Рішення № 45625781, 17.06.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 361/1008/15-ц Головуючий у І інстанції Сердинський В.С.Провадження № 22-ц/780/3375/15 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 58 17.06.2015

РІШЕННЯ

Іменем України

17 червня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді Суханової Є.М.,

суддів: Мережко М.В., Данілова О.М.,

при секретарі Франюк Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 березня 2015 року за позовом ОСОБА_3 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», третя особа: відділ Державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_3В звернувся із позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та ПАТ «Комерційний банк «Надра», третя особа: відділ Державної виконавчої служи Броварського міськрайонного управління юстиції про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Позивач в позовній заяві зазначав, що між ПАТ «Комерційний банк «Надра» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №282/РП/39/2007-840 від 26 грудня 2007 року, відповідно до якого банк зобовязав надати кредит у розмірі 91350,00 доларів США, а позичальник прийняти кредит, використати за цільовим призначенням, сплатити плату за користування кредитом та повернути кредит банку частинами, в розмірах, в порядку та в строки, визначені кредитним договором.

З метою забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором було укладено договір іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрованим в реєстрі за №1082 від 26 грудня 2007 року.

У звязку із невиконанням позичальником взятих на себе зобовязань за кредитним договором, банк звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, якою 29 вересня 2014 року було вчинено виконавчий напис нотаріуса, зареєстрованого в реєстрі за №7360, що стало підставою для відкриття виконавчого провадження та звернення стягнення на садовий будинок, який розташований за адресою: Київська область, Броварський район, Великодимерська селищна рада, садове товариство «Тепличне», вул. Лінія,10 буд.10.

Про всі вищевказані дії банку та відкриття відносно позивача виконавчого провадження, він дізнався 26 січня 2015 року, коли мав змогу ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження у ВДВС Броварського МРУЮ та мав змогу отримати копії матеріалів виконавчого провадження.

Позивач вважає виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу таким, що не підлягає виконанню, оскільки нотаріусом виконавчий напис вчинено із порушенням вимог ЗУ «Про нотаріат» та «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року.

Посилаючись на викладене, позивач просив суд визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрованого в реєстрі за №7360 від 29 вересня 2014 року, таким, що не підлягає виконанню.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 березня 2015 року позов задоволено.

Визнано виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрованого в реєстрі за №7360 від 29 вересня 2014 року, таким, що не підлягає виконанню

Стягнуто із приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 (свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю №7393 від 27 травня 2009 року) на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, витрати по сплаті судового збору в розмірі 122 (сто двадцять дві) грн..

Стягнуто із Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (код ЄДРПОУ 20025456, МФО 321024) на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, витрати по сплаті судового збору в розмірі 122 (сто двадцять дві) грн.

Не погоджуючись із висновком, наведеним у рішенні суду першої інстанції, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просила оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Колегія суддів вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги вважає, що вона частково обґрунтована та підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повного і всебічно зясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу свої вимог і заперечень.

Судом першої інстанції було встановлено наступне.

Відповідачем у даному спорі може бути лише кредитор, у якого виникло право на звернення стягнення на предмет застави.

Відповідно до положень ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.

Враховуючи викладене та звернувши увагу на дату направлення вимоги позивачу та дату вчинення виконавчого напису вбачається, що при вчиненні оскаржуваного напису вказана вимога дотримана.

Посилання позивача в позові на її порушення безпідставне та спростовується копіями доказів направлення вимоги та виконавчого напису.

Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у загальному Переліку документів (п. 286 Інструкції).

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинним документом є - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

З метою деталізації вказаних положень закону в Інструкції про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку банків України зазначається, що до первинних документів відносяться рахунки бухгалтерського обліку банків, а також виписки з рахунків бухгалтерського обліку банків, на які боржником на виконання основного зобов'язання (кредитного договору) перераховуються грошові кошти.

В разі надання нотаріусу передбачених законодавством документів, зокрема Переліком, він зобов'язаний вчинити виконавчий напис, оскільки нотаріусу забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії.

Нотаріусу для вчинення виконавчого напису відповідачем в підтвердження наявності заборгованості було подано всі передбачені чинним законодавством України документи.

