Ухвала суду № 45549624, 18.06.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

18 червня 2015 року

справа № 804/13910/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.

суддів: Проценко О.А. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позовом Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2014 року

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Гіансар Трейд” до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування рішення та зобов’язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з зазначеним позовом та просив визнати протиправними дії податкового органу щодо невизнання податковою звітністю уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань позивача з податку на додану вартість у зв’язку з направленням самостійно виявлених помилок за травень 20114 року та відмови у його прийнятті; визнати уточнюючий розрахунок таким, що поданий у день його фактичного отримання податковим органом; визнати протиправними дії податкового органу з проведення заходів зустрічної звірки та коригування податкових зобов’язань та податкового кредиту в електронній автоматизованій системі; зобов’язати податковий орган вилучити з автоматизованої системи співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем подано до податкового органу уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2014 року, проте рішенням податкового органу таку звітність не визнано податковою. Вважає, що зміна податковим органом показників податкової звітності на підставі Акта про неможливість проведення зустрічної звірки є протиправною, оскільки перевірка або звірка не відбувалася.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2014 року позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії податкового органу щодо коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю “Гіансар Трейд” в електронних автоматизованих системах співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, в тому числі в Інтегрованій автоматизованій інформаційній системі “Податковий блок” та її підсистемах, на підставі акту від 06.08.2014 року №2152/04-62-22-1/38280814 “Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання товариства з обмеженою відповідальністю “Гіансар Трейд” щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за березень, квітень та травень 2014 року та зобов'язано відновити в картці особового рахунку товариства з обмеженою відповідальністю “Гіансар Трейд”, інформаційних базах податкового органу, у тому числі Інтегрованій автоматизованій інформаційній системі “Податковий блок” показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, які визначені товариством з обмеженою відповідальністю “Гіансар Трейд” у податковій звітності за березень, квітень та травень 2014 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постанова суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог обґрунтована тим, що сам по собі акт про неможливість проведення зустрічної звірки не може бути підставою для внесення змін до податкової звітності, оскільки податкового контролю не відбулося, а внесення інформації в автоматизовані системи можливо після здійснення податкового контролю. Суд першої інстанції не знайшов протиправності в діях податкового органу щодо невизнання податковою звітністю уточнюючого розрахунку, у зв’язку з чим в іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, податковим органом подано апеляційну скаргу, згідно якої відповідач просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Наполягає на тому, що автоматизована система співставлення є електронною інформаційно-довідковою базою стосовно платників податків щодо декларування ними податкових зобов'язань та кредиту з податку на додану вартість, вона створена для службового користування і оперативного співставлення податковим органом даних платників податків. Внесення інформації є обов’язком податкового органу. Користувачами даної програми є лише податкові органи. Дані автоматизованого співставлення не впливають на права та обов'язки позивача, вказана система носить виключно інформаційно-довідковий характер та зміни в даній системі не призводять до зміни даних податкових декларацій.

В судове засідання учасники процесу не з’явилися, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином. В порядку ст. 41 КАС України, судове засідання не фіксувалося технічними засобами.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 29.08.2014 року позивач подав до податкового органу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2014 року з додатками. 01.09.2014 року відповідачем прийнято рішення №24656/10/04-62-18-02-28 про невизнання вказаної звітності податковою.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції до даних правовідносин правильно застосував норми Податкового кодексу України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно з підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів.

За приписами пункту 48.1 статті 48 Податкового кодексу України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

У відповідності до абзацу першого пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Пунктом 48.3 статті 48 Податкового кодексу України закріплено, що податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Відповідно до пункту 49.8 статті 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

З оскаржуваного рішення вбачається, що підставою для невизнання звітності податковою стало те, що уточнюючий розрахунок не містить достовірної про податкову адресу позивача.

Згідно матеріалів справи, в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань ТОВ “Гіансар Трейд” з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2014 року зазначено: 152-ї дивізії, будинок 3, офіс 324, м. Дніпропетровськ, Дніпропетровська обл., 49000.

При цьому, як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження позивача: 49033, Дніпропетровська обл., місто Дніпропетровськ, вулиця 152-ї дивізії, будинок 3, офіс 324.

Абзацом першим пункту 45.2 статті 45 Податкового кодексу України закріплено, що податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

В силу приписів пункту 49.11 цієї ж статті Податкового Кодексу у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

З огляду не вбачається протиправності у діях податкової інспекції щодо невизнання податковою звітністю уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань товариства з обмеженою відповідальністю “Гіансар Трейд” з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2014 року з додатками та відмови у його прийнятті, у зв’язку з чим у позовних вимогах про скасування рішення №24656/10/04-62-18-02-28 від 01.09.2014 року, визнання уточнюючого розрахунку таким, що поданий у день його фактичного отримання Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області, та зобов’язання відповідача відобразити показники (дані) уточнюючого розрахунку слід відмовити.

При цьому, 06.08.2014 року податковим органом було складено Акт №2152/04-62-22-3/38280814 “Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ “Гіансар Трейд” щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за березень, квітень та травень 2014 року”.

