Ухвала суду № 45550216, 23.06.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/787/15 Головуючий у 1-й інстанції: Паламар П.Г. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

23 червня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 05 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Палета Плюс» до Державної податкової інспекції у м.Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в:

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 05 травня 2015 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Палета Плюс» до Державної податкової інспекції у м.Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області про скасування податкового повідомлення-рішення задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Черкасах ГУ Міндоходів у Черкаській області від 13 січня 2015 року №0000111502.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає право покупцю на включення суми податку на додану вартість, вказану у податковій накладній, до суми податкового кредиту за відповідний звітний період.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що 19 грудня 2014 року ДПІ у м.Черкасах ГУ Мідоходів у Черкаській області, правонаступником якої на час розгляду справи є ДПІ у м.Черкасах ГУ ДФС у Черкаській області, проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Палета Плюс» за жовтень 2014 року (податкова декларація з податку на додану вартість №9067001301 від 18 листопада 2014 року), за результатом якої складено акт від 19 грудня 2014 року №6038/23-01-15-02/38646063, в якому встановлено порушення позивачем п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого платником занижено суму позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, заявлену у податковій декларації за жовтень 2014 року, на суму 11318,24 грн., та внаслідок чого збільшується сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду та сплачується до загального/спеціального фонду державного бюджету в розмірі 11318,24 грн. Відповідальність платника передбачена п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України.

На підставі акту перевірки №6038/23-01-15-02/38646063 від 19 грудня 2014 року ДПІ у м.Черкасах ГУ Мідоходів у Черкаській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 13 січня 2015 року №0000111502, згідно якого за порушення п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 14147,80 грн., у тому числі 11318,24 грн. за основним платежем та 2829,56 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Позивач, не погоджуючись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням, подав скаргу до ГУ ДФС у Черкаській області, за результатом розгляду якої рішенням ГУ ДФС у Черкаській області №5866/23-00-10-0210 від 25 березня 2015 року залишено податкове повідомлення-рішення від 13 січня 2015 року №0000111502 без змін, а скаргу ТОВ «Палета Плюс» без задоволення.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, зазначив, що висновок податкового органу щодо порушення позивачем п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України є необґрунтованим та таким, що не відповідає чинному законодавству та дійсним обставинам справи, а винесене податкове повідомлення-рішення від 13 січня 2015 року №0000111502 є безпідставним та неправомірним.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:

У відповідності до пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, серед іншого, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

У відповідності до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У відповідності до п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

В силу п.201.10 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З аналізу положень податкового законодавства вбачається, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наступних умов: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної, яка має усі обов'язкові реквізити.

Разом з тим, в силу п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг. У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Таким чином, платник податку має право на включення до податкового кредиту сум податку, сплачених ним за наслідками господарських операцій, дійсність та достовірність яких має підтверджуватися внесеними до Реєстру податковими накладними або іншими документами, встановленими Податковим кодексом України, що посвідчують право на віднесення сум податку до податкового кредиту. Визначальним є факт підтвердження операцій податковими накладними і факт внесення їх до Реєстру в строки, встановлені законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (покупець) та ТОВ «Понінківська картонно-паперова фабрика» (постачальник) укладено договір поставки №144/ГК від 03 вересня 2014 року, згідно з яким постачальник зобов'язується виготовити і передати у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити гофрокартонну продукцію в узгоджених сторонами кількості та асортименті, на умовах, передбачених цим договором. Асортимент і ціни на кожну одиницю Товару вказані в видаткових накладних (товарно-транспортних накладних, рахунках), які оформляються на кожну поставку товару (п.2.2).

На підтвердження виконання умов вищевказаного договору позивачем надано видаткову накладну №208 від 13 жовтня 2014 року, податкову накладну від 13 жовтня 2014 року №260, товарно-транспортну накладну від 13 жовтня 2014 року №00004026, платіжні доручення №955, №958 від 25 листопада 2014 року, №965 від 27 листопада 2014 року на підтвердження перерахунку коштів за поставлений товар, бухгалтерські документи по отриманню, оприбуткуванню, використанню отриманого товару у виробництві продукції товариства, зокрема, оборотно-сальдову відомість по рахунку 631 з 01 вересня 2014 року по 31 грудня 2014 року, картку по рахунку 631.

Як вбачається з матеріалів справи, 18 листопада 2014 року ТОВ «Палета Плюс» разом з податковою декларацією з податку на додану вартість за жовтень 2014 року подало додаток 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)», що підтверджується квитанцією №2 від 18 листопада 2014 року.

Позивач не надав податковому органу разом із заявою розрахункові документи, оскільки оплата отриманого товару проведена ним після подання податкової декларації з податку на додану вартість, що підтверджується платіжними дорученнями №955, №958 від 25 листопада 2014 року, №965 від 27 листопада 2014 року.

Як вбачається з акту перевірки від 19 грудня 2014 року №6038/23-01-15-02/38646063, підставою для висновку відповідача щодо порушення позивачем п.201.10 ст.201, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України є те, що при проведенні аналізу формування податкового кредиту за жовтень 2014 року встановлено, що ТОВ «Палета Плюс» до складу податкового кредиту жовтня 2014 року включено податкову накладну №260 від 13 жовтня 2014 року на загальну суму ПДВ 11318,24 грн. від контрагента-постачальника, яка не зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Разом з тим, відповідач не заперечує подання позивачем 18 листопада 2014 року разом з податковою декларацією з податку на додану вартість за жовтень 2014 року додатку 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)», натомість, відповідач вважає, що позивачем не надано до податкового органу копії первинних документів до додатку 8.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що за відсутності факту реєстрації постачальником податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, позивачем до відповідача до податкової декларації з податку на додану вартість за звітний період - жовтень 2014 року подано додаток 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)», що є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Надходження такої заяви із скаргою в силу п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України є підставою для проведення документальної позапланової перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією. Натомість, відповідачем не надано доказів щодо проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Понінківська картонно-паперова фабрика» для з'ясування достовірності та повноти нарахування зобов'язань з податку по взаємовідносинам з позивачем, в акті перевірки позивача не зазначається жодних даних про проведення перевірки контрагента, що виписував податкові накладні, які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, з витягу з Єдиного реєстру податкових накладних №2164759 від 02 квітня 2015 року на запит позивача вбачається, що податкова накладна №260 від 13 жовтня 2014 року, виписана ТОВ «Понінківська картонно-паперова фабрика», зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 24 жовтня 2014 року із зазначенням більшої суми ПДВ в розмірі 11486,94 грн., що спростовує висновки відповідача про включення позивачем до складу податкового кредиту податкової накладної, яка не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо безпідставності та необґрунтованості тверджень відповідача щодо порушення позивачем п.201.10 ст.201, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його доводи, і всупереч ч.2 ст.71 КАС України не довів правомірності винесеного ним податкового повідомлення-рішення від 13 січня 2015 року №0000111502, яке є протиправним та підлягає скасуванню.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області - залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 05 травня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 25 червня 2015 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді Т.М.Грищенко

І.О.Лічевецький

.

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Лічевецький І.О.

Грищенко Т.М.