Ухвала суду № 45550211, 25.06.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/5443/15 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

25 червня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Пилипенко О.Є., Романчук О.М.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.04.15р. у справі №826/5443/15 за позовом Дочірнього підприємства державної компанії «Укрспецекспорт» до Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві про визнання протиправними та скасування постанов, стягнення коштів

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування постанов ВП №44147656 від 01.08.14р. про стягнення з боржника виконавчого збору; від 01.08.14р. ВП №44147656 про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, стягнення з відповідача на користь позивача 9 096,64 грн. сплаченого виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.04.15р. адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції не враховано, що боржником у встановлений державним виконавцем строк не було виконано вимоги державного виконавця у добровільному порядку, а відтак стягнення з позивача виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій є правомірним.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи та встановлено судом першої інстанції, постановою головного державного виконавця ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві від 24.07.14р. відкрито виконавче провадження №44147656 з примусового виконання наказу Господарського суму м. Києва від 27.06.14р. №910/23175/13 про стягнення з ДП «Укрспецекспорт» Державне підприємство «Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма «Прогрес» на користь ДП «Антонов» боргу у сумі 989 466,41 грн.

Згідно пункту 2 постанови ВП №44147656 від 24.07.14р. позивачу встановлено строк для добровільного виконання вимог державного виконавця до 31.07.14р.

Вказана постанова була направлена на адресу позивача 29.07.14р., та отримана ним 11.08.14р., що підтверджується наявною у матеріалах справи довідкою від 16.09.14р. №738/1 виданою начальником ОПЗ (а/с 16).

У зв'язку з невиконанням боржником у встановлений державним виконавцем у постанові про відкриття виконавчого провадження строк, 01.08.14р. відповідачем винесено постанову ВП №44147656 про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 98 946,64 грн.

Того ж дня, старшим державним виконавцем ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві прийнято постанову ВП №44147656 про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 150 грн.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що несвоєчасне виконання позивачем вимог державного виконавця було зумовлено несвоєчасним отриманням постанови про відкриття виконавчого провадження; позивачем виконано у добровільному порядку вимоги державного виконавця на наступний день після отримання постанови про відкриття виконавчого провадження, про що було повідомлено відповідача; відповідачем не підтверджені витрати на проведення виконавчих дій.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 25 Закону«Про виконавче провадження» від 21.04.99р. № 606-XIV (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; надалі - Закон № 606-XIV) передбачено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Частиною 5 вказаної статті передбачено, що копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

В порушення вказаної правової норми відповідачем було скеровано постанову про відкриття виконавчого провадження від 24.07.14р. на адресу позивача лише 29.07.14р., що підтверджується поштовим конвертом (а/с 15) при тому, що строк для добровільного виконання наказу Господарського суду м. Києва від 27.06.14р. №910/23175/13 був встановлений до 31.07.14р.

Як вказувалось вище, постанова про відкриття виконавчого провадження отримана позивачем лише 11.08.14р., що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою від 16.09.14р. №738/1 ОПЗ (а/с 16).

Слід зазначити, що номер штрихкоду зазначений на конверті відповідає номеру штрихкоду зазначеному у вказаній довідці від 16.09.14р. №738/1 ОПЗ, а відтак покликання апелянта на те, що позивачем своєчасно було отримано рекомендований лист - не заслуговують на увагу.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону № 606-XIV, у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Як зазначено у п. 6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.10р. №3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби», постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору та накладення штрафу належать до видів відповідальності за невиконання рішення самостійно та за невиконання без поважних причин рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі. Виконавчий збір - це санкція відповідальності майнового характеру, що накладається на боржника за невиконання рішення у строк, встановлений для його самостійного виконання. Для застосування виконавчого збору виконавець приймає постанову, яка, у разі її невиконання самостійно, виконується примусово в установленому Законом України «Про виконавче провадження» порядку.

Отже, постанови про стягнення виконавчого збору є санкціями майнового характеру за невиконання рішення самостійно у строк, встановлений для його самостійного виконання.

Як свідчать обставини справи, позивачем на наступний день після отримання постанови про відкриття виконавчого провадження було виконано вимоги державного виконавця у добровільному порядку шляхом погашення боргу у розмірі 989 466,41 грн. у повному обсязі, про що було повідомлено відповідача листом від 14.08.14р. №28/738, до якого надано платіжне доручення від 12.08.14р. №899 (а/с 72 - 74).

За наведених обставин та правових норм, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності постанови ВП №44147656 від 01.08.14р. про стягнення з боржника виконавчого збору, оскільки наслідком несвоєчасного виконання вимог державного виконавця було неналежне виконання державним виконавцем вимог закону щодо направлення постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня.

Відповідно до положень статті 41 Закону № 606-XIV, витрати органів державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Витрати виконавчого провадження здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, які використовуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Кошти виконавчого провадження складаються з: авансового внеску стягувача на організацію та проведення виконавчих дій; стягнутих з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій; інших надходжень, що не суперечать законодавству.

З наведених норм закону слідує, що до коштів на проведення виконавчих дій також включаються витрати, пов'язані з примусовим виконанням виконавчих документів.

До витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, належать кошти, за рахунок яких здійснено оплату: перевезення, зберігання і реалізації майна боржника; послуг експертів, суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання та інших осіб, залучених у встановленому законом порядку до провадження виконавчих дій; поштового переказу стягувачу стягнених аліментних сум; проведення розшуку боржника, його майна або розшуку дитини; розміщення оголошення в засобах масової інформації; виготовлення та пересилання документів виконавчого провадження, ведення Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень; інших витрат, необхідних для забезпечення належної організації виконання рішень органами державної виконавчої служби.

Відповідно до частини 5 вказаної норми, про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби. Зазначена постанова надсилається сторонам не пізніше наступного робочого дня після її винесення і може бути оскаржена ними до суду у десятиденний строк.

Окремі питання організації виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону України від 21.04.99р. № 606-XIV підлягають примусовому виконанню врегульовані положеннями Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року N 512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за N 489/20802.

Відповідно до абзацу 3 підпункту 3.13.1 пункту 3.13. Інструкції, про розмір витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, державний виконавець відповідно до розрахунку витрат, наданого фінансовою службою відповідного головного управління юстиції, складає акт про витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій (додаток 1), у якому зазначаються перелік та суми витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

В даному випадку, відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження понесених витрат на проведення виконавчих дій з виконавчого провадження ВП №44147656, як і не надано розрахунку витрат у заявленому ним розмірі.

З врахуванням викладеного, вірним висновок суду першої інстанції є щодо протиправності постанови відповідача від 01.08.14р. ВП №44147656 про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій.

Матеріали справи свідчать про те, що 29.10.14р. з рахунку позивача в порядку примусового виконання виконавчого провадження ВП №44147656 на виконання постанов від 01.08.14р. державного виконавця про стягнення з боржника виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій були списані кошти у розмірі 99 096,64 грн. (виконавчий збір - 98 946,64 грн. + витрати на проведення виконавчих дій - 150 грн.), а відтак з врахування того, що такі постанови є протиправними, списані кошти підлягають поверненню на користь позивача.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Ухвалою суду від 12.06.15р. задоволено клопотання апелянта та в порядку ст. 88 КАС України відстрочено сплату судового збору за подачу апеляційної скарги до ухвалення судового рішення у справі.

Приймаючи до уваги те, що рішення у справі ухвалено не на користь апелянта, судовий збір за подачу апеляційної скарги за майновий спір у розмірі 990,98 грн. підлягає стягненню з ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві на користь Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 200, 205, 206 КАС України Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.04.15р. у справі №826/5443/15 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.04.15р. у справі №826/5443/15 - без змін.

Стягнути з Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві (04201, м. Київ, вул. Полярна, 13-А) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів: УДКСУ у Печерському р-ні; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897; банк отримувача: ГУДКCУ у м. Києві; код банку отримувача (МФО): 820019; рахунок отримувача: 31211206781007; код класифікації доходів бюджету: 22030001) судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 990 (дев'ятсот дев'яносто) грн. 98 коп.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Пилипенко О.Є.

Романчук О.М.

.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М

Пилипенко О.Є.