Отже звірка/перевірка контролюючим органом не проводилася, у зв’язку з неможливістю проведення зустрічної звірки.

Натомість, в зазначеному Акті («Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ “Гіансар Трейд”), податковим органом зроблені висновки про не реальність здійснення господарських операцій між ТОВ “Гіансар Трейд” та його контрагентами у березні, квітень та травні 2014 року.

Отже, складаючи Акт Про неможливість проведення зустрічної звірки, податковий орган фактично здійснив перевірку. Такі дії податкового органу не відповідають нормам податкового законодавства та тягнуть за собою визнання їх неправомірними, що не дає підстав для внесення в автоматизовану систему інформації, яка зазначена в Акті Про неможливість проведення зустрічної звірки. Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність вилучення з автоматизованої системи інформації, внесеної податковим органом на підставі Акту Про неможливість проведення зустрічної звірки.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 4.6 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом ДПА України від 22.04.2011 року №236 (надалі наказ ДПА України від 22.04.2011 року №236), за результатами проведення зустрічної звірки складається Довідка про результати проведення зустрічної звірки у двох примірниках та реєструється в Журналі реєстрації довідок/актів не пізніше останнього робочого дня терміну, відведеного для проведення зустрічної звірки відповідно до пункту 3.2 або 4.5 Методичних рекомендацій.

Підпунктом 4.4 пункту 4 вказаного Наказу передбачено, що у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Відповідно до пункту 7.1 вказаного наказу ДПА України від 22.04.2011 року №236 результати проведеної зустрічної звірки суб'єкта господарювання підлягають врахуванню в результатах перевірки платника податків органом ДПС - ініціатором та долучаються до матеріалів такої перевірки.

Таким чином, акт або довідка, складені за наслідками зустрічної звірки, є службовими документами, які підтверджують факт проведення такої звірки або неможливості її проведення, і є носіями доказової інформації про встановлені обставини, а право на внесення певної інформації до акту виникає у податкового органу за наслідками проведення звірки, з урахуванням тих фактів, які встановлені в результаті її проведення. Отже, дії відповідача щодо проведення заходів зустрічної звірки (при тому, що складено Акт Про неможливість проведення зустрічної звірки) є протиправними, це надає підстави визнати протиправними дії податкового органу щодо коригування податкових зобов’язань в автоматизованій системі та зобов’язання відновити показники податкової звітності в автоматизованій системі «Податковий блок».

При цьому, у Акті «Про неможливість проведення зустрічної звірки» не передбачено обов'язку податкового органу робити висновки щодо порушення чи відсутності порушення суб'єктом господарювання вимог податкового законодавства України.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції, заходи, спрямовані на проведення зустрічної звірки, тобто, спрямовані на вчинення дій щодо співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, однак, без фактичного здійснення таких дій, не можуть вважатись діями по проведенню зустрічної звірки.

Згідно матеріалів справи з Акта Про неможливість проведення зустрічної звірки вбачається, що податковий орган не отримував від платника податків інформації та її документального підтвердження, тобто не отримував жодних первинних документів за період проведення звірок. Отже, контролюючим органом дій по співставленню первинних бухгалтерських документів та інших документів позивача не здійснено, зустрічних звірок (або перевірок) не проведено.

А тому, можна дійти висновку, що проведення зустрічної звірки здійснено податковим органом з порушенням вимог п.73.5 ст. 73 ПК України.

Крім того, суд апеляційної інстанції бере до уваги, що зазначений Акт не відповідає зразку форми Акта про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, що є додатком 3 до Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженому Наказом ДПА України від 22.04.2011 р. № 236, та містить інформацію, що не передбачена цим зразком акта, зокрема, висновки про встановлення відсутності факту реального вчинення господарських операцій із відповідними платниками податків.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції, за своїм змістом спірний Акт не є Актом про неможливість проведення зустрічних звірок позивача, а фактично є актом про проведення документальної перевірки.

Слід зазначити, що за приписами статті 74 ПКУ податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

З 01 січня 2013 року на підставі наказу ДПС України від 24 грудня 2012 року №1197 введено експлуатацію інформаційну систему АІС “Податковий блок”.

Наказом Державної податкової служби України №948 від 31.10.2012 року затверджено Методичні рекомендації щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків (надалі Методичні рекомендації №948 від 31.10.2012 року).

Пунктом 1.6.3. Методичних рекомендацій №948 від 31.10.2012 року у разі встановлення за результатами перевірки порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за розглядом матеріалів перевірки керівником (заступником керівника) органу ДПС, на обліку в якому перебуває платник податків, приймаються та надсилаються платнику податків податкові повідомлення-рішення за формами, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Натомість, перевірки/звірки не здійснювалося.

Отже, на підставі вищевказаного Акта не можна вносити інформацію в автоматизовану інформаційну систему, однак, податковим органом протиправно проведено корегування показників, задекларованих позивачем на підставі Акта про неможливість проведення зустрічних звірок.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції по суті рішення суду першої інстанції є правильним, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області – залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Гіансар Трейд” до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування рішення та зобов’язання вчинити дії – без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: Ю.В. Дурасова

Суддя: О.А. Проценко

Суддя: Л.П. Туркіна