Ухвала суду № 45597947, 18.06.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" червня 2015 р. м. Київ К/800/56817/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючої судді – Васильченко Н.В.,

суддів: Донця О.Є., Леонтович К.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду справу за касаційною скаргою інспекції з питань захисту прав споживачів у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 6 травня 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 7 жовтня 2014 року у справі №821/227/14 за позовом приватної фірми “Оленка” до інспекції з питань захисту прав споживачів у Херсонській області про скасування постанови, -

в с т а н о в и л а:

У січні 2014 року приватна фірма “Оленка” звернулася в суд з позовом до інспекції з питань захисту прав споживачів у Херсонській області, в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову начальника Інспекції з питань захисту прав споживачів у Херсонській області №217 від 23.12.2013 року про накладення стягнення у розмірі 34662,50 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відбір зразків продукції був здійснений з порушенням Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України та ДСТУ 4488:5000.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 6 травня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 7 жовтня 2014 року. позовні вимоги задоволені.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, інспекція з питань захисту прав споживачів у Херсонській області подала касаційну скаргу, в якій просить ці рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Скарга обґрунтована невірним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи на предмет повноти та всебічності дослідження їх судом та обґрунтованість застосування норм матеріального права до вирішення спірних правовідносин, вивчивши доводи касаційної скарги, враховуючи пояснення представників сторін, колегія суддів знаходить підстави до її часткового задоволення.

Згідно обставин справи між сторонами виник спір щодо правомірності постанови начальника інспекції з питань захисту прав споживачів у Херсонській області №217 від 23.12.2013 року про накладення стягнення у розмірі 34662,50 грн.

Судами було встановлено, що згідно акту перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів від 04.12.2013 року №00000505 встановлене порушення позивачем ст.6, ст.14 Закону України “Про захист прав споживачів”, а саме: реалізація нафтопродуктів, які згідно протоколів випробувань від 16.12.2013 року №1031, №1032 Випробувального центру “10 Хіммотологічний центр” не відповідають вимогам ДСТУ 4840:2007 “Паливо дизельне підвищеної якості. Технічні умови”, та ДСТУ 4839 “Бензини автомобільні підвищеної якості. Технічні умови”, по завищеному вмісту сірки, для дизельного палива та бензину автомобільного підвищеної якості.

У тексті протоколів випробування №1031 та №1032 характеристика зразка продукції відсутня, натомість у п.2.1 Протоколів міститься посилання на Акти відбору зразків продукції №87 та №89 від 04.12.2013 року.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що при проведенні відібрання проб бензину на АЗС позивача посадові особи відповідача припустилися суттєвих порушень нормативно-правових актів, а саме Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України та ДСТУ 4488:5000, які регламентують порядок відібрання таких проб з метою перевірки якості нафтопродуктів.

Разом з тим, колегія суддів дійшла думки, що суди першої та апеляційної інстанції недостатньо дослідили матеріали справи, зокрема в частині посиланням відповідача, які наведені у запереченнях на позов та у апеляційній скарзі, на те, що згідно Протоколів випробувань від 16.12.2013 року № 1031-1032 випробування зразків продукції проводилися лабораторією в умовах наведених у таблиці № 1 зазначеного протоколу згідно з процедурою та у послідовності згідно з маршрутною картою. Жодних відхилень щодо оформлення та пакування проб не встановлено. Проби, відібрані або оформлені з порушенням ДСТУ 4488 та пункту 4.2.6 цієї Інструкції, лабораторією на арбітражні випробування не приймаються, а порущення вимог ДСТУ 4488, допущені під час оформлення проб, фіксуються лабораторією в журналі реєстрації проб за формою N 3НК (додаток 3). Результати випробування таких проб не можуть використовуватись для оформлення паспортів якості на партію нафти або нафтопродуктів та не мають арбітражної сили, про що попереджається замовник випробувань. Згідно протоколів випробувань відхилень від процедур, які встановлено маршрутною картою під час випробувань не було.

Зазначеним обставинам суди належної оцінки не надавали, їх не дослідили в сукупності з іншими доказами по справі, що свідчить про неповноту дослідження та встановлення всіх обставин справи.

Отже ухвалені по справі рішення не встановили дійсний характер спірних правовідносин, що виникли між сторонами та неправильно застосовані норми матеріального права до вирішення вказаних правовідносин, а тому висновок суду про підставність позовних вимог є передчасним.

Враховуючи, що касаційна інстанція відповідно до вимог ст. 220 Кодексу Адміністративного судочинства не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, колегія суддів Вищого і адміністративного суду України вбачає за необхідне судові рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду необхідно повно та всебічно з'ясувати всі обставини справи, вірно застосувати норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

Відповідно до ст. 227 КАС України підставами для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій з направленням справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу інспекції з питань захисту прав споживачів у Херсонській області задовольнити частково.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 6 травня 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 7 жовтня 2014 року у справі №821/227/14 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Судді: