Вирок № 45614989, 22.06.2015, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/7822/15-к

Провадження № 1-кп/344/358/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2015 року м.Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Болюк І.І.

з участю: секретаря Андрусяк М.С.

прокурора Бурлаки П.М.

захисника ОСОБА_1

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Івано-Франківську кримінальне провадження з обвинувальним актом про обвинувачення

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, пров.Робітничий, 29/8, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, не одруженого, працюючого директором ТОВ Науково-технічний центр Спецпроект, раніше не судимого, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.364-1, ч.2 ст.366 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 в період з 21.05.2012 року по 18.09.2013 року, будучи директором ТОВ Науково-технічний центр Спецпроект, зловживаючи повноваженнями службовою особою приватного права з метою отримання неправоміркної вигоди для себе, використовуючи свої службові повноваження, діючи в інтересах невстановлених слідством осіб, незаконно реалізував нежитлові приміщення за адресою: м.Івано-Франківськ, вул.Січових Стрільців, 4, загальною площею 1706,9 кв.м., вартістю 6 902 110 грн., які йому фактично не належали, чим спричинив інтересам держави тяжкі наслідки, а також складання та видачу службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів, що спричинило тяжкі наслідки.

Злочини вчинено за наступних обставин.

Так, відповідно до акту прийняття-передачі основних засобів від готелю «Зірка» до Івано-Франківської КЕЧ району від 17.05.2006 року та інвентарної картки № 121 від 17.05.2006 року нежитлові приміщення розташовані за адресою: м.Івано-Франківськ, вул.Січових Стрільців, 4, загальною площею 1706,9 кв.м., з 17.05.2006 року по даний час перебувають на балансі Івано-Франківської КЕЧ району. Органом управління указаного майна являється Міністерство оборони України. Указана інформація підтверджується листом Фонду державного майна України від 15.11.2012 року №10-15-1673.

28.10.2005 згідно рішення загальних зборів засновників (протокол №1 від 28.10.2005 р.) створено товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-технічний центр «Спецпроект» та затверджено Статут товариства, який зареєстрований 24.11.2005 року державним реєстратором Солом'янської районної в м.Києві державної адміністрації за №10731020000007055 та видано свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 №006270 від 24.11.2005 року.

З метою реалізації свого злочинного умислу особа, відносно якої матеріали досудового розслідування виділено в окреме кримінальне провадження за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України (надалі ОСОБА), спрямованого на заволодіння нежитловими приміщеннями, які розташовані за адресою: м.Івано-Франківськ, вул.Січових Стрільців, 4, загальною площею 1690,9 кв.м. та перебувають на балансі Івано-Франківської КЕЧ району звернулись до ОСОБА_2 з пропозицією очолити «Науково-технічний центр «Спецпроект» та вчинити певні дії за грошову винагороду. На указану пропозицію ОСОБА_2, не будучи обізнаним про злочинні наміри ОСОБИ, погодився.

Відповідно до протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Науково-технічний центр «Спецпроект» №2 від 18.05.2012 року, а саме, за участі ОСОБА_3 та ОСОБА_4, ОСОБА_2 був включений до складу учасників вказаного товариства з розміром частки в статутному капіталі в 80000 грн., що дорівнює 100 % та обраний і призначений на посаду директора вказаного товариства. З 21.05.2012 ОСОБА_2 приступив до виконання обов'язків на посаді директора ТОВ «Науково-технічний центр «Спецпроект».

Являючись службовою особою юридичної особи приватного права та будучи наділеним організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими обовязками ОСОБА_2 відповідно до вимог розділів 3 та 8 Статуту ТОВ «Науково-технічний центр «Спецпроект» повинен був діяти в межах наданих йому повноважень та в інтересах очолюваного підприємства; здійснювати самостійну господарську діяльність у будь-яких формах та напрямках, що не забороняється чинним законодавством; вживати належних заходів для збереження комерційної таємниці та майна Товариства; розпоряджатися майном Товариства; здійснювати дії, необхідні для досягнення цілей Товариства в межах компетенції.

Всі юридичні документи, повязані з фінансово-господарською діяльністю Товариства (правочини, договори, контракти, довіреності, видані на їх виконання, платіжні доручення та інші платіжні документи, рахунки тощо) мають юридичну силу тільки із першим підписом Директора Товариства, а при необхідності та у випадках, встановлених чинним законодавством України також із підписом Головного бухгалтера Товариства.

У порушення вищевказаних вимог Статуту, ОСОБА_2 зловживаючи своїми повноваженнями директора юридичної особи приватного права, всупереч інтересам указаного підприємства, з метою отримання неправомірної вигоди для себе та діючи в інтересах іншої ОСОБИ, вніс до офіційних документів та видав завідомо неправдиві офіційні документи, внаслідок чого державним інтересам в особі Міністерства оборони України спричинено тяжкі наслідки у вигляді вибуття із власності держави нежитлових приміщень розташованих за адресою: м.Івано-Франківськ, вул.Січових Стрільців, 4, загальною площею 1706,9 кв.м., вартістю 6 902 110 грн.

Зокрема, 29.05.2012 року ОСОБА_2, вчиняючи протиправні дії та переслідуючи корисливі цілі, з метою особистого збагачення, не будучи обізнаним про реального власника нежитлових приміщень, які розташовані за адресою: м.Івано-Франківськ, вул.Січових Стрільців, 4, загальною площею 1690,9 кв.м. та про те, що указані нежитлові приміщення ТОВ «Варант ЛТД» не належать, оскільки є державною власністю та перебувають на балансі Івано-Франківської КЕЧ району і відносяться до сфери управління Міністерства оборони України, діючи в інтересах ОСОБИ, будучи за місцем свого проживання, в приміщенні, яке він орендував за адресою: м.Київ, вул.Ушинського, 28, офіс 202, склав завідомо неправдиві офіційні документи протокол загальних зборів учасників ТОВ «Науково-технічний центр «Спецпроект» від 29.05.2012 року №3 та Статут ТОВ «Науково-технічний центр «Спецпроект» зареєстрований 29.05.2012 року державним реєстратором Солом'янської районної в м.Києві державної адміністрації за №107310500090007055.

Зокрема, ОСОБА_2 складаючи за вказівкою вищезазначеної ОСОБИ протокол загальних зборів учасників ТОВ «Науково-технічний центр «Спецпроект» від 29.05.2012 №3 вніс до нього неправдиві відомості в частині, що стосується включення його складу правління Товариства та призначення на посаду директора даного Товариства.

Крім того, ОСОБА_2, діючи за вказівкою зазначеної ОСОБИ склав завідомо неправдивий документ Статут ТОВ «Науково-технічний центр «Спецпроект», в який вніс недостовірну інформацію про включення до статутного капіталу Товариства нежитлові приміщення, які розташовані за адресою: м.Івано-Франківськ, вул.Січових Стрільців, будинок №4, загальною площею 1690,9 кв.м.

Указані документи ОСОБА_2, діючи за вказівкою та в інтересах вказаної ОСОБИ, перебуваючи у приміщенні Солом'янської районної в м.Києві державної адміністрації (м.Київ, проспект Повітрофлотський, 41) попередньо особисто затвердив власним підписом та посвідчив відтиском печатки ТОВ «Науково-технічний центр «Спецпроект», чим надав їм статусу офіційних в які вніс завідомо неправдиві відомості, чим вчинив службове підроблення.

У подальшому, 06.06.2012 року реалізовуючи свій злочинний умисел на отримання неправомірної вигоди ОСОБА_2, діючи за вказівкою зазначеної ОСОБИ, не будучи обізнаним про злочинні наміри останнього щодо заволодіння державним майном нежитловими приміщеннями Міністерства оборони України, не маючи на те законних підстав, з метою офіційного оформлення права власності на державне майно нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м.Івано-Франківськ, вул.Січових Стрільців, 4, загальною площею 1706,9 кв.м., за ТзОВ «Науково-технічний центр «Спецпроект», звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області із позовом до ТзОВ «Варант ЛТД» щодо визнання права власності на нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м.Івано-Франківськ, вул.Січових Стрільців, 4, загальною площею 1706,9 кв.м., за ТзОВ «Науково-технічний центр «Спецпроект».

17.07.2012 року рішенням Господарського суду Івано-Франківської області по справі №5010/632/2012-18/29 на основі недостовірних відомостей наданих ОСОБА_2 задоволено позов ТОВ «Науково-технічний центр «Спецпроект» до ТОВ «Варант ЛТД» та визнано право власності на вищевказані нежитлові приміщення, загальною площею 1706,9 кв.м., які розташовані за адресою: м.Івано-Франківськ, вул.Січових Стрільців, будинок №4, за ТОВ «Науково-технічний центр «Спецпроект».

У подальшому, 11.09.2013 року ОСОБА_2, перебуваючи у м.Івано-Франківську, діючи за вказівкою вищевказаної ОСОБИ, не будучи обізнаним про його злочинну діяльність спрямовану на заволодіння державним майном, надав указане незаконне рішення, яке 06.03.2013 року скасоване постановою Львівського апеляційного господарського суду, до реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції. На підставі указаного рішення реєстраційною службою Івано-Франківського міського управління юстиції зареєстровано право власності на нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: м.Івано-Франківськ, вул.Січових Стрільців, 4, загальною площею 1706,9 кв.м., а саме: підвал приміщення: №І - площа 13,4 кв.м., №ІІ - площа 16,3 кв.м., №ІІІ - площа 40,3 кв.м., №IV - площа 14,1кв.м., №V площа 18,2 кв.м., №Vl - площа 18,2 кв.м., №VII - площа 16,4 кв.м., №VIІІ- площа 7,4 кв.м., №ІХ - площа 40,4 кв.м., №Х - площа 6,3 кв.м., №ХІ - площа 31,0 кв.м., в літ. «А1», перший поверх приміщення: №4 - площа 14,0 кв.м., №5 - площа 17,0 кв.м., №6 - площа 15,9 кв.м., №7 - площа 19,2 кв.м., №8 - площа 22,5 кв.м., №9 - площа 14,9 кв.м., №10 площа 18.1 кв.м., №11 - площа 23,5 кв.м., №12 - площа 13,3 кв.м., №13- площа 10,4 кв.м., №14 - площа 7,3 кв.м., №15 - площа 96,0 кв.м., №16 - площа 41,6 кв.м., №17 - площа 5,6 кв.м., №18 - площа 31,2 кв.м., №19 - площа 11,8 кв.м., №І - площа 9,0 кв.м., в літ. «А», другий поверх приміщення: №20 - площа 15,0 кв.м., №21 - площа 17,3 кв.м., №22 - площа 2,1 кв.м., №23 - площа 5,5 кв.м., №24 - площа 5,6 кв.м., №25 - площа 2,1 кв.м., №26 - площа 19,6 кв.м., №27 - площа 23,3 кв.м., №28 - площа 16,6 кв.м., №29 - площа 16,2 кв.м., №30 - площа 20,7 кв.м., №31 площа 13,8 кв.м., №32 - площа 10,7 кв.м., №33 - площа 9,8 кв.м., №34 площа 14,8 кв.м., №35 - площа 12,1 кв.м., №36 - площа 12,1 кв.м., №37 площа 12,9 кв.м., №38 - площа 20,7 кв.м., №39 - площа 28,6 кв.м., №40 площа 18,9 кв.м., №41 - площа 16,7 кв.м., №42 - площа 17,7 кв.м., №43 площа 29,7 кв.м., №44 . площа 130,4 кв.м., №І - площа 9,3 кв.м., №ІІ - площа 33,1 кв.м., в літ. «А», третій поверх приміщення: №45 - площа 16,5 кв.м., №46 - площа 23,6 кв.м., №47 - площа 14,4 кв.м., №48 - площа 19,8 кв.м., №49 площа 25,1 кв.м., №50 - площа 17,3 кв.м., №51 - площа 16,8 кв.м., №52-площа 22,5 кв.м., №53 - площа 14,4 кв.м., №54 - площа 11,4 кв.м., №55- площа 9,7 кв.м., №56 - площа 155,0 кв.м., №57 - площа 16,0 кв.м., №58 - площа 12,3 кв.м., №59 - площа 12,8 кв.м., №60 - площа 15,2 кв.м., №61 площа 29,9 кв.м., №62 - площа 17,9 кв.м., №63 - площа 19,5 кв.м., №64 - площа 18,5 кв.м., №65 - площа 30,8 кв.м., №І - площа 9,8 кв.м., №ІІ - площа 33,1 кв.м., в літ. «А», за ТОВ «Науково-технічний центр «Спецпроект».

18.09.2013 року, доводячи свій злочинний умисел направлений на отримання неправомірної вигоди до кінця, ОСОБА_2, вважаючи, що нежитлові приміщення, які знаходяться за адресою: м.Івано-Франківськ, вул.Січових Стрільців, 4, загальною площею 1706,9 кв.м., вартістю 6 902 110 грн., належать товариству на праві власності та на законних підставах, не знаючи про подальші протиправні дії вищевказаної ОСОБИ, перебуваючи у службовому приміщенні приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5М АДРЕСА_1, що в м.Києві, за свідомо заниженою ціною 1 372 000 грн. підписав договір купівлі-продажу та передав у власність громадянину ОСОБА_6, який не був обізнаний про злочинну діяльність вказаної ОСОБИ, зазначені нежитлові приміщення, за що отримав від ОСОБИ неправомірну вигоду у розмірі 400 доларів США, що станом на 18.09.2013 року за курсом Національного банку України становило 3197 грн. 30 коп.

Разом з цим, кошти на рахунки ТОВ «Науково-технічний центр «Спецпроект» ОСОБА_2 на виконання умов вищевказаного договору купівлі-продажу нерухомого майна не надходили.

Такі дії директора ТОВ «Науково-технічний центр «Спецпроект» ОСОБА_2, призвели до набуття ОСОБА_6 права власності на обєкт державної власності - «гуртожиток «Зірка» за адресою: м.Івано-Франківськ, вул.Січових Стрільців, 4, фактична вартість якого станом на 18.09.2013 року становила 6 902 110 грн., внаслідок вибуття із власності Держави зазначеного нерухомого майна, державі в особі Міністерства оборони України спричинено тяжкі наслідки.

Справа надійшла до суду з угодою укладеною під час досудового розслідування між прокурором у даному кримінальному провадженні - начальником відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчого відділу військової прокуратури Західного регіону України підполковником юстиції ОСОБА_7 та підозрюваним ОСОБА_2 про визнання винуватості від 29 травня 2015 року, згідно з умовами якої прокурор та підозрюваний дійшли згоди, що злочини підозрюваним було вчинено саме при викладених вище обставинах, підозрюваний беззастережно визнав свою вину у вчиненні вказаних злочинів.

Згідно вказаної угоди сторони дійшли згоди, що дії обвинуваченого слід кваліфікувати за ч.2 ст.364-1, ч.2 ст.366 КК України та узгодили покарання: за ч.2 ст.364-1 КК України 5 років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади повязані із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, в установах чи організаціях незалежно від форми власності строком на 2 роки, з урахуванням вимог, передбачених ст.77 КК України, без застосування, відповідно до вимог ст.96-2 КПК України, спеціальної конфіскації; за ч. 2 ст. 366 КК України 3 роки позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади повязані із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, в установах чи організаціях незалежно від форми власності строком на 2 роки, та сплатою штрафу у розмірі 350 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш покарання більш суворим, визначили остаточне покарання за сукупністю злочинів у вигляді 5 років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади повязані із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, в установах чи організаціях незалежно від форми власності строком на 2 роки, з урахуванням вимог, передбачених ст.77 КК України, без застосування, відповідно до вимог ст. 96-2 КПК України, спеціальної конфіскації.

А також сторони узгодили звільнення обвинуваченого від відбування даного покарання з випробуванням, з іспитовим строком, тривалість якого та обовязки, передбачені ст.76 КК України, у відповідності до ч.3 ст.75 КК України визначаються судом.

Обвинувачений, якому роз'яснено наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст.473 КПК України, та наслідки невиконання угоди, дав згоду на призначення узгодженого покарання.

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні свою вину у вказаних злочинах визнав повністю та беззастережно, згоду на застосування узгодженого виду покарання підтримав, а угоду про визнання винуватості від 29 травня 2015 року просив затвердити.

Захисник підтримав думку обвинуваченого та просив затвердити угоду про визнання винуватості.

Прокурор вважає, що угода відповідає встановленим вимогам закону і може бути затверджена судом з призначенням узгодженого сторонами покарання.

Суд, розяснивши обвинуваченому ОСОБА_2 в ході розгляду справи суть обвинувачення та вид узгодженого покарання, його права передбачені ч.4 ст.474 КПК України та наслідки укладення і затвердження угоди передбачені ч.2 ст.473 КПК України, зясувавши при цьому, що обвинувачений правильно розуміє зміст наданих йому прав та правові наслідки відмови від таких, що виходить також і з вимог п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, статей 468-475 КПК України, які передбачають, що суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду, а також розяснивши сторонам, що у такому випадку вони будуть обмежені в підставах апеляційного та касаційного оскарження вироку, прийшов до висновку, що сумніву у добровільності та істинності позиції обвинуваченого відносно визнання винуватості та укладенні відповідної угоди немає і це не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз чи обіцянок. А також враховує наступне.

Злочини, у вчиненні яких обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні визнав себе винним, відповідно до ст.12 КК України є злочинами середньої тяжкості та тяжкими злочинами, внаслідок яких шкода завдана лише державним інтересам, та виходячи з положень статей 468, 469 КПК України угода про визнання винуватості при викладених вище обставинах може бути укладена.

Зміст угоди відповідає положенням обвинувального акта та вимогам ст.472 КПК України, а обвинувачення, з якими погоджується обвинувачений ОСОБА_2, є обґрунтованими і свідчать про наявність фактичних підстав для визнання винуватості, що підтверджуються доказами та відповідає фактичним обставинам, не суперечить інтересам суспільства і не порушує права, свободи чи інтереси сторін та інших осіб.

Правильною є і узгоджена сторонами кваліфікація діянь обвинуваченого за ч.2 ст.364-1КК України, як зловживання повноваженнями, тобто умисне, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та інших осіб використання всупереч інтересам юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми службовою особою такої юридичної особи своїх повноважень, що спричинило тяжкі наслідки; за ч.2 ст.366 КК України, як складання та видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підробленні офіційних документів, що спричинило тяжкі наслідки.

Кваліфікація діянь ОСОБА_2 є правильною оскільки вона ґрунтується на зазначених вище обставинах вчинення злочинів і відповідно до ст.349 КПК України при визнанні обвинуваченим своєї вини не потребує підтвердження іншими доказами.

При узгодженні покарання сторонами враховано як ступінь суспільної небезпеки та тяжкості вчинених злочинів, так і особу обвинуваченого, фактичні обставини вчинених злочинів. Як обставини, що помякшують відповідальність обвинуваченого, відповідно до ст.66 КК України, визнано зізнання у вчиненні злочину, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, що відповідає як закону так і фактичним даним кримінального провадження. Обставин, що обтяжують покарання не встановлено.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 раніше не судимий до кримінальної відповідальності притягається вперше, по місцю проживання характеризується позитивно, на обліку в Кременчуцькому обласному психоневрологічному диспансері не перебуває, стан здоровя обвинуваченого, те, що останній являється інвалідом ІІІ групи з дитинства.

Визначаючись у призначенні покарання, із врахуванням обставин, що помякшують покарання, відсутності обставин, що обтяжують покарання, особи обвинуваченого, сторони обґрунтовано вважають за можливе призначити покарання обвинуваченому в межах санкцій ч.2 ст.364-1, ч.2 ст.366 КК України у вигляді позбавлення волі із позбавлення права обіймати певні посади, та із застосуванням ст.75 КК України - звільненням від відбування покарання з випробуванням, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.76 КК України. На підставі ст.77 КК України додаткове покарання у вигляді спеціальної конфіскації відповідно до вимог ст.96-2 КПК України, не застосовується.

Суд, визначаючись у питанні можливості затвердження угоди виходить з того, що кваліфікація діянь ОСОБА_2 є правильною, а запропоноване угодою покарання також відповідає положенням ст.65 КК України щодо тяжкості злочинів, з урахуванням даних про особу обвинуваченого, конкретних обставин справи та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.

З врахуванням викладеного, суд приходить до переконання, що угода про визнання винуватості укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок чи інших дій, ніж ті що передбачені в угоді, відповідає фактичним обставинам правопорушень, не суперечать інтересам суспільства і не порушує права, свободи чи інтереси сторін та інших осіб, відповідає встановленим національними та міжнародними законодавчими актами вимогам і підлягає затвердженню з призначенням узгодженої сторонами міри покарання.

Речові докази та процесуальні витрати по даному кримінальному провадженні відсутні.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, керуючись розділом ІІІ вказаної Рекомендації та практикою Європейського Суду з прав людини щодо її застосування, ст.ст.368, 370, 373, 374, 468-476 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Угоду про визнання винуватості від 29 травня 2015 року, укладену між прокурором у даному кримінальному провадженні - начальником відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчого відділу військової прокуратури Західного регіону України підполковником юстиції ОСОБА_7 та підозрюваним ОСОБА_2 затвердити.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.364-1, ч.2 ст.366 КК України та призначити покарання:

- за ч.2 ст.364-1 КК України 5 (пять) років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади повязані із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, в установах чи організаціях незалежно від форми власності строком на 2 (два) роки, без застосування спеціальної конфіскації;

- за ч.2 ст.366 КК України 3 (три) роки позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади повязані із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, в установах чи організаціях незалежно від форми власності строком на 2 (два) роки, та сплатою штрафу у розмірі 350 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що в грошовому виразі становить 5950 (пять тисяч девятсот пятдесят) гривень.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_2 остаточне покарання за сукупністю злочинів у вигляді 5 (пяти) років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади повязані із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, в установах чи організаціях незалежно від форми власності строком на 2 (два) роки, зі сплатою штрафу у розмірі 350 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що в грошовому виразі становить 5950 (пять тисяч девятсот пятдесят) гривень, без застосування спеціальної конфіскації.

Керуючись ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного основного покарання у вигляді позбавлення волі, встановивши іспитовий строк 3 (три) роки.

На підставі ст.76 КК України, зобовязати ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання або роботи, періодично зявлятися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою скасувати.

Звільнити ОСОБА_2 з-під варти із залу суду негайно.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України.

Суддя Болюк І.І.