Рішення № 45620073, 15.06.2015, Києво-Святошинський районний суд Київської області

15.06.2015

Справа № 369/5994/14-ц

Провадження № 2/369/244/15

РІШЕННЯ

Іменем України

15.06.2015 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Усатова Д.Д.

при секретарі Котляр А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області та приватного підприємства «Нива-В.Ш.» в особі філії 11 Приватного підприємства «Нива-В.Ш.», треті особи: публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит» в особі Філії Центральне регіональне управління публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» та товариство з обмеженою відповідальністю «Люкстрейдкомпані Київ» про визнання недійсними прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 18 липня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Банк «Фінанси та Кредит», (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит»), і ОСОБА_1, укладено договір про відкриття кредитної лінії № 13-07-Ил/39,, згідно умов якого (п. 2.1.) Банк відкрив позичальнику невідновлювальну кредитну лінію на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності в розмірі 178 540 Євро.

В забезпечення виконання умов кредитного договору позивач зобов'язалась у день видачі кредитних ресурсів укласти з Банком договір застави (іпотеки), належної їй на праві власності земельної ділянки, яка розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Лісники, провулок Ватутіна, 18, загальною площею 0,1549 га, кадастровий номер 3222484501:01:001:0062, цільове призначення якої - будівництво та обслуговування жилого будинку і господарських будівель (п 5.1. Кредитного договору).

20 лютого 2013 року рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області у справі № 2-3473/12 провадження 2/369/236/13 частково задоволено позов Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Центральне регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема: звернено стягнення на предмет іпотеки - земельну ділянку площею 0,1549 (нуль цілих одна тисяча п'ятсот сорок дев'ять десятитисячних) га або 1 549 м. кв., цільове призначення якої: будівництво та обслуговування жилого будинку і господарських будівель, якій присвоєно кадастровий номер 3222484501:01:001:0062, що належить ОСОБА_1 на підставі Договору дарування земельної ділянки від 22 серпня 2003 року, посвідченого державним нотаріусом Першої Київської обласної державної нотаріальної контори ОСОБА_3 та зареєстрованого в реєстрі за № 4-2912, а також на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, серія ЯБ № 021282 від 31 серпня 2004 року, зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 1362 і розташованого за пров. Ватутіна, 18, у с. Лісники Києво-Святошинського району Київської області, у рахунок погашення заборгованості за Договором про відкриття кредитної лінії за № 13-07-Ил/39 від 18 липня 2007 року у розмірі 5 712 799 (п'ять мільйонів сімсот дванадцять тисяч сімсот дев'яносто дев'ять) грн. 94 коп.; визначено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів.

Даним рішенням встановлено також початкову ціну предмета іпотеки - 1 216 000 (один мільйон двісті шістнадцять тисяч) грн. 00 коп. Рішення набрало законної сили.

15 травня 2013 року Києво-Святошинським районним судом Київської області видано виконавчий лист № 2-3473/2012, який направлено до ОСОБА_2 примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області. На його виконання відкрито виконавче провадження ВП № 38691913.

10 червня 2013 року постановою державного виконавця, ухваленою у виконавчому провадженні ВП № 38691913 накладено арешт на предмет іпотеки та оголошено заборону на його відчуження.

11 березня 2014 року при здійсненні даного виконавчого провадження між вищеназваним органом ДВС та Приватним підприємством «ОСОБА_4 - В. Ш.» в особі Філії 11 укладено договір №1114037 згідно з яким останнє зобов'язалось організувати прилюдні торги з реалізації предмета іпотеки.

Листом № 146 від 20 березня 2014 року Філія 11 Приватного підприємства «ОСОБА_4 -В. Ш.» повідомлено позивача, що такі прилюдні торги призначено на 10 квітня 2014 року о 12 год. 00 хв. за адресою: Київська обл., м. Вишневе, вул.. Л. Українки,86, зі стартовою ціною предмета іпотеки 404 949,00 грн. без урахування ПДВ, що значно менше від стартової ціни, визначеної рішенням суду (1 216 000,00 грн.).

