Рішення № 45614401, 23.01.2015, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/729/13-ц

Провадження №: 2/0343/2/15

Р І Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2015 року м. Долина

Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:

головуючої судді Монташевич С. М.,

за участю: секретаря Менделяк А. І.,

прокурорів - Юхман Л.Я., Площанської Н.А.,

представника позивачки - ОСОБА_1,

представника відповідача - адвоката ОСОБА_2,

представників служби у справах дітей Долинської РДА - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у вiдкритому судовому засiданнi в залі Долинського районного суду Івано-Франківської області справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про припинення права власності на 1/6 частку, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просить припинити право власності ОСОБА_6 на 1/6 частину домоволодіння № 33 по вул. Стримба в с. Шевченкове Долинського району Івано-Франківської області, яке належало йому на праві приватної власності згідно рішення Долинського районного суду від 31.07.2009 року з виплатою грошової компенсації в розмірі 6803,16 гривні; визнати за нею право власності на 1/6 частину домоволодіння № 33 по вул. Стримба в с. Шевченкове Долинського району Івано-Франківської області, яке належало ОСОБА_6 згідно рішення Долинського районного суду від 31.07.2009 року.

Свої вимоги мотивує тим, що згідно рішення Долинського районного суду від 31 липня 2009 року та витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 11.05.2010 року їй на праві власності належить 2/3 частин будинковолодіння по вул. Стримба, 33 в с. Шевченкове Долинського району.

Згідно договору дарування від 30.05.2011 року та витягу з реєстру прав власності їй ОСОБА_7 було подаровано ще 1/6 частину даного будинковолодіння. Всього на даний час їй належить 5/6 частин будинковолодіння по вул. Стримба, 33 в с. Шевченкове Долинського району. 1/6 частка даного будинковолодіння належить відповідачу згідно рішення Долинського районного суду від 31.07.2009 року.

Відповідно до технічного паспорта вищевказане будинковолодіння складається з: житлового будинку, площею 39,8 кв.м., літньої кухні, площею 31кв.м., та інших погосподарських споруд, загальною вартістю 40918 грн. ОСОБА_4 житловий будинок складається з однієї кімнати, кухні, коридора та комори.

На даний час вона з відповідачем не може здійснювати право спільної часткової власності по взаємній згоді, у звязку з тим, що у них постійно виникає спір щодо належності кожному з них конкретної частки в натурі. Крім того, останній створює перепони в користуванні належною їй часткою, встановив замок на вхідних дверях та не пускає її в спільне будинковолодіння. Нею внесено вартість 1/6 частки домоволодіння на депозитний рахунок.

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, посилаючись на вищевикладене, просив їх задоволити. Також пояснив, що ОСОБА_5, маючи у власності 5/6 частин будинковолодіння, не має можливості ним користуватися, оскільки відповідач чинить їй у цьому перешкоди. Він встановив нові двері, поміняв замок, тому вона після смерті бабусі та дідуся позбавлена можливості зайти до будинку. З приводу цього у 2012 році вона змушена була звертатися у міліцію. Вона працевлаштована в Австрії, а проживає у своїх батьків у м. Івано-Франкіську за місцем реєстрації, але частки там не має. Іншого житла чи нерухомого майна у неї не має. У дружини відповідача є житло, зокрема будинок, який залишили їй її родичі. ОСОБА_5 не ставить питання про припинення права відповідача та членів його сім"ї на користування чи втрати права на житло, а тільки припинення права власності на частку у майні відповідно до вимог ст. 365 ЦК України. Враховуючи дійсну вартість будинковолодіння, визначену висновком експерта № 04/08-14 від 20.11.2014 року, позивачкою було додатково внесено на депозит суму в розмірі 12053,00 гривень, що разом з попереднім внеском складає вартість 1/6 частки будинковолодіння. ОСОБА_5 була згідна на різні варіанти з метою врегулювання даного спору, однак відповідач не вживає ніяких заходів для цього, перебуває з нею у неприязних стосунках, одночасно позбавляє її можливості користуватися майном, яке належить їй на праві приватної власності. В останні судові засідання представник позивачки не з'явився, подав заяву, в якій позов підтримав, просив задоволити, а розгляд справи завершувати без його участі.

Відповідач та предстваник відповідача - адвокат ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнали, просили відмовити в його задоволенні. При цьому ОСОБА_6 вказав, що спірне будинковолодіння належало його батькам, які були бабусею та дідусем для позивачки. Він проживає в даному будинку зі своєю сім"єю та вважає, що саме він повинен бути його власником, а не ОСОБА_5. Іншого житла він не має, тому при позбавленні права власності на 1/6 частку будинковолодіння йому нікуди буде діватися. Замок у дверях житлового будинку він поміняв у 2014 році. Ключі позивачці не дав, оскільки її не було. Наразі готовий ключі від вхідних дверей їй надати та не заперечує, щоб вона приходила в будинок, залишалася ночувати. Одночасно підтвердив, що в будинку є тільки одна кімната, в якій проживає він, його дружина, повнолітній син та дочка, літня кухні не придатна для проживання. В судові засідання, які призначалися після надання строку для укладення мирової угоди, відповідач та його представник не з'являлися, причини неявки не повідомляли, жодних угод на затвердження не надавали, заяв про відкладення розгляду справи чи закінчення у їх відсутності не поступало, незважаючи на те, що про час, день та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.

Представники служби у справах дітей Долинської РДА ОСОБА_4 в судовому засіданні вказав, що спір, який виник з приводу припинення чи набуття права власності на майно, не стосується безпосередньо неповнолітніх дітей, тому вирішення даної справи залишили на розсуд суду.

Суд, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, давши аналіз та оцінку зібраним по справі доказам у їх сукупності, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Згідно рішення Долинського районного суду від 31.07.2009 року за ОСОБА_5 визнано право власності на 4/6 частини домоволодіння № 33 по вул. Стримба в с. Шевченкове Долинського району Івано-Франківської області, за ОСОБА_6 визнано право власності на 1/6 частину домоволодіння № 33 по вул. Стримба в с. Шевченкове Долинського району Івано-Франківської області; за ОСОБА_7 визнано право власності на 1/6 частину домоволодіння № 33 по вул. Стримба в с. Шевченкове Долинського району Івано-Франківської області (а.с. 6-9).

На підставі вищевказаного судового рішення ОСОБА_7 та ОСОБА_5 зареєстрували право власності на відповідні частки спірного домоволодіння, про що свідчить копія витягу № 26079804 від 11.05.2010 року про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с. 19).

Згідно копії нотаріально посвідченого договору дарування 1/6 частини домоволодіння від 30.05.2011 року ОСОБА_7 подарував ОСОБА_5 1/6 частину домоволодіння № 33 по вул. Стримба в с. Шевченкове Долинського району Івано-Франківської області (а.с. 10-11). Даний договір був зареєстрований, про що свідчить витяг з Державного реєстру правочинів за № 9950832 від 30.05.2011 (а.с. 18, 79).

Як вбачається з витягу № 30243637 від 09.06.2011 року про державну реєстрацію прав ОСОБА_5 на підставі договору дарування від 30.05.2011 року зареєструвала право власності на 1/6 частку домоволодіння № 33 по вул. Стримба в с. Шевченкове Долинського району Івано-Франківської області (а.с. 20).

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується висновоком інспектора Долинського РВ УМВС від 13.08.2012 року по матеріалах, зареєстрованих в ЖОІ № 770 від 20.07.2012 року ОСОБА_5 зверталася в Долинський РВ УМВС з письмовою заявою про те, що ОСОБА_6 чинить їй перешкоди у користуванні домоволодінням № 33 по вул. Стримба в с. Шевченкове. При неодноразовому відвідуванні будинок був закритий, тому опитати ОСОБА_6 не було можливим. Зі слів сусідів, він виїжджав на роботу за кордон (а.с. 17, 78).

Акт обстеження матеріально-побутових умов і сімейних обставин від 10.05.2013 року та довідка № 567 від 15.04.2013 року, видана виконкомом Шевченківської сільської ради Долинського району, вказують на те, що ОСОБА_6 з сім"єю (дружина та діти: ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_9 03.04.2003 р.н.) зареєстровані та проживають ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 41, 42).

Згідно ст. 41 Конституції України, п. 2 ч. 1 ст. 3, ст. 321 ЦК України ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

Порядок застосування зазначеної норми матеріального права роз'яснив Верховний Суд України у постанові від 16.01.2012 року по справі № 6-81цс-11, правовий висновок якого в силу ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковим для застосування у подібних правовідносинах.

Відповідно до практики Верховного Суду України для припинення права особи на частку у спільному майні необхідно встановити наявність будь-якої із обставин, передбачених пунктами 1-3 частини першої статті 365 ЦК України за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

Як вбачається з роз"яснень, викладених у п. 1 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» № 5 від 07.02.2014 року, оскільки згідно з чинним законодавством суд вирішує спори співвласників щодо розпорядження чи користування майном, то не слід розглядати як неправомірне позбавлення права власності присудження грошової або іншої матеріальної компенсації за частку у спільній власності за наявності умов, передбачених пунктами 1 - 4 частини першої та частини другої статті 365 ЦК, якщо її неможливо виділити або поділити майно в натурі чи спільно користуватися ним.

Як вбачається з матеріалів справи частка ОСОБА_6 є незначною, а саме 1/6 частина домоволодіння, яка належить йому на праві власності.

Згідно копії технічного паспорта домоволодіння № 33 по вул. Стримба в с. Шевченкове складається з: житлового будинку, літньої кухні, 2 шоп, стодоли, стайні, вбиральні, воріт з хвірткою, 2 огорож та криниці (а.с. 12-16).

Висновок № 04/08-14 судової будівельно-технічної експертизи від 20.11.2014 року та фотобаблиці до нього свідчать про те, що провести реальний розподіл (з виділенням ізольованого житлового приміщення) будинку № 33 по вул. Стримба в с. Шевченкове Долинського району з розрахунку виділення одному співвласнику 1/6 частки, а іншому - 5/6 часток будинку з самостійним виходом неможливо. Виділити в натурі ОСОБА_5 5/6 часток у спільній власності, а ОСОБА_6 - 1/6 частку неможливо. Дійсна вартісь вказаного будинковолодіння 113137,00 грн., зокрема вартість 1/6 частини будинковолодіння - 18856,00 грн. (а.с. 98-109).

Згідно п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.10.1991 № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що виходячи зі змісту ст.115 ЦК України, це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом. Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири. При неможливості виділу частки будинку в натурі або встановлення порядку користування ним, власнику, що виділяється, присуджується грошова компенсація. Розмір грошової компенсації визначається за угодою сторін, а при відсутності такої угоди - судом по дійсній вартості будинку на час розгляду справи.

Судом встановлено, що технічний план спірного будинку не дає можливості виділити належну кожному частку будинку в натурі з утворенням ізольованих квартир з самостійним виходом, тобто житловий будинок неможливо поділити без втрати його цільового призначення, оскільки він є неподільною річчю за визначенням ч. 2 ст. 183 ЦК України

Згідно ч. 2 ст. 365 ЦК України суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Як вбачається з квитанції № 158 від 12.03.2013 року ОСОБА_5 внесла на депозитний рахунок 6819,00 грн. (а.с. 2), з квитанції № 142 від 16.02.2015 року - 12053,00 (а.с. 129). Отже, сума внесеного депозиту складає 18872,00 грн., що складає вартість 1/6 частку домоволодіння № 33 по вул. Стримба в с. Шевченкове Долинського району.

Таким чином, враховуючи те, що частка у спільній власності, на яку ОСОБА_6 має право власності, є незначною та не може бути виділена в натурі, спільне володіння та користування спірним майном неможливе, тому суд дійшов висновку, що оплатне припинення права ОСОБА_6 на частку у спільній власності не завдасть істотної шкоди його інтересам, оскільки відповідач з сім"єю не позбавлений права проживати у вказаному домоволодінні, він та дружина є особами працездатного віку, син досяг повноліття. Позивачка внесла на депозитний рахунок грошову компенсацію за 1/6 частку домоволодіння, тому суд вважає, що є всі підстави для задоволення позовних вимог шляхом припинення права власності на 1/6 частку вищевказаного будинковолодіння, яка належить ОСОБА_6, присудити на його користь грошову компенсацію за належну йому 1/6 частку будинковолодіння в сумі 18872,00 грн. та визнати за ОСОБА_5 право власності на зазначену частку майна.

Питання судових витрат вирішити на підставі ст. 88 ЦПК України.

На підставі викладеного, ст. 41 Конституції України, ст. ст. 3, 321, 358, 365 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 174, 212-215 Цивільно-процесуального кодексу України, суд, -

РІШИВ:

Позов ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про припинення права власності на 1/6 частку задоволити.

Припинити право власності ОСОБА_6 на 1/6 частку домоволодіння № 33 по вул. Стримба в с. Шевченкове Долинського району Івано-Франківської області.

Визнати за ОСОБА_5 право власності на 1/6 частку домоволодіння № 33 по вул. Стримба в с. Шевченкове Долинського району Івано-Франківської області.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 компенсацію вартості 1/6 частки домоволодіння № 33 по вул. Стримба в с. Шевченкове Долинського району Івано-Франківської області у сумі 18872,00 (вісімнадцять тисяч вісімсот сімдесят дві) гривні, які внесені ОСОБА_5 на депозитний рахунок територіального управління державної судової адміністрації в Івано-Франківської області за квитанціями № 158 від 12.03.2013 року та № 142 від 16.02.2015 року у справі № 343/729/13-ц.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 40 копійок сплаченого судового збору та 2199 (дві тисячі сто дев'яносто дев'ять) гривень 99 копійок витрат за проведення експертизи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подачі апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Долинський районний суд.

Суддя: