Постанова № 45549606, 10.06.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

10 червня 2015 року

справа № П/811/3231/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Туркіної Л.П.

суддів: Дурасової Ю.В. Проценко О.А.

за участю секретаря: Комар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю «Бантишівський щебінь»

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від

29 вересня 2014 року у справі №П/811/3231/14

за позовом

до відповідача

про

Новоукраїнської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

Товариства з обмеженою відповідальністю «Бантишівський щебінь»

застосування арешту коштів на рахунках платника податків та зобов’язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Новоукраїнська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (далі по тексту – позивач) звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бантишівський щебінь» (далі по тексту – відповідач), в якому просила застосувати арешт коштів на рахунках відповідача, що знаходяться у банках та зобов’язати останнього допустити працівників податкового органу до проведення документальної позапланової виїзної перевірки та надати всі необхідні для її проведення документи.

Позивач, посилаючись на доводи, викладені у позові, зазначив, що ним було направлено на адресу відповідача запити про надання письмових пояснень та копій підтверджуючих документів по взаємовідносинам із контрагентами-постачальниками, але на письмові запити пояснення і документи на їх підтвердження надані не були. Натомість відповідачем надавались відповіді, які не стосувались запитуваної інформації. 08 вересня 2014 року позивачем було прийнято наказ №176 від про проведення позапланової виїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Бантишівський щебінь», але посадових осіб податкового органу не було допущено до перевірки. Вважаючи зазначений недопуск протиправним, позивач вважає наявними підстави для застосування арешту коштів на рахунках відповідача, що знаходяться у банках та зобов’язання останнього допустити працівників податкового органу до проведення документальної позапланової виїзної перевірки та надати всі необхідні для її проведення документи.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2014 року у справі №П/811/3231/14 адміністративний позов задоволено частково. Накладено адміністративний арешт на кошти товариства з обмеженою відповідальністю «Бантишівський щебінь» (ідентифікаційний код 35712447), що знаходяться на рахунках у банках: №26002053504715 в ПАТ КБ «Приватбанк» (МФО 307750); №26005053503047 в ПАТ КБ «Приватбанк» (МФО 307750); №26007053506514 в ПАТ КБ «Приватбанк» (МФО 307750); №26045060074109 в ПАТ КБ «Приватбанк» (МФО 307750); №26052060267125 в ПАТ КБ «Приватбанк» (МФО 307750); №26007013003117 в АТ «Сбербанк Росії» (МФО 320627); №26008023003117 в АТ «Сбербанк Росії» (МФО 320627); №26007185007500 в АТ «УкрСиббанк» (МФО 351005); №26007185007500 в АТ «УкрСиббанк» (МФО 351005); №26006000032763 в АБ «Південний» (МФО 328209); №26007010032763 в АБ «Південний» (МФО 328209); №26008020032763 в АБ «Південний» (МФО 328209); №26009030032763 в АБ «Південний» (МФО 328209); №26104010032763 в АБ «Південний» (МФО 328209). В решті позовних вимог відмовлено.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що повноваження органів доходів і зборів щодо звернення до суду з вимогами як про накладення арешту на кошти платника податків, так і про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, варто розуміти як право на звернення з вимогою про накладення адміністративного арешту на кошти платника податків, що перебувають на його рахунках у банку. Разом з тим, Податковий кодекс України та інші закони не надають права органам доходів і зборів у разі відмови платника податків від допуску до проведення документальної позапланової виїзної перевірки звертатися до суду з адміністративним позовом про спонукання платника податків допустити до проведення такої перевірки та надати всі необхідні документи. Відповідно до статті 94 ПК України винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом, у цьому разі є адміністративний арешт майна платника податків.

Відповідач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Бантишівський щебінь», не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції у даній адміністративній справі, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2014 року у справі №П/811/3231/14 в частині задоволення позовних вимог та відмовити у задоволенні вимог у цій частині.

В обґрунтування апеляційної скарги, відповідач, зокрема, зазначає, що судом порушено норми процесуального права, а саме п.3. ч.1 ст.156 КАС України, згідно яких суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі. При цьому позивач вказує, що відмова у допуску податкового органу до проведення перевірки була правомірною, оскільки наказ про її проведення є незаконним та протиправним. Зазначає, що під час розгляду даної справи здійснювалось провадження у справі №П/811/3257/14 стосовно визнання протиправними та скасування наказу №176 від 08 вересня 2014 року та рішення №1751/2200/35712447 від 15 вересня 2014 року , прийнятих Новоукраїнською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області.

Позивачем надані письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких він зазначає, що посадових осіб органу доходів і зборів не було допущено до проведення перевірки. Позивач просить залишити без змін оскаржувану постанову суду першої інстанції.

Позивач про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому порядку, свого представника для участі у її розгляді не направив.

За таких обставин, з урахуванням думки представника відповідача, колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі представника позивача.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2014 року у справі №П/811/3231/14 в частині задоволення позовних вимог та відмовити у задоволенні вимог у цій частині.

У судовому засіданні, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно матеріалів справи, позивач просить застосувати арешт коштів на рахунках відповідача, що знаходяться у банках, у зв’язку з недопуском посадових осіб податкового органу до проведення позапланової виїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Бантишівський щебінь», призначеної на підставі наказу №176 від 08 вересня 2014 року.

У відповідності до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно частини 2 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Колегія суддів звертає увагу на те, що постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2015 року у справі №П/811/3257/14 визнано протиправними та скасовано наказ №176 від 08 вересня 2014 року про проведення перевірки позивача та рішення №1751/2200/35712447 від 15 вересня 2014 року «Про застосування адміністративного арешту у вигляді зупинення операцій на рахунках платника податків», прийняті Новоукраїнською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області.

Судом у вищевказаній справі встановлено, що позивачем на кожний запит податкового органу, надавалась обґрунтована відповідь, яка містила в собі посилання на порушення податковим органом при складанні запитів вимог п.п. 9,10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1245, абз. 1,2 п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України. За таких обставин, колегія суддів, розглядаючи зазначений спір, прийшла до висновку про те, що дії податкового органу стосовно винесення наказу №176 від 08 вересня 2014 року «Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Бантишівський щебінь» є протиправними.

Згідно підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

З огляду зазначені обставини, колегія суддів приходить до висновку про те, що оскільки наказ №176 від 08 вересня 2014 року «Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Бантишівський щебінь» визнано протиправним та скасовано у судовому порядку, у податкового органу у спірних правовідносинах були відсутніми законні підстави для проведення документальної перевірки, зазначена перевірка не мала правового підґрунтя для того, щоб відбутись як юридичний факт, що у контексті недопуску відповідачем посадових осіб податкового органу є обов’язковою передумовою для застосування арешту майна платника податків.

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту органами державної податкової служби визначені статтею 94 Податкового кодексу України.

При цьому підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав, але розрізняються процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Наведене підтверджується також Порядком застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 7 листопада 2011 року № 1398.

Розділ VII цього Порядку визначає саме особливості застосування арешту коштів на рахунках платника податків як різновиду адміністративного арешту майна.

При цьому згідно з пунктом 7.3 цього Порядку для застосування арешту коштів на рахунку платника податків орган державної податкової служби подає до суду позовну заяву в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття податковим органом рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Відповідно до пункту 94.4 статті 94 Податкового кодексу України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Згідно пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України керівник контролюючого органу (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.

Отже законність вимоги щодо арешту рахунків платника податку на підставі підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України пов’язана з наявністю, правомірністю та обґрунтованістю рішення керівника податкового органу щодо застосування арешту майна платника податків.

Згідно пункту 94.10 статті 94 Податкового кодексу України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом. Відповідно до п.94.19.1 ст.94 ПК припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв'язку з відсутністю протягом строку, зазначеного у пункті 94.10, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим.

Виходячи з викладеного та приймаючи до уваги норми статті 94 Податкового кодексу України, Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 7 листопада 2011 року № 1398, які визначають арешт коштів на рахунках платника податків у якості складової загального арешту майна, що відрізняється виключно процедурою застосування, слід дійти висновку, що застосування арешту коштів є можливим лише у разі існування арешту майна, застосованого згідно пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України.

За таких обставин, з огляду на те, що доказів підтвердження у судовому порядку обґрунтованості арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Бантишівський щебінь» згідно норм п.94.10.ст.94 ПК податковим органом не надано, підстави для застосування арешту коштів на відкритих рахунках відповідача відсутні, оскільки такий арешт є лише складовою загального арешту майна.

Аналогічна правова позиція викладена Вищим адміністративним судом в ухвалі від 19 січня 2015 року у справі №К/800/61064/13.

Враховуючи порушення судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, суд апеляційної інстанції виходить із наявності підстав для задоволення апеляційної скарги, необхідності скасування постанови Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2014 року у справі №П/811/3231/14 та відмови у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бантишівський щебінь» – задовольнити.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2014 року у справі №П/811/3231/14 – скасувати.

У задоволенні позову – відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення рішення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу – з дня складення судового рішення в повному обсязі.

Головуючий: Л.П. Туркіна

Суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: О.А. Проценко