Вирок № 45617291, 24.06.2015, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа №359/4820/15-к

Провадження №1-кп/359/274/2015

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2015 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Вознюка С.М.,

при секретарі Тоцької К.О.,

за участю прокурора Кузьменка В.П., обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні з технічною фіксацією в залі суду кримінальне провадження за №12015110110000075 по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, працюючого водієм, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, -

в с т а н о в и в :

17.04.2015, приблизно о 23 год. 00 хв., перебуваючи на території вантажного терміналу ДП «МА «Бориспіль», що за адресою: Київська область, м. Бориспіль-7, де ОСОБА_2, відповідно до наказу № 1107/1-633/п від 18.06.2014, працюючий вантажником засобів перонної механізації ДП «МА «Бориспіль», не будучи матеріально відповідальною особою, вчинив таємне викрадення чужого майна, а саме, бувшого у використанні мобільного телефону марки «Аррlе» моделі «Іphone 5» чорного кольору, ІМЕІ: 013438006872839, вартістю 5170 гривень, належного ОСОБА_3

Так, перебуваючи на робочій зміні та виконуючи функціональні обов'язки вантажника засобів перонної механізації ДП «МА «Бориспіль», обслуговував літак рейсу № 2546, сполученням «Мюнхен-Київ». В цей час ОСОБА_2 під'їхав на своєму робочому автомобілі марки «МАЗ» до даного повітряного судна, звідки вантажники служби наземного обслуговування перевантажили вантаж та пошту до кузова вказаного автомобіля. Після цього ОСОБА_2 повіз завантажене до вантажного терміналу, щоб здати на склад. Під'їхавши до складу, він піднявся до кузова автомобіля та почав розвантажувати вантаж. В цей час у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна.

З метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_2, пересвідчившись у тому, що за ним ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, відкрив мішок з поштовими відправленнями, звідки дістав одну коробку з мобільним телефоном, після чого сховав її на рамі під кабіною робочого автомобіля марки «МАЗ», мішок зав'язав та продовжив свою роботу. Закінчивши розвантаження вантажу біля вантажного терміналу ДП «МА «Бориспіль», ОСОБА_2 сів до кабіни даного автомобіля, поїхавши на ньому до будівлі «Укрпошти», що за адресою: Київська область, м. Бориспіль-7, з метою вивантажити мішок з потовими відправленнями. Розвантаживши службовий автомобіль, ОСОБА_2 з викраденим майном залишив місце вчинення кримінального правопорушення, отримавши можливість розпорядитись ним на власний розсуд.

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_2, діючи умисно з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення за рахунок чужого майна, таємно викрав майно ОСОБА_3, а саме мобільний телефон марки «Аррlе» моделі «Іphone 5» чорного кольору, ІМЕІ: 013438006872839, чим спричинив останньому матеріальну шкоду на суму 5170 гривень.

Своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжки), ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.185 КК України.

Доказами вчинення указаного кримінального правопорушення, є особисті покази ОСОБА_1 надані ним в судовому засіданні.

З урахуванням позиції обвинуваченого та думки прокурора, суд в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження обставин вчинення ОСОБА_1 інкримінованого злочину, допит інших свідків, зважаючи на те, що учасниками судового провадження указані обставини не оспорювались (щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, місця та часу скоєння злочину).

В судовому засіданні, ОСОБА_2 свою вину у скоєнні зазначеного злочину визнав повністю, розкаявся у скоєному та зазначив, що зрозумів значення вчиненого ним, та висловив намагання виправити свою поведінку в подальшому, та не вчиняти порушень законів на майбутнє. Під час допиту повідомив, що він дійсно в один з днів квітня 2015 року, перебуваючи на роботі в якості вантажника в ДП «МА «Бориспіль», він обслуговував літак сполученням «Мюнхен-Київ». Він під'їхав на своєму робочому автомобілі марки «МАЗ» до повітряного судна, звідки вантажники перевантажили вантаж та пошту до кузова вказаного автомобіля. Після цього він повіз завантажене до вантажного терміналу, щоб здати на склад. Під'їхавши до складу, де він вийняв поштову коробку-відправлення, що йому пригледілось із-за маленьких розмірів, після чого сховав її на рамі під кабіною робочого автомобіля марки «МАЗ», мішок зав'язав та продовжив свою роботу. Він подумав, що там можуть бути коштовні речі чи цінності, однак там був мобільний телефон. Вчинення кримінального правопорушення повязував зі своїм матеріальним становищем, та намаганням заробити коштів на весілля, що планувалось на 03.07.2015 року. Кримінальне правопорушення вчинено ним за обставин викладених у обвинувальному акті.

Інші докази судом не досліджувались, зважаючи на позицію учасників судового провадження, окрім процесуальних витрат, даних, що характеризують особу обвинуваченого, речові докази у справі.

Зміни обвинувачення та визнання частини обвинувачення необґрунтованою судом не здійснювались, а підстав для цього не встановлено.

З урахуванням наведеного та показів обвинуваченого, суд вважає, що ОСОБА_2 дійсно вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 185 КК України, внаслідок чого у суду відсутні сумніви щодо притягнення останнього до кримінальної відповідальності за санкцією указаного кримінального закону.

Кримінальне правопорушення вчинено за обставин, наведених в обвинувальному акті.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченого й обставини, що помякшують та обтяжують покарання, у звязку з чим суд прийшов до висновку про необхідність обрання ОСОБА_1 мінімального покарання, визначеного санкцією ч. 1 ст. 185 КК України.

Так, санкцією ч.1 ст. 185 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до трьох років, а тому вчинений ОСОБА_1 злочин є злочином середньої тяжкості.

За час судового розгляду справи в суді, ОСОБА_2 вів себе з позитивної сторони, дотримувався встановленого в суді порядку, зауважень головуючого не отримував.

У відповідності до ст. 67 КК України, обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого не встановлено.

Щодо наявності помякшуючих відповідальність ОСОБА_1 обставин, суд відносить щире каяття, сприяння органам досудового слідства в розкритті злочину.

Матеріальних претензій з боку потерпілого в ході судового розгляду не заявлено (відповідний цивільний позов не подавався). В матеріалах судового провадження є відповідна заява потерпілого ОСОБА_3

За місцем свого проживання та попереднього місця роботи в ДП МА «Бориспіль» ОСОБА_2 характеризується виключно позитивно, раніше не судимий. На обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

Указані обставини потребують додаткового врахування при призначенні покарання обвинуваченому, оскільки мають істотне значення щодо вивчення особистості ОСОБА_1 та його відношення до скоєного.

З урахуванням викладеного ОСОБА_1 слід призначити за ч.1 ст. 185 КК України покарання у виді 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дана міра покарання відносно підсудного є необхідною і достатньою для виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та особу обвинуваченого, його матеріальне становище, можливість оплати штрафу останнім та відшкодування процесуальних витрат.

Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до вимог ст.ст. 98, 100 КПК України, зважаючи на що, мобільний телефон слід залишити у користуванні потерпілого, оскільки останній переданий йому на зберігання.

По кримінальному провадженню також проводилась експертиза: висновок експерта № 200 від 18.04.2015, вартість якої становить 736, 56 грн., які є процесуальними витратами і підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь Держави України.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався, підстав для його обрання судом не встановлено під час судового розгляду також.

Керуючись ст.ст. 100, 122, 124, 126, 318, 322, 342-351, 358,363-368, КПК України, суд

з а с у д и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот пятдесят) грн. 00 коп.

Визначений розмір штрафу підлягає сплаті протягом одного місяця з дня набрання вироком суду законної сили на рахунок Державного бюджету України (Одержувач: Держбюджет м. Бориспіль, Код ЗКПО: 38007070, Банк одержувача: УДК у Київській області, МФО: 821018, КБК: 21081100, р/р 31112106700004).

Речовий доказ у кримінальному провадженні - мобільний телефон марки «Аррlе» моделі «Іphone 5» чорного кольору, ІМЕІ: 013438006872839, який був переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_3 - залишити в його користуванні.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) на користь держави (р/р 31112106700004, одержувач: Бориспільське УДКСУ /м. Бориспіль/21081100, ЄДРПОУ 38007070, МФО 821018, назва: адміністративні штрафи та інші санкції), - 736 (сімсот тридцять шість) грн. 56 коп. документально підтверджених витрат на залучення експерта.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області на протязі 30 днів з дня його проголошення через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя С.М.Вознюк