Ухвала суду № 45598449, 18.06.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" червня 2015 р. м. Київ К/800/3406/15

Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого суддіРозваляєвої Т. С. (суддя-доповідач),суддівМаслія В. І., Черпіцької Л. Т.,розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

У липні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання здійснити нарахування та виплату державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 01 січня 2014 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказував на те, що має статус громадянина, який постраждав від наслідків Чорнобильської катастрофи, 1 категорії, та є інвалідом 3 групи по захворюванню, пов'язаному з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, перебуває на обліку в УПФУ Орджонікідзевського району міста Маріуполя Донецької області. Згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розмір його державної пенсії поне може бути менше ніж 6 мінімальних пенсій за віком, а розмір додаткової пенсії не може бути менше ніж 50% мінімальної пенсії за віком. Натомість відповідач державну та додаткову пенсію йому нараховував та сплачував з 01 січня 2014 року з порушенням норм Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», внаслідок чого порушені його права.

Постановою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 31 липня 2014 року адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність та зобов'язано відповідача провести позивачу нарахування та виплату державної пенсії в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.ст. 49, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 01 січня 2014 року по 31 липня 2014 року, включно, з відрахуванням фактично проведених виплат.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2014 року постанову Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 31 липня 2014 року скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

He погоджуючись зі вказаним рішенням суду апеляційної інстанції, позивач оскаржив його у касаційному порядку.

Заперечень не надходило.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і правильність застосування судами норм процесуального та матеріального права, судова колегія дійшла висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії, та користується пільгами, передбаченими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та який отримав 3 групу інвалідності внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується відповідними довідками та посвідченнями.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивач отримує державну пенсію, як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії 3 групи інвалідності, та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, як інваліду 3 групи з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії.

Згідно із ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі за текстом ухвали - Закон) особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у таких розмірах: інвалідам 3 групи - 50% мінімальної пенсії за віком.

При цьому в ст. 54 Закону зазначено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по 3 групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.

Згідно із ст. 63 Закону фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок державного бюджету.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» не було визначено жодних обмежень щодо застосування положень ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Таким чином при визначенні розмірів державної пенсії та додаткової пенсії відповідачу слід керуватися розмірами зазначених пенсій, визначеними у чинній редакції ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

На час виникнення спірних правовідносин розмір мінімальної пенсії за віком був визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює розміру, визначеного законом прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, що втратили працездатність.

Отже виплата відповідачем позивачу пенсії та додаткової пенсії не за розмірами, визначеними Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а в розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», є неправомірним.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що 19 червня 2011 року набрав чинності Закон України від 14 червня 2011 року № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», яким передбачено, зокрема, що у 2011 році положення ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік. Отже, з прийняттям Верховною Радою України зазначеного Закону визначення порядку та розмірів виплат вказаній категорії громадян делеговано Кабінету Міністрів України.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідачем проводиться нарахування основної та додаткової пенсії позивачу в розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Колегія суддів не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції.

Всупереч ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачу пенсія виплачувалась у розмірах, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Статтею 63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, коштів, які враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, та інших джерел, не заборонених законодавством.

Закон України «Про державний бюджет України на 2014 рік» від 16 січня 2014 року не містить обмежень щодо застосування Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в тому числі і статей 50, 54 цього Закону.

Однак, відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 31 липня 2014 року №1622-VII, який набрав чинності 03 серпня 2014 року, Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» доповнено пунктом 6-7, яким встановлено, що норми ст. ст 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік. Закон України від 31 липня 2014 року «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» №1622-VII набрав чинності 03 серпня 2014 року.

Вказані положення Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» неконституційним визнано не було.

За таких обставин, до набрання чинності Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 31 липня 2014 року № 1622-VII, застосуванню підлягають положення ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а з 03 серпня 2014 року - відповідні положення постанови Кабінету Міністрів України.

Враховуючи зазначене, правомірним є висновок суду першої інстанції про задоволення позову частково.

Отже, враховуючи положення зазначених нормативно-правових актів та на підставі встановлених обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язано відповідача провести позивачу нарахування та виплату державної пенсії в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. ст. 49, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 01 січня 2014 року по 31 липня 2014 року, включно, з відрахуванням фактично проведених виплат, а відтак помилково скасована постанова суду першої інстанції про задоволення позову підлягає залишенню в силі.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2014 року скасувати та залишити в силі постанову Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 31 липня 2014 року.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.

Судді: