Справа № 1-52/2010р.
ВИРОК
іменем України
"02" березня 2010 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Дробинського О.Е.,
при секретарі Руденко А.О.,
з участю прокурора Луценко С.В.,
захисника адвоката ОСОБА_1,
законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_2,
представника служби у справах дітей Вознесенської районної державної адміністрації Миколаївської області ОСОБА_3,
законного представника неповнолітнього підсудного ОСОБА_4 ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вознесенську кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працює, не одруженого, інваліда третьої групи, навчається в 10 класі Вознесенської районної вечірньої школи, зареєстрованого за місцем проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, фактично мешкає за адресою: Миколаївська область, Вознесенський район, село Таборівка, вулиця Перемоги, будинок №2, судимості не має, знаходився на обліку в службі у справах дітей Вознесенської районної державної адміністрації Миколаївської області та в відділенні кримінальної міліції у справах дітей Вознесенського МВ УМВС з 28.03.2005 року, як дитина, що виховується у сім`ї, де батьки ухиляються від виконання батьківських обов`язків, примусові заходи виховного характеру відносно нього не застосовувалися,
в скоєнні злочину, передбаченого ст.291 КК України
В С Т А Н О В И В :
27 липня 2009 року біля 21 годин 00 хвилин в селі Таборівка Вознесенського району Миколаївської області неповнолітній підсудний ОСОБА_4, грубо порушуючи п.п. 6.2, 6.7 а, д, Правил дорожнього руху України, керував велосипедом Україна гальмівна система якого знаходилася в технічно несправному, але працездатному стані, який був не обладнаний звуковим сигналом та світлоповертачами: спереду білого кольору, по боках оранжевого кольору, позаду червоного кольору, перевозив на рамі велосипеда пасажира: свого молодшого брата ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, рухався по сухій проїжджій частині вулиці Леніна в умовах необмеженої видимості в напрямку міста Вознесенська Миколаївської області по смузі свого руху зі швидкістю біля 30 км/годину.
В районі будинку №46 по вулиці Леніна, продовжуючи рух керованого велосипеда, неповнолітній підсудний ОСОБА_4, виявив малолітнього пішохода ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_6, який почав перебігати дорогу з правого узбіччя по напрямку до лівого узбіччя. Неповнолітній підсудний ОСОБА_4, грубо порушуючи п.п. 1.3, 1.7, 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху України, проявивши неуважність до дорожньої ситуації та її зміні, відволікся від керування керованого ним велосипеда, не зменшив швидкість руху керованого ним велосипеда та не обрав швидкість, яка б забезпечувала безпечність руху, з урахуванням дорожньої обстановки, перевезення пасажира, а також стан свого транспортного засобу, не прийняв негайні заходи для зменшення швидкості в зв`язку з виявленням небезпеки для руху, для безпечного об`їзду перешкоди для руху, скоїв наїзд на малолітнього пішохода ОСОБА_7, хоча мав технічну можливість запобігти скоєнню наїзду шляхом завчасного зниження швидкості руху керованого ним велосипеда до такої, що безпечно б гарантувала безконтактний проїзд.
Внаслідок наїзду на малолітнього пішохода ОСОБА_7, ним були отримані тілесні ушкодження в виді лінійного перелому тім`яних кісток з розповсюдженням на склепіння черепу з забоєм лівої лобної долі головного мозку з садном та синцем в області волосистої частини голови, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, а також садна в області спини, нижніх кінцівок, синців в області лівої нижньої кінцівки, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Неповнолітній підсудний ОСОБА_4 в судовому засіданні вину визнав повністю, та підтвердив факт вчинення ним даного злочину при викладених вище обставинах. Він визнає, що своїми діями вчинив злочин з необережності, та щиро розкаюється в скоєному.
Законним представником неповнолітнього потерпілого ОСОБА_7 - ОСОБА_2, цивільний позов про відшкодування спричиненої матеріальної шкоди та завданої моральної шкоди, при розгляді кримінальної справи заявлений не був.
Також в судовому засіданні законний представник неповнолітнього потерпілого ОСОБА_7 ОСОБА_2 підтвердила факт скоєння відносно її малолітнього сина неповнолітнім підсудним ОСОБА_4 цього злочину, при викладених вище обставинах.
Крім повного визнання своєї вини в скоєнні даного злочину, вина неповнолітнього підсудного ОСОБА_4 підтверджується:
рапортом чергового Вознесенського МВ УМВС, відповідно до якого вранці 28.07.2009 року, йому було повідомлено по телефону з Вознесенської центральної районної лікарні, про доставлення до лікарні малолітнього ОСОБА_7 22.12.2003 року з закритою черепно-мозковою травмою. /а.с.4/. заявою законного представника малолітнього потерпілого ОСОБА_7 ОСОБА_2, про те, що 27 липня 2009 року біля 21 годин 00 хвилин в селі Таборівка Вознесенського району Миколаївської області неповнолітній підсудний ОСОБА_4, керуючи велосипедом Україна, в районі будинку №46 по вулиці Леніна, здійснив наїзд на її сина, малолітнього пішохода ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_6, який почав перебігати дорогу з правого узбіччя по напрямку до лівого узбіччя./а.с.5/. протоколом огляду місця події від 17.08.2009 року, під час якого оглянуто проїжджу частину вулиці Леніна в районі будинку №46 в селі Таборівка Вознесенського району Миколаївської області, де 27 липня 2009 року біля 21 годин 00 хвилин неповнолітній підсудний ОСОБА_4, керуючи велосипедом Україна, здійснив наїзд на малолітнього пішохода ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_6, який почав перебігати дорогу з правого узбіччя по напрямку до лівого узбіччя./а.с.17-18/. протоколом огляду від 17.08.2009 року, під час якого у матері неповнолітнього ОСОБА_4 ОСОБА_8 був вилучений дорожній велосипед Україна. /а.с.19-21/. висновком судово-медичної експертизи №605 від 14.08.2009 року, відповідно до якого, у малолітнього ОСОБА_7, були виявлені тілесні ушкодження в виді лінійного перелому тім`яних кісток з розповсюдженням на склепіння черепу з забоєм лівої лобної долі головного мозку з садном та синцем в області волосистої частини голови, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, а також садна в області спини, нижніх кінцівок, синців в області лівої нижньої кінцівки, які відносяться до легких тілесних ушкоджень. Дані тілесні ушкодження могли виникнути від дії тупих предметів, при ударі об поверхню велосипеда, с наступним падінням та ударами об тверду поверхню, які виникли до його госпіталізації до Вознесенської центральної районної лікарні, куда він був доставлений 28 липня 2009 року в 0 годин 45 хвилин. /а.с.22-23/. протоколами відтворення обстановки та обставин події з малолітнім потерпілим ОСОБА_7, а також з неповнолітнім підсудним ОСОБА_4, в яких вони повідомили про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 27 липня 2009 року біля 21 годин 00 хвилин в селі Таборівка Вознесенського району Миколаївської області, під час якої неповнолітній підсудний ОСОБА_4, керуючи велосипедом Україна, в районі будинку №46 по вулиці Леніна, здійснив наїзд на малолітнього пішохода ОСОБА_7, який почав перебігати дорогу з правого узбіччя по напрямку до лівого узбіччя./а.с.35-40/. висновком судової автотехнічної експертизи №2/170 від 23.09.2009 року, відповідно до якого рульове керування велосипеда Україна знаходилося у працездатному стані, гальмівна система знаходилася в технічно несправному, але працездатному стані. /а.с.42-46/. висновком судової автотехнічної експертизи №1/178 від 28.09.2009 року, відповідно до якого ОСОБА_4, під час керування дорожнім велосипедом Україна, при виконанні вимог п.п. 1.7, 12.1, 12.3, 12.4 Правил дорожнього руху України, мав технічну можливість запобігти скоєєню дорожньо-транспортної пригоди, шляхом завчасного зниження швидкості руху, керованого ним велосипеда до такої, що безпечно гарантувала безконтактний проїзд. В діях водія дорожнього велосипеда Україна вбачається невідповідність вимогам п.п 1.7, 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху України. /а.с.48-52/. постановою про долучення до кримінальної справи речових доказів, а саме: дорожнього велосипеду Україну. /а.с.76-77/.Аналіз та оцінка приведених в сукупності доказів приводять суд до переконання доведенності вини неповнолітнього підсудного ОСОБА_4, і тому його дії суд кваліфікує за ст.291 КК України, тобто порушення чинних на транспорті правил, що убезпечують рух, якщо це спричинило тяжкі наслідки.
