характеру на рахунок Іванівського районного суду Одеської області за такими реквізитами - рахунок №31217206700200, отримувач УДКС в Іванівському районі Одеської області, ЄДРПОУ 37801601, банк отримувач УК в Одеській області, МФО 828011 й надати до суду оригінал квитанції про вчинення таких дій.

Така правова позиція підтверджується розясненнями Вищого спеціалізованого суду України який в: п.10 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року №10, (далі постанова) розяснив, що подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об'єктом справляння судового збору; п. 12 постанови розяснив, що у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з ч.3 ст. 6 Закону підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру. При цьому судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами; п. 13 постанови розяснив, що якщо в позовній заяві обєднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, повязані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою); в п.27 постанови розяснив, що якщо заявником не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому законодавством порядку та розмірі або (за необхідності) документів, що підтверджують звільнення від його сплати, заява (скарга) залишається без руху.

З п.6 ч.2 ст.119 ЦПК України вбачається, що позовна заява повинна містити зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 57 ЦПК доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

В позовній заяві не зазначено виходячи з положень ч.2 ст. 57 ЦПК України докази на підтвердження обставин: перебування у власності позивача земельної ділянки; звернення з відповідними заявами до правоохоронних органів; небажання відповідачів відшкодовувати завдану шкоду; розміру заподіяної шкоди; заподіяння позивачу моральної шкоди; наявності душевних, фізичних чи інших страждань; конкретного розрахунку розміру моральної шкоди, наявності майна (сіна) взагалі.

Позивачем не вказані підстави для звільнення від доказування.

За таких обставин позивачу слід надати до суду відомості з зазначенням доказів, що підтверджують кожну вказану в цій ухвалі обставину або причини неможливості їх зазначення та подальшого надання, а у випадку неможливості отримання таких доказів зазначити про це з подальшим направленням до суду відповідних клопотань про забезпечення цих доказів, виклик свідків, тощо.

Така правова позиція підтверджується розясненнями Верховного Суду України, який в абзаці 1 п.7 постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року №2 розяснив, що позовна заява повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК України. У звязку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

За правилами ч.1 ст.121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

З огляду на викладене, зазначену вище позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу, строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст. 121 ЦПК України, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення моральної та матеріальної шкоди - залишити без руху.

Надати позивачу строк 5 (п'ять) днів з дня отримання ним копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в мотивувальній частині ухвали.

Розяснити позивачу, що в разі невиконання вимог, вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, позовна заява буде повернута позивачеві.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

СуддяОСОБА_4