Вирок № 45618767, 22.06.2015, Іванківський районний суд Київської області

Справа № 366/1137/15-к

Провадження № 1-кп/366/86/15

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2015 року Іванківський районний суд Київської області у складі: головуючого - судді Ткаченка Ю.В., при секретарі судового засідання Євтушенко В.Д. за участю прокурора Опрі О.Л., обвинуваченого ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Іванків, Київської області кримінальне провадження за обвинувальним актом за номером в Єдиному реєстрі досудових розслідувань № 12015110180000157 щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, проживає ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_4, українця, громадянина України, не працює, не одруженого, має на утриманні малолітню дитину - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше судимий вироком Іванківського районного суду Київської області від 19 травня 2015 року за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 267-1 КК України до покарання у вигляді штрафу у розмірі 1275 гривень, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 Кримінального кодексу України,-

В С Т А Н О В И В :

16 березня 2015 року, приблизно о 20 годині, ОСОБА_1 разом з ОСОБА_3 знаходячись неподалік автобусної зупинки в с. Рагівка, яка розташована на узбіччі автодороги «Київ-Овруч», вступили між собою у сварку, яка супроводжувалась взаємними образами та нецензурними висловлюваннями. Під час конфлікту, ОСОБА_1 скориставшись тим, що потерпілий ОСОБА_3, перебуваючи у нетверезому стані, впав на землю, умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень, наніс останньому два удари ногами по тулубу, і, як наслідок, спричинив потерпілому тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми у вигляді струсу головного мозку, забійної рани тімяної ділянки голови, закритої травми грудної клітки: переломи 4, 5, 6, 7, 10 ребер зліва, лівобічного посттравматичного гемо пневмотораксу, які відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину визнав повністю, розкаявся, та повністю підтвердив обставини вчинення ним кримінального правопорушення, які викладені в обвинувальному акті.

Потерпілий, ОСОБА_3, у судове засідання не зявився, однак звернувся до суду із заявою, в якій просить справу розглядати у його відсутності, претензій до обвинуваченого ОСОБА_1 немає.

Крім повного визнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї вини, його вина у вчиненні злочину повністю доведена доказами, зібраними на досудовому слідстві, які в судовому засіданні не досліджувались у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки обвинувачений не оспорював фактичних обставин справи.

Враховуючи повне визнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї вини, підтвердження ним обставин вчинення злочину, яке йому інкримінується, суд визнає на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України (2012 року) недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. Обвинуваченому розяснено наслідки застосування ч. 3 ст. 349 КПК України (2012 року), проти яких, він не заперечує.

Підходячи до кваліфікації дій обвинуваченого, суд вважає, що його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст.122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження.

При призначені обвинуваченому міри покарання, суд приймає до уваги не тільки ступінь тяжкості вчиненого злочину, але і особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується позитивно, щиро розкаявся у вчиненому, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд ураховує наявність обставин, які у відповідності до вимог ст. 66 КК України, пом'якшують покарання - щире каяття та відсутність обставини, які у відповідності до вимог ст. 67 КК України, обтяжують покарання.

Суд вважає за доцільне призначити обвинуваченому покарання, передбачене санкцією ч. 1 ст. 122 КК України, у вигляді позбавлення волі та на підставі положень ст. 75, 76 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк.

Така міра покарання буде достатньою для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Згідно з вироком Іванківського районного суду від 19 травня 2015 року, ОСОБА_1 засуджений за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 267-1 КК України до покарання у вигляді штрафу у розмірі 1275 гривень. На час розгляду даної справи, станом на 22.06.2015 року, штраф не сплачений.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 не обирався.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України, суд, ухвалюючи обвинувальний вирок, залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Цивільний позов Іванківського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Головного управління фінансів Київської обласної державної адміністрації про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_3 від злочину на суму 3110 гривень 18 коп., підлягає задоволенню у повному обсязі як обґрунтований доказами, зокрема листом «Комунального закладу Київської обласної ради «Київська обласна клінічна лікарня» № 898 від 22.04.2015 року.

Речові докази відсутні.

Судові витрати відсутні.

Заходи забезпечення кримінального провадження, обумовлені п. п. 3 - 9 ч. 2 ст. 131 Кримінального процесуального кодексу України, у даному кримінальному провадженні не застосовувалися.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 371, 373, 374, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у вигляді 2 років позбавлення волі.

Із застосуванням ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю 1 рік.

На підставі ст. 76 КК України, покласти на засудженого наступні обовязки:

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи;

- не виїжджати за межі України без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- періодично з'являтись на реєстрацію до кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід не обирався.

Покарання у вигляді штрафу у розмірі 1275 (одна тисяча двісті сімдесят пять) гривень за вироком Іванківського районного суду Київської області від 19 травня 2015 року виконувати окремо.

Цивільний позов Іванківського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Головного управління фінансів Київської обласної державної адміністрації про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_3 від злочину на суму 3110 гривень 18 коп., підлягає задоволенню у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, жителя ІНФОРМАЦІЯ_7 (зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_4), на користь Головного управління фінансів Київської обласної державної адміністрації кошти, витрачені на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_3 у сумі 3110 (три тисячі сто десять) гривень 18 копійок: р/р 354272201032089 в ГУ ДКСУ у Київській області, МФО 821018, КОД 01993701.

Речові докази відсутні

Судові витрати відсутні.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його нене скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Вирок може бути оскаржений протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Київської області шляхом подання апеляційної скарги через Іванківський районний суд Київської області.

Суддя