Ухвала суду № 45633681, 24.06.2015, Вітовський районний суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд Миколаївської області)

Справа № 477/700/15-ц

Провадження № 2/477/443/15

У Х В А Л А

23 червня 2014 року суддя Жовтневого районного суду Миколаївської області Козаченко Р.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді у цивільній справі за її позовом до Миколаївського об'єднання оздоровчих підприємств Миколаївсільгоспздравниця про визнання права власності на нерухоме майно,

В С Т А Н О В И В:

В березні 2015 року позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому просила визнати за нею право власності на майновий комплекс, розташований в с. Лимани Жовтневого району Миколаївської області по вул. Фрунзе 111, та гараж, розташований в цьому ж селі по вул. Фрунзе 145-б.

Ухвалою судді Козаченка Р.В. від 31 березня поточного року було відмовлено у відкритті провадження в зв'язку з тим, що заявлений нею спір повинен був розглядатися в порядку господарського судочинства (договори купівлі-продажу майна нею були укладені як приватним підприємцем).

Проте, ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 13 травня 2015 року ухвала про відмову у відкритті провадження була скасована, а справа направлена до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у ній. Обґрунтування ухвали суду апеляційної інстанції полягало в тому, що ОСОБА_1 звернулася до суду за захистом своїм порушених прав та інтересів як фізична особа, тому спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

26 травня 2015 року справа повернулася до Жовтневого районного суду Миколаївської області та була передана судді Козаченку Р.В. для вирішення питання про відкриття провадження у ній, оскільки за правилами ст. 11-1 ЦПК України вона вже була раніше розподілена йому при первісному надходженні позову до суду.

Однак, перевіркою позову та доданих до нього матеріалів суддею було встановлено, що він не відповідає вимогам, які висуваються до позовної заяви при її подані до суду, які передбачені статтями 119-120 ЦПК України, тому позовна заява згідно з вимогами ст. 121 ЦПК України, ухвалою судді від 26 травня 2015 року була залишена без руху.

В той же час, 22 червня 2015 року до суду надійшла заява ОСОБА_1, яка була передана судді Козаченку Р.В. наступного дня, про його відвід у цій справі на підставі пп. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 20 ЦПК України.

В обґрунтування заяви вона вказувала, що ухвала судді про відмову у відкритті провадження за її позовом була скасована апеляційною інстанцією, тому цей же суддя не має права розглядати справу.

Також вбачала й інші підстави, які викликають сумніви в упередженості судді. Ці обставини полягають в тому, що ОСОБА_2, як слідчий суддя, постановив неправосудне рішення під час розгляду її скарги в рамках кримінального провадження № 12014150230000872, чим сприяв приховуванню вчиненню злочину та порушив положення ст. 214 ЦПК України, якою заборонена відмова в реєстрації заяви про вчинення кримінального правопорушення.

Суддя, перевіривши заяву ОСОБА_1, матеріали справи, прийшов до наступного висновку.

Підстави для відводу судді передбачені ст. 20 ЦПК України, а саме:

під час попереднього вирішення цієї справи він брав участь у процесі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, секретар судового засідання; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; він є членом сімї або близьким родичем (чоловіка, дружини, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сімї або близький родич цих осіб) сторони або інших осіб, які беруть участь у справі; якщо є інші обставини, які викликають сумнів в обєктивності та неупередженості судді; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, встанвлоений частиною третьою статті 11-1 цього Кодексу.

Однак передбачених законом підстав для відводу судді заявлено не було.

Апеляційний суд Миколаївської області, скасовуючи ухвалу судді про відмову у відкритті провадження, зазначив у своїй ухвалі, що справа повертається до того ж суду для вирішення питання про відкриття провадження у ній. Тому посилання заявниці на те, що справа була розподілена судді Козаченку Р.В. з порушенням ст. 11-1 ЦПК України безпідставна.

Її інші посилання про упередженість судді також не обгрунтована.

У судді Козаченка Р.В., як слідчого судді Жовтневого районного суду Миколаївської області, дійсно перебувала у провадженні скарга ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого щодо невнесення ним відомостей до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення. Проте фактично розгляд скарги по її суті розпочатий не був, так як оскаржувана бездіяльність була припинена слідчим шляхом внесення заяви ОСОБА_1 до ЄРДР. В зв'язку з цим, провадження за її скаргою було закрито, на підтвердження чого вона сама і надала копію ухвали слідчого судді.

Тобто її вказівка, що суддя Козаченко Р.В. постановив неправосудне рішення і сприяв приховуванню злочину абсолютно надумане та голослівне.

Посилання ОСОБА_1 на п. 1 ч. 1 ст. 20 ЦПК України, як на підставу для відводу судді, про що вона зазначила в назві своєї заяви, взагалі нічим необґрунтована.

Таким чином, заява про відвід судді задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 18, 20, 24, 209, 210 ЦПК України,

у х в а л и в:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Козаченку Р.В. відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Р.В. Козаченко