Ухвала суду № 45601908, 22.06.2015, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

22 червня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідачаГриціва М.І.,суддів:Самсіна І.Л., Терлецького О.О., розглянувши заяву державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - ДПІ) про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 10 квітня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ДПІ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановила:

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 10 квітня 2015 року на підставі пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) відмовив у відкритті касаційного провадження за скаргою ДПІ на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 9 лютого 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2015 року про задоволення позову.

Не погодившись з ухвалою Вищого адміністративного суду України, ДПІ подала заяву про її перегляд Верховним Судом України з передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 КАС підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції у подібних правовідносинах пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України (далі - ПК), що, на думку заявника, підтверджується рішеннями суду касаційної інстанції від 8 квітня та 21 липня 2014 року (справи №№ К/800/45908/13, К/9991/11353/11 відповідно).

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України перевірила наведені у заяві доводи і дійшла висновку про її необґрунтованість з огляду на таке.

За правилами пункту 1 частини першої статті 237 КАС одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмету спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

У судових рішеннях касаційного суду, про перегляд якого подана заява, та наданих для порівняння, йдеться про застосування одних і тих самих норм права, що встановлюють відповідальність за порушення граничних строків сплати (перерахування) узгоджених сум податкового зобов'язання, дія яких зумовлена різними явищами.

Зокрема, у справі, в якій оспорюється рішення касаційного суду, встановлено, що платник податку вчасно перерахував державне мито за розгляд і оформлення документів на дарування, а фактична затримка надходження його на відповідні рахунки була викликана хибними діями податкового органу, який повідомив платнику неправильні платіжні реквізити перерахування цього платежу і тривалий час не приймав від платника виправлення зазначеної помилки.

У рішеннях, наданих на підтвердження заявленої позиції, суд касаційної інстанції дійшов висновку про правильне негативне застосування щодо платників податку тих самих положень закону, оскільки підставами цьому стали обставини про фактичне винне порушення граничних строків сплати розстроченого боргу з податку на прибуток і донарахованих податкових зобов'язань, узгоджених за судовими рішеннями (ухвала від 8 квітня 2014 року), та податку з доходів фізичних осіб (ухвала від 21 липня 2014 року).

З наведеного висновується, що рішення суду касаційної інстанції, додані на обґрунтування заяви, ухвалені цим судом за інших фактичних обставин справ, а тому не підтверджують наявність неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Оскільки заява ДПІ є необґрунтованою, в допуску справи до провадження Верховного Суду України слід відмовити.

З огляду на наведене, керуючись статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

ухвалила:

Відмовити у допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_4 до державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 10 квітня 2015 року.

Суддя-доповідач М.І. Гриців

Судді: І.Л. Самсін

О.О. Терлецький