Рішення № 45583426, 23.06.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 212/2964/14-ц 22-ц/774/1281/К/15

Справа № 212/2964/14-ц Головуючий в першої інстанції

Провадження № 22-ц/774/1281/К/15 Чайкін І.Б.

Категорія № 27 (3) Суддя доповідач - Братіщева Л.А.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді: Братіщевої Л.А.,

суддів: Грищенко Н.М., Чорнобук В.І.,

при секретарі: Булах К.А.

за участю: представника позивача ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» - Касьянова Олександра Миколайовича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Дивоцвіт» - Гудима Тетяни Володимирівни на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 26 лютого 2015 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дивоцвіт», ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості по кредитному договору, -

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2014 року позивач Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (далі - ПАТ«Райффайзен Банк Аваль») звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дивоцвіт» (надалі - ТОВ «Дивоцвіт»), ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості по кредитному договору. Під час розгляду справи позивач звернувся з заявою про збільшення позовних вимог та остаточно просив стягнути солідарно з ТОВ «Дивовіт» та ОСОБА_9 заборгованість по кредитному договору № S010/03-03/147 від 19.03.2008 року складає 1803089 грн. 31 коп., з яких: 1435343,92 грн. - заборгованість по кредиту; 309445,91 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 32502,97 грн. - пеня за порушення строків повернення кредиту; 25796,51 грн. - пеня за порушення строків сплати процентів. Також просив стягнути з ОСОБА_7 заборгованість по кредитному договору № S010/03-03/147 від 19.03.2008 року складає 1803089 грн. 31 коп., з яких: 1 435343,92 грн. - заборгованість по кредиту; 309445,91 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 32502,97 грн. - пеня за порушення строків повернення кредиту; 25796,51 грн. - пеня за порушення строків сплати процентів.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 28.02.2008 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «Дивоцвіт» і ОСОБА_10 укладена Генеральна кредитна угода № S010/03-03/114, згідно якої загальний розмір позичкової заборгованості позичальників не повинен перевищувати 4500000,00 гривень, в тому числі: для позичальника ТОВ «Дивоцвіт» - 1699000,00 гривень; для позичальника ОСОБА_10 - 2900000,00 гривень. Термін дії Генеральної Кредитної угоди 11.02.2018 року.

В забезпечення кредитних зобов'язань між позивачем та ОСОБА_6 був укладений договір поруки № 12/42-0-1/4 від 24.03.2011 року. Також, в забезпечення кредитних зобов'язань між позивачем та ОСОБА_7 укладений договір поруки № 12/42-0-1/5 від 24.03.2011 року. Згідно умов договорів поруки, кожен поручитель зобов'язався відповідати перед кредитором солідарно з позичальником за виконання забезпечених зобов'язань, що виникли з кредитного договору, як тих, що існують на даний час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

У зв'язку з неналежним виконанням позичальником ТОВ «Дивоцвіт» взятих на себе зобов'язань щодо повернення кредиту та сплати процентів, утворилась заборгованість, розмір якої після уточнення позовних вимог, станом на 14 липня 2014 року становить 1803089 грн. 31 коп., з яких: 1435343,92 грн. - заборгованість по кредиту; 309445,91 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 32502,97 грн. - пеня за порушення строків повернення кредиту; 25796,51 грн. - пеня за порушення строків сплати процентів, яку, разом із судовими витратами, позивач просив стягнути з відповідачів.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 26 листопада 2015 року позовні вимоги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ТОВ «Дивоцвіт», ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості задоволені повністю.

Стягнуто солідарно з ТОВ «Дивоцвіт», ОСОБА_6, ОСОБА_7 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість по кредитному договору № S010/03-03/147 від 28.02.2008 року в розмірі 1803089 грн. 31 коп., з яких 1435343, 92 грн. - заборгованість по кредиту; 309445,91 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 32502,97 грн. - пеня за порушення строків повернення кредиту; 25796,51 грн. - пеня за порушення строків сплати процентів.

Стягнуто з ТОВ «Дивоцвіт», ОСОБА_6, ОСОБА_7 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» судовий збір в розмірі 3654,00 гривень, з кожного по 1218 грн. 00 коп.

