Постанова № 45636082, 09.02.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа № 473/5815/14-п 09.02.2015 09.02.2015 09.02.2015

Номер провадження: 33/784/27/15

.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 33/784/27/15 Головуючий 1-ї інстанції: Тустановський О.М.

Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП Суддя апеляційної інстанції: Семенчук О.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2014 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Семенчука О.В.

при секретарі: Жданової О.М.

за участю особи, яка притягнута до

адміністративної відповідальності ОСОБА_2

розглянув справу за апеляцією особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 на постанову Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 23 грудня 2014 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Березівка, Березівського району, Одеської області, громадянин України, офіційно не працюючий, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1,

- притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 36 грн. 54 коп.

Згідно постанови суду, ОСОБА_2 визнано винним в тому, що 04 жовтня 2014 року о 08 годині 30 хвилин, керував автомобілем марки «ЗАЗ-1102», державний номерний знак НОМЕР_1, по вул. Г.Подзігуна в смт. Олександрівка, Вознесенського району Миколаївської області, з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння, відповідно до встановленого порядку відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати вказану постанову суду та закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення у зв'язку з закінченням строків притягнення його до адміністративної відповідальності.

Посилається на те, що він був тверезий та відмовився їхати до медичної установи для проходження медичного огляду у зв'язку з тим, що віз малолітню дитину з дружиною до лікаря в м. Южноукраїнськ.

Стверджує, що він визнав свою вину у протоколі про адміністративне правопорушення, лише під тиском працівників міліції.

Зазначає, що суд при накладені стягнення не врахував те, що він офіційно не працює, має тимчасові заробітки, позитивно характеризується, раніше до будь-якої відповідальності не притягувався.

Вважає, що провадження в справі про адміністративне правопорушення повинне бути закрите, у зв'язку з закінченням 04.01.2015 року строків притягнення його до адміністративної відповідальності.

Заслухавши пояснення ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З постанови вбачається, що суд визнаючи ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, послався на протокол про адміністративне правопорушення АА2 №529519 від 04.10.2014 року, а також письмові пояснення двох свідків про відмову ОСОБА_2 в їх присутності на вимогу працівників ДАІ пройти огляд на стан сп'яніння.

Доводи ОСОБА_2 про те, що він керував транспортним засобом не в стані сп'яніння і був тверезий не можуть бути прийняті до уваги, оскільки його притягнуто до відповідальності не за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, а за відмову пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан сп'яніння, що є порушенням вимог п.2.5 Правил Дорожнього руху України.

Під час розгляду справи апеляційним судом ОСОБА_2 підтвердив факт відмови, на вимогу працівників ДАІ, від проходження огляду на стан сп'яніння, оскільки поспішав до м. Южноукраїнська.

Таким чином, дослідивши всі наявні матеріали справи, суд дійшов правильного висновку, визнавши ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тобто у відмові особи, яка керує транспортним засобом від проходження у встановленому порядку огляду на стан сп'яніння.

Об'єктивних даних про тиск працівників ДАІ на ОСОБА_2 з метою визнання ним своєї вини у вчинені адміністративного правопорушення під час складання протоколу, матеріали справи не містять. Не надано таких даних і до апеляційного суду.

Що стосується доводів апелянта про необхідність закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку з закінченням строків притягнення його до адміністративної відповідальності, то вони є безпідставними.

Так, відповідно до вимог ч. 2 ст. 38 КУпАП за адміністративні правопорушення підвідомчі суду стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня його вчинення.

Як вбачається з протоколу, адміністративне правопорушення ОСОБА_2 було вчинено 04.10.2014 року.

Постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення стягнення Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області винесено 23 грудня 2014 року, тобто у строк встановлений законодавством.

Враховуючі дані про особу правопорушника, на які він посилається в апеляційній скарзі, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції на ОСОБА_2 правильно та відповідно до вимог ст. 33 КУпАП накладено мінімальне адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч.1 ст.130 КУпАП.

З урахуванням наведеного, підстав для скасування або зміни постанови суду немає, а тому вимоги апелянта не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 23 грудня 2014 року стосовно ОСОБА_2 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - залишити без зміни.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Миколаївської області О.В. Семенчук