Ухвала суду № 45636671, 18.06.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №489/2203/14-ц 18.06.2015 18.06.2015 18.06.2015

Провадження №22-ц/784/1422/15

Категорія 27 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач апеляційного суду - ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2015 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Шаманської Н.О.,

суддів - Данилової О.О.,Лівінського І.В.,

при секретарі судового засідання Харитоновій І.В.,

за участю: представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_3

на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 31 березня 2015року по справі за позовом

публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»

(далі - ПАТ «КБ «Надра»)

до

ОСОБА_3,

ОСОБА_5

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

та зустрічним позовом

ОСОБА_5

до

ПАТ «КБ «Надра»

про визнання кредитного договору в частині недійсним,

в с т а н о в и л а :

У березні 2014 р. ПАТ «КБ «Надра» звернулося з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог, які уточнив під час судового розгляду, позивач зазначав, що 5 грудня 2007 р. р. між відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра», правонаступником якого є ПАТ «КБ «Надра» (далі Банк), та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 08/12/2007/840К-3551 на придбання транспортного засобу. За умовами договору ОСОБА_3 отримав 15922,77 доларів США строком до 3 грудня 2014 р. та зобовязався належно виконувати умови кредитного договору.

В порядку забезпечення вказаного кредитного зобовязання, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 виступили поручителями позичальника за договорами поруки й зобовязалися нести солідарну відповідальність з ним у повному обсязі за кредитним договором.

Вподальшому на прохання ОСОБА_3 Банк провів реструктуризацію боргових зобовязань останнього за договором від 5 грудня 2007 р. та ще двома кредитними договорами із ОСОБА_3 та його конвертацію в гривню, що було оформлено кредитним договором № 08/12/2007/980-К3551 від 11 січня 2013 р. строком дії до 3 грудня 2017 р. Поручителем ОСОБА_7 за кредитним договором від 11 січня 2013р. виступив ОСОБА_5 ОСОБА_6 виключена зі складу поручителів у звязку зі смертю.

Посилаючись на те, що позичальник неналежно виконує умови кредитного договору, в звязку з чим станом на 23 січня 2014 р. виникло 122873 грн. 70 коп. заборгованості, позивач просив стягнути вказану заборгованість солідарно з відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_5

У вересні 2014 р. ОСОБА_5 звернувся з зустрічним позовом до Банку про визнання недійсним кредитного договору від 11 січня 2013 р. в частині укладення ОСОБА_5 поруки, оскільки такого договору він не підписував, волевиявлення на це не мав, у день укладання Банк не відвідував, дізнався про існування цього договору лише у суді.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 23 вересня 2014р. зустрічну позовну заяву прийнято до спільного розгляду з первісним позовом.

Ухвалою цього ж суду від 19 вересня 2014 р. позовні вимоги до ОСОБА_6 залишені без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 207 ЦПК України.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 31 березня 2015 р. позовні вимоги Банку до ОСОБА_3 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Банку 122873 грн. 70 коп. заборгованості за кредитним договором. У задоволенні позову Банку до ОСОБА_5 відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_5 задоволено. Визнано недійсним кредитний договір № 08/12/2007/980 К 3551 від 11 січня 2013 р. в частині укладення договору поруки із ОСОБА_5 Розподілені судові витрати.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_3, посилаючись на недоведеність факту надання кредитних коштів та обґрунтованість розрахунку, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню на підставі наступного.

Так, судом встановлено, що у листопаді 2012 р. ОСОБА_3 звернувся до Банку з заявою про реструктуризацію раніше отриманого кредиту за договором №08/12/2007/840К-3551 від 05 грудня 2007 р. шляхом переведення його із розрахункової одиниці долар США у гривню.

Рішенням комітету Банку від 11 грудня 2012 р., оформленим протоколом № 75, було вирішено провести реструктуризацію кредитної заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором №08/12/2007/840К-3551 від 5 грудня 2007 р. шляхом проведення рефінансування у гривні та ще двох кредитних зобов'язань ОСОБА_3 за договорами 15/18810005/1178/02 від 28 січня 2007 р. та кредитною картою № 78999748 в розмірі заборгованості за основним зобов'язанням та відсотками на дати проведення рефінансування строком до 03 грудня 2017 р. за умови оформлення поруки ОСОБА_5

На виконання зазначеного рішення, 11 січня 2013 р. між Банком та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір Автопакет № 08/12/2007/980-К3551, відповідно до якого Банк надав позичальнику 124 551,81 грн. кредитом із строком повернення 03 грудня 2017 р. зі сплатою процентів за плаваючою ставкою 20,19% на виконання зобов'язань за кредитним договором №08/12/2007/840К-3551 від 5 грудня 2007 р., №15/18810005/1178/02 від 28 січня 2007 р. та кредитною картою № 78999748 (п.1.1.1.),

Згідно банківської виписки 11 січня 2013 р. на рахунок ОСОБА_3 були зараховані 124 551,81 грн., які були розподілені на цільове призначення кредитного договору №08/12/2007/980 - К3551 від 11 січня 2013р.

Із визначеним розміром заборгованості, що утворилася за кредитним договором №08/12/2007/840К-3551 від 5 грудня 2007 р., №15/18810005/1178/02 від 28 січня 2007 р. та кредитною картою № 78999748 ОСОБА_3 погодився підписавши договір реструктуризації (рефінансування) №08/12/2007/980 - К3551 від 11 січня 2013 р.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що умови цього договору відповідач ОСОБА_3 не виконує з грудня 2013 р. у звязку з чим утворилось 122873 грн. 70 коп. заборгованості, з яких :117 348 грн. 05 коп. заборгованість за кредитом, 4485 грн. 16 коп. заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 95 грн. 10 коп. пені та 945 грн. 39 коп. штрафу.

Розрахунок заборгованості відповідач ОСОБА_3 не спростував, а тому суд першої інстанції на підставі ст.ст. 526, 1048, 1050 ЦК України, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог Банку.

Доводи апелянта стосовно того, що розрахунок заборгованості наданий відповідачем не відповідає вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», так як не містить жодних даних щодо розрахунку заборгованості за тілом та відсоткам, колегія суддів вважає такими, що не можуть бути підставою для скасування судового рішення, оскільки відсутність розрахункових документів не спростовують правильність розрахунку заборгованості враховуючи той факт, що фактично розмір кредитної заборгованості за договорами №08/12/2007/840К-3551 від 5 грудня 2007 р., №15/18810005/1178/02 від 28 січня 2007 р. та кредитною картою № 78999748, був визначений та погоджений сторонами, про що свідчить договір реструктуризації (рефінансування) №08/12/2007/980 - К3551 від 11 січня 2013 р., а сума, отримана за цим договором, пішла на погашення заборгованості за попередніми кредитними договорами на підставі заяви самого позичальника, про що свідчать заява позичальника та меморіальні ордери ( а.с. 163-169, 178, 179).

За такого, колегія суддів не вбачає підстав для скасування судового рішення, ухваленого з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Рішення суду в частині задоволення зустрічного позову сторонами не оскаржувалось, а тому апеляційним судом не перевірялось.

Керуючись ст. ст. 303, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 31 березня 2015 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: