Постанова № 45636087, 20.02.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа № 472/1848/14-п 20.02.2015 20.02.2015 20.02.2015

Номер провадження: 33/784/58/15

.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 33/784/58/15 Головуючий 1-ї інстанції: Тустановський А.О.

Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП Суддя апеляційної інстанції: Семенчук О.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2015 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Семенчука О.В.

при секретарі: Демянюк І.А.

за участю особи, яка притягнута до

адміністративної відповідальності ОСОБА_2

розглянув справу за апеляцією особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 на постанову Веселинівського районного суду Миколаївської області від 15 січня 2015 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Піщаний Брід Веселинівського району, Миколаївської області, громадянин України, не працюючий, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1,

- притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту строком на 7 діб.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 36 грн. 54 коп.

Згідно постанови суду, ОСОБА_2 визнано винним в тому, що 27 листопада 2014 року о 11 годині 30 хвилин, він керував автомобілем марки «ВАЗ-21063», державний номерний знак НОМЕР_1, по вул. Веселинівська - вул. Одеське Шосе в м. Миколаєві, з явними ознаками наркотичного сп'яніння. Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння, відповідно до встановленого порядку відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати вказану постанову суду у зв'язку з тим, що вона не відповідає фактичним обставинам справи.

Посилається на те, що працівники ДАІ незаконно відмовили йому в проведені перевірки на стан алкогольного сп'яніння за допомогою «Алкотестеру» на місці зупинки автомобіля, а також відмовили в супроводжені до медичного закладу для проходження медичного огляду.

Вказує, що одразу після складання протоколу про адміністративне правопорушення він пройшов медичний огляд в Миколаївському обласному наркологічному диспансері та згідно виписки з медичної картки № 1873 від 27.11.2014 року, у нього не виявлено ні алкоголю, ні наркотичних речовин, однак суд безпідставно не взяв це до уваги.

Заслухавши пояснення ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З постанови вбачається, що суд визнаючи ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, послався на протокол про адміністративне правопорушення АА2 №518009 від 27.11.2014 року, а також письмові пояснення двох свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про відмову ОСОБА_2 в їх присутності на вимогу працівників ДАІ пройти огляд на стан сп'яніння, відповідно до встановленого порядку.

Як в протоколі про адміністративне правопорушення, так і під час розгляду справи в апеляційному суді ОСОБА_2 пояснив, що він дійсно на місці зупинки працівниками ДАЇ відмовився від проходження медичного огляду на стан сп'яніння. Причиною такої відмови було те, що він поспішав до лікарні, куди їхав з родичами.

Таким чином, дослідивши всі наявні матеріали справи, враховуючи пояснення правопорушника, суд дійшов правильного висновку, визнавши ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тобто у відмові особи, яка керує транспортним засобом від проходження у встановленому порядку огляду на стан сп'яніння.

Доводи ОСОБА_2 про те, що суд безпідставно не взяв до уваги надану ним виписку із медичної картки № 1873 від 27.11.2014 року, згідно якої він не перебував в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки його притягнуто до відповідальності не за керування транспортним засобом в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, а за відмову пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан сп'яніння, що є порушенням вимог п.2.5 Правил Дорожнього руху України.

Що стосується твердження апелянта, що постанова суду не відповідає фактичним обставинам справи, а працівники ДАІ відмовили йому в супроводжені до медичного закладу для проходження медичного огляду, то суд вважає їх безпідставними, оскільки правопорушником власноручно було зазначено в протоколі про те, що він ознайомлений з положенням п. 2.5 Правил дорожнього руху України, однак все одно відмовляється їхати до медичного закладу для проходження огляду на стан сп'яніння, а також про відсутність претензій до працівників ДАІ. Також його відмову було належним чином зафіксовано в присутності двох свідків, пояснення яких узгоджуються з даними вказаними в протоколі про адміністративне правопорушення.

Доводи апелянта про те, що працівники ДАІ в порушення вимог чинного законодавства відмовили йому в проведені перевірки на стан алкогольного сп'яніння за допомогою «Алкотестеру» на місці зупинки, є безпідставними.

Так, згідно п. 2.12 Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 400/666 від 09.09.2009 року із змінами, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними у пункті 1.4 розділу 1 цієї Інструкції, уповноважена особа Державтоінспекції МВС направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.

Наведене вище свідчить про те, що працівниками ДАІ не було порушено порядок проведення огляду водія ОСОБА_2 на виявлення стану наркотичного сп'яніння, їх дії відповідають вимогам зазначеної вище Інструкції, оскільки огляд на стан наркотичного сп'яніння проводиться лише у закладі охорони здоров'я.

Що стосується адміністративного стягнення, накладеного на ОСОБА_2 судом першої інстанції, то воно відповідає санкції ч.1 ст.130 КУпАП.

Крім того, в суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 зазначив, що він не працює, проживає з батьками, які також не працюють, живуть за рахунок домашнього господарства, коштів на сплату штрафу не має, а тому просив суд залишити призначене йому стягнення у вигляді арешту та не позбавляти його права керування транспортним засобом, оскільки таке стягнення ще більше погіршить його тяжке матеріальне становище.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що підстав для зміни або скасування постанови суду немає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Веселинівського районного суду Миколаївської області від 15 січня 2015 року стосовно ОСОБА_2 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - залишити без зміни.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Миколаївської області О.В. Семенчук