| 20 серпня 2009 р. | Справа № 2-а-7984/08/2070 Колегія
суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі Головуючого судді: Філатова Ю.М. Суддів: Водолажської Н.С. , Гуцала М.І. за участю секретаря судового
засідання Баглаєнко Я. В. розглянувши у відкритому судовому
засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду
адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у
Ленінському районі м. Харкова на постанову Харківський окружний
адміністративний суд від 12.02.2009р. по
справі № 2-а-7984/08/2070 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
"Веста" до Державної податкової інспекції у Ленінському
районі м. Харкова про
скасування податкового повідомлення - рішення, ВСТАНОВИЛА: Позивач, Товариство з обмеженою
відповідальністю "Веста", звернувся до суду з адміністративним
позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова, в
якому просив суд скасувати повністю (визнати нечинним) податкове
повідомлення-рішення від 28.02.2008р. № 0000292330/0 (яке під час здійснення
процедури апеляційного узгодження податкового зобов'язання мало реквізити №
0000292330/1 від 27.03.2008р., №0000292330/2 від 29.05.2008р., №0000292330/3
від 04.09.2008р.) про визначення суми податкового зобов'язання з податку на
додану вартість на суму 8666368,50 грн. Постановою Харківського окружного
адміністративного суду від 12.02.2009р. по справі №2-а-7984/08/2070 вимоги
позивача задоволені частково. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення
від 28 лютого 2008 року № 0000292330/0 (яке під час здійснення процедури
апеляційного узгодження податкового зобов'язання мало реквізити № 0000292330/1
від 27 березня 2008 року, № 0000292330/2 від 29 травня 2008 року, №
0000292330/3 від 04 серпня 2008 року) про визначення суми податкового
зобов'язання з податку на додану вартість на суму 8666368,50 грн. В іншій
частині позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з постановою
Харківського окружного адміністративного суду від 12.02.2009р. по справі
№2-а-7984/08/2070 відповідач, Державна податкова інспекція у Ленінському районі
м. Харкова, піджав апеляційну скаргу, просить її скасувати та прийняти нову
постанову, якою в задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Прокурор підтримує вимоги,
викладені в апеляційній скарзі. Позивач вважає, що постанова
Харківського окружного адміністративного суду від 12.02.2009р. по справі №2-а-7984/08/2070
прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому підстави для її
скасування відсутні. Розглянувши матеріали справи,
заслухавши суддю - доповідача, прокурора та представників сторін колегія суддів
встановила, що підставою прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень
був акт "Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ
"Веста" код ЄДРПОУ 30288313 з питань правових відносин з ДП
"У.П.К.-Ресурс" код ЄДРПОУ 32208114 за період з 01.07.2005р. по
28.02.2006р. № 373/23-304/30288313 від 18.02.2008р.", в якому зроблені
висновки про порушення позивачем вимог податкового законодавства, оскільки було
безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суму у розмірі 5777579
грн., внаслідок чого позивач порушив пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 статті
7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 18 Порядку
заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від
30.05.1997р. № 165. Висновок відповідача мотивований тим, що згідно наданим СУ ПМ ДПА
України на адресу відповідача ксерокопії висновків Київського
науково-дослідницького інституту судових експертиз № 680 від 29.03.2007р.