В апеляційній скарзі представник відповідача ТОВ «Дивоцвіт» - Гудима Т.В., посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового про відмову в задоволенні позовних вимог ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в повному обсязі. Зокрема, посилається на те, що вона та відповідач ТОВ «Дивоцвіт» не були повідомлені про час та місце розгляду справи. Також, на її думку, судом безпідставно прийнято до уваги документи, надані позивачем на підтвердження вимог, оскільки вони не містять всіх необхідних реквізитів первинних документів, а також акт № 20 від 26.02.2014 року «Про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду», оскільки знищення документів проводиться після затвердження акту керівником банківської установи і його погодження з відповідним державним архівом. Крім того, суд не врахував, що при розрахунку графіку погашення, Банком створено арифметичне викривлення відношення кількості днів у рік, у зв'язку з чим відсотки за кредитним договором штучно були збільшені на 1,6% річних. Також вважає, що кредитній договір від 19.03.2008 року є господарським зобов'язанням, оскільки кошти отримані на розвиток бізнесу, а тому регулюється Господарчим Кодексом України, відповідно до якого нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання повинно бути виконано, а тому нарахування пені за період з 14.07.2013 року по 13.07.2014 року є неправомірним.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні в частині порядку стягнення заборгованості по кредитному договору.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають

значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Проте, рішення суду першої інстанції не відповідає у повному обсязі зазначеним вимогам, з огляду на наступне.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 28 лютого 2008 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «Дивоцвіт» і ОСОБА_10 укладена Генеральна кредитна угода № S010/03-03/114, згідно якої загальний розмір позичкової заборгованості позичальників не повинен перевищувати 4500000,00 гривень, в тому числі: для позичальника ТОВ «Дивоцвіт» - 1699000,00 гривень; для позичальника ОСОБА_10 - 2900000,00 гривень. Термін дії Генеральної Кредитної угоди визначений до 11.02.2018 року (а.с. 8-10).

19 березня 2008 року на основі Генеральної кредитної угоди № S010/03-03/114 від 28.02.2008 року, між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «Дивоцвіт» укладено кредитний договір № S010/03-03/147, згідно якого Банк зобов'язався надати позичальнику кредит на розвиток бізнесу в сумі 1600000,00 гривень, під 16,5% річних на строк до 11.02.2018 року (а.с. 12-16).

Пунктом 4.1.1 кредитного договору передбачено, що за порушення прийнятих на себе зобов'язань стосовно повернення коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами, у визначені цим Договором строки, Позичальник зобов'язаний сплатити Банку пеню від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяли на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення. Зазначена пеня сплачується додатково до прострочених сум, що підлягають сплаті згідно цього Договору.

23 липня 2008 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «Дивоцвіт» укладено Додаткову угоду № 010/03-03/147/1 до Кредитного договору, відповідно до якої сторони внесли зміни до п. 3 частини 1 Кредитного договору та домовились про зміну відсоткової ставки по кредиту з 16,5% річних на 19,5% річних, починаючи з 23.07.2008 року (а.с. 19).

25 травня 2009 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «Дивоцвіт» укладено Додаткову угоду № 010/03-03/147/2 до Кредитного договору, відповідно до якої сторони домовились про викладення у новій редакції п.1.9. частини 2 Кредитного договору, у якому визначили обставини та підстави для дострокового погашення кредиту, порядок пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту. Також, сторони домовились про встановлення на період з 25.05.2009 року по 24.10.2009 року «кредитних канікул», зменшення розміру щомісячних платежів по сплаті суми кредиту, виклали в новій редакції Додаток № 1 «Графік погашення кредиту та сплати процентів» до Кредитного договору (а.с. 20-22).

24 грудня 2009 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «Дивоцвіт» укладено Додаткову угоду № 010/03-03/147/3 до Кредитного договору, відповідно до якої сторони домовились про встановлення на період з 25.12.2009 року по 24.06.2010 року «кредитних канікул», зменшення розміру щомісячних платежів по сплаті суми кредиту, виклали в новій редакції Додаток № 1 «Графік погашення кредиту та сплати процентів» до Кредитного договору. Також внесли зміни до п. 2 ч.1 Кредитного договору. За внесеними змінами кредитні кошти надаються дванадцятьма траншами (1 транш - 170 000,00 грн., 2 транш - 996000,00 грн., 3 транш - 25000,00 грн., 4 транш - 30000,00 грн., 5 транш - 15000,00 грн., 6 транш - 36980,00 грн., 7 транш - 31443,84 грн., 8 транш - 20000,00 грн., 9 транш - 15945,00 грн., 10 транш - 37500,00 грн., 11 транш - 47500,00 грн., 12 транш - 39631,16 грн.) (а.с. 23-26).

30 липня 2010 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «Дивоцвіт» укладено Додаткову угоду № 010/03-03/147/4 до Кредитного договору, відповідно до якої сторони домовились про реструктуризацію кредитної заборгованості та встановлення на період з 25.09.2010 року по 24.01.2011 року «кредитних канікул», зменшення розміру щомісячних платежів по сплаті суми кредиту, виклали в новій редакції Додаток № 1 «Графік погашення кредиту та сплати процентів» до Кредитного договору (а.с. 27-29).

24 березня 2011 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «Дивоцвіт» укладено Додаткову угоду № 010/03-03/147/5 до Кредитного договору, відповідно до якої сторони домовились про реструктуризацію кредитної заборгованості та встановлення на період з 25.03.2011 року по 24.10.2011 року «кредитних канікул», зменшення розміру щомісячних платежів по сплаті суми кредиту, виклали в новій редакції Додаток № 1 «Графік погашення кредиту та сплати процентів» до Кредитного договору (а.с. 30-32).

24 лютого 2012 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «Дивоцвіт» укладено Додаткову угоду № 010/03-03/147/6 до Кредитного договору, відповідно до якої сторони домовились викласти п. 3 ч.1 Кредитного договору в наступній редакції та встановили, що за користування Кредитом Позичальник сплачує проценти, що розраховуються на основі процентної ставки, розмір якої може змінюватися на умовах Договору. Сторони встановили, що на період з 01.02.2012 року по 30.09.2012 року вводиться пільгова процентна ставка по кредиту в розмірі 19,5 % річних, виклали в новій редакції Додаток № 1 «Графік погашення кредиту та сплати процентів» до Кредитного договору (а.с. 33-37).

15 жовтня 2012 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «Дивоцвіт» була укладена додаткова угода № 010/03-03/147/7 до Кредитного договору, згідно п. 1 якої сторони домовились викласти п. 3 ч. 1 Кредитного договору та встановили, що за користування Кредитом Позичальник сплачує проценти, що розраховуються на основі процентної ставки, розмір якої може змінюватися на умовах Договору. Сторони встановили та домовились пільгову відсоткової ставки по кредиту 19,5% річних, на строк з 01.10.2012 року до 30.09.2013 року включно, на період з 01.10.2012 року по 31.08.2013 року зменшити розмір щомісячного платежу по сплаті суми кредиту. Також сторони домовились, з 15.10.2012 року фактична заборгованість Позичальника за сумою кредиту збільшується на суму заборгованості Позичальника по несплаченим процентам в розмірі 80413,30 гривень (а.с.38-42).

За заявами позичальника ТОВ «Дивоцвіт» меморіальними ордерами ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»перерахував на поточний рахунок Позичальника кредитні кошти дванадцятьма траншами у сумі 160000,00 грн. ( а.с. 43-61).

Станом на 14.07.2014 року позичальником ТОВ «Дивоцвіт» допущено прострочення виконання зобов'язань з повернення кредиту, сплати процентів та пені в сумі 1803089 грн. 31 коп., з яких: 1435343,92 грн. - заборгованість по кредиту; 309445,91 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 32502,97 грн. - пеня за порушення строків повернення кредиту; 25796,51 грн. - пеня за порушення строків сплати процентів (а.с. 124-125).

11 жовтня 2013 року на адресу позичальника ТОВ «Дивоцвіт» Банком було направлено повідомлення-вимога про дострокове виконання зобов'язання (а.с. 66-67).

В забезпечення кредитних зобов'язань між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_6 був укладений договір поруки № 12/42-0-1/4 від 24.03.2011 року (а.с. 68-70).

Відповідно до додаткової угоди № 12/42-0-1/4/1 від 15 жовтня 2012 року до договору поруки № 12/42-0-1/4 від 24.03.2011 року, текст договору поруки був викладений в новій редакції (а.с. 71-75).

Також, в забезпечення кредитних зобов'язань між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_7 укладений договір поруки № 12/42-0-1/5 від 24.03.2011 року (а.с. 76-78).

Відповідно до додаткової угоди № 12/42-0-1/5/1 від 15 жовтня 2012 року до договору поруки № 12/42-0-1/5 від 24.03.2011 року, текст договору поруки був викладений в новій редакції (а.с. 79-83).

Згідно умов договорів поруки, кожен поручитель зобов'язався відповідати перед кредитором солідарно з позичальником за виконання забезпечених зобов'язань, що виникли з кредитного договору, як тих, що існують на даний час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому, які випливають з умов Кредитного договору. Також кожен поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і позичальник, в порядку та строки, визначені кредитним договором, у тому числі, при виникненні підстав для дострокового повного/часткового виконання забезпечених зобов'язань.

29 листопада 2013 року на адресу поручителів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Банком були направлені вимоги про виконання зобов'язань за договором поруки (а.с. 84-86).

Згідно положень ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п. 1.5.1. та 1.5.1.1 Кредитного договору № S010/03-03/147 від 19.03.2008 року, погашення відповідної частини кредиту здійснюється позичальником щомісяця у розмірі та строки, визначені у Графіку повернення кредиту та сплати процентів, шляхом безготівкового перерахування на позичковий рахунок, вказаній в частині № 1 цього договору. Нараховані в порядку передбаченому цим договором проценти сплачуються позичальником одночасно з погашенням відповідної частини кредиту в строк передбачений в графіку повернення кредиту та сплати процентів.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

У разі порушення зобов'язання настають такі правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, різновидом якої є пеня (ст. 549 ЦК України).

Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про стягнення з ТОВ «Дивоцвіт», як позичальника, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, як поручителів суми заборгованості по кредитному договору в розмірі 1803089,31 грн.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги про те, що судом безпідставно прийнято до уваги в якості належних доказів копії меморіальних ордерів, які надані позивачем на підтвердження вимог та підтверджують переміщення коштів з одного рахунку на інший, оскільки вони не містять всіх необхідних реквізитів первинних документів, є безпідставними з наступних причин.

Як вбачається з копії меморіальних ордерів (а.с. 128-139), вони за формою, структурою та реквізитами відповідають типовій формі меморіального ордеру, зазначеного в додатку № 1 до Інструкції про безготівкові розрахунки в України в національній валюті, затвердженої Постановою Національного Банку України від 21.01.2004 року № 22, а тому, на думку колегії, суд вірно прийняв їх до уваги як належні та допустимі докази переміщення коштів.

Крім того, твердження в апеляційній скарзі про невідповідність акту № 20 від 26.02.2014 року «Про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду» вимогам п. 33 Постанови НБУ від 08.12.2004 року № 601, оскільки знищення документів проводиться після затвердження акту керівником банківської установи і його погодження з відповідним державним архівом, на думку колегії не заслуговують на увагу, з огляду на наступне.

Відповідно до протоколу № 1 засідання експертної комісії ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» від 13.03.2014 року за участю головного спеціаліста Державного архіву м. Києва, прийнятим рішенням з третього питання порядку денного, схваленоакт № 20 від 26.02.2014 року «Про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду» (а.с. 174-176, 251-259). Тобто акт № 20 від 26.02.2014 року належним чином погоджений з Державним архівом м. Києва.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що при розрахунку графіку погашення, Банком створено арифметичне викривлення відношення кількості днів у рік, у зв'язку з чим відсотки за кредитним договором штучно були збільшені на 1,6% річних, на думку колегії суддів є безпідставними, оскільки, згідно умов п. 1.4.1.3 кредитного договору, Банк нараховував проценти, виходячи з фактичної кількості календарних днів у місяці та у році, а не у співвідношення днів у році.

Доводи апеляційної скарги про те, що кредитній договір від 19.03.2008 року є господарським зобов'язанням, оскільки кошти отримані на розвиток бізнесу, а тому регулюється Господарчим Кодексом України, відповідно до якого нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання повинно бути виконано, а тому нарахування пені за період з 14.07.2013 року по 13.07.2014 року є неправомірним, колегія вважає необґрунтованими, оскільки пунктом 4.1.1 кредитного договору передбачений порядок сплати пені позичальником за кожен день прострочення.

Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути взяті до уваги, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці.

Разом з тим, колегія суддів не може погодитися із солідарним стягненням заборгованості із усіх боржників, оскільки поручителі укладали окремі договори поруки, тому не несуть солідарну відповідальність між собою, але лише із боржником.

Відповідно до п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24 жовтня 2008 року «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному суді», суд апеляційної інстанції, у разі встановлення при перевірці законності й обґрунтованості рішення суду першої інстанції неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, може вийти за межі доводів апеляційної скарги згідно з частинами третьою та четвертою статті 303 ЦПК та провести перевірку справи в повному обсязі.

Апеляційний суд і сам не позбавлений можливості встановити фактичні дані, які мають значення для вирішення спору, а також, застосувати норму матеріального права, яка має бути застосована до спірних правовідносин.

Відповідно до положень ст. 541 ЦК України, солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема, у разі неподільності предмета зобов'язання.

У разі солідарного обов'язку боржників, кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників, так і від будь-кого з них окремо (ч. 1 ст. 543 ЦК України).

Частиною 1 ст. 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. 3 ст. 554 цього Кодексу).

Виходячи з аналізу зазначеної правової норми, поручителі, які спільно поручились, відповідають перед кредитором солідарно. У разі укладення кількох договорів поруки на виконання одного й того самого зобов'язання, ч. 3 ст. 554 ЦК України не застосовується. У такому випадку кредитор має право пред'явити вимогу до кожного з поручителів на підставі окремого договору, відповідно до яких кожен із поручителів відповідає перед кредитором разом із боржником, як солідарні боржники.

Дійшовши висновку про солідарне стягнення кредитної заборгованості з позичальника ТОВ «Дивоцвіт» та двох поручителів ОСОБА_6, ОСОБА_7, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що на забезпечення виконання зобов'язання ТОВ «Дивоцвіт», з поручителями укладено самостійні договори поруки, отже поручителі не несуть у такому разі солідарної відповідальності між собою і відсутні підстави вважати поруку їхньою спільною відповідальністю перед кредитором.

Отже, стягуючи з боржника і двох поручителів у солідарному порядку суму заборгованості за кредитним договором, суд першої інстанції помилково не взяв до уваги те, що в даному випадку поручителі не несуть солідарної відповідальності, так як відсутня їх спільна порука, оскільки укладено два окремі договори поруки.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що вирішивши правильно спірне питання про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд першої інстанції невірно визначив порядок стягнення, у зв'язку із чим, рішення суду першої інстанції, на підставі п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, підлягає зміні в частині порядку стягнення кредитної заборгованості солідарно з позичальника ТОВ «Дивоцвіт» та поручителів ОСОБА_6, ОСОБА_7

Крім того, при постановленні рішення, суд першої інстанції, вірно зазначаючи в мотивувальній частині рішення дату укладання кредитного договору № S010/03-03/147 - 19 березня 2008 року, помилково в резолютивній частині вказав дату - 28 лютого 2008 року.

Керуючись ст.ст. 303, 307, п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 309, ст.ст. 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Дивоцвіт» - Гудима Тетяни Володимирівни, задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 26 лютого 2015 року змінити в частині порядку стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дивоцвіт» та ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства«Райффайзен Банк Аваль» заборгованість по кредитному договору № S010/03-03/147 від 19.03.2008 року в розмірі 1803089 (один мільйон вісімсот три тисячі вісімдесят дев'ять) грн. 31 коп., з яких 1435343,92 грн. - заборгованість по кредиту; 309445,91 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 32502,97 грн. - пеня за порушення строків повернення кредиту; 25796,51 грн. - пеня за порушення строків сплати процентів.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь Публічного акціонерного товариства«Райффайзен Банк Аваль» заборгованість по кредитному договору № S010/03-03/147 від 19.03.2008 року в розмірі 1803089 (один мільйон вісімсот три тисячі вісімдесят дев'ять) грн. 31 коп., з яких 1435343, 92 грн. - заборгованість по кредиту; 309445,91 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 32502,97 грн. - пеня за порушення строків повернення кредиту; 25796,51 грн. - пеня за порушення строків сплати процентів.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: