Ухвала суду № 45601979, 23.06.2015, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

23 червня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідача Панталієнка П.В.,

суддів: Коротких О.А., Самсіна І.Л., -

розглянувши заяву Прилуцької об'єднаної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Чернігівській області (далі - ОДПІ) про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 14 травня 2015 року у справі за позовом приватного акціонерного товариства «Прилуцький м'ясокомбінат» до ОДПІ про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и л а:

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 14 травня 2015 року відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОДПІ на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2015 року, якими задоволено позовні вимоги.

17 червня 2015 року, не погоджуючись із вказаною ухвалою суду касаційної інстанції ОДПІ звернулось до Верховного Суду України із заявою про її перегляд з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

У заяві ОДПІ посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції частини третьої статті 214 КАС, що, на думку ОДПІ, перешкоджає подальшому провадженню у справі. На обґрунтування доводів заяви додано копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 15 травня 2015 року (справа № 825/3493/14, К/800/21443/15), якою залишено без руху касаційну скаргу, вказано на недоліки (не додано копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції) та надано скаржнику строк для їх усунення.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 237 КАС заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана з підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності справ або встановленої законом юрисдикції адміністративних судів.

Ухвалою від 14 травня 2015 року Вищий адміністративний суд України, відмовляючи у відкритті касаційного провадження, виходив із положень пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС з огляду на те, що касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, рішеннями яких вирішено спір та не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Тобто, суд касаційної інстанції фактично погодився із правильністю застосування норм матеріального права судами попередніх інстанцій.

Оскільки пунктом 2 частини першої статті 237 КАС передбачено лише три випадки, коли може мати місце така підстава для звернення із заявою до Верховного Суду України, як неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права, то колегія суддів не вбачає необхідності у відкритті провадження у цій справі про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 14 травня 2015 року.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску до провадження справи за позовом приватного акціонерного товариства «Прилуцький м'ясокомбінат» до Прилуцької об'єднаної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, за заявою Прилуцької об'єднаної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Чернігівській області про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 14 травня 2015 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач П.В. ПанталієнкоСудді: О.А. Коротких І.Л. Самсін