Ухвала суду № 45550140, 25.06.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/714/15 Головуючий у 1-й інстанції: Виноградова О.І. Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

У Х В А Л А

Іменем України

25 червня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.,

суддів: Грищенко В.Е., Мацедонської В.Е.,

при секретарі: Сергійчук Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, згідно ст. 41 КАС України, в залі суду апеляційну скаргу представника Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області - Княжніцької Альони Павлівни на постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фастів-Автотранс» до Фастівського відділення Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фастів-Автотранс» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Фастівського відділення Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Свої вимоги обгрунтовує тим, що вважає, що відповідач протиправно застосував до позивача штраф за несвоєчасну сплату частини грошового зобов'язання - земельного податку за вересень 2014 року. Стверджує, що позивачем його було вчасно сплачено та у повному обсязі, що підтверджується відповідним платіжним дорученням. Крім того, зазначив, що у графі 5 (вересень-грудень) податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 року від 28 січня 2014 року ним помилково було зазначено невірний розмір суми до сплати за земельний податок.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2015 року задоволено вказаний позов. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Фастівського відділення Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 16 січня 2015 року № 0000461502.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням представник Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області - Княжніцька Альона Павлівна подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, оскільки особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не з'явились.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в апеляційному порядку в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції було встановлено наступне.

18 лютого 2005 року позивач зареєстрований як юридична особа, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 № 099769 (а.с. 64).

Основними видами діяльності позивача за КВЕД-2010 є: пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення; технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування; інший пасажирський наземний транспорт, н.в.і.у.; вантажний автомобільний транспорт; допоміжне обслуговування наземного транспорту (а.с. 10).

16 січня 2015 року відповідачем було проведено камеральну перевірку податкової звітності.

За результатами даної перевірки відповідачем складено акт перевірки № 40/1502/3325808, за змістом якого вказаною перевіркою було встановлено порушення позивачем термінів сплати самостійно визначеної суми грошового зобов'язання - земельного податку, а саме: з затримкою в 1 день сплачено земельний податок за вересень 2014 року у сумі 655960,80 грн., чим порушено правила ст. 126 Податкового кодексу України.

16 січня 2015 року відповідачем на підставі висновків акта перевірки № 40/1502/33258082 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000461502, яким нараховано штраф у сумі 65596,08 грн.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є правомірними та обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Податковим кодексом України.

Згідно з вимогами п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до вимог п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

За змістом п. 126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Судом першої інстанції було встановлено, що позивачу під розміщення та експлуатацію будівель і споруд автомобільного транспорту передано земельну ділянку орієнтовною площею 2,3991 га згідно рішення Фастівської міської ради від 9 лютого 2012 року № 20/36-ХХІІ-VІ (а.с. 116).

Нормативна грошова оцінка названої земельної ділянки складає 3322993,41 грн., що підтверджується витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 28 січня 2013 року № 770 (а.с.117).

28 січня 2014 року позивачем було подано до відповідача податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та /або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 року (а.с. 23-25).

З урахуванням витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 28 січня 2013 року № 770, позивачем у декларації було самостійно визначено загальну суму земельного податку на 2014 року - 33229,93 грн. (а.с. 17).

Крім того, у графі 5 цієї декларації річну суму земельного податку було розділено на 12 місяців. Зокрема, з січня по серпень 2014 року сума земельного податку складала 2769,16 грн. щомісяця, а у період з вересня по грудень 2014 року - 664349,46 грн. щомісяця (а.с. 17).

16 вересня 2014 року позивачем самостійно було сплачено 3000,00 грн. земельного податку за вересень 2014 року, що підтверджується платіжним дорученням № 201, завіреним печаткою публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (а.с. 102).

31 жовтня 2014 року позивачем було подано до відповідача уточнюючу податкову декларацію за 2014 рік, де уточнено щомісячну суму земельного податку за період з 1 вересня по 31 грудня 2014 року.

Зокрема, у графі 5 цієї декларації було виправлено помилку - зазначено правильну суму щомісячного земельного податку - 2769,16 грн. (а.с. 16-19).

Наведене свідчить, що у декларації від 28 січня 2014 року помилково було зазначено суму земельного податку за вересень 664349,46 грн., тоді як за законом цей податок підлягав сплаті в сумі 2769,16 грн. щомісяця.

Водночас, сума, на яку позивачем помилково було збільшено щомісячний земельний податок за вересень 2014 року, 655960,80 грн., не підлягала сплаті, оскільки вона в 236 раз перевищувала суму податку, визначеному згідно з чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що позивачем було своєчасно та в повному обсязі сплачено суму земельного податку за вересень 2014 року в сумі 3000,00 грн. (замість 2769,16 грн.).

Крім того, на дату проведення камеральної перевірки у розпорядженні відповідача були: податкова декларація за 2014 рік від 28 січня 2014 року (а.с. 23-28); уточнююча податкова декларація за 2014 рік від 31 жовтня 2014 року (а.с. 15-18); копія платіжного доручення № 201, згідно з яким відповідачем 16 вересня 2014 року було сплачено земельний податок за вересень 2014 року в сумі 3000,00 грн. (а.с. 102).

Отже, відповідачу було відомо про уточнення суми податку та про його своєчасну сплату.

При цьому, колегія суддів погоджується з зауваженням суду першої інстанції про те, що несплата помилково визначеної позивачем суми земельного податку за вересень 2014 р. не завдала і не могла завдати збитків Державному бюджету України.

За наведених обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправне нарахування відповідачем штрафу за несплату помилково визначеної суми земельного податку.

Як убачається з п. 4.1.4 ст. 4 ПК України, податкове законодавство України грунтується, зокрема, на принципі презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Оскільки відповідачем не доведено належними та достатніми доказами правомірність оскаржуваного повідомлення-рішення та не надано суду доказів, які б спростовували надані позивачем докази.

Отже, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а податкове повідомлення-рішення № 0000461502 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги спростовуються наведеним вище, а тому підстави для її задоволення відсутні.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 2, 41, 159, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області - Княжніцької Альони Павлівни - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Т.М. Грищенко

В.Е. Мацедонська

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Мацедонська В.Е.

Грищенко Т.М.