10 квітня 2014 року о 12 00 год. за вказаною адресою дійсно відбулись прилюдні торги з одним учасником - ТОВ «Люкстрейдкомпані Київ», яке і стало їх переможцем, запропонувавши за предмет іпотеки 495 000,00 грн. При цьому стартова ціна лота відрізнялась як від визначеної судом, так і від письмово повідомленої організатором прилюдних торгів позивачу, і складала 494 949,00 грн., що підтверджується Протоколом № 1114037 проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки), який належить ОСОБА_1.

На думку позивача, дані прилюдні торги підлягають визнанню недійсними як такі, що проведені з порушенням вимог ст. 41, ст. 43 Закону України «Про іпотеку».

Протягом розгляду справи позивач уточнювала позовні вимоги та остаточно просила суд: визнати недійсними прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки) - земельної ділянки площею 0,1549 га, кадастровий номер 3222484501:01:001:0062, що належить ОСОБА_1, розташованої за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Лісники, пров.Ватутіна, 18, проведені Приватним підприємством «ОСОБА_4 - В. Ш.» в особі Філії 11 Приватного підприємства «ОСОБА_4 -В. Ш.» 10 квітня 2014 року. Заборонити відчуження земельної ділянки, площею 0,1549 га, кадастровий номер 3222484501:01:001:0062, що належить ОСОБА_1, розташованої за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Лісники, пров. Ватутіна, 18, оскільки невжиття такого заходу може зробити неможливим виконання рішень у даній справі та у справі № 2-3473/12.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі. Просив суд задовольнити.

Представник відповідача приватного підприємства «Нива-В.Ш.» в особі філії 11 Приватного підприємства «Нива-В.Ш.» надіслав на адресу суду письмові заперечення проти позову та клопотання про розгляд справи у його відсутність. Проти задоволення позову заперечував в повному обсязі. Просив суд відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_2 примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області в судове засідання не з»явився. Повідомлявся належним чином, причини неявки суду не відомі.

Представники третіх осіб публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» в особі Філії Центральне регіональне управління публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» та товариство з обмеженою відповідальністю «Люкстрейдкомпані Київ» в судове засідання з»явились. Проти задоволення позову заперечували в повному обсязі. Просили суд відмовити.

Вислухавши сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про необхідність відмовити в задоволенні позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 18 липня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Банк «Фінанси та Кредит», (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит»), і ОСОБА_1, укладено договір про відкриття кредитної лінії № 13-07-Ил/39,, згідно умов якого (п. 2.1.) Банк відкрив позичальнику невідновлювальну кредитну лінію на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності в розмірі 178 540 Євро.

В забезпечення виконання умов кредитного договору позивач зобов'язалась у день видачі кредитних ресурсів укласти з Банком договір застави (іпотеки), належної їй на праві власності земельної ділянки, яка розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Лісники, провулок Ватутіна, 18, загальною площею 0,1549 га, кадастровий номер 3222484501:01:001:0062, цільове призначення якої - будівництво та обслуговування жилого будинку і господарських будівель (п 5.1. Кредитного договору).

20 лютого 2013 року рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області у справі № 2-3473/12 провадження 2/369/236/13 частково задоволено позов Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Центральне регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема: звернено стягнення на предмет іпотеки - земельну ділянку площею 0,1549 (нуль цілих одна тисяча п'ятсот сорок дев'ять десятитисячних) га або 1 549 м. кв., цільове призначення якої: будівництво та обслуговування жилого будинку і господарських будівель, якій присвоєно кадастровий номер 3222484501:01:001:0062, що належить ОСОБА_1 на підставі Договору дарування земельної ділянки від 22 серпня 2003 року, посвідченого державним нотаріусом Першої Київської обласної державної нотаріальної контори ОСОБА_3 та зареєстрованого в реєстрі за № 4-2912, а також на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, серія ЯБ № 021282 від 31 серпня 2004 року, зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 1362 і розташованого за пров. Ватутіна, 18, у с. Лісники Києво-Святошинського району Київської області, у рахунок погашення заборгованості за Договором про відкриття кредитної лінії за № 13-07-Ил/39 від 18 липня 2007 року у розмірі 5 712 799 (п'ять мільйонів сімсот дванадцять тисяч сімсот дев'яносто дев'ять) грн. 94 коп.; визначено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів.

Рішення набрало законної сили.

15 травня 2013 року Києво-Святошинським районним судом Київської області видано виконавчий лист № 2-3473/2012, який направлено до ОСОБА_2 примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області. На його виконання відкрито виконавче провадження ВП № 38691913.

10 червня 2013 року постановою державного виконавця, ухваленою у виконавчому провадженні ВП № 38691913 накладено арешт на предмет іпотеки та оголошено заборону на його відчуження.

11 березня 2014 року при здійсненні даного виконавчого провадження між вищеназваним органом ДВС та Приватним підприємством «ОСОБА_4 - В. Ш.» в особі Філії 11 укладено договір №1114037 згідно з яким останнє зобов'язалось організувати прилюдні торги з реалізації предмета іпотеки.

Листом № 146 від 20 березня 2014 року Філія 11 Приватного підприємства «ОСОБА_4 -В. Ш.» повідомлено позивача, що такі прилюдні торги призначено на 10 квітня 2014 року о 12 год. 00 хв. за адресою: Київська обл., м. Вишневе, вул.. Л. Українки,86.

10 квітня 2014 року о 12 00 год. за вказаною адресою відбулись прилюдні торги з одним учасником - ТОВ «Люкстрейдкомпані Київ», яке і стало їх переможцем, запропонувавши за предмет іпотеки 495 000,00 грн.

При здійсненні власної діяльності відповідач приватне підприємство «Нива-В.Ш.» керується Законом України «Про виконавче провадження» № 606-ХІУ від 21.04.1999р. (надалі - Закон), «Тимчасовим Положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна», затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999р. № 68/5 (надалі - Положення), Законом України «Про іпотеку» та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 62 Закону (в редакції на момент проведення прилюдних торгів) реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.

Згідно з п. 1.2. Положення прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна за заявкою державного виконавця організовує і проводить спеціалізована організація, з якою органом державної виконавчої служби укладено відповідний договір.

11.03.2013 року між Приватним підприємством в особі філії 11 ПП «НИВА-В.Ш.» та Головним управлінням юстиції був укладений договір за № 1114037 про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, а саме: земельна ділянка площею 0,1549 га, яка розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Лісники, провулок Ватутіна, 18, та належить ОСОБА_1

Прилюдні торги були призначені на 10.04.2014 року на 12:00, про що листом № 346 від 20.03.2014 року було повідомлено боржника, стягувача та державного виконавця.

Інформаційні повідомлення про реалізацію майна ОСОБА_1 були розміщені на сайті ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України та в засобах масової інформації.

Для участі на прилюдних торгах, які призначені на 10.04.2014 року, зареєструвався один учасник, а саме: ТОВ «Люкстрейдкомпані Київ» через представника ОСОБА_5

Стартова ціна лота становила 494 949 грн. 00 коп.

Переможцем прилюдних торгів було оголошено учасника ТОВ «Люкстрейдкомпані Київ» через представника ОСОБА_5С, який придбав спірне нерухоме майно за ціною - 495 000 (Чотириста дев'яносто п'ять тисяч) грн. 00 коп., що підтверджується протоколом проведення прилюдних торгів № 1114037 від 10.04.2014 року.

З огляду на вищевикладене, всі дії працівників філії 11 ПП «НИВА-В.Ш.» по реалізації арештованого майна боржника були здійснені з дотриманням усіх вимог Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-ХІУ, «Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999р. № 68/5, Закону України «Про іпотеку» та інших нормативно-правових актів.

Твердження позивача про те, що «Початкова ціна продажу іпотеки -1 216 000,00 грн., встановлена рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20.02.2013 р. у справі № 2-3473/12, що набрало законної сили, і є обов'язковим для всіх суб'єктів в силу ч. 5 ст. 124 Конституції України не є обгрунтованим. Ця сама ціна зазначена і у виконавчому листі, обов'язковому для виконання органом ДВС, і в постанові державного виконавця про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 10.06.2013 р., а також твердження позивача, що «Згода між іпотекодавцем та іпотекодержателем щодо іншої, ніж у рішенні суду, початкової ціни продажу могла б бути досягнена виключно за умови звернення однієї сторони до іншої з відповідною пропозицією та її погодження другою стороною також не є обгрунтованим. Оскільки жодної ініціативи на предмет погодження початкової ціни продажу ні іпотекодавець, ні іпотекодержатель не виявили. То не може бути й підстав стверджувати, ніби вони досягли згоди, а отже, - немає законних підстав застосовувати експертну оцінку майна, проведену без відома і згоди його власника, ігноруючи при цьому судове рішення», та спростовується тим, що Приватне підприємство в особі філії 11 ПП «НИВА-В.Ш.» діяло в межах чинного законодавства свідчить положення пункту 3.2. Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна спеціалізована організація проводить прилюдні торги за заявкою державного виконавця, в якій зазначається початкова вартість майна, що виставляється на торги, за експертною оцінкою та інші відомості, передбачені Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою Наказом Міністерства юстиції України від 15.12.99 № 74/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.12.99 за № 865/4158 із змінами і доповненнями.

Згідно пункту 2.6. Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна стартовою ціною лоту є ціна, яка дорівнює початковій вартості майна, що виставляється на торги, зазначеній у заявці державного виконавця на реалізацію арештованого майна. Вимогу даної норми відповідачем ПП «ОСОБА_4Ш.» виконано, що підтверджується копією заявки держаного виконавця.

Відповідно до пункту 2.7. Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна продажна ціна лота - це фактична ціна реалізації лота на прилюдних торгах.

Твердження позивача є надуманим і помилковим, оскільки спеціалізована організація належним чином повідомила державного виконавця, боржника та стягувана про день, час і місце проведення прилюдних торгів та про початкову ціну реалізації майна, що підтверджується належним чином завіреною копією листа ПП «НИВА-В.Ш.» від 20.03.2014 року, яка знаходиться в матеріалах справи.

Крім того, посилання позивача на те, що вартість майна встановлена рішенням суду, виконавчим листом, є хибним та не доведеним, оскільки арешт та опис майна здійснюється державним виконавцем в межах своїх повноважень, а початкова ціна реалізації майна зазначається у заявці на реалізацію арештованого майна.

Щодо твердження позивача про те, що «на порушення вимоги, передбаченої в ч. 5 ст. 43 Закону України «Про іпотеку» організатор оскаржуваних прилюдних торгів не повідомив позивача (іпотекодавця) про дійсну початкову ціну реалізації майна - 494949,00 грн., вказавши, натомість у своєму листі № 146 від 20.03.2014 цілком іншу суму - 404949,00 грн., чим ввів іпотекодавця в оману.»

Як зазначалося вже раніше, торгуюча організація у відповідності до п. 3.2. Положення проводила реалізацію спірного майна на підставі заявки державного виконавця в якій зазначена початкова вартість майна.

Відповідачем 2 ПП «ОСОБА_4Ш.» було належним чином надіслано державному виконавцю, стягувану та боржнику повідомлення про час, місце та дату проведення прилюдних торгів.

При оформленні повідомлення було допущено звичайну описку в зазначенні початкової ціни продажу майна.

Проте, стартова ціна продажу майна зазначена вірно, а саме 494 949,00 грн., тобто реалізація спірного майна здійснена за вірною ціною.

Дана обставина не може бути підставою для визнання недійсними прилюдних торгів, оскільки ця описка суттєво не впливає на проведення реалізації арештованого нерухомого майна (предмету іпотеки).

Крім того, згідно протоколу проведення прилюдних торгів вбачається, що спірне майно було реалізовано за вищою, від встановленої початкової, ціною.

Щодо застосування позивачем до спірних правовідносин ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України.

Прилюдні торги є особливою формою правочину, оскільки за своєю правовою природою придбання майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, які можуть бути визнані недійсними на підставі норм цивільного законодавства про недійсність угод.

Статтею 203 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, в тому числі про те, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засад суспільства.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Підставами визнання прилюдних торгів недійсними є, як правило, порушення приписів нормативно-правових актів, якими встановлюється порядок реалізації арештованого майна.

Порядок реалізації нерухомого майна, на яке звернено стягнення, врегульовано Законом України «Про виконавче провадження», Законом України «Про іпотеку», Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року № 74/5 та «Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна», затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999р. № 68/5, а тому порушення лише норм, закріплених в даних нормативних актах, є підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

Так, до підстав визнання прилюдних торгів недійсними відносяться, зокрема, порушення проведення прилюдних торгів, порушення вимог з організації, безпосереднього проведення та оформлення результатів прилюдних торгів, які є суттєвими і вплинули на формування результатів прилюдних торгів, а також продаж майна боржника.

Відповідно ч. 2 ст. 41 Закону України «Про іпотеку» реалізація предмета іпотеки здійснюється у населеному пункті за місцем його розташування, а якщо предмет іпотеки перебуває за межами населеного пункту, його реалізація здійснюється у найближчому населеному пункті або районному центрі на території, на яку поширюються повноваження відділу державної виконавчої служби, на виконанні якого перебуває рішення суду, або виконавчий напис нотаріуса про звернення стягнення іпотеки.

Оскільки повноваження філії 11 ПП «НИВА-В.Ш.» поширюються на всю Київську область, то працівниками філії було правомірно здійснено реалізацію майна в найближчому територіально-розміщеному населеному пункті.

Відповідно до ч. 4 ст. 45 Закону України «Про іпотеку», якщо жоден учасник не зареєструвався або у разі якщо предмет іпотеки не був проданий, прилюдні торги визнаються такими, що не відбулися. Згідно з ч. 8 цієї ж статті якщо переможець прилюдних торгів відмовився від підписання протоколу, наступний учасник, що запропонував найвищу ціну, але не нижчу за початкову ціну продажу, оголошується переможцем прилюдних торгів. За його відсутності або відмови прилюдні торги оголошуються такими, що не відбулися.

Але зі змісту позовної заяви не вбачається, що настала хоча б одна із наведених обставин.

Крім того, на прилюдних торгах був присутній представник позивача за довіреністю ОСОБА_6, в якого претензій та зауважень щодо проведення прилюдних торгів не було, про що він зазначив у протоколі присутності на прилюдних торгах .

Отже, відсутні правові підстави для визнання прилюдних торгів недійсними.

У відповідності до ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У ст. 3 Конституції України закріплено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

У ст. 3 ЦК України передбачено, що загальними засадами цивільного законодавства є: 1)неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; 2)неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; 3)свобода договору; 4) свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; 5) судовий захист цивільного права та інтересу; 6)справедливість, добросовісність та розумність.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3)припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5)примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7)припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9)відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

Зважаючи на позицію Верховного Суду України, викладену у Постанові Пленуму «Про судове рішення у цивільній справі» № 14 від 18 грудня 2009 року, оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Згідно зі ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 10 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У ст. 60 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Аналізуючи вище перелічені правові норми та рекомендації Верховного суду України в розрізі наданих суду матеріалів, суд приходить до висновку про необхідність відмовити позивачу в задоволенні її позовних вимог в повному обсязі.

Додатково слід вказати, що позивач точно знала про дату та час проведення прилюдних торгів та про початкову вартість земельної ділянки, про що вона сама зазначає в позовній заяві. Проте, правом оскарження дій державного виконавця не скористалась. Не оскаржила позивач також вартість майна, не зверталась з клопотаннями про зупинення прилюдних торгів, що свідчить про її погодженість з ціною реалізації.

А тому в суду немає правових підстав для задоволення позову ОСОБА_1.

Зважаючи на вищенаведене та рекомендації, вказані у Законі України «Про виконавче провадження», Законі України «Про іпотеку», Інструкцієї про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року № 74/5 та «Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна», затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999р. № 68/5, ст.ст.3, 15, 16 ЦК України, керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 11, 15, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Д.Д.Усатов