Зокрема виписки по рахунку, розрахунок заборгованості, докази направлення позивачу вимоги банку. Вказані документи спростовують твердження позивача про вчинення виконавчого напису з порушеннями вимог законодавства, внаслідок чого позов є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Колегією суддів було встановлено, що між ПАТ «Комерційний банк «Надра» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 282/РП/39/2007-840 від 26 грудня 2007 року, відповідно до якого банк зобовязав надати кредит у розмірі 91350,00 доларів США, а позичальник прийняти кредит, використати за цільовим призначенням, сплатити плату за користування кредитом та повернути кредит банку частинами, в розмірах, в порядку та в строки, визначені кредитним договором (а.с.8-12).

З метою забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором було укладено договір іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрованим в реєстрі за №1082 від 26 грудня 2007 року (а.с. 3-6).

У звязку із невиконанням позичальником взятих на себе зобовязань за кредитним договором, банк звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, якою 29 вересня 2014 року було вчинено виконавчий напис нотаріуса, зареєстрованого в реєстрі за №7360, що стало підставою для відкриття виконавчого провадження та звернення стягнення на садовий будинок, який розташований за адресою: Київська область, Броварський район, Великодимерська селищна рада, садове товариство «Тепличне», вул. Лінія,10 будинок №10 (а.с.7).

22 жовтня 2014 року державним виконавцем відділу ДВС Броваського МРУЮ ОСОБА_5 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого напису №7360, виданого 29 вересня 2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 (а.с.13).

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 березня 2015 року позивачу ОСОБА_3 поновлено строк для звернення до суду.

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» та п. 282 «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004року - для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Згідно п. 284 зазначеної Інструкції, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99р. № 1172 затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушень.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що письмової вимоги від нотаріуса та/або кредитора (банка) позивач іпотекодавець, який є відмінним від боржника не отримував.

Строк закінчення основного зобов'язання за кредитним договором та іпотечного договору закінчується 10 грудня 2032 року.

5 червня 2014 року вступив в силу Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 3 червня 2014 року № 1304-УН, яким визначено, що протягом його дії не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами Українив іноземній валюті,та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживанняпозичальника/майновогопоручителя, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно і загальна площа такого нерухомого житлового майна не перевищує 140 кв.м. для квартири та 250 кв.м. для житлового будинку.

Також колегією суддів встановлено, що в самому виконавчому написі, нотаріус за заявою банку зазначає, що заборгованість перед банком існує у ОСОБА_6 перед ПАТ «Комерційний банк «Надра» згідно кредитного договору, якого саме договору не вказано.

Судом першої інстанції був зроблений хибний висновок про включення приватного нотаріуса до категорії відповідача по даній справі та стягнення з нього на користь позивача витрати по сплаті судового збору.

Згідно розяснення пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року «Про судову практику розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні», в п. 6 зазначено, що відповідачем у таких справах є особа, на користь якої було вчинено виконавчий напис, яким було порушено право позивача. Інакше кажучи, цивільна відповідальність за незаконно вчинений виконавчий напис покладається не на нотаріуса, а на особу, яка зверталася за виконавчим написом. Сам же нотаріус може залучатися судами як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача. Рішення у таких справах фактично жодним чином не впливають на нотаріусів.

Оскільки, нотаріус, який вчинив виконавчий напис не може бути відповідачем за даним позовом, а дійсним відповідачем може бути лише кредитор, у якого виникло право на звернення стягнення на предмет застави та який звернувся за виконанням такого напису, а тому вигоди до нотаріуса, як відповідача є безпідставним.

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції внаслідок неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, ухвалив рішення з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, в наслідок чого, рішення суду необхідно скасувати в частині стягнення із приватного нотаріуса на користь позивача витрати по сплаті судового збору.

Статтею 60 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Виходячи із вимог ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також, достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності.

Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

На підставі наведеного, колегія суддів прийшла до висновку, що оскільки рішення суду є частково законним та частково обґрунтований, а викладені в ньому висновки не відповідають фактичним обставинам справи, то воно повинно бути скасоване в частині стягнення із приватного нотаріуса на користь позивача витрати по сплаті судового збору.

Згідно з вимогами ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, а також розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглядав справу.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 293, 303, 304, 307, 309, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 березня 2015 року скасувати в частині стягнення із приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 (свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю № 7393 від 27 травня 2009 року) на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, витрати по сплаті судового збору у розмірі 122 (сто двадцять дві) гривні

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: