Ухвала суду № 45597958, 11.06.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2015 року м. Київ К/800/2358/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Сіроша М.В.

Цвіркуна Ю.І.

секретар судового засідання Іванов К.Ю.

за участю представників згідно журналу судового засіданні від 11.06.2015 (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 19.09.2012 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2012

у справі № 0670/2057/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Обертон Україна"

до Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області

Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Обертон Україна" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби (правонаступник - Житомирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області) про скасування податкового повідомлення - рішення №0009811601 від 07.12.2011.

Постановою Житомирського окружного адміністративного від 19.09.2012 позовні вимоги задоволено.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2012 постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 19.09.2012 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в який просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом першої та апеляційної інстанцій при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість позивача та складено акт № 6118/15-2 від 18.11.2011.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0009811601 від 07.12.2011, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 2207278 грн.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 200.1 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, п. 4.6.7 Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, яке полягає у безпідставному перенесені до п. 21.2 залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду в сумі 2207278 грн., який зменшено актом про результати позапланової виїзної перевірки № 4324/23-2 від 29.09.2011, позивач неправомірно відніс суму 2207278 грн. до рядка 21.2 податкової декларації по податку на додану вартість за вересень 2011 року, оскільки вказана сума розміру від'ємного значення була зменшена актом про результати документальної позапланової виїзної перевірки № 4324/23-2 від 29.09.2011.

На підставі акту перевірки № 4324/23-2 від 29.09.2011, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001002304 від 13.10.2011, яким зменшено позивачу розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2544125 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржене позивачем у судовому порядку, постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 11.04.2012 у справі № 0670/905/12 було задоволено позовні вимоги ТОВ „Обербетон Україна" скасовано податкове повідомлення-рішення № 0001002304 від 13.10.2011.

Згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку (п. 56.1. ст. 56 цього Кодексу).

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (та у разі потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується ( п. 56.3 ст. 56 Податкового кодексу України).

Згідно із п. 56.15 ст. 56 Податкового кодексу України скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Відповідно до п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Оскільки судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач, скористався правом на судове оскарження податкового повідомлення-рішення № 0001002304 від 13.10.2011, колегія суддів вважає, що у платника були відсутні правові підстави враховувати вказане рішення податкового органу при складанні податкової звітності по податку на додану вартість за вересень 2011 року.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 19.09.2012 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2012 у справі № 0670/2057/12 залишити без задоволення, а судові рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 19.09.2012 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2012 у справі № 0670/2057/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді М.В. Сірош Ю.І. Цвіркун