Постанова № 45550240, 23.06.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/1001/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Д'яков В.І.

Суддя-доповідач: Межевич М.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 червня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Межевича М.В., суддів Земляної Г.В. та Сорочка Є.О., розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Військової частини А 2622 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Військової частини А 2622 про визнання неправомірною бездіяльності та стягнення грошової компенсації, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини А 2622 (далі - ВЧ А 2622), Чернігівського обласного військового комісаріату (далі - Чернігівський ОВК) про визнання неправомірною бездіяльності Чернігівського ОВК щодо не зарахування позивача на продовольче забезпечення з 18.03.2014 по 30.11.2014 до в/ч А2622 та несвоєчасне подання документів на виплату грошової компенсації замість встановлених норм харчування до в/ч А2622; визнання неправомірною бездіяльності в/ч А2622 щодо невиплати позивачу нарахованої згідно наказів ТВО військового комісара Чернігівського ОВК від 10.12.2014 №575 (додаток №4) за період з 18.03.2014 по 30.11.2014, від 02.01.2015 № 02 (додаток №4) за грудень 2014 року, від 04.02.2015 № 90 (додаток №4) за січень 2015 року, від 04.03.2015 №169 (додаток №4) за лютий 2015 року грошової компенсації замість встановлених норм харчування в сумі 5 973,18 грн.; стягнення з ВЧ А2622 на користь позивача нарахованої грошову компенсацію в сумі 5 973,18 грн.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2015 року позов задоволено.

Визнано неправомірною бездіяльність Чернігівського обласного військового комісаріату щодо не зарахування ОСОБА_2 на продовольче забезпечення з 18.03.2014 по 30.11.2014, включно, до військової частини А2622 та несвоєчасне подання документів на виплату грошової компенсації замість встановлених норм харчування до військової частини А2622; визнано неправомірною бездіяльність військової частини А2622 щодо невиплати ОСОБА_2 нарахованої згідно наказів ТВО військового комісара Чернігівського ОВК від 10.12.2014 №575 (додаток №4) за період з 18.03.2014 по 30.11.2014, від 02.01.2015 № 02 (додаток №4) за грудень 2014 року, від 04.02.2015 № 90 (додаток №4) за січень 2015 року, від 04.03.2015 №169 (додаток №4) за лютий 2015 року грошової компенсації замість встановлених норм харчування в сумі 5 973,18 грн.

Відповідач в апеляційній скарзі просить суд скасувати вказану постанову, оскільки вважає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права при прийнятті останньої.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно з матеріалами справи, наказом від 18.03.2014 №27 військового комісара Ніжинсько-Куликівського об'єднаного міського військового комісаріату ОСОБА_2 був призваний на військову службу по мобілізації та призначений на посаду «офіцер відділення формування та відправки команд і партій Ніжинсько-Куликівського ОМВК» (а.с.5).

Судом встановлено, що позивача з 18.03.2014 не було зараховано на продовольче забезпечення, у зв'язку з мобілізацією при в/ч А2622, в результаті чого він не був забезпечений їжею шляхом надання послуг з харчування суб'єктами господарювання на підставі укладених договорів з Міністерством оборони України.

Відповідно до наказу ТВО військового комісара Чернігівського ОВК від 10.12.2014 №575 ОСОБА_2 було зараховано на продовольче забезпечення при в/ч А 2622 та встановлено грошову компенсацію замість встановлених норм харчування, за період з 18.03.2014 по 30.11.2014, включно, в сумі 4545,96 грн. (додаток №4) (а.с.15-16, 17).

Позивач, вважаючи дії відповідача неправомірними, подав позов до суду.

Суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції частково погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступні обставини.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Частиною 1 статті 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що продовольче та речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з підпунктом «н» пункту 1 приміток до «норми N 1 - загальновійськова» норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 N426 за рахунок держави харчуванням забезпечуються, зокрема громадяни, які призвані на військову службу у зв'язку з оголошенням мобілізації, - з дня прибуття їх до військового комісаріату.

Відповідно до пункту 2.3. Положення про продовольче забезпечення Збройних Сил України на мирний час, затвердженого наказом Міністра оборони України від 09.12.2002 N402 у Збройних Силах України забезпечення харчуванням військовослужбовців та інших категорій за встановленими нормами здійснюється за рахунок держави. Уточнення вартості норм харчування проводиться Головним продовольчим управлінням, виходячи із середніх діючих цін на продукти харчування, і доводиться ним до військ (сил) не частіше одного разу на квартал. Військовослужбовцям та іншим категоріям норми харчування видаються через відповідні їдальні або замість установлених норм харчування (основні й додаткові продукти) виплачується грошова компенсація у розмірі вартості цих норм.

Згідно з розпорядженням начальника центрального управління продовольчого забезпечення Збройних Сил України тилу Збройних Сил України від 07.06.2012 № 905 Про прикріплення на продовольче забезпечення військовослужбовців військових частин (установ) Чернігівського гарнізону, які самостійно ведуть військове господарство» Чернігівський ОВК прикріплений на продовольче забезпечення з 01.09.2012 до в/ч А2622.

Судом з'ясовано, що 10.12.2014 ТВО військового комісара Чернігівського ОВК видано наказ № 575 про виплату військовослужбовцям, призваним у зв'язку із мобілізацією, грошову компенсацію замість належних норм харчування у розмірі вартості набору продуктів за нормою №1 (загальновійськова) за період з 18.03.2014 по 30.11.2014 згідно затверджених відомостей (а.с.15-16).

Як встановлено судом, позивачу належить грошова компенсація замість встановлених норм харчування, за період з 18.03.2014 по 30.11.2014, включно, в сумі 4545,96 грн., що підтверджується актом взаємозвірки вартості компенсації замість норм харчування військовослужбовців, призваних на військову службу по мобілізації Ніжинсько-Куликівського ОМВК (а.с.46), а за період з грудня 2014 року по лютий 2015 року, включно, -1427,22 грн., що підтверджується наказами ТВО військового комісара Чернігівського ОВК від 02.01.2015 № 02 (додаток № 4) за грудень 2014 року (а.с.26, 27), від 04.02.2015 № 90 (додаток № 4) за січень 2015 року (а.с.28, 29), від 04.03.2015 № 169 (додаток № 4) за лютий 2015 року (а.с.30, 31).

Водночас в Аудиторському звіті про результати планового внутрішнього фінансового аудиту та аудиту відповідності фінансово-господарської діяльності військової частини А2622 за період з 10.07.2012 по 26.11.2014 (від 26.12.2014 № 234/31/82) зазначено, що втрата доходів на загальну суму 2446343,18 грн. (бюджетом 366951,48 грн. та фізичними особами на суму 2079391,70 грн.) було допущено внаслідок ненарахування та не виплати грошової компенсації замість встановлених норм харчування військовослужбовцям Чернігівського обласного військового комісаріату, які були призвані на військову службу у зв'язку із оголошенням мобілізації за період з 18.03.2014 по 30.11.2014. В термін до 26 січня 2015 року організувати відшкодування грошової компенсації замість встановлених норм харчування військовослужбовців Чернігівського ОВК, які призвані на військову службу у зв'язку із оголошенням мобілізації на загальну суму 2446343,18 грн.

Про необхідність відшкодування грошової компенсації замість встановлених норм харчування військовослужбовців Чернігівського ОВК також повідомлялось в телеграмі тимчасово виконуючого обов'язки начальника штабу - першого заступника командувача військ оперативного командування «Північ» командиру в/ч А 2622 від 20.09.2014 (а.с. 18).

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що на запит суду Чернігівським ОВК не надано доказів направлення до ВЧ А 2622 наказів щодо виплати грошової компенсації за встановлені норми продовольчих пайків особовому складу, призваному на військову службу у зв'язку із мобілізацією та акту взаємозвірки вартості компенсації замість встановлених норм харчування військовослужбовців призваних на військову службу по мобілізації Чернігівською ОВК. При цьому, на копії акту взаємозвірки, який надано суду Чернігівським ОВК проставлено вихідний штамп від 16.04.2015 р. №2335. При цьому, на копії акту взаємозвірки, який надано суду Чернігівським ОВК проставлено вихідний штамп від 16.04.2015 р. №2335.

З огляду на викладене є обґрунтованими посилання ВЧ А 2622 на те, що в березні-листопаді 2014 року витяги з наказів військового комісару Чернігівського ОВК чи будь-які інші документи про зарахування позивача до списків особового складу частини та постановку на продовольче забезпечення або про виплату йому грошової компенсації замість встановленої норми харчування №1 - загальновійськова до ВЧ А 2622 не надходили.

Також, за наведених обставин є обґрунтованими посилання ВЧ А 2622 на те, що наказ т.в.о. військового комісара Чернігівського ОВК від 10.12.2014 р. №575 надійшов лише 03.03.2015 р., однак у березні 2015 року ВЧ А 2622 згідно положень Бюджетного кодексу України не мала права зареєструвати в органах Державної казначейської служби України зобов'язання 2014 року.

Колегія судців враховує, що військова частина А 2622 фінансується виключно з Державного бюджету України.

Згідно ст. З Бюджетного кодексу України бюджетний період становить один рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.

Статтею 48 цього Кодексу (в чинній редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, узятих на облік органами Казначейства України. Зобов'язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов'язаннями і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів.

Колегія суддів зазначає, що за відсутності наказів військового комісару Чернігівського ОВК про виплату грошової компенсації ВЧ А 2622 не мала підстав проводити її розрахунок і визначити потребу в коштах (заявку) на відповідний місяць, у зв'язку з чим обсяг кошторисних призначень на вказані цілі не збільшувався і бюджетні асигнування на здійснення таких видатків до ВЧ А 2622 не надходили.

Таким чином, ВЧ А 2622 не була зобов'язана та не мала можливості вчиняти дії щодо забезпечення позивача триразовим харчуванням або виплати грошової компенсації замість установленої норми харчування, а тому вимоги до ВЧ А 2622 щодо визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів є передчасними та не підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову в оскаржуваній частині щодо ВЧ А 2622, а тому апеляційну скаргу ВЧ А 2622 необхідно задовольнити частково, постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2015 року - скасувати в частині визнання протиправною бездіяльності ВЧ А 2622 по невиплаті позивачу грошової компенсації та стягнення грошової компенсації з військової частини А 2622 та в цій частині ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, оскільки постанова ухвалена з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи. В іншій частині постанову необхідно залишити без змін.

Керуючись ч. 1 ст. 41, ст.ст. 160, п. 2 ч. 1 ст. 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу військової частини А 2622 - задовольнити частково.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2015 року - скасувати в частині задоволення позову щодо визнання протиправною бездіяльності військової частини А 2622 по невиплаті грошової компенсації та стягнення грошової компенсації з військової частини А 2622, та в цій частині ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову - відмовити.

В іншій частині постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2015 року - залишити без змін.

Постанова апеляційної інстанції за наслідками її перегляду, набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя М.В. Межевич

Суддя Г.В. Земляна

Суддя Є.О. Сорочко

Головуючий суддя Межевич М.В.

Судді: Земляна Г.В.

Сорочко Є.О.