Ухвала суду № 45636536, 18.06.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №784/693/15-ц 18.06.2015 18.06.2015 18.06.2015

Провадження №22-ц/784/1340/15

Головуючий у першій інстанції-Разумовська О.Г.

Категорія 27 Доповідач апеляційної інстанції-Данилова О.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2015 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого - Данилової О.О.,

суддів - Лівінського І.В., Шаманської Н.О.,

при секретарі - Харитоновій І.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

ОСОБА_2

на заочне рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 27 квітня 2010 року у цивільній справі за позовом

публічного акціонерного товариства «Мегабанк»

до ОСОБА_3, ОСОБА_2

про дострокове розірвання кредитного договору, стягнення заборгованості, звернення стягнення на предмет застави

У С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2008 року ПАТ «Мегабанк» звернувся з позовом, який неодноразово уточнював, до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про дострокове розірвання кредитного договору, стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет застави (а.с. 91-95 т. 1).

Позивач зазначав, що 1 жовтня 2007 року між банком та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 273-14П/2007 (далі Кредитний договір), за яким останній отримав 137714 грн. кредитних коштів на придбання автомобіля, зі сплатою 18, 5 % річних на строк до 30 вересня 2014 року. Цього ж дня між банком та ОСОБА_3 укладено договір застави майна автомобіля марки Mazda модель 3 1.6, реєстраційний № НОМЕР_1, 2007 року випуску, та договір поруки № 273-14П/2007-п, за яким ОСОБА_2 зобовязалася відповідати перед банком за виконання ОСОБА_3 кредитних зобовязань. Внаслідок невиконання позичальником кредитних зобовязань станом на 25 листопада 2009 року виникла заборгованість у розмірі 160140, 73 грн., з яких 122446 грн. за тілом кредиту, 24497, 66 грн. заборгованість за відсотками, 3043, 15 грн. інфляційних збитків, 3% річних 488, 84 грн., 5748, 23 грн. пені та 3916, 85 грн. штрафу. Крім того, ОСОБА_3 порушив умови договору застави щодо обовязкового страхування предмета застави, що призвело до нарахування 13771,4 грн. штрафу.

Посилаючись на зазначене, ПАТ «Мегабанк» просив розірвати Кредитний договір, стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 160140,73 грн. кредитного боргу, звернути стягнення на предмет застави з наданням прав зняття автомобіля з обліку в органах ДАІ та реалізації будь-якій особі за найвищою запропонованою ціною, стягнути з ОСОБА_3 13771,40 грн. штрафу та відшкодувати 1777,62 грн. судових витрат (а. с. 176-180 т. 1).

Відповідач ОСОБА_3 позов визнав частково, заперечуючи право позивача на стягнення 13771,4 грн. штрафу та спосіб звернення стягнення на предмет застави (а.с. 66 т. 1).

Відповідачка ОСОБА_2 своєї позиції щодо позову не висловила. В судові засідання не зявлялась.

Справу розглянуто у відсутності відповідачів і заочним рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 27 квітня 2010 року позов задоволено, Кредитний договір достроково розірвано, стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 160140,73 грн. кредитного боргу, звернуто стягнення на предмет застави автомобіль марки Mazda модель 3 1.6, реєстраційний № НОМЕР_1, 2007 року випуску, стягнуто з ОСОБА_3 13771,4 грн. штрафу, та з кожного по 901,31 грн. судових витрат.

У січні 2015 року ОСОБА_2 звернулась до суду першої інстанції з заявою про перегляд заочного рішення, яка ухвалою суду від 27 квітня 2015 року залишена без задоволення (а.с. 24 т. 2).

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просила заочне рішення скасувати та відмовити у задоволенні вимог до неї. Апелянт посилалась на порушення судом норм процесуального права щодо розгляду справи у її відсутності та неврахування обставин, які вважала суттєвими для вирішення спору.

В судове засідання апеляційного суду відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не з'явились. Про час та місце судового засідання повідомлені належним чином (а.с. 60,61, 62 том 2).

Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Так, з матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що 1 жовтня 2007 року між банком та ОСОБА_3 укладено Кредитний договір (а.с. 5-9 т. 1), за яким останній отримав 137714 грн. кредитних коштів на придбання автомобіля зі сплатою 18, 5 % річних на строк до 30 вересня 2014 року. Договором (пункт 7) передбачені умови та порядок нарахування пені та штрафу за порушення умов кредитування.

Цього ж дня між банком та ОСОБА_3 укладено договір застави майна автомобілю марки Mazda, модель 3 1.6, реєстраційний № НОМЕР_1, 2007 року випуску, легковий седан-В, номер шасі JM 7 ВК 326 Х 71336903, обєм двигуна 1598, колір білий (а.с. 30-32 т. 1).

Також 1 жовтня 2007 року між банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 273-14П/2007-п, за яким остання зобовязалася відповідати перед кредитором за повернення кредиту, сплати процентів, неустойки та збитків, заподіяних позичальником (а.с. 99 т. 1).

Станом на 25 листопада 2009 року заборгованість за Кредитним договором складала 160140, 73 грн. : прострочена заборгованість за тілом - 24572 грн., поточна - 97874 грн.; заборгованість за відсотками - 24497, 66 грн., в тому числі прострочені 20973,94 грн.; пеня -5748, 23 грн.; штраф - 3916, 85 грн., а також 3043, 15 грн. інфляційних збитків, 3% річних 488, 84 грн. (а.с. 178-180 т. 1).

Наявність невиконаних зобов'язань, розмір заборгованості та її складові за Кредитним договором боржник ОСОБА_3 не оспорював.

Солідарне стягнення з боржника кредитного боргу (160140, 73 грн.) зі зверненням цього стягнення на предмет застави відповідає вимогам статей 589, 624, 625, 1048, 1050,1054 ЦК України.

Статтями 553, 554 ЦК встановлено, що поручитель відповідає в солідарному порядку з боржником у тому ж обсязі, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Договором поруки від 1 жовтня 2007 року, укладеним з ОСОБА_2, передбачені такі ж умови (пункт 2.1.1).

Повідомлення поручителю щодо порушення кредитних зобов'язань ОСОБА_3 та про необхідність повернення всього кредиту було направлено ОСОБА_2 рекомендованим листом у травні 2009 року (а.с. 121-124 т. 1).

Поручитель ОСОБА_2 не висунула проти вимоги кредитора заперечення, які би міг висунути сам боржник (частина 2 статті 555 ЦК).

Не містить таких заперечень і апеляційна скарга ОСОБА_4 (а.с. 27-29 т.2).

Наявність кредитної заборгованості, підстави для її стягнення, а також розрахунок боргу та його складові апелянт не оспорює, підстав припинення поруки (стаття 559 ЦК) не зазначає.

Таким чином, колегія суддів не вбачає порушень прав ОСОБА_4 як поручителя при покладенні на неї солідарного обовязку за Кредитним договором.

Не встановлено апеляційним судом і таких порушень норм процесуального законодавства, які призвели до невірного вирішення спору.

Судові повідомлення направлялись судом за останнім відомим місцем проживання відповідачки (а.с. 138, 161, 169, 172, 213 т. 1).

Повідомлення ОСОБА_2 про судове засідання 27 квітня 2010 року здійснено відповідно до статті 74 ЦПК через оголошення у пресі (а.с. 216 т.1).

Колегія суддів не може прийняти до уваги посилання апелянта на порушення закону працівниками ПАТ «Мегабанку» та незаконне заволодіння предметом застави і його продаж, оскільки ці обставини виходять за межі предмету позову. До того ж, ухвалою суду автомобіль передано на відповідальне зберігання третій особі (а.с. 201 т. 1), а рішенням суду на нього звернуто стягнення.

Не впливає на суть оскарженого рішення і нерозглянута заява апелянта про зупинення стягнення заборгованості (а.с.1 т. 2).

Як свідчать надані позивачем додаткові документи, реалізація предмета застави здійснена у лютому 2012 року, а отримані кошти перераховані в погашення заборгованості (а.с.63-67 том 2).

Інших доводів, які б спростовували висновки суду чи доводили б порушення ним норм матеріального та процесуального права, апеляційна скарга не містить.

Таким чином, колегія суддів не встановила підстав для скасування судового рішення в частині солідарного стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_2 як поручителя.

Керуючись статтями 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Заочне рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 27 квітня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді