Ухвала суду № 45551554, 05.06.2015, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

справа № 201/9392/15-к

провадження № 1-кс/201/5978/2015

УХВАЛА

05 червня 2015 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

У складі:

Головуючого слідчого судді Антонюк О.А.

При секретарі Мамон А.С.

За участю:

Прокурора Яровой С.О.

Захисника ОСОБА_1

Підозрюваного ОСОБА_2

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську внесене під час досудового розслідування кримінального провадження №42015040010000316 клопотання прокурора у кримінальному провадженні: начальник відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчого відділу військової прокуратури Південного регіону України ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, м. Одеса, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, працюючого на посаді військового комісара Одеського обласного військового комісаріату, одруженого, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 368 КК України, -

В СТ А Н О В И В:

Прокурор звернувся з клопотанням до суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_2

В обґрунтування клопотання прокурор вказав на те, що військовою прокуратурою Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015040010000316 від 06.04.2015 за підозрою ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 368 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що полковник ОСОБА_2 проходить військову службу на посаді військового комісара Одеського обласного військового комісаріату.

Таким чином полковник ОСОБА_2, як військовий комісар Одеського обласного військового комісаріату, тобто керівник структурного підрозділу органу державної влади, при виконанні службових завдань за посадою постійно здійснює функції представника влади, обіймає в органі державної влади посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у звязку з чим є службовою особою, яка займає відповідальне становище.

Проте, полковник ОСОБА_2, діючи на порушення наведених вимог закону, як службова особа, яка займає відповідальне становище, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, став на шлях злочинної діяльності та організував схему протиправного збагачення шляхом вимагання та одержання неправомірної вигоди за вчинення в інтересах тих, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої йому влади та службового становища за наступних обставин.

Згідно з Указами Президента України від 17.03.2014 № 303/2014, від 14.01.2015 № 15/2015, затверджених Законами України № 1126-VII від 17.03.2014 та № 113-VIII від 15.01.2015 відповідно, в Україні оголошено часткову мобілізацію, в звязку з чим для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, інших військових формувань України в обсягах, визначених мобілізаційними планами з урахуванням резерву, підлягають призову на військову службу за мобілізацією військовозобов'язані та резервісти.

Достовірно знаючи, що окремі військовозобовязані та призовники не бажають проходити військову службу за призовом під час мобілізації та строкову військову службу, полковник ОСОБА_2 вирішив пришукувати таких осіб, схилити їх до надання йому неправомірної вигоди за вчинення в їхніх інтересах дій з використанням наданої йому влади та службового становища сприяння в оформленні та видачі таким особам військових облікових документів, сприяти ухиленню від призову на військову службу під час мобілізації та на строкову військову службу.

Плануючи злочин, до його підготовки та вчинення злочину полковник ОСОБА_2 залучив підлеглого головного спеціаліста автоматизованих засобів управління Одеського обласного військового комісаріату ОСОБА_5 та свого знайомого громадянина ОСОБА_4, з якими розподілив ролі у вчиненні злочину наступним чином.

ОСОБА_4, який заздалегідь обіцяв порадами та іншим чином сприяти вчиненню та приховуванню злочину, повинен був пришукувати військовозобовязаних і призовників, які не бажають проходити військову службу за призовом під час мобілізації або строкову військову службу, або з інших причин мають потребу в одержанні військових облікових документів та які знаходяться на військовому обліку у військових комісаріатах Одеської області, висувати їм протиправну вимогу про передачу у визначеному ОСОБА_2 розмірі неправомірної вигоди за вчинення в інтересах таких осіб дій з використанням наданої ОСОБА_2 як службовій особі влади та службового становища оформлення та видачі таким особам відповідних військових облікових документів, сприяння в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації або на строкову військову службу, поєднуючи таку вимогу погрозами у разі незгоди передати неправомірну вигоду вжиттям заходів щодо розшуку та доставки зазначених осіб до військового комісаріату, забезпечення проходження ними медичного огляду, призову цих осіб на військову службу та направлення для її проходження до району проведення антитерористичної операції, одержати від таких осіб та передати ОСОБА_2 неправомірну вигоду, після чого передати тим, хто надав неправомірну вигоду, оформлені за вказівками ОСОБА_2 відповідні військові облікові документи. За виконання цих дій ОСОБА_4 за домовленістю з ОСОБА_2 мав залишати собі частину одержаної від таких осіб неправомірної вигоди.

ОСОБА_5, який заздалегідь обіцяв порадами та іншим чином сприяти вчиненню та приховуванню злочину, з урахуванням небезпеки витоку інформації про протиправну діяльність при її передачі засобами звязку для забезпечення конспірації повинен був особисто доводити вказівки ОСОБА_2 на оформлення й видачу військових облікових документів та виконання інших дій в інтересах осіб, які надали неправомірну вигоду, до службових осіб підпорядкованих міськрайонних військових комісаріатів Одеської області, забезпечувати зв'язок та взаємодію між підпорядкованими міськрайонними військовими комісаріатами Одеської області та особами, які надали неправомірну вигоду, щодо визначення часу й місця проходження необхідних процедур і видачі цим особам потрібних військових облікових документів.

У свою чергу, ОСОБА_2, як безпосередній виконавець злочину, зобовязався за неправомірну вигоду з використанням наданої йому як службовій особі влади та свого службового становища вчинити в інтересах осіб, яких знайде ОСОБА_4, дії організувати оформлення та видачу відповідних військових облікових документів, сприяти в ухиленні від виконання військового обов'язку.

Таким чином, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 попередньо зорганізувалися у стійке об'єднання для вчинення злочину, обєднане єдиним планом з розподілом функцій учасників організованої групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи.

У березні 2015 року ОСОБА_4 познайомився з громадянином ОСОБА_6, від якого дізнався, що той перебуває на військовому обліку в Овідіопольському РВК Одеської області та має потребу в одержанні військового квитка для працевлаштування. Тоді ж ОСОБА_4, діючи у межах попередньої домовленості з ОСОБА_2 та ОСОБА_5, повідомив ОСОБА_6, що неодноразово з використанням службових можливостей полковника ОСОБА_2 як військового комісара Одеського обласного військового комісаріату сприяв громадянам України в одержанні військово-облікових документів та запропонував ОСОБА_6 за неправомірну вигоду, яку необхідно буде через нього, ОСОБА_4, передати ОСОБА_2, сприяти в одержанні військового облікового документа.

2 квітня 2015 року громадянин ОСОБА_6, усвідомлюючи протиправність дій ОСОБА_4, подав письмову заяву до правоохоронного органу.

За цим фактом військовою прокуратурою Дніпропетровського гарнізону 6 квітня 2015 року було розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України, у кримінальному провадженні № 42015040010000316.

16 квітня 2015 року ОСОБА_4, діючи у складі організованої групи, за вказівками ОСОБА_2, висунув ОСОБА_6 протиправну вимогу про передачу неправомірної вигоди в сумі 2000 (дві тисячі) доларів США, після одержання яких ОСОБА_2 організує оформлення й видачу ОСОБА_6 військового облікового документа, який дозволить ОСОБА_6 уникнути призову на військову службу під час мобілізації в особливий період.

20 квітня 2015 року, близько 13 години 40 хвилин, в автомобілі Фольксваген Пасат, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, у м. Одесі, на розі вулиць Канатна та Пироговська, біля адміністративної будівлі, в якій розташовано Одеський обласний військовий комісаріат за адресою: м. Одеса, вул. Пироговська, 6, ОСОБА_4, діючи у складі організованої групи, одержав для передачі військовому комісару Одеського обласного військового комісаріату полковнику ОСОБА_2 від громадянина ОСОБА_6 неправомірну вигоду у виді грошових коштів на загальну суму 2000 (дві тисячі) доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України складало 42115,4 гривень, за вчинення ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_6 дій з використанням наданої ОСОБА_2 влади та службового становища організацію оформлення й видачі ОСОБА_6 військового облікового документа.

Одразу після цього, ОСОБА_4, діючи за вказівками ОСОБА_2, зайшов до будівлі Одеського обласного військового комісаріату за вказаною адресою, де передав частину одержаної від ОСОБА_6 неправомірної вигоди ОСОБА_7, решту за домовленістю з останнім він залишив собі, як винагороду за вчинені дії.

Після цього, ОСОБА_4, діючи за вказівками ОСОБА_2, вийшов з адміністративної будівлі Одеського обласного військового комісаріату до ОСОБА_6, якому повідомив, що передав одержану неправомірну вигоду ОСОБА_2, а також про те, що за це ОСОБА_6 буде видано оформлений на його імя військовий обліковий документ через 2-3 тижні.

Після цього, ОСОБА_5, діючи у складі організованої групи, за узгодженням з ОСОБА_2, особисто довів службовим особам Овідіопольського РВК Одеської області вказівку останнього оформити й видати ОСОБА_6 військовий обліковий документ, який дозволить останньому уникнути призову на військову службу.

2 червня 2015 року ОСОБА_5 через ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_6 про можливість прибути до Овідіопольського РВК Одеської області для одержання відповідного військового облікового документа.

У той же день службові особи Овідіопольського РВК Одеської області, за доведеною ОСОБА_5 вказівкою полковника ОСОБА_2, оформили й видали ОСОБА_6 військовий обліковий документ тимчасове посвідчення № 832500 форми № 3 (замість військового квитка), згідно з яким ОСОБА_6 знято з військового обліку.

Тоді ж ОСОБА_4, за вказівкою ОСОБА_2, пояснив ОСОБА_6, що за неправомірну вигоду його знято з військового обліку в Овідіопольському РВК Одеської області начебто для взяття на військовий облік в іншому військовому комісаріаті, хоча його особову справу для цього до іншого військового комісаріату спрямовано не буде. За таких обставин ОСОБА_6 як особа, що не знаходиться на військовому обліку, для призову на військову службу викликатись не буде, а після досягнення 27-річного віку, що є підставою для звільнення від призову на строкову військову службу, його буде відновлено на військовому обліку в Овідіопольському РВК Одеської області з видачею військового квитка.

Крім цього, у квітні 2015 року ОСОБА_4 в розмові зі своїм знайомим ОСОБА_8 дізнався, що той перебуває на військовому обліку в Комінтернівському РВК Одеської області та має потребу в одержанні військового облікового документа для працевлаштування. Тоді ж ОСОБА_4, діючи у складі організованої групи, повідомив ОСОБА_8 про можливості військового комісара Одеського обласного військового комісаріату полковника ОСОБА_2 сприяти за певну матеріальну винагороду в одержанні військово-облікових документів, після чого запропонував ОСОБА_8 за неправомірну вигоду в сумі 1700 (одна тисяча сімсот) доларів США, яку необхідно буде через нього, ОСОБА_4, передати ОСОБА_2, сприяти в одержанні військового облікового документа.

20 квітня 2015 року громадянин ОСОБА_8, усвідомлюючи протиправність дій ОСОБА_4, подав письмову заяву до правоохоронного органу.

За цим фактом військовою прокуратурою Миколаївського гарнізону 22 квітня 2015 року було розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України, у кримінальному провадженні № 42015150410002053.

22 квітня 2015 року у звязку з наявністю достатніх підстав вважати, що готується вчинення тяжкого злочину, за рішенням прокурора у провадженні було розпочато контроль за вчиненням злочину.

28 квітня 2015 року матеріали досудових розслідувань за заявами громадян ОСОБА_6 та ОСОБА_8 прокурором обєднано в одному кримінальному провадженні № 42015040010000316.

3 червня 2015 року, близько 14 години 40 хвилин, у м. Одесі, на розі вулиць Канатна та Пироговська, біля адміністративної будівлі, в якій розташовано Одеський обласний військовий комісаріат, ОСОБА_4, діючи повторно, у складі організованої групи, одержав для передачі військовому комісару Одеського обласного військового комісаріату полковнику ОСОБА_2 від громадянина ОСОБА_8 неправомірну вигоду у виді грошових коштів на загальну суму 1700 (одна тисяча сімсот) доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України складало 35820,39 гривень, за вчинення ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_8 дій з використанням наданої ОСОБА_2 влади та службового становища організацію оформлення й видачі ОСОБА_8 військового облікового документа.

Одразу після цього, ОСОБА_4, діючи за вказівками ОСОБА_2, вирушив до будівлі Одеського обласного військового комісаріату, де передав частину одержаної від ОСОБА_8 неправомірної вигоди ОСОБА_7, решту за домовленістю з останнім він залишив собі, як винагороду за вчинені дії.

Після цього, ОСОБА_4, діючи за вказівками ОСОБА_2, вийшов з адміністративної будівлі Одеського обласного військового комісаріату, прибув до кафе «Как есть», розташованого за адресою: м. Одеса, пров. Матросова, 2/1, де повідомив ОСОБА_8, що передав одержану від нього неправомірну вигоду ОСОБА_2, за що у подальшому передасть оформлений на імя ОСОБА_8 військовий обліковий документ.

3 червня 2015 року, о 15 год. 29 хв., безпосередньо після вчинення злочину ОСОБА_2 затримано у службовому автомобілі ГАЗ-3110, державний реєстраційний знак НОМЕР_2, під час огляду якого виявлено та вилучено предмет неправомірної вигоди.

3 червня 2015 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 та ч. 3 ст. 368 КК України.

В клопотанні ставиться питання про застосування запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_2 тримання під вартою у звязку з тим, що підозрюваний вчинив тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від пяти до десяти років.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, на його задоволенні наполягав, просив визначити заставу у розмірі 8000 мінімальних заробітних плат.

Підозрюваний ОСОБА_2 та його захисник в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували, просили суд застосувати до ОСОБА_2 запобіжний захід неповязаний з триманням під вартою.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали клопотання, суд, враховуючи необхідність забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обовязків, вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню. При цьому суд виходить з наступного.

Як вбачається із наданих суду матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 368 КК України.

Під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п.1, 3-5 ч.1 ст.177КПК України, а саме, те що ОСОБА_2 може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на потерпілого і свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Враховуючи викладене, а також оцінюючи обставини, передбачені статтею 178 КПК України, у тому числі, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, вагомість наявних доказів, якими обґрунтовується повідомлення про підозру, суд вважає, що застосування більш мяких запобіжних заходів до ОСОБА_2 є не доцільним.

В той же час, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобовязаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обовязків, передбачених цим Кодексом.

Згідно норми ч. 5 ст. 182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обовязків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів мінімальної заробітної плати відповідно.

Дійшовши до висновку про обґрунтованість доводів слідчого щодо необхідності обрання стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відповідно до положень ч.3 ст.183 КПК України, суд зобовязаний визначити розмір застави, що може забезпечити виконання підозрюваним прикладених на нього обовязків.

Так, при визначенні розміру застави, суд враховує те, що ОСОБА_2, була предявлена підозра у вчинені тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 368 КК України.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що застава у розмірі 80 мінімальних заробітних плат на думку суду не зможе забезпечити виконання ОСОБА_2 обов'язків, які будуть на нього покладені у разі її внесення останнім.

За таких обставин, суд вважає за доцільне визначити заставу, яка перевищує розмір встановлений п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме в сумі 8000 розмірів мінімальних заробітних плат, що дорівнює 9744 000 гривень, оскільки застава у меншому розмірі не забезпечить належного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193,194 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у слідчому ізоляторі Управління державної пенітенціарної службиуДніпропетровській області.

Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання підозрюваного ОСОБА_2, під вартою є 03 серпня 2015 року.

Встановити, що у разі внесення підозрюваним ОСОБА_2 або іншою фізичною чи юридичною особою на депозитний рахунок № 37312022006709, отримувач територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, ОКПО 26239738 в ГУГКСУ в Дніпропетровській області, МФО 805012, застави у розмірі 9744 000 гривень, ОСОБА_2 підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави та звільнення підозрюваного ОСОБА_2 з-під варти зобов'язати його прибувати за кожною вимогою суду та покласти на нього обов'язки прибувати за кожною вимогою до слідчого чи прокурора, які проводять досудове розслідування; не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу слідчого чи прокурора, повідомляти слідчого чи прокурора про зміну свого місця проживання.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_2, що у разі не з'явлення його за викликом до слідчого чи прокурора без поважних причин, або не повідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення ним обов'язків, покладених на нього у цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом пяти днів з моменту її проголошення, а підозрюваним який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Слідчий суддя О.А. Антонюк