Обставинами, які пом`якшують покарання неповнолітньому ОСОБА_4 суд визнає його щире каяття, а також вчинення злочину неповнолітнім.
Обставин, які б обтяжували покарання неповнолітньому підсудному ОСОБА_4 судом не встановлено.
При визначенні покарання неповнолітньому підсудному ОСОБА_4, суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного ним злочину, умови життя підсудного, його соціальне та матеріальне становище, стан його здоров`я, а саме те, що він є інвалідом третьої групи, особу підсудного, який є не судимим, та скоїв злочин неповнолітнім.
При визначенні покарання неповнолітньому підсудному ОСОБА_4, суд також враховує скоєння ним злочину з необережності, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії злочину середньої тяжкості.
З урахуванням всіх обставин кримінальної справи, суд приходить до висновку, що повинно бути призначено основне покарання в виді позбавлення волі відповідно до мінімальної межі, передбаченої санкцією ст.291 КК України для даного виду покарання, яке буде необхідним і достатнім для виправлення підсудного ОСОБА_4, та попередження нових злочинів.
Крім того суд вважає можливим призначити підсудному ОСОБА_4, покарання із застосуванням випробування, відповідно до ст. ст. 75, 104 КК України.
Питання про речові докази підлягають вирішенню відповідно до п.5 ч.1 ст.81 КПК України. /а.с. 76-77/.
Відповідно до ст. 93 КПК України всі судові витрати покладаються на засудженого, та підлягають стягненню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 323, ст.324 КПК України, суд
З А С У Д И В :
ОСОБА_4 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ст.291 КК України, та призначити йому покарання в виді 1 /одного/ року позбавлення волі.
На підставі ст.ст. 75, 76, 104 КК України засудженого ОСОБА_4 від призначеного покарання звільнити, встановивши йому строк випробування 1 /один/ рік, зобов`язавши засудженого не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з`являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили, залишити без змін підписку про невиїзд.
Речовий доказ по кримінальній справі: дорожній велосипед Україна, який передано на зберігання до камери речових доказів Вознесенського МВ УМВС повернути громадянину ОСОБА_5, який мешкає за адресою: Миколаївська область, Вознесенський район, село Таборівка, вулиця Леніна, будинок №172, який є законним представником неповнолітнього підсудного ОСОБА_4 /а.с.76-77/.
Судові витрати стягнути з засудженого ОСОБА_4:
на користь НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області УДК в Миколаївській області р/р 35229001000016 код платежа 25574110, МФО 826013 - 456 /чотириста п`ятдесят шість/ гривень 35 копійок за проведення судової автотехнічної експертизи №2/170 від 23.09.2009 року /а.с. 47/. 202 /двісті дві/ гривні 80 копійок за проведення судової автотехнічної експертизи №1/178 від 28.09.2009 року /а.с.53/.Апеляції на вирок можуть бути подані до Апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд на протязі 15 діб з моменту оголошення вироку, а засудженим в той же строк, з моменту одержання копії вироку.
Суддя: Дробинський О.Е.
Судове рішення № 45633302, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області було прийнято 02.03.2010. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 1-52/2010р.. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: