Рішення № 45627194, 21.05.2015, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/9364/14-ц

Номер провадження 2/404/480/15

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2015 року Кіровський районний суд м. Кіровограда

в складі: головуючого судді Кулінка Л.Д.

при секретарі Гусак А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1, до ОСОБА_2, приватного підприємства Вагран, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_3, про визнання договору купівлі-продажу недійсним,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому позовні вимоги з врахуванням заяви (вх. № 45259 від 10.12.2014 року) викладені наступним чином: визнати договір купівлі-продажу квартири за № 208 в будинку під № 21, розташованому по просп. Університетському у м. Кіровограді від 20.02.2013 року недійсним, а сам правочин нікчемний (а.с. 33-39).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з рішення суду позивачу стало відомо, що він втратив право користування квартирою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та підлягає виселенню з даної квартири без надання іншого житлового приміщення. Будь-якого іншого житла позивач не має. Також ОСОБА_1 стало відомо, що вищевказану квартиру на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між приватним підприємством «Вагран» та ОСОБА_2, продано останній. Проте, саме у спірній квартирі мешкає позивач. Будинок № 21 по просп. Університетському, в якому розташована квартира, є малосімейним гуртожитком колишнього будівельного управління «Машбуд» комбінату «Кіровоградважбуд». Спірна квартира отримана матірю ОСОБА_1 ОСОБА_4, яка працювала в Відділенні робочого постачання комбінату, на посаді кухонного працівника їдальні з 27.08.1995 року. Після смерті матері у 2004 році, позивач залишився проживати в квартирі за вищевказаною адресою. За весь час проживання за вищевказаною адресою позивач нікуди не виїжджав, не змінював своє місце проживання і реєстрації. А тому, з невідомих ОСОБА_1 причин, квартира, в якій він проживав, 20.02.2013 року продана. Спірний договір укладений на підставі недостовірних даних та не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому має бути визнаний недійним, а сам правочин, нікчемним.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, з врахуванням заяви (вх. № 45259 від 10.12.2014 року) та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача, ОСОБА_2 проти задоволення позовних вимог заперечив в повному обсязі, про що надав відповідні письмові пояснення (а.с. 67-69). В обґрунтування заперечень зазначено, що подана ОСОБА_1 позовна заява є необґрунтованою, а сам позивач не має достатнього обсягу прав у даних правовідносинах, щоб заявляти про їх порушення відповідачами та третьою особою і звертатися до суду за їх захистом. Позивач вказує на численні факти порушення приватним підприємством «Вагран» умов оспорюваного договору купівлі-продажу, але в той же час позивач у розумінні статті 60 Цивільного процесуального кодексу України не доводить такі порушення дозволеними цивільним процесуальним законодавством України засобами та способами, а навіть при доведенні зазначених фактів порушення, вони жодним чином не можуть впливати на правове становище позивача, оскільки він ніколи не був власником даної квартири в навіть у разі визнання недійсним оспорюваного договору застосовується реституція і квартира повертається у власність приватного підприємства «Вагран», а відтак право позивача в даному випадку не порушується. Крім того, сама вимога про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним, а сам правочин нікчемним є незаконною у розумінні з нормами Цивільного кодексу України. А тому, на підставі вищевикладеного, представник відповідача просить відмовити в задоволені позову в повному обсязі.

Представник відповідача, приватного підприємства «Вагран» в судове засідання не зявився, про дату, час та місце судового засідання, призначеного на 09.12.2014 року повідомлявся належним чином, проте, копія ухвали про відкриття провадження у справі, копія позовної заяви з доданими до неї копіями документів, повернуті на адресу суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 20). Про інші судові засідання представник відповідача повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 55, 86, 167, 197-198, 216, 229, 241). Причини неявки суду не повідомив, заяв та заперечень суду не надавав.

В судовому засіданні 09.12.2014 року за клопотанням позивача здійснено заміну первісного відповідача - приватного нотаріуса Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_3 належним відповідачем ОСОБА_5 (ухвала Кіровського районного суду м. Кіровограда від 09.12.2014 року, а.с. 27).

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 09.12.2014 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача приватного нотаріуса Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_3 (а.с. 29).

Третя особа в судове засідання не зявилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 18, 46, 56, 87, 168, 199, 214, 228, 242). Приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_3 повідомлено (вх. № 1535 від 20.01.2015 року), що згідно вимог цивільного законодавства, умовами чинності правочинів є дотримання низки вимог щодо їх змісту, дієздатності сторін, характеру волевиявлення, форми, ставлення до настання наслідків, спеціальних вимог, тощо. зазначені вимоги і були дотримані нотаріусом при складанні проекту оспорюваного договору та його посвідченні. Згідно Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, правочини щодо відчуженням майна посвідчуються за умовами подання документів, що підтверджують право власності на майно, що відчужується. Відповідно до п. 1.1. глави 2 зазначеного Порядку для вчинення купівлі-продажу квартири приватним підприємством «Вагран» нотаріусу перед вчиненням правочину надані відповідні документи про підтвердження його права власності на відчужуване майно з державною реєстрацією цих прав (а.с. 65). Подала до суду заяви (вх. № 1535 від 20.01.2015 року; вх. № 4855 від 12.02.2015 року; вх. № 7143 від 02.03.2015 року; вх. № 13284 від 17.04.2015 року; вх. № 14699 від 28.04.2015 року; вх. № 16932 від 19.05.2015 року) про розгляд справи без її участі, з врахуванням раніше наданих письмових пояснень (а.с. 65 на звороті, 165, 172, 218, 231, 245).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, ОСОБА_2, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд встановив наступне.

Між приватним підприємством «Вагран», в особі директора ОСОБА_6 та ОСОБА_2 20.02.2013 року укладено договір купівлі-продажу квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Даний договір посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за № 579 (а.с. 9, 71-72, 89-90).

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Форма окремих видів договорів купівлі-продажу передбачена статтею 657 Цивільного кодексу України відповідно до якої, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Право продажу товару належить власникові товару, що встановлено статтею 658 Цивільного кодексу України.

Рішенням виконавчого комітету Кіровоградської міської ради народних депутатів № 365 від 05.04.1979 року (а.с. 182) затверджено акт державної комісії від 30.03.1979 року про введення в дію гуртожитку на 558 місць комбінату «Кіровоградважбуд» по просп. Правди (а.с. 183).

Відповідно до пункту 2 рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради № 1546 від 14.10.2004 року, вирішено оформити право власності на цілий будинок по просп. Університетському, 21 за приватним підприємством «Вагран» (а.с. 189).

Згідно свідоцтва про право власності від 20.10.2004 року № 651, виданого на підставі рішення Кіровоградського міського виконавчого комітету від 14.10.2004 року № 1546 в обмін договору купівлі-продажу від 29.11.2002 року, приватному підприємству «Вагран» належить цілий будинок, який розташований в м. Кіровограді по просп. Університетському, 21 (а.с. 92). Про що свідчить також Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 5256521 від 01.11.2004 року, виданий Обласним комунальним підприємством «Кіровоградське обласне обєднане бюро технічної інвентаризації» (а.с. 93).

Про належність квартири № 208, що знаходиться в м. Кіровограді по просп. Університетському, 21 приватному підприємству «Вагран» свідчить також технічний паспорт (а.с. 95-96).

На сьогодні, а також на час вчинення спірного договору свідоцтво про право власності чинне, право власності на цілий будинок по просп. Університетському, 21 за приватним підприємством «Вагран» в установленому законом порядку не скасовано, тобто право продажу у приватного підприємства «Вагран» на момент вчинення оспорюваного договору існувало.

Приватним підприємством «Вагран» вирішено здійснити продаж квартири № 208 в будинку по просп. Університетському № 21 за 17000,00 грн. (рішення засновника № 14 від 2013 року, а.с. 119).

Згідно довідки № 21 від 20.02.2013 року, виданої приватним підприємством «Вагран» в квартирі № 208, розташованої в м. Кіровограді по просп. Університетському, 21, станом на дату видачі довідки, ніхто не зареєстрований та не проживає, а також відсутні неповнолітні діти, що проживають та зареєстровані (а.с. 121). Відповідно до довідки № 950 від 01.11.2007 року та довідки № 483 від 17.09.2007 року, ОСОБА_1 проживає та зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі ордеру № 39 від 27.03.1996 року (а.с. 11, 74, 178). Однак ордер № 39 від 27.03.1996 року суду не предявлено. Листом заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради № М-335 від 01.02.2015 року на заяву ОСОБА_1 повідомлено, що будинок № 21 по просп. Університетському не належить до комунальної власності територіальної громади м. Кіровограда. Виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради рішення про надання квартири № 208 по просп. Університетському (вул. Пацаєва, 29) ОСОБА_4 (матері позивача) не приймалося. Ордер від 27.03.1996 року № 39, зазначений у листі, на вищевказану квартиру не видавався. Інформація про можливе місце зберігання копії ордера у виконавчому комітеті Кіровоградської міської ради відсутня (а.с. 147). Таким чином, правові підстави проживання у спірній квартирі, на які посилається позивач, ним не доведено.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Положеннями частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 204 Цивільного кодексу України визначена презумпція правочину, тобто правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Підставою недійсності правочину відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

За частинами 2, 3 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Судом встановлено, що рішенням Виконавчого комітету Кіровоградської міської ради № 728 від 02.08.2011 року встановлено приватному підприємству «Вагран» тариф на послуги з утримання будинку та прибудинкової території за адресою: просп. Університетський, 21 в розмірі 1,40 грн. за 1 кв.м. (а.с. 148).

Рішенням Кіровоградської міської ради № 3273 від 29.07.2014 року скасовано рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 02.08.2011 року № 728 «Про встановлення приватному підприємству «Вагран» тарифу на послуги з утримання гуртожитку та прибудинкової території» (а.с. 75, 147 на звороті).

Рішенням Кіровоградської міської ради № 3956 від 24.02.2015 року скасовано п. 1 рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 23.06.2004 року № 899 «Про надання статусу будинку для малих сімей гуртожитку по просп. Університетському, 21»; скасовано рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 14.10.2004 року № 1546 «Про погашення та зміну правовстановлюючого документа на цілу будівлю гуртожитку по просп. Університетському, 21» (а.с. 188).

Таким чином, рішення органу місцевого самоврядування про надання гуртожитку будинку та погашення та зміну правовстановлюючого документа, на підставі яких приватне підприємство «Вагран» набувало право власності на будинок № 21 по просп. Університетському у м. Кіровограді скасовані після укладення оспорюваного договору купівлі-продажу зазначеної квартири, а тому в момент вчинення правочину сторонами були дотримані вимоги, встановлені чинним законодавством.

Також, статтею 216 Цивільного кодексу України визначено особливі правові наслідки недійсності правочину. Зокрема, кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Отже, на угоду, укладену з порушенням вимог закону, не поширюється загальне правило про наслідки недійсності правочину (двостороння реституція), якщо сам закон передбачає інші наслідки такого порушення.

Разом з тим, суд погоджується з доводами представника відповідача, ОСОБА_2, що позивач не є стороною оскаржуваного договору купівлі-продажу і права позивача, який вважає що його речові права на спірну квартиру порушені, не підлягають захистові шляхом задоволення позову з використанням правового механізму, встановленого статтями 215, 216 Цивільного кодексу України.

Відтак, суд не встановив підстав для визнання договору недійсним з мотивів наведених в позовній заяві, позивач не надав належних і достовірних доказів на підтвердження заявлених цивільно-правових вимог, а тому в задоволені позову слід відмовити .

Питання судових витрат суд вирішує у відповідності з вимогами статті 88 Цивільного процесуального кодексу України.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 203, 204, 215, 216, 626, 638, 655, 657 Цивільного кодексу України; статтями 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 213-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволені позову відмовити в повному обсязі.

Судові витрати залишити по фактично понесеними позивачем.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Кіровського Л. Д. Кулінка

районного суду

м.Кіровограда