Ухвала суду № 45598345, 15.06.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2015 року м. Київ К/9991/28506/12

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Миколаївської міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18.09.2009 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2012

у справі №2а-73418/09 (2а-4577/09/1370)

за позовом Дочірнього підприємства "Будсервіс" Товариства з обмеженою відповідальністю "Розвадівбудматеріали"

до Миколаївської міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області

третя особа: Приватне підприємство "Центр допомоги та співробітництва "Хосен"

про скасування податкового повідомлення -рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 18.09.2009, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2012, позов задоволено. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення №0000332321/0 від 25.06.2009.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про відмову в позові, з підстав невірного застосування норм матеріального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2006 по 31.12.2008, а також валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 по 31.12.2008, за результатами якої складено акт №289/230/30741940 від 16.06.2009.

За висновками акта перевірки позивачем порушено вимоги пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до завищення податкового кредиту на загальну суму 148071,00 грн., в т.ч.: в жовтні 2006 року віднесено суму податку на додану вартість 4755,49 грн., в листопаді 2006 року - 4945,38 грн., в грудні 2006 року - 4868,62 грн., в березні 2007 року - 6091,34 грн., в квітні 2007 року - 4333,33 грн., в червні 2007 року - 5182,22 грн., в липні 2007 року - 6040,95 грн., в серпні 2007 року - 5554,17 грн., в вересні 2007 року - 6996,45 грн., в жовтні 2007 року - 6174,21 грн., в листопаді 2007 року - 6653,10 грн., в лютому 2008 року - 8156,90 грн., в березні 2008 року - 8748,77 грн., в квітні 2008 року - 8311,33 грн., в травні 2008 року - 8283,77 грн., в червні 2008 року - 13473,42 грн., з липні 2008 року - 9717,89 грн., в серпні 2008 року - 10621.81 грн., в вересні 2008 року - 1011 8,61 грн., в жовтні 2008 року - 9063,22 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.06.2009 №0000332321/0, яким позивачу визначено податкові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 148070,98 грн. та штрафні санкції у розмірі 74035,49грн., загалом у сумі 222106,47 грн.

Дані порушення, на думку податкового органу, виникли через відсутність поставок товарів від ПП "Будінвесткомфорт", ПП "ЦЦС "Хосен" до ДП "Будсервіс" ТОВ ''Розвадівбудматеріали", що свідчить про вчинення таких правочинів поставки продукції без мети настання реальних наслідків.

Такі висновки податкового органу зроблені через неможливість проведення зустрічної перевірки контрагента позивача - ПП «Будінвесткомфорт» у зв'язку з відсутністю підприємства та його посадових осіб за юридичною адресою. Також, згідно відповіді ДПІ у Галицькому районі м. Львова № 7007/23- 416/980 від 25.05.2009 ПП «ЦДС «Хосен» є посередником, а постачальниками ПП «ЦДС «Хосен» є фіктивні підприємства. Окрім того, позивачем було укладено договір №14 від 03.06.2008 із ПП «Будінвесткомфорт» про виконання ремонтних робіт виробничих приміщень. Проте, для перевірки не надано документів, які б підтверджували транспортування зазначених у податкових накладних товарів від постачальників.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що реальність господарських операцій між позивачем та ПП «ЦДС «Хосен» за договором №3-г про постачання природного газу від 31.12.2006 на 2007 рік та договором № 3-г про постачання природного газу від 31.12.2007 на 2008 рік, підтверджується наявними у матеріалах справи копіями актів прийому-передачі природного газу та актів по реалізації. Оплата за поставлений газ проведена на підставі рахунків фактур у безготівковій формі.

Факт виконання ремонтних робіт за договором підряду № 14 від 03.06.2008 з ПП «Будінвесткомфорт» підтверджується дефектним актом, актом № 1 приймання виконаних підрядних робіт за формою № КБ-2в від 08.07.2008, довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за формою № КБ-3 від 08.07.2008 року; податковою накладною № НН 090603 від 09.06.2008. При цьому, розрахунки з ПП «Будінвесткомфорт» було проведено у повній мірі у безготівковій формі.

Згідно з п.1.6, 1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом, а податкове зобов'язання - це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку у звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим законом.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість"», податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Приписами пп.7.4.5. п.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість"» встановлено, що до складу податкового кредиту підлягають включенню суми сплаченого (нарахованого) податку, що підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

-або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп.7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Позивачем виконані всі умови для формування податкового кредиту, при цьому, на момент складання податкових накладних, контрагенти позивача були офіційно зареєстрованими платниками ПДВ та мали право складання податкових накладних, які відповідають вимогам закріпленими в п.п.7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Окрім того, за відсутності відомостей про виключення ПП «Будінвесткомфорт» з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та анулювання його реєстрації, як платника ПДВ, сам факт неможливості проведення зустрічної перевірки контрагента позивача не дає правових підстав для позбавлення останнього, передбаченого приписами статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», права на включення відповідних сум ПДВ до податкового кредиту відповідного звітного періоду.

Доводи відповідача, що спірні операції не мали реального товарного характеру, засновані на припущеннях, що суперечить ст.159 КАС України.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд першої та апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права та постановили обґрунтоване рішення, підстав для їх скасування, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Миколаївської міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби відхилити, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18.09.2009 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2012 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-239№ КАС України безпосередньо до Верховного Суду України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук

Ю.І.Цвіркун