судово-технічної експертизи документів по кримінальній справі № 70/63-06 та №
4809 від 31.05.2007р. судово-почеркознавчої експертизи по кримінальній справі
№69-20: на податкових накладних від 24.11.05 №329, 14.11.05 №299, 24.11.05
№327, 26.07.05 №44, 26.07.05 №43, 14.09.05 №107, 14.09.05 №108, 23.09.05 №130,
26.09.05 № 134, 29.09.05 № 150, 30.09.05 № 160, 24.10.05 № 241, 24.10.05 № 244,
24.10.05 №239, 31.10.05 №268, 14.11.05 №300, 14.11.05 №296, 14.11.05 №297,
15.11.05 №303, 15.11.05 № 304,
24.11.05 № 333, 24.11.05 № 328, 30.11.05 № 363 відтиски печатки від імені ДП
"У.П.К.-Ресурс" нанесені однією і тією ж печаткою, але не тією, якою
нанесені на податкових накладних від 28.02.06 №97, 20.02.06 №55, 19.02.06 №96, 17.01.06 №9, 17.01.06 №7,
25.01.06 №29, 25.01.06 №31, 26.12.05 №437, 14.12.05 №397, 23.12.05 №433,
23.12.05 №434, 15.12.05 №409, 15.12.05 №405, 29.12.05 №461, 14.12.05 №401,
14.12.05 № 399, 15.08.05 № 67, 16.08.05 № 68, 23.08.05 № 70, 23.08.05 № 71,
23.08.05 № 69, 31.08.05 № 84; від імені ОСОБА_1., нижче реквізитів продавця ДП
"У.П.К.-Ресурс", проти прізвища ОСОБА_1. в договорі № 15/06 купівлі-продажу
природного газу між ДП "У.П.К.- Ресурс" та ТОВ
"ВЕСТА" від 25.07.2005р. в графі: "/підпис і прізвище особи, яка
склала податкову накладну/", проти прізвища: "ОСОБА_1." в
податковій накладній № 44 від 26.07.2005р. ; "/підпис і прізвище особи,
яка склала податкову накладну/" проти прізвища: "ОСОБА_1." в
податкові накладній № 43 від 26.07.2005р. виконані не ОСОБА_1., а іншою особою.
Також згідно листа відділу дозвільної системи УГБ ГУ МВС України в м. Києві від
09.08.2007р. № 9/1-вх.876 ДП "У.П.К.-Ресурс" до відділу дозвільної
системи УГБ ГУ МВС України в м. Києві на виготовлення печатки не зверталося.
Згідно листа Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 30.07.2007р. №
54/вх7369 дозвіл на виготовлення печатки для ДП "У.П.К.-Ресурс"
дозвільною системою не надавався. Колегія суддів вважає, що підстави
для задоволення апеляційної скарги відсутні виходячи з наступного. Правомірними є висновки Харківського окружного
адміністративного суду про застосування при складанні акту перевірки ДПІ
п.5.Порядку саме в редакції 08.10.1998 р., цитуючи редакцію пункту 5 "Порядку" , яку було введено Наказом
ДПА від 02.08.2001 р.№311 і діяла на момент здійснення господарських операцій.
Наведене підтверджується переліком підстав які визначено ДПІ у якості
обґрунтування наявного у неї права на
визнання податкових накладних недійсними, а саме: відтиски печатки від імені ДП
"У.П.К.-Ресурс" нанесені однією і тією ж печаткою, але не тією, якої
нанесені на інших податкових накладних та підпис і прізвище особи, яка склала податкову
накладну виконані не ОСОБА_1., а іншою особою і на думку колегії є не чим іншим як обґрунтуванням визнання податкових
накладних недійсними в зв'язку з порушенням особою визначеної в п.2 Порядку -
ТОВ "Веста" - вимог зазначеного порядку, що на думку колегії є
довільним тлумаченням норм чинного законодавства. Колегія також погоджується з
висновками суду першої інстанції відносно того, що статтею 7 Закону України
"Про податок на додану вартість", у редакції чинній на момент
здійснення позивачем вищевказаних господарських операцій, встановлено порядок
обчислення і сплати податку, п. 7.4 вказаної статті регулює виникнення
податкового кредиту. Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України
"Про податок на додану вартість" податкова накладна складається у
момент виникнення податкових зобов'язань продавця. Підпунктом 7.3.1 пункту 7.3
статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено,
що датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів (робіт, послуг)
вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається
будь-яка з подій, що сталася раніше: - або дата зарахування коштів від покупця
(замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт,
послуг), що підлягають продажу, а в разі продажу товарів (робіт, послуг) за
готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при
відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що
обслуговує платника податку; - або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг)
- дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг)
платником податку. Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст.
7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення
права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з
подій: - або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в
оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного
чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних
чеків; - або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання
платником податку товарів (робіт, послуг). Згідно з п. 1.7 ст. 1 Закону
України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - сума, на
яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду. Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст.
7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит
звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником
податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг),
вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та
основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7
Закону України "Про податок на додану вартість" не дозволяється
включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не
підтверджені податковими накладними. У разі, коли на момент перевірки платника
податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені
до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим
підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді
фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму такого
податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами. Відповідно до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст.
7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна
має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової
накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) назву юридичної особи
або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник
податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та
покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси
фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; є) опис
(номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну
назву отримувача; ж) ціну продажу без врахування податку; з) ставку податку та
відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що
підлягають сплаті з урахуванням податку. Положення п.п. 7.2.1 та п.п. 7.2.6
п.7.2, п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану
вартість" не зазначають наявність відбитку печатки на податковій накладній
в якості її обов'язкового реквізиту. Ні Закон України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ні інші Закони України також не містять в собі
положень, згідно яких документ фінансово-господарської діяльності підприємства,
первинного бухгалтерського обліку (договір, накладна, та ін.) є неналежним у
зв'язку з відсутністю на ньому відбитку печатки, нанесеного рельєфним кліше,
який отримано у відповідності з вимогами чинного законодавства. Відповідно до частини 2 ст. 71 КАС
України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи
бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування
правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача,
якщо він заперечує проти адміністративного позову. З огляду на припис наведеної
норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення
органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані
податкові зобов'язання, презумується добросовісність платника податків, якщо
зазначеним органом не доведено інше. Окремі недоліки в заповненні
податкових накладних, виявлені податковою інспекцією в результаті перевірки
платника податку, зокрема: скріплення їх печаткою, на виготовлення якої
ймовірно не видався дозвіл, не роблять ці накладні завідомо недійсними, і не
свідчать заздалегідь про їх неналежність та недопустимість як доказів. Фактичне
здійснення господарських операцій з придбання позивачем у ДП
"У.П.К.-Ресурс" природного газу підтверджується копіями реєстрів
споживачів природного газу, поставленого ДП "У.П.К. Ресурс", який
споживався споживачами по всій території України, зокрема у Харківській,
Закарпатській, Дніпропетровській та Запорізькій областях - зазначені реєстри
засвідчені відповідно ВАТ "Харківгаз", ВАТ "Закарпатгаз",
ВАТ "Дніпрогаз", ВАТ "Запоріжгаз". Српілення ДП
"У.П.К.-Ресурс" виданих ним податкових накладних своєю печаткою,
стосовно якої дозвіл на її виготовлення можливо не отримувався, не є підставою
для висновку про неправомірність віднесених позивачем витрат до податкового
кредиту та не свідчить про обґрунтованість рішення податкової інспекції, так як
згідно з абз. 2 п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на
додану вартість" підставою для відповідальності платника податку є не
підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент
перевірки платника податку. Відповідно до пп. 7.2.4 п. 7.2 ст.
7 Закону України "Про податок на додану вартість" право на
нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно
особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9
цього Закону. Відповідно до п. 9.6 ст. 9 Закону України "Про податок на
додану вартість" свідоцтво про реєстрацію особи в якості платника ПДВ діє
до дати його анулювання. Згідно з п. 5 Порядку заповнення
податкової накладної, який затверджено наказом ДПА України від 30.05.1997р. №
165 "Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку придбання та
книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), порядку їх заповнення",
податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж
вказаною у п. 2 даного Порядку. Відповідно до п. 2 зазначеного
Порядку податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку
в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника
податку на додану вартість. Факт реєстрації контрагента позивача платниками
податку на додану вартість, а також той факт, що вказане підприємство (ДП
"У.П.К.-Ресурс") на момент складання на адресу позивача спірних
податкових накладних був зареєстрований органами державної податкової служби у
встановленому законодавством порядку в якості платника податку на додану
вартість, відповідачем не заперечується, в т.ч. і в акті перевірки, та
матеріалами справи не спростовується. Оригінали і копії податкових накладних
для вивчення колегії судів не надавались ні позивачем ( в зв'язку з вилученням
згідно про постанови про виїмку), ні відповідачем. Згідно з ч. 3 ст. 72 КАС України
обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо
проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо
достовірності цих обставин та добровільності їх визнання. Колегія суддів вважає за необхідне
зазначити, що відповідачем не надано доказів визнання недійсною угоди, укладеної позивачем з ДП
"У.П.К.-Ресурс" або анулювання виданого цій особі свідоцтва платника
податку на додану вартість на час господарських відносин із позивачем. Крім
того, відповідачем не надано доказів на підтвердження факту несплати до бюджету
ДП "У.П.К.-Ресурс", перерахованих їм у складі вартості придбаного
товару або не включення цих сум до податкових зобов'язань за відповідні звітні
податкові періоди. Не надано суду також і інших допустимих доказів несплати ДП
"У.П.К.-Ресурс" податкових зобов'язань з податку на додану вартість
за вказаний період чи наявності податкового боргу внаслідок здійснення ним
вищезазначених господарських операцій з позивачем. Відповідно до ч. 2 ст. 19
Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування,
їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у
спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Законами України "Про державну
податкову службу", "Про податок на додану вартість" і іншими
законами ДПА та відповідачеві не надане право встановлювати умови недійсності
документів, а також визнавати недійсними документи, зокрема , податкову
накладну. Закон України "Про податок на додану вартість" (п. 10.3)
надав ДПА право встановлювати правила податкового обліку, а не визначати, які з
податкових накладних є недійсними. Відповідно до п.п. 7.4.5 Закону України
"Про податок на додану вартість" не дозволяється включення в
податковий кредит будь-яких витрат по сплаті податку, не підтверджених податковими
накладними або митними деклараціями, а при імпорті (робіт, послуг) - актом
прийому робіт (послуг) або банківським документом, що засвідчує перерахування
коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). Тобто право на податковий кредит
існує, зокрема, за податковою накладною, наданою продавцем, доти, поки інше не
буде встановлено рішенням суду. Закон України "Про податок на
додану вартість" (п. 7.2 Закону) встановлює перелік вимог до податкової
накладної, однак дійсність податкової накладної не зв'язана з обов'язком
дотримувати інші умови, зокрема, передбачені Порядком. Відповідно до ч. 2 ст. 6
Конституції України і п. 2, 3 ст. 8 Закону України "Про державну податкову
службу в Україні" ДПА України видає у випадках, передбачених законом,
нормативно-правові акти і методичні рекомендації з питань оподатковування і
затверджує форми податкових документів, пов'язані з обчисленням і сплатою
податків і інших платежів, саме тому у виконання п. 3 ст. 10 Закону України
"Про податок на додану вартість" наказом ДПА України від 30.05.97р. №
165 (з подальшими змінами) затверджений Порядок заповнення податкової накладної
і зареєстрований у Мін'юсті України 23.06.97р. Пунктом 7.2 Закону України
"Про податок на додану вартість" передбачені вимоги, яким повинна
відповідати податкова накладна. Вимоги до податкової накладної певний період
часу були встановлені також ст. 18 Указу Президента України від 07.08.98р. №
857/98 "Про деякі зміни в оподатковуванні". Відповідні норми включені в Порядок
заповнення податкової накладної. Зазначений Порядок і є різновидом правил
податкового обліку, установлення яких згідно п. 10.3 Закону України "Про
податок на додану вартість" відноситься до компетенції ДПА України. Оскільки ст. 7 Закону України
"Про податок на додану вартість" не дозволяє включення в податковий
кредит будь-яких витрат по сплаті податку, не підтверджених податковими
накладними, отже податкові накладні, що не відповідають вимогам цієї статті, є
недійсними. Податкова накладна є звітним документом і одночасно розрахунковим
документом (пп. 7.2.3 ст. 7 Закону). Пунктом 7.2 Закону України "Про
податок на додану вартість" передбачені вимоги, яким повинна відповідати
податкова накладна. Не дозволяється включення в податковий кредит будь-яких
витрат по сплаті податку, не підтверджених податковими накладними. Якщо
платником податків суми податку попередньо включені до складу податкового
кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними документами (зокрема
податковою накладною), до нього застосовуються фінансові санкції (пп. 7.4.5 ст.
7 Закону). Частиною 1 п. 5 Порядку заповнення
податкової накладної, в редакції, чинній до 01.08.2001 р., визначено, що
податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж
вказаною у пункті 2 даного Порядку, або в разі порушення особою, яка вказана в
пункті 2 цього Порядку, вимог зазначеного Порядку чи її невідповідності
фактичним податковим зобов'язанням, заявленим продавцем. Зміст цієї норми не
встановлював правила податкового обліку, що входить у компетенцію ДПА за
законом, а визначав рамки відповідальності за порушення, зазначені Порядком. Пунктом 22 ч. 1 ст. 92 Конституції
України визначені засади цивільно-правової відповідальності; діяння, які є
злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та
встановлено, що відповідальність за них визначається винятково законами
України. Порушення вимог заповнення
податкової накладної, відповідно до норм Закону і Порядку може бути підставою
для визнання такої податкової накладної належним доказом сплати податку і
відповідно віднесення зазначеної в податковій накладній суми податку в
податковий кредит. У разі розбіжності доказів оцінки сплати податку його
платником між державним податковим органом і платником податків, у зв'язку з
порушенням вимог заповнення податкової накладної, суд оцінює докази сторін у
їхній сукупності, ніякі докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. З вищезазначених підстав постановою
від 28.04.2000р. № 04-1/1-7/21 Судової колегії Вищого арбітражного суду України
по перегляду рішень, ухвал, постанов, а також рішенням від 21.12.99р. Судової
колегії з розгляду спорів Вищого арбітражного суду України визнано недійсною ч.
1 п. 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної
податкової адміністрації України від 30.05.97р. № 165 (в редакції наказу
Державної податкової адміністрації України від 08.10.98р. № 469) в частині слів
"Податкова накладна вважається недійсною… в разі порушення особою, яка
вказана в пункті 2 цього Порядку, вимог зазначеного Порядку чи її невідповідності
фактичним податковим зобов'язанням, заявленим продавцем". Таким чином юридична значимість податкової накладної як
звітного та розрахункового документа, а відтак і як підстави для включення сум
податку на додану вартість до податкового кредиту обумовлюється відповідністю
податкової накладної вимогам, які встановлені законом до її змісту. Однією з
таких вимог відповідно до ст. 18 Указу Президента України "Про деякі зміни
в оподаткуванні" від 07.08.98р. № 857/98, прийнятого в порядку,
передбаченому п. 4 розділу XV "Перехідні положення" Конституції
України, та чинного до 31.03.2005, була вимога щодо підписання податкової
накладної особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів
(робіт, послуг), та щодо скріплення податкової накладної печаткою такого
платника податку - продавця. Проте зазначений Указ втратив чинність відповідно
до абзацу другого пункту 4 розділу XV Конституції України (згідно із п. 18
розділу II "Прикінцеві положення" Закону України від 25.03.2005р. №
2505-IV "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет
України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України").
Отже зазначені вимоги не можуть застосуватися до спірних податкових накладних,
які згідно акту перевірки складені у період з липня 2005 року по лютий 2006
року, тобто поза межами періоду часу регулювання спірних правовідносин Указом
Президента "Про деякі зміни в оподаткуванні" від 07.08.98р. № 857/98. Колегія суддів вважає за необхідне
зазначити, що постановою Рівненського міського суду Рівненської області від
30.08.2007р., залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Рівненської області
від 28.09.2007р. по справі № 10-96 2007р., відмовлено в порушенні кримінальної
справи відносно службових осіб ДП "У.П.К.-Ресурс", за відсутністю в
їх діях складів злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу
України, ч. 2 ст. 364 КК України, ч. 2 ст. 366 КК України, ч. 3 ст. 209 КК
України. Окрім того постановою Шевченківського районного суду міста Києва від
22.10.2007р. скасована постанова від 08.02.2007р. про порушення кримінальної
справи за фактом умисного ухилення від сплати податків ТОВ
"Укргазегологія" за попередньою змовою із невстановленими слідством
особами, які представляли інтереси ДП "У.П.К.-Ресурс" за ознаками
злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, постанову від 15.03.2007р. про
порушення кримінальної справи за фактом умисного ухилення від сплати податків
ТОВ "ТВК "Енергоінвест" за попередньою змовою із невстановленими
слідством особами, які представляли інтереси ДП "У.П.К.-Ресурс" за
ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України та постанову від
20.03.2007 року про порушення кримінальної справи за фактом умисного ухилення
від сплати податків ВАТ "Волинь-цемент" за попередньою змовою із
невстановленими слідством особами, які представляли інтереси ДП
"У.П.К.-Ресурс" за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК
України, в частині порушення стосовно невстановлених слідством осіб, які
представляли інтереси ДП "У.П.К.-Ресурс", а також відмовлено у
порушенні кримінальної справи стосовно ОСОБА_2. за ознаками злочину,
передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, за відсутності в його діях складу
злочину. Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 21.11.2007р. по справі №
11а-2445/2007 вищезазначену постанову Шевченківського районного суду міста
Києва від 22.10.2007р. в частині порушення кримінальних справ стосовно
невстановлених слідством осіб, які представляли інтереси ДП
"У.П.К.-Ресурс", уточнено із зазначенням про відмову в порушенні цих
кримінальних справ за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України,
стосовно невстановлених слідством осіб, які представляли інтереси ДП
"У.П.К.-Ресурс". Таким чином, встановлена
відсутність у діях службових осіб ДП "У.П.К.-Ресурс" складу злочинів,
передбачених як ч. 2 ст. 366 КК України (службове підроблення - внесення
службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше
підроблення документів, а також складання і видача завідомо неправдивих
документів), так й ч. 3 ст. 212 КК України (ухилення від сплати податків,
зборів (обов'язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у
встановленому законом порядку, що призвело до фактичного ненадходження до
бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах).
Також встановлено, що доказів, які б вказували на ознаки злочинів, передбачених
ч. 2 ст. 366 КК України, що було вчинене службове підроблення якого документу,
не має. За таких обставин висновки акта
перевірки є безпідставними, а донарахування податку на додану вартість та
застосування штрафних санкцій - неправомірними. Відповідач не надав
апеляційному суду належних доказів правомірності визначення позивачу
податкового зобов'язання з податку на додану вартість, не довів факту
безтоварності операцій і недійсності укладених угод, відсутності факту
придбання газу та проведення розрахунку в т.ч. за грошові кошти, і як наслідок
застосування до нього штрафних санкцій, у зв'язку з чим колегія судів дійшла
висновку про визнання недійсним спірного податкового повідомлення-рішення. На підставі викладеного колегія
суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та
ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права. Керуючись ст. 160, 167, 195, 196,
198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія
суддів, - У Х В А Л И Л
А: Апеляційну скаргу Державної
податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова залишити без задоволення. Постанову Харківський окружний
адміністративний суд від 12.02.2009р. по
справі № 2-а-7984/08/2070 залишити без змін. Ухвала набирає законної сили з
моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом
місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги
безпосередньо до Вищого адміністративного суду України. | Головуючий суддя | (підпис) | Філатов Ю.М. | Судді | (підпис) (підпис) | Водолажська Н.С. Гуцал М.І. | ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: | Філатов Ю.М. Повний
текст ухвали виготовлений 26.08.2009 р.
Часті запитання
Який тип судового документу № 4561910 ?
Документ № 4561910 це Ухвала суду
Яка дата ухвалення судового документу № 4561910 ?
Дата ухвалення - 20.08.2009
Яка форма судочинства по судовому документу № 4561910 ?
Форма судочинства - Адміністративне
Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?
Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись
в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту.
Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.
В якому cуді було засідання по документу № 4561910 ?
У чому перевага платних тарифів?
У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22.
Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.
Дані про судове рішення № 4561910, Харківський апеляційний адміністративний суд
Судове рішення № 4561910, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 20.08.2009.
Форма судочинства - Адміністративне,
форма рішення - Ухвала суду.
На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Судове рішення № 4561910 відноситься до справи № 2-а-7984/08/2070
Це рішення відноситься до справи № 2-а-7984/08/2070. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:
Наша система забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.
Зареєструйтеся та перегляньте
більше інформації про
юридичну особу!
| | | |
