Ухвала суду № 45550525, 23.06.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

23 червня 2015 р.м.ОдесаСправа № 523/20694/14-а

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Шепітко І.Г.

Суддя Одеського апеляційного адміністративного суду Стас Л.В., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 09 лютого 2015 року по справі № 523/20694/14-а за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної пенітенціарної служби України в Одеській області про зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 09 лютого 2015 року було відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління Державної пенітенціарної служби України в Одеській області про зобов'язання видати грошовий атестат із зазначенням премії та інших виплат під час проходження служби, у звязку з необґрунтованістю позовних вимог.

На зазначену постанову суду ОСОБА_1 було подано апеляційну скаргу разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2015 року у задоволенні зазначеного клопотання було відмовлено, апеляційна скарга була залишена без руху, з наданням строку для усунення недоліків звернення із обґрунтованим клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, сплати судового збору, а також обґрунтувань вимог апелянта, із зазначенням того, у чому саме полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та застосування норм права, із наданням копій обґрунтувань відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

19 червня 2015 року, на виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, на адресу Одеського апеляційного адміністративного суду надійшла заява апелянта, в якій зокрема апелянтом зазначається про неможливість вчасного оскарження рішення суду в апеляційному порядку у звязку з хворобою. Крім того, апелянтом було заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору із посиланням на норми ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Аналізуючи надані апелянтом пояснення, суд виходить із наступного.

Частиною першої ст. 5 Закону України «Про судовий збір» визначено виключний перелік осіб, які звільнені від сплати судового збору. Зі змісту вказаної статті вбачається, що ОСОБА_1 до кола цих осіб не відноситься. Матеріали справи, так само як і апеляційна скарга, не містять жодних даних, які б свідчили про те, що апелянт має пільги щодо сплати судового збору, згідно ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Суд звертає увагу апелянта на те, що доводи клопотання щодо звільнення її від сплати судового збору на підставі п. 18 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», якою встановлено звільнення органів Пенсійного фонду від сплати судового збору, не можуть бути прийняті судом, оскільки є помилковими.

Разом з цим, згідно ч. 1 ст. 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

З огляду на те, що апелянтом не надано доказів, які б свідчили про таке матеріальне становище, за якого він позбавлений можливості сплатити судовий збір у розмірі 36,54 грн., а також на те, що апелянтом при зверненні до суду не було наведено таких обставин, за якими чинне законодавство пов'язує звільнення від оплати судових витрат, апеляційний суд не знаходить підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору.

Крім того, ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2015 року було розяснено апелянту, що апеляційна скарга не відповідає вимогам п. 4 ч. 2 ст. 187 КАС України, оскільки в апеляційній скарзі не були зазначені обґрунтування вимог із зазначенням того, у чому саме полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та застосування норм права. Натомість, з матеріалів справи вбачається, що прохальна частина апеляційної скарги містить вимоги, які є відмінними від вимог адміністративного позову.

З урахуванням того, що усі зазначені вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху були залишені апелянтом поза увагою, суд приходить до висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги.

На думку суду апелянт повинен сумлінно користуватись своїми процесуальними правами та обов`язками, а також максимально використовувати всі засоби для прискорення процедури розгляду апеляційної скарги.

Зважаючи на вищевикладене та на підставі ч. 3 ст. 189 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 187 зазначеного Кодексу, застосовуються правила ст. 108 КАС України, у відповідності до яких апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику.

Керуючись ч.3 ст.108, ст.187, ч.3 ст.189 КАС України, суддя -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - повернути апелянту.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, у відповідності до чинного законодавства.

Суддя:Стас Л.В.