Постанова № 45549689, 23.06.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

23 червня 2015 рокусправа № 804/19833/14

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді:Лукманової О.М.

суддів: Божко Л.А. Прокопчук Т.С.

при секретарі: Губар Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Приватного підприємства «Горізонт» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2015 року у справі № 804/19833/14 за позовом Приватного підприємства «Горізонт» до Лівобережної обєднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и л а :

У грудні 2014 року ПП «Горізонт» (далі по тексту позивач) звернулось до суду з позовом до Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, правонаступником якої є Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі по тексту відповідач), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 18.11.2014 року, яким ПП «Горізонт» визначено суму грошового зобовязання по податку на додану вартість у розмірі 114432,50 грн. (з яких 91546 грн. за основним платежем, 22886,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.02.2015 року в задоволенні позовних вимог ПП «Горізонт» відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції ПП «Горізонт», подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати постанову та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовувало тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначав, що податковий кредит ним сформований на підставі виданих контрагентом податкових накладних, контрагент ТОВ «МДНС» є платниками ПДВ та спроможний здійснювати господарські операції, що підтверджується виконанням договорів по наданню послуг, виконання ремонтних робіт та постачанню меблів. Апелянт вказував, що взаємовідносини з його контрагентом є фактичними, мають ознаки реальних господарських відносин та мають на меті отримання прибутку шляхом господарсько-договірних операцій, здійснення операцій підтверджується наявними первинними документами, є товарно-транспортні накладні та докази оплати послуг. Апелянт вказував, що ТОВ «МДНС» не ліквідовано, спроможне було виконувати укладені договори.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга в межах її доводів підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що при перевірці позивача податковий орган встановив відсутність первинних документів, якими підтверджується факт здійснення господарських операцій, а саме встановлено відсутність товарно-транспортних накладних, які входять до переліку документів які обовязково повинні бути, без яких, не можливо встановити реальність господарських операцій, відсутні сертифікати на придбаний товар. Суд першої інстанції вказував, що у ТОВ «МДНС» відсутні спеціальні дозволи на виконання робіт, що унеможливлює виконання ними договорів укладених з ПП «Горізонт», відсутні основні фонди, виробниче обладнання, трудові ресурси. Встановлено відсутність підтверджень реальності господарських відносин позивача з його контрагентами, не підтверджено виконання укладених договорів.

Матеріалами справи встановлено, що Лівобережною ОДПІ м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області у період з 27.10.2014 року по 28.10.2014 року було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «Горізонт» з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість під час здійснення взаємовідносин з ТОВ «МДНС» за період липень 2014 року. За результатами перевірки 04.11.2014 року складено акт № 4059/2203/31381457. Згідно висновків перевірки викладених у акті - ПП «Горізонт» порушено п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у липні 2014 року на загальну суму 91546 грн., встановлено відсутність реальності здійснення господарських операцій, відсутній обєкт оподаткування та встановлено неможливість реального здійснення операцій по ланцюгу з ТОВ «МДНС» за період липень 2014 року.

На підставі акту перевірки Лівобережною ОДПІ м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області 18.11.2014 року винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким ПП «Горізонт» збільшено суми грошового зобовязання з ПДВ на суму 114432,50 грн., з яких за основним платежем 91546 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями 22886,50 грн.

Матеріалами справи встановлено, що між ПП «Горізонт» (покупець) та ТОВ «МДНС» (продавець) 10.03.2014 року було укладено договір купівлі - продажу № 100302, згідно якого ТОВ «МДНС» продав будівельні матеріали та меблі для офісу, покупець зобовязувався прийняти та оплати товар. Господарські взаємовідносини з ТОВ «МДНС» було відображено позивачем у бухгалтерській та податковій звітності. За результатами виконання договору ТОВ «МДНС» видало позивачу податкові накладні № 324 від 09.07.2014 року, № 529 від 14.07.2014 року, № 530 від 14.07.2014 року, № 570 від 15.07.2014 року, № 612 від 16.07.2014 року, № 647 від 17.07.2014 року, № 821 від 21.07.2014 року, № 988 від 24.07.2014 року, № 989 від 24.07.2014 року, № 1174 від 21.07.2014 року, № 1175 від 31.07.2014 року, які мають необхідні реквізити, складені відповідно до Податкового кодексу України. ПП «Горізонт» здійснило сплату за отриманий товар відповідно до видаткових накладних за договором.

Оплата була здійснена, що підтверджується виписками по банківським рахункам. Листами ПП «Горізонт» до ТОВ «МДНС» просить вважати призначення платежів по оплаті як признання «сплата за товар по договору № 100302 від 10.03.2014 року».

Матеріалами справи встановлено, що між ПП «Горізонт» (замовник) та ТОВ «МДНС» (виконавець) 18.04.2014 року було укладено договір підряду № 180401, згідно якого ТОВ «МДНС» зобовязувався виконати ремонтні роботи офісного приміщення за адресою вул. Коротка, 41, покупець зобовязувався прийняти та оплати послуги. Доказом того, що позивач розташований за адресою вул. Коротка, 41, є договір оренди нежитлового та виробничого приміщення від 01.01.2014 року № 14/1 укладений з КП «Універсалпостачсервіс», це приміщення вказане у акті перевірки податкового органу, саме це приміщення є офісним, де розташований позивач.

Господарські взаємовідносини з ТОВ «МДНС» було відображено позивачем у бухгалтерській та податковій звітності. За результатами виконання договору ТОВ «МДНС» видало позивачу податкову накладну № 1093 від 28.07.2014 року, яка має необхідні реквізити, складена відповідно до Податкового кодексу України. ПП «Горізонт» здійснило сплату за отримані ремонтні послуги відповідно до довідки про вартість виконаних будівельних робіт за липень 2014 року. Між ПП «Горізонт» та ТОВ «МДНС» підписано акт №1 приймання виконаних робіт за липень 2014 року. Оплата за отримані послуги була здійснена разом з оплатою по договору № 100302 від 10.03.2014 року, що підтверджується виписками по банківським рахункам.

Перевезення придбаних товарів, будівельних матеріалів та меблів здійснювалось ТОВ «МДНС» за рахунок позивача.

В матеріалах справи наявна завірена копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 18.06.2015 року, відповідно до якого ТОВ «МДНС» є діючим підприємством, відомості щодо перебування юридичної особи у процесі провадження у справі про банкрутство, відомості про перебування юридичної особи у процесі припинення відсутні. 24.12.2014 року юридичною особою ТОВ «МДНС» було підтверджено відомості про юридичну особу, про що зроблено запис державним реєстратором Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Печерського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві.

ТОВ «МДНС» здійснювало поточні ремонтні роботи приміщень а не будівельні, вказані роботи ліцензуванню не підлягають.

Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» на даних бухгалтерського обліку ґрунтується фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Первинні документи по відображенню господарських операцій являються основою і для податкового обліку.

Згідно п. 198.2, 198.6 ст. 198, п.п. 200.1 - 200.4 ст. 200 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними.

Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що договори, які були укладені та діяли між позивачем та ТОВ «МДНС» на предмет виконання послуг та продажу товарів - визнані судом недійсними. Податкова інспекція не наділена правом визначати які договори є нікчемними, і відповідно до цього не має права створювати певні наслідки з своїх припущень.

Аналізуючи докази у справі та законодавство, що регулює спірні правовідносини, колегія суддів вважає, що матеріалами справи доведено реальність господарських операцій позивача з контрагентом - ТОВ «МДНС».

Колегія суддів вказує, що доводи суду першої інстанції не можуть базуватись на припущеннях.

Позивач надав всі необхідні первинні документи, придбання офісних меблів та поточний ремонт офісу позивачем використовується у поточній діяльності.

Колегія суддів не сприймає твердження податкового органу щодо неможливості контрагентом ТОВ «МДНС» здійснювати вищевказані господарські операції, оскільки вони ґрунтуються на припущеннях та не підтверджується належними доказами. Витрати, здійсненні позивачем як засіб оплати за отриманий від контрагента товар та послуги підтверджуються виписками по банківським рахункам. Ознакою дійсності господарських операцій є зміна майнового стану платника податків, зміна його активів.

Вирішуючи спір по суті, колегія суддів виходить з вимог ч. 2 ст. 71 КАС України та вважає, що податковим органом не доведено правомірність винесених ним податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ПП «Горізонт» задовольнити в повному обсязі.

Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202, ст.ст. 205, 207 КАС України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Горізонт» задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2015 року у справі № 804/19833/14 скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позовні вимоги Приватного підприємства «Горізонт» до Лівобережної обєднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Лівобережної обєднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 18.11.2014 року № НОМЕР_1.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий:О.М. Лукманова

Суддя:Л.А. Божко

Суддя:Т.С. Прокопчук