Ухвала суду № 45603846, 27.05.2015, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/5860/15-ц

2/296/2252/15

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

"27" травня 2015 р. м.Житомир

Суддя Корольовського районного суду м. Житомира Шалота К.В., ознайомившись з матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням, встановлення порядку користування, стягнення моральної шкоди

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Корольовського районного суду м. Житомира з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, в якому просить усунути перешкоди у користуванні квартирою №116 по вул. Вітрука, 43 у м. Житомирі, шляхом встановлення порядку користування майном; стягнути з відповідачів на свою користь моральну шкоду у сумі 20 тис. грн.

Ознайомившись з матеріалами позовної заяви суддя дійшов висновку, що остання підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Статтею 122 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) встановлено, що суддя відкриває провадження у цивільній справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до пункту 3 та 5 частини 2 статті 119 ЦПК України позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно статті 16 Цивільного кодексу України, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.

Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги - це конкретні юридичні факти, з настанням яких суб'єкти приватного права вступають між собою у спірні правовідносини.

Проте, в позовній заяві належно не обґрунтовано вимогу щодо обрання такого способу захисту права як усунути перешкоди у користуванні спірною квартирою шляхом встановлення порядку користування майном, а самі вимоги позовної заяви є нечіткими та незрозумілими, оскільки позивачем не вказано, який саме порядок користування майном він просить встановити.

Відповідно до п. 6 ч. 2 статті 119 ЦПК України позовна заява повинна містити: зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

При цьому суд звертає увагу, що хоча відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» № 2 від 12.06.2009 року сторони мають право надати докази і під час розгляду справи, однак зазначення цих доказів (якими позивач обґрунтовує кожну обставину на які він посилається у позові) є обовязковим у самому тексті позовної заяви (п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України).

Як вбачається зі змісту позовної заяви, остання посилаючись на перешкоди, що чинять відповідачі у користуванні спірною квартирою (вдирання у кімнату, пошкодження майна, викрадення речей, псування електропроводки тощо) та інші обставини не містить зазначення (посилання) на певний доказ, що підтверджує вказану обставину, а також відсутнє зазначення підстав для звільнення від доказування, що є порушенням п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України.

Водночас, згідно вимог частини 5 статті 119 Цивільного процесуального кодексу України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" із позовних заяв немайнового характеру стягується судовий збір у розмірі 0,2 відсотки розміру мінімальної заробітної плати, що становить 243,60 грн. (1 128 грн. х 0,2).

Відповідно до п. 13 Постанови Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 17.10.2014 №10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах " якщо в позовній заяві обєднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, повязані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою), наприклад, за вимогами про усунення перешкод у користуванні власністю та відшкодування моральної шкоди.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачі звернувся з двома позовними вимогами немайнового характеру, а саме: усунути перешкоди у користуванні квартирою та стягнення з відповідачів на свою користь моральну шкоду у сумі 20 тис. грн., а тому судовий збір має сплачуватися за кожну вимогу окремо у розмірі 487 грн. 20 коп. (243 грн. 60 коп. х 2).

Як вбачається з квитанції № 10005/073 від 26.05.2015 року позивачем при подачі позовної заяви було сплачено судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп.

Таким чином, позивачем має бути доплачений судовий збір у сумі 243 грн. 60 коп. за реквізитами: отримувач коштів: УДКСУ у м. Житомирі Житомирської області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38035726, Банк отримувача ГУ ДКСУ у Житомирській області, код банку отримувача (МФО) 811039, розрахунковий рахунок № 31217206700004, код класифікації доходів бюджету 22030001. Призначення платежу: Судовий збір, ПІБ позивачів, Корольовський районний суд м. Житомира (назва суду, де розглядається справа), код ЄДРПОУ 02895998 (суду, де розглядається справа).

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Цивільного процесуального кодексу України, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 Цивільного процесуального кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу про залишення заяви без руху з наданням йому строк для усунення недоліків.

З огляду на викладене, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням ОСОБА_1 строку для усунення недоліків шляхом складання нової позовної заяви з суворим дотримання вимог статей 119 та 120 Цивільного процесуального кодексу.

Керуючись ст.119, 120, ч. 1 ст. 121 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням, встановлення порядку користування, стягнення моральної шкоди залишити без руху.

Надати позивачу триденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення вищевказаних недоліків.

Попередити позивача, що у випадку, якщо в зазначений строк недоліки позовної заяви не будуть усунені, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя К. В. Шалота