Рішення № 45557968, 18.06.2015, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/2390/15-ц

2/0203/860/2015

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2015 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Казака С.Ю.

при секретарі - Місюра К.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про захист прав споживача, стягнення банківського вкладу та трьох відсотків річних,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого посилалась на те, що 20.05.2014 року між нею та відповідачем було укладено договір №307231/8038/6-14 про банківський строковий вклад (депозит) «ОСОБА_2 гроші» на шість місяців в іноземній валюті. Відповідно до вказаного договору нею було внесено, а відповідачем прийнято грошові кошти в іноземній валюті в сумі 14000 доларів США на строк з 20.05.2014 року по 20.11.2014 року. Протягом дії цього договору проценти вона отримала та по закінченню строку дії договору звернулась до банку з метою повернення вкладу. Але, працівники банку повідомили, що виплата вкладу тимчасово неможлива відповідно до постанови НБУ, яка на той час діяла. Через вказані обставини вона була змушена укласти з відповідачем договір-заяву від 20.11.2014 року про банківський строковий вклад (депозит) «Мегаприбуток» на один місяць в іноземній валюті, відповідно до якого нею було внесено кошти в сумі 14000 доларів США на строк з 20.11.2014 року по 20.12.2014 року. По закінченню строку дії цього договору сума вкладу їй знов не була повернута з тих саме підстав та 22.12.2014 року нею знов було укладено з банком договір-заяву, відповідно до якого внесено кошти в сумі 12500 доларів США на строк з 22.12.2014 року по 22.01.2015 року. Кошти в сумі 1500 доларів США від попереднього договору були залишені на поточному рахунку та з нього повернуті частково. Залишок складає 500 доларів США. 22.01.2015 року по закінченню строку дії договору кошти їй повернуто не було та вона знов уклала договір-заяву від 22.01.2015 року, згідно якого нею було внесено кошти в сумі 11500 доларів США на строк з 22.01.2015 року по 22.02.2015 року, а також договір від 22.01.2015 року про банківський вклад, згідно якого решту коштів в сумі 1000 доларів США на строки протягом семи днів, починаючи з 22.01.2015 року та до 18.03.2015 року. По закінченню строк дії вказаних договорів вона звернулась до банку з заявою про припинення дії договору та привернення вкладів, але кошти до теперішнього часу їй не повернуто. В звязку з цим, позивачка просила суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 500 доларів США за договором №30731/28846/1-14 від 20.11.2014 року, в сумі 1000 доларів США за договором №307231/34446/07-15 від 22.01.2015 року та в сумі 11500 доларів США за договором №307231/34444/1-15 від 22.01.2015 року, а також у відповідності до ст.625 ЦПК України три відсотки річних в сумі 34,9 доларів США.

В наданій заяві позивачка просила провести розгляд справи за її відсутності, зазначивши про підтримання позову та не заперечуючи поти заочного розгляду справи.

Представник відповідача в судове засіданні повторно не зявився, про причини неявки не повідомив.

В звязку з цим, з урахуванням поданої позивачкою заяви, судом у відповідності до ст.ст.158,169, 197,224 ЦПК України було ухвалено про розгляд справи в заочному порядку та без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу фіксації.

Перевіривши викладені в позовній заяві доводи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 20.05.2014 року між сторонами було укладено договір-заяву №307231/8038/6-14 про банківський строковий вклад (депозит) «ОСОБА_2 гроші», відповідно до якого позивачкою було розміщено вклад в сумі 14000 доларів США на строк з 20.05.2014 року по 20.11.2014 року.

20.11.2014 року між сторонами було укладено договір-заяву №307231/28846/1-14 про банківський строковий вклад (депозит) «Мегаприбуток», відповідно до умов якого позивачкою було розмішено вклад в сумі 14000 доларів США на строк з 20.11.2014 року по 20.12.2014 року.

Згідно договору-заяви №307231/31360/1-14 від 22.12.2014 року про банківський строковий вклад (депозит) «Мегаприбуток» позивачкою було розміщено вклад в сумі 12500 доларів США на строк з 22.12.2014 року по 22.01.2015 року.

Решта коштів в сумі 1500 доларів США, внесених за договором від 20.11.2014 року було перераховано на поточний рахунок позивачки та з них повернуто 1000 доларів США. Залишок складає 500 доларів США.

По закінченню строку дії договору від 22.12.2014 року між позивачкою та відповідачем було укладено договір-заяву №307231/34444/1-15 про банківський строковий вклад (депозит) «Мегаприбуток» від 22.01.2015 року, відповідно до якого позивачкою внесено кошти в сумі 11500 доларів США на строк з 22.01.2015 року по 22.02.2015 року.

Також 22.01.2015 року було укладено договір про банківський строковий вклад (депозит) «Блискуча сімка» №307231/34446/07-15, згідно якого ОСОБА_2 внесено кошти в сумі 1000 доларів США на строк з 22.01.2015 року по 22.04.2015 року, з визначенням певних строків по настанню яких позивачка у відповідності до п.п.2.3,2.4 цього договору має право на одержання процентів та повернення вкладу.

