Ухвала суду № 45629403, 05.12.2014, Лисичанський міський суд Луганської області

415/3847/14-к

1-КС/415/440/14

УХВАЛА

05.12.14 року Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Грибанової Л.О.

за участю:

секретаря Демченко Е.Є.,

прокурора Сичова В.М.,

захисника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області заяву

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця селища Донецький міста Кіровська Луганської області, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого у ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого у ІНФОРМАЦІЯ_4,

про відвід головуючого судді Лисичанського міського суду Дядько Л.І. у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_2 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.260 ч.2, ст.263 ч.1 КК України,

встановив:

Заявник ОСОБА_2 звернувся до Лисичанського міського суду з заявою про відвід судді Дядько Л.І., головуючої у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_2 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.260 ч.2, ст.263 ч.1 КК України, у звязку з наявністю обставин, які викликають сумнів у її неупередженості та грубим порушенням останньою норм кримінального процесуального законодавства України.

В обґрунтування своїх вимог заявник ОСОБА_2 в своїй заяві зазначив, що головуюча суддя Лисичанського міського суду Дядько Л.І. у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_2 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.260 ч.2, ст.263 ч.1 КК України, не має права розглядати зазначену кримінальну праву, оскільки остання раніше була задіяна у розгляді іншої кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_2 у скоєнні інших злочинів, що викликає певні сумніви у неупередженості судді при розгляді данного кримінального провадження.

Суд, дослідивши надану ОСОБА_2 заяву, вислухавши думку захисника обвинуваченого ОСОБА_2 ОСОБА_1, погоджуючись з думкою прокурора Сичова В.М., вважає, що заява ОСОБА_2 про відвід судді Лисичанського міського суду Дядько Л.І., головуючої у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_2 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.260 ч.2, ст.263 ч.1 КК України, задоволенню не підлягає, оскільки, відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства, для відведення судді наявність сумніву у його неупередженості з причин розгляду іншої кримінальної справи є недостатньою.

Відповідно до положень ст.75 КПК України визначено перелік обставин, що виключають участь судді в кримінальному провадженні, а саме, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сімї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача,

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник,

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сімї заінтересовані в результатах провадження,

4) наявності інших підстав, які викликають сумніви у його неупередженості,

5) у випадку порушення встановленого ст.35 ч.3 КПК України порядку визначення судді для розгляду справи.

Судом встановлено, що кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_2 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.260 ч.2, ст.263 ч.1 КК України, надійшло до Лисичанського міського суду, і, безпосередньо в провадження судді Дядько Л.І., на підставі вимог ст.35 КПК України, вперше, і, остаточне судове рішення, під головуванням судді Дядько Л.І., у зазначеному кримінальному провадженні не ухвалювалось, апеляційною та касаційною інстанцією не розглядалось, і, відповідно, не скасовувалось.

Принцип недопустимості повторної участі судді в кримінальному провадженні, закріплений у ст.76 КПК України, визначає, що суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді першої інстанції, не має права брати участь у цьому ж кримінальному провадженні в судах апеляційної та касаційної інстанцій, при перегляді судових рішень Верховним Судом України або за нововиявленими обставинами, а також, у новому кримінальному провадженні після скасування вироку або ухвали суду першої інстанції (ст.76 ч.2 КПК України).

Розгляд суддею першої інстанції інших кримінальних проваджень за обвинуваченням однієї особи не являється перешкодою для участі даного судді у розгляді іншої кримінальної справи за обвинуваченням цієї ж особи, не може бути доказом, який би свідчив про упереджене ставлення судді до обвинуваченого, і, відповідно, не є підставою для відводу судді.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає, що обставин, передбачених ст.75 КПК України, що виключають участь судді Дядько Л.І. у розгляді кримінального провадження стосовно ОСОБА_2 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.260 ч.2, ст.263 ч.1 КК України, не встановлено, оскільки в судове засідання не надано жодних аргументованих та вмотивованих доказів, які б могли піддати сумніву обєктивність та неупередженість судді Дядько Л.І., якій заявлено відвід, а також, свідчити про відповідну упередженість судді під час розгляду кримінального провадження стосовно ОСОБА_2 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.260 ч.2, ст.263 ч.1 КК України.

Керуючись ст.75, ст.80-ст.81, ст.372 КПК України, суд,

ухвалив:

Заяву ОСОБА_2 про відвід судді Лисичанського міського суду Дядько Л.І., головуючої у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_2 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.260 ч.2, ст.263 ч.1 КК України, залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: