Ухвала суду № 45550205, 25.06.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/8963/15 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

25 червня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Пилипенко О.Є., Романчук О.М.

За участю секретаря судового засідання: Коломійцевої А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.05.15р. у справі №826/8963/15 за поданням Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВД Гранде» про зупинення видаткових операцій на рахунках

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з поданням про зупинення видаткових операцій на рахунках ТОВ «ВД Гранде», згідно переліку, крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.05.15р. у задоволенні подання відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення подання.

Вимоги мотивовані тим, що судом першої інстанції не враховано, що за відповідачем рахується податковий боргу у сумі 60 000 грн. з самостійно визначеного, однак не сплаченого вчасно, грошового зобов'язання з податку на прибуток за 2014 рік.

Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, підставою для звернення податкового органу до суду з поданням про зупинення видаткових операцій на рахунках ТОВ «ВД Гранде» слугувала наявність у позивача податкового боргу з податку на прибуток за 2014 рік.

Відмовляючи у задоволенні подання, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем повністю та своєчасно виконано обов'язок зі сплати самостійно узгодженого грошового зобов'язання з податку на прибуток за 2014 рік шляхом подання платіжних доручень до установ банку; невиконання банком платіжних зобов'язань не створює негативних наслідків для платника податку.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи та встановлено судом першої інстанції, відповідачем було подано до ДПІ ГУ ДФС у м. Києві податкову декларацію з податку на прибуток підприємств від 28.01.15р., в якій самостійно визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, яка підлягає сплаті до бюджету.

Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання

Як свідчать обставини справи та встановлено судом першої інстанції, відповідачем до Філії Центрального РУ АТ Банку «Фінанси та Кредит» подано платіжне доручення № 45 від 05.02.15р. на суму 60 000 грн. та № 24 від 11.02.15р. на суму 14 714 грн. до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» з призначенням платежу: «*;38938959;11021000;01;*101; податок на прибуток за рік 2014р.».

За платіжним дорученням № 45 від 05.02.2015 банком не був проведений платіж.

Відповідач листом Вих. №3 від 10.02.15р. звернувся до банку «Фінанси та Кредит» з проханням повідомити причини нездійснення грошових операцій за платіжним дорученням № 45 від 05.02.15р., за результатом розгляду якого відповіді отримано не було.

Листом Вих.№ 4 від 16.02.2015, який було отримано ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві 18.02.15р. відповідач повідомив про те, що ним було здійснено оплату податку на прибуток за 2014 рік платіжними дорученнями № 45 від 05.02.15р. та №24 від 11.02.15р., втім платіж, що був здійснений через ПАТ «Фінанси та Кредит» з невідомої причини банком не проведений.

Відповідно до пункту 8.1 статті 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня. Банки та їх клієнти мають право передбачати в договорах інші, ніж встановлені в абзацах першому та другому цього пункту, строки виконання доручень клієнтів.

Пунктом 8.4 зазначеної статті встановлено, що міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів. Внутрішньобанківський переказ виконується в строк, встановлений внутрішніми нормативними актами банку, але не може перевищувати двох операційних днів.

Згідно з пунктом 22.9 статті 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банки виконують розрахункові документи відповідно до черговості їх надходження та виключно в межах залишку коштів на рахунках платників, крім випадків надання платнику обслуговуючим його банком кредиту.

Відповідно до пункту 30.1 статті 30 зазначеного Закону переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.

Пунктом 32.3 статті 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» встановлено, що банки зобов'язані виконувати доручення клієнтів, що містяться в документах на переказ, відповідно до реквізитів цих документів та з урахуванням положень, встановлених пунктом 22.6 статті 22 цього Закону.

Згідно з пунктом 129.6 статті 129 Податкового кодексу України за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Таким чином, суб'єкт господарської діяльності, надавши банку платіжне доручення, яке не виконано банком з його вини, вважається таким, що виконав свої податкові зобов'язання перед бюджетом в повному обсязі.

Аналогічна правова позиція у постанові Вищого адміністративного суду України № К-29990/10 від 13.05.13р. у справі № К-29990/10.

Згідно з пунктом 91.4 статті 91 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків, що має податковий борг, перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, такий податковий керуючий складає акт про перешкоджання платником податків виконанню таких повноважень у порядку та за формою, що встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом.

Виходячи з наведеної правової норми, зверненню контролюючого органу до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків є наявність у такого платника податків податкового боргу, тоді як у даному випадку, відповідачем вжито усіх передбачених заходів щодо сплати самостійно визначеного ним у податковій декларації грошового зобов'язання з податку на прибуток за 2014 рік; невиконання банком взятих на себе платіжних зобов'язань не створює негативних наслідків для платника податку.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення подання.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.195, 196, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.05.15р. у справі №826/8963/15 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.05.15р. у справі №826/8963/15 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Пилипенко О.Є.

Романчук О.М.

Повний текст ухвали складений: 25.06.15р.

.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М

Пилипенко О.Є.