18.03.2015 року по закінченню одного зі строків, встановлених у договорі №307231/34446/07-15 від 22.01.2015 року, а також 23.03.2015 року по закінченню строку дії договору №307231/34444/1-15 від 22.01.2015 року, позивачка звернулась до відповідача з письмовими заявами про повернення вкладів.

Однак до теперішнього часу внесені останньою кошти банком не повернуто.

У ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» зазначено, що вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Відповідно до ч.1 ст.1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно з ч.1,2,4 ст.1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Якщо вкладник не вимагає повернення суми строкового вкладу зі спливом строку, встановленого договором банківського вкладу, або повернення суми вкладу, внесеного на інших умовах повернення, після настання визначених договором обставин договір вважається продовженим на умовах вкладу на вимогу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.ч.1,6 ст.1061 ЦК України банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу.

У разі повернення вкладу виплачуються усі нараховані до цього моменту проценти.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.3 ст.1058 ЦК України до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Згідно ч.ч.1,2,3 ст.1066 ЦК України передбачено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Відповідно до ч.3 ст.1068 ЦК України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Відповідно до ч.1 ст.1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Правова позиція, висловлена Верховним судом України при розгляді справи №6-140цс13 передбачає, що відповідно до змісту ст.ст.526,1058 ЦК України зобов'язання банку з повернення вкладу за договором банківського вкладу (депозиту) вважається виконаним з моменту повернення вкладу вкладнику готівкою або надання іншої реальної можливості отримати вклад та розпорядитися ним на свій розсуд.

Таким чином, оскільки по закінченню строків для повернення вкладу згідно договорів №307231/34446/07-15 від 22.01.2015 року та №307231/34444/1-15 від 22.01.2015 року, відповідачем внесені позивачкою кошти в сумі 11500 та 1000 доларів США повернуто не було, перераховані на поточний рахунок позивачки кошти в сумі 1500 доларів США по закінченню строку дії договору №307231/28846/1-14 від 20.11.2014 року повернуто частково в сумі 1000 доларів США, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню та з відповідача на її користь слід стягнути заборгованість в сумі 500 доларів США за договором №30731/28846/1-14 від 20.11.2014 року, що за офіційним курсом гривні до долару США, встановленим НБУ станом на день розгляду справи 18.06.2015 року (21 грн. 65 коп. за один долар США) становить 10825 грн.; в сумі 1000 доларів США, що еквівалентно 21650 грн., за договором №307231/34446/07-15 від 22.01.2015 року та в сумі 11500 доларів США, що еквівалентно 248975 грн., за договором №307231/34444/1-15 від 22.01.2015 року.

Також у відповідності до ст.625 ЦПК України з відповідача на користь позивачки слід стягнути три відсотки річних в сумі 2,8 долари США, що еквівалентно 60 грн. 62 коп., за договором №307231/34446/07-15 від 22.01.2015 року за період з 19.03.2015 року по 21.04.2015 року (1000 / 100% х 3% / 365 х 34) та три відсотки річних в сумі 28,36 доларів США, що еквівалентно 614 грн., за договором №307231/34446/07-15 від 22.01.2015 року за період з 23.03.2015 року по 21.04.2015 року (11500 / 100% х 3% / 365 х 30), частково задовольнивши позовні вимоги в цій частині.

Всього, таким чином, з відповідача на користь позивачки слід стягнути 14088,98 доларів США, що еквівалентно 282124 грн. 62 коп.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір в сумі 2821 грн. 25 коп.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ст.ст.526,611,1058,1060,1061,1066,1068,1074 ЦК України, ст.36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», ст.ст.10,11,27,31,57-60,88,158,169,197,212-215,224-226 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про захист прав споживача, стягнення банківського вкладу та трьох відсотків річних задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на користь ОСОБА_1 суму заборгованості за договором №30731/28846/1-14 від 20.11.2014 року в розмірі 500 доларів США, що еквівалентно 10825 грн.; за договором №307231/34446/07-15 від 22.01.2015 року в сумі 1000 доларів США, що еквівалентно 21650 грн., за договором №307231/34444/1-15 від 22.01.2015 року в сумі 11500 доларів США, що еквівалентно 248975 грн.; три відсотки річних в сумі 2,8 долари США, що еквівалентно 60 грн. 62 коп., за договором №307231/34446/07-15 від 22.01.2015 року за період з 19.03.2015 року по 21.04.2015 року; три відсотки річних в сумі 28,36 доларів США, що еквівалентно 614 грн., за договором №307231/34446/07-15 від 22.01.2015 року за період з 23.03.2015 року по 21.04.2015 року, а всього стягнути з відповідача на користь позивачки 14088,98 доларів США, що еквівалентно 282124 грн. 62 коп.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на користь держави судовий збір в сумі 2821 грн. 25 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м.Дніпропетровська шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя С.Ю.Казак