Ухвала суду № 45583122, 16.06.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 211/2016/14-ц Головуючий в 1-й інстанції

Провадження № 22ц/774/1079/К/15 суддя Бардін О.С.

Категорія 39 (І) Суддя-доповідач ОСОБА_1

У Х В А Л А

Іменем України

16 червня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Зубакової В.П.

суддів: Бондар Я.М., Соколан Н.О.

при секретарі: Трофименко О.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_2 на рішення Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу від 08 квітня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сімєю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільним сумісним майном, визнання права власності на ? частину домоволодіння, визнання права спадкування за законом разом із спадкоємцями першої черги, визнання права власності на 1/6 частину домоволодіння в порядку спадкування за законом.

Особи, які беруть участь у розгляді справи:

представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_4,

відповідач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_5, -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2014 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сімєю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільним сумісним майном, визнання права власності на ? частину домоволодіння, визнання права спадкування за законом разом із спадкоємцями першої черги, визнання права власності на 1/6 частину домоволодіння в порядку спадкування за законом.

В обґрунтування позову зазначила, що з березня 1999 року проживала однією сімєю без реєстрації шлюбу із ОСОБА_6, із яким мають спільну дитину сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1.

В 2004 році вони за спільні кошти придбали будинок розташований за адресою: м.Кривий Ріг, вул.Обнорського, 68, право власності на який оформлено на ОСОБА_6

13.04.2013 року ОСОБА_6 помер.

Посилаючись на те, що в останні роки свого життя ОСОБА_6 тяжко хворів та потребував постійного стороннього догляду, і саме вона надавала йому необхідну допомогу, позивач просила суд: встановити факт спільного проживання ОСОБА_2 з ОСОБА_6 однією сімєю без реєстрації шлюбу з травня 2004 року по день його смерті 13.04.2013 року; встановити факт перебування у спільній власності ОСОБА_2 і ОСОБА_6 будинку по вулиці Обнорського, 68 в м.Кривому Розі; визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину зазначеного домоволодіння; визнати за ОСОБА_2 право власності на спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 разом із спадкоємцями першої черги; визнати за ОСОБА_2 право власності на спадкове майно 1/6 частину житлового будинку №68 по вул.Обнорського у м.Кривому Розі, яка належала ОСОБА_6, що помер 13.04.2013 року, в порядку спадкування за законом.

Рішенням Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу від 08 квітня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.

Встановлено факт проживання ОСОБА_2 однією сімєю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_6 з травня 2004 року.

Визнано будинок № 68 по вулиці Обнорського в м.Кривому Розі, який складається з житлового будинку А-1, загальною площею 37,50 кв.м., житловою площею 24,60 кв.м., з господарчими будівлями літньою кухнею Б, вбиральнею Г, сараєм Д, водоколонкою 1, огорожею 1-4, замощенням ІІ, спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_6

Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину будинку № 68 по вулиці Обнорського в м.Кривому Розі, який складається з житлового будинку А-1, загальною площею 37,50 кв.м., житловою площею 24,60 кв.м., з господарчими будівлями літньою кухнею Б, вбиральнею Г, сараєм Д, водоколонкою 1, огорожею 1-4, замощенням ІІ.

В іншій частині в позові відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_2 просить рішення суду змінити, задовольнивши її позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Так, судом було проігноровано її клопотання про витребування доказів ( з архіву Тринадцятої міської лікарні амбулаторну карту хворого ОСОБА_6П.) для проведення оцінки вартості призначених препаратів, що підтвердить витрачання майже всієї пенсії померлого на його лікування. Крім того, судом не було зясовано, яка саме сума коштів була життєво необхідною ОСОБА_6 для лікування, харчування, оплати комунальних послуг та придбання одягу, а тому висновок про те, що померлий не перебував в матеріальній залежності від позивача є необґрунтованим та не відповідає обставинам справи.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_3 зазначає, що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, в процесі розгляду справи суд не порушив норм ні матеріального, ні процесуального права, а тому рішення суду слід залишити без змін, відхиливши апеляційну скаргу.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача ОСОБА_2 ОСОБА_4, яка підтримала доводи апеляційної скарги та просила її відхилити, відповідача ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_5, які, кожен окремо, заперечували проти доводів апеляційної скарги та просили її відхилити, залишивши без змін рішення суду першої інстанції, як законне та обґрунтоване, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги та письмових заперечень на неї, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 13 квітня 2013 року помер ОСОБА_6, після смерті якого відкрилася спадщина на належне йому за життя майно у вигляді домоволодіння №68 по вулиці Обнорського у м.Кривому Розі.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 в частині встановлення факту її проживання однією сімєю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_6 з травня 2004 року та визнання домоволодіння № 68 по вулиці Обнорського у м.Кривому Розі спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_6, а також визнання за ОСОБА_2 права власності на 1/2 частину цього домоволодіння, суд першої інстанції виходив з доведеності позову в цій частині.

Колегією суддів не перевіряється законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в цій частині, оскільки ані позивач ОСОБА_2, ані відповідач ОСОБА_3 не оскаржили рішення суду в цій частині, а згідно з вимогами частини 1 статті 303 ЦПК України і зважаючи на роз'яснення, викладені в п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24.10.2008 р., - під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 щодо визнання за нею права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 разом із спадкоємцями 1-ї черги та визнання за нею права власності на 1/6 домоволодіння №68 по вулиці Обнорського у м.Кривому Розі в порядку спадкування за законом, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав, передбачених ч.2 ст. 1259 ЦК України для зміни черговості спадкування.

Колегія суддів погоджується з зазначеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно доч.2 ст. 1259 ЦК України фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Отже, суд має право змінити черговість одержання права на спадкування лише за зазначених у цій нормі умов.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_6 за життя було визнано інвалідом першої «А» групи з 20 лютого 2012 року по загальному захворюванню (з ураженням опорно-рухового апарату), який потребує постійного стороннього догляду (а.с. 18).

З вересня 2012 року по березень 2013 року ОСОБА_6 перебував на обліку в Комунальній установі «Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) у Довгинцівському районі» та його доглядом і обслуговуванням займалася соціальний робітник ОСОБА_8, що підтверджено зошитом обліку виконання послуг та поясненнями ОСОБА_8, яка була допитана судом першої інстанції у якості свідка (а.с. 34 40).

Отже, матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_6 через тяжку хворобу дійсно перебував у безпорадному стані, однак твердження позивача ОСОБА_2 про те, що саме вона тривалий час опікувалася спадкодавцем та надавала йому допомогу, не знайшли свого підтвердження, адже таку допомогу йому було надано Комунальною установою «Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) у Довгинцівському районі».

Не містять й матеріали справи доказів щодо матеріального забезпечення позивачем померлого ОСОБА_6

Так, згідно довідки Управління Пенсійного фонду України в Довгинцівському районі (а.с. 67-69), ОСОБА_6 отримував пенсію по інвалідності з травня 2012 року у розмірі 3076,55 грн., з липня 2012 року 3 078,41 грн., з січня 2013 року 3093,91 грн., що значно перевищує прожитковий мінімум на особу відповідного віку та свідчить про здатність останнього самостійно забезпечити всі свої потреби. При цьому, доводи позивача про те, що пенсії померлого не вистачало та вона несла витрати на його утримання з власних коштів, колегією суддів відхиляються, оскільки ані в суді першої інстанції, ані в суді апеляційної інстанції, позивач ОСОБА_2 не надала доказів того, що її доходи перевищували доходи ОСОБА_6 та вона мала змогу матеріально утримувати останнього.

Надана представником позивача ОСОБА_2 ОСОБА_4 в судовому засіданні суду апеляційної інстанції медична картка ОСОБА_6 не підтверджує факт придбання призначених медичних препаратів саме за кошти ОСОБА_2, оскільки чеків на придбання цих препаратів вона не має, а тому колегією суддів відхиляються доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не було визначено вартість лікування, призначеного ОСОБА_6, як такі, що не мають правового значення для вирішення спору.

Отже, на думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого й такого, що підтверджується матеріалами справи, висновку про відсутність підстав для зміни черговості одержання права на спадкування та визнання за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом права власності на 1/6 частину спірного домоволодіння.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду в оскаржуваній частині ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу від 08 квітня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: