Рішення № 45612976, 23.12.2013, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №274/1909/13-ц Головуючий у 1-й інст. Хуторна І.Ю.

Категорія 2 Доповідач Косигіна Л. М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області

в складі: головуючої суддіКосигіної Л.М.

суддів:Григорусь Н.Й., Талько О.Б.

при секретарі Трохимчук Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Колективного сільськогосподарського підприємства імені Постишева, третя особа Іванковецька сільська рада Бердичівського району Житомирської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю

за апеляційною скаргою Іванковецької сільської ради Бердичівського району Житомирської області

на заочне рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 25 жовтня 2013 року, -

в с т а н о в и л а :

У квітні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, вимоги якого під час розгляду справи уточнював (а.с. 49-51), та остаточно просив визнати за ним право власності за набувальною давністю на житловий будинок № 113 (з господарськими спорудами) по вул. Каштановій в с. Семенівка, Бердичівського району, Житомирської області. В обґрунтування позову посилався на те, що з 01.01.1993 року до 06.02.1999 року він працював на посаді головного інженера КСП ім. Постишева. Рішенням правління даного підприємства від 30.03.1993 року йому виділено вищевказаний будинок для проживання. Оскільки будинок був 30-х років забудови і знаходився у занедбаному стані, він, витративши понад 20000 грн., відновив та відремонтував будинок та фактично проживає в ньому до цього часу. За таких обставин, просив задовольнити позов на підставі ч.1 ст. 344 ЦК України.

Заочним рішенням Бердичівського міськрайонного суду від 25 жовтня 2013 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок № 113 з господарськими спорудами по вул. Каштановій в с. Семенівка, Бердичівського району, Житомирської області за набувальною давністю.

В апеляційній скарзі Іванковецька сільська рада, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у позові. Зокрема, апелянт посилається на те, що суд в порушення вимог ст. 344 ЦК України, визнав право власності за позивачем на будинок № 113 по вул. Каштановій в с. Семенівка, незважаючи на те, що ОСОБА_1 користується даним будинком на відповідній правовій підставі, тобто на підставі рішення правління КСП ім. Постишева від 30.03.1993 року. Крім того, з січня 2001 року позивач не проживає в спірному будинку, оскільки є інвалідом 1 групи, потребує стороннього догляду. Також, з 03.12.1975 року ОСОБА_1 зареєстрований у ІНФОРМАЦІЯ_1, де постійно проживає з 2001 року.

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 відкрито, добросовісно та безперервно володів спірним будинком на законній підставі понад 10 років (починаючи з 01.01.2001 року), а тому він набув право власності на дане майно за набувальною давністю.

Проте, погодитися з таким висновком не можна, враховуючи наступне.

Встановлено, що з 01.01.1993 року до 06.02.1999 року ОСОБА_1 працював на посаді головного інженера КСП ім. Постишева. Рішенням правління КСП від 30.03.1993 року (протокол № 5) позивачу виділено для проживання квартиру, в якій раніше проживала сімя ОСОБА_2

Згідно довідок Іванковецької сільської ради сімя ОСОБА_2 проживала у ІНФОРМАЦІЯ_2, та в подальшому була переселена в інший будинок.

Враховуючи пояснення сторін та матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що рішенням правління КСП ім. Постишева від 30.03.1993 року ОСОБА_1 було виділено для проживання ІНФОРМАЦІЯ_3, який складається з однієї квартири.

Також, зі справи вбачається, що позивач з 03.12.1975 року до даного часу зареєстрований у ІНФОРМАЦІЯ_1.

На підставі рішення зборів співвласників майна реформованого КСП ім. Постишева від 06.02.2004 року та рішення комісії по врегулюванню майнових відносин від 04.09.2005 року, вищевказаний будинок передано ОСОБА_3 в рахунок майнового паю. Рішенням виконкому Іванковецької сільської ради від 20.12.2005 року № 64 ОСОБА_3 надано дозвіл на оформлення права власності на спірний будинок.

Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 09.01.2007 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 10.04.2007 року, визнано недійсними рішення зборів співвласників майна реформованого КСП ім. Постишева від 06.02.2004 року, рішення комісії по врегулюванню майнових відносин від 04.09.2005 року, рішення виконкому Іванковецької сільської ради від 20.12.2005 року, в частині передачі ОСОБА_3 в рахунок паю будинку № 113 по вул. Каштановій в с. Семенівка, та надання дозволу на оформлення права власності. При цьому, судом було встановлено, що КСП ім. Постишева порушило вимоги ст. 31 Закону України Про колективне сільськогосподарське підприємство та постанови Кабінету Міністрів України № 1253 від 13.08.2003 року Про затвердження Порядку безоплатної передачі у комунальну власність об'єктів соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарських меліоративних систем, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств-правонаступників.

Незважаючи на це, згідно даних Іванковецької сільської ради, спірний будинок до цього часу перебуває у пайовому фонді спілки співвласників майна с. Семенівка та не переданий у комунальну власність.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ухвалою господарського суду Житомирської області від 20.05.2004 року затверджено звіт арбітражного керуючого (ліквідатора) та ліквідаційний баланс КСП ім. Постишева, дане КСП ліквідовано.

Відповідно до ч. 1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

При цьому, право власності у володільця за давністю виникає поза волею і незалежно від волі колишнього власника. Володілець за давністю, відповідно до ч. 1 ст. 344 ЦК України, є незаконним володільцем (особа заволоділа чужим майном). Отже, позов про право власності за давністю володіння не може предявити законний володілець, тобто особа, яка володіє (користується) майном з волі власника. Набуття права власності на майно, яке належить володільцю (користувачу) на підставі певного титулу - оренди, найму, зберігання, оперативного управління, застави тощо, є недопустимим. Такий володілець завжди знає похідний та обмежений характер свого права на майно, знає, що його право має певну підставу - право власності чи речове право іншої особи.

Суд першої інстанції не врахував вищевказані положення закону, та незважаючи на те, що ОСОБА_1 користувався будинком № 113 по вул. Каштановій в с. Семенівка на підставі рішення правління КСП ім. Постишева від 30.03.1993 року, яке є чинним до цього часу, безпідставно визнав за позивачем право власності на вказане майно за набувальною давністю. Крім того, розглядаючи спір судом не звернуто увагу і на те, що КСП ім. Постишева ліквідовано на підставі ухвали господарського суду Житомирської області від 20.05.2004 року, а тому не може бути відповідачем у даній справі.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 209, 218, 303, 304, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Іванковецької сільської ради Бердичівського району Житомирської області задовольнити.

Заочне рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 25 жовтня 2013 року скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуюча Судді