Ухвала суду № 45549544, 16.06.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

16 червня 2015 рокусправа № 808/7931/14(ДО/808/951/14)

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Щербака А.А.

суддів: Малиш Н.І. Баранник Н.П.

за участю секретаря судового засідання:Спірічев Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2015р. у справі за позовом товариства «Сембол Улусларараси ОСОБА_1 Пейзаж Іншаат Туризм Санайі ве ОСОБА_2 Ширкеті» в особі представництва «Сембол Улусларараси ОСОБА_1 Пейзаж Іншаат Туризм Санайі ве ОСОБА_2 Ширкеті» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство «Сембол Улусларараси ОСОБА_1 Пейзаж Іншаат Туризм Санайі ве ОСОБА_2 Ширкеті» в особі представництва «Сембол Улусларараси ОСОБА_1 Пейзаж Іншаат Туризм Санайі ве ОСОБА_2 Ширкеті» звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2015р. позов задоволено частково.

Суд постановив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області №0003422203 від 23.06.2014.

В іншій частині позову відмовити.

Відповідачем подана апеляційна скарга, просить оскаржену постанову скувати в частині задоволених позовних вимог, в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушень норми матеріального та процесуального права, не враховано те, що позивачем правомірність формування податкового кредиту в перевіреному періоді не підтверджено.

Відповідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання не здійснювалось.

Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Як встановлено судом першої інстанції, на підставі акту перевірки №167/22-03/26503626 від 22.05.2014, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення№0003422203 від 23.06.2014, яким позивачу зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 257 393,00 грн.

Актом перевірки встановлено порушення п.198.1, п.198.2 ст.198, п.201.4, п.201.6 ст.201, п.201.10 ст.201, п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) на суму податку на додану вартість 257 393 грн. у податковій декларації за березень 2014 року.

Задовольняючи позов в частині, суд першої інстанції зазначив, що у відповідача були відсутні підстави для висновків про порушення позивачем п.198.1, п.198.2 ст.198, п.201.4, п.201.6 ст.201, п.201.10 ст.201, п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України, за результатами проведення камеральної перевірки, не досліджуючи первинні документи та керуючись лише даними Системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Колегія суддів з висновами суду першої інстанції погоджується.

Судом першої інстанції було встановлено, що позивачем були укладені наступні договори:

- з ТОВ «Південний берег Криму», договір субпідряду на розробку котловану з завантаженням, вивезенням та утилізацією ґрунту №25032013 від 25.03.2013;

- з ТОВ «Югінбуд», договір субпідряду на розробку №2-03/13 від 27.03.2013;

- з ТОВ «Бюро інженерно-будівельного проектування», договір про надання послуг авторського надзору інженерних мереж №23/09 від 23.09.2013;

- з ПП «СЕВТАМ И К» договір про надання послуг з декларування товарів №3/13 від 12.07.2013;

- з ТОВ «Стройка Сервіс» договір купівлі-продажу будівельних матеріалів №12 від 27.01.2014;

- з ТОВ «ГК «Дельта Т», договір поставки будівельних матеріалів №03/01/2014/2700 від 03.01.2014, договір субпідряду на виконання монтажних робіт зовнішніх інженерних мереж №03/02/2014-1 від 03.02.2014;

з ТОВ «Ювента-Крим», договір поставки будівельних матеріалів №29/01-13 від 29.01.2013 та договір з ремонту та сервісного обслуговування миючого обладнання №08/01 від 08.01.2013;

з ТОВ «Вікант», договір поставки металопрокату №818 від 04.06.2013;

ПП «Ясака» на протязі березня 2014 року поставляло на будівельний майданчик бетон марок: м-100, м-200, м-250, м-300, м-350, м-390, м-400. За поставку зазначеного бетону відповідно до виставлених рахунків ПП «Ясака»: №СФ0000249, №СФ0000428 від 03.03.2014, №СФ0000262 від 04.03.2014, №СФ0000277, №СФ0000279 від 05.03.2014, №СФ0000282, №СФ0000283, №СФ0000281 від 06.03.2014.

ПП «Фірма Пульсар» за поставку будівельних матеріалів відповідно до рахунку №СФ0000013 від 06.03.2014 р.

ТОВ «Інтех-плюс» за поставку поліграфічної продукції згідно рахунку №000-0000710 від 05.03.2014 р.

ТОВ «Атан-Крим» за поставку дизельного палива марки «Євро» за рахунком №4500/3 від 04.03.2014 р., №4521/3 від 05.03.2014р.

ТОВ «ОС Компонент» за поставку розхідних матеріалів за рахунком №ОС-03617 від 11.03.2014 р.

Матеріали справи містять податкові накладні, виписаними вказаними постачальниками, довідки про вартість виконаних робіт, акти прийняття виконаних робіт, видаткові накладні.

Судом першої інстанції було також встановлено, що на запит позивача 17.04.2014 було надано витяг з Єдиного реєстру податкових накладних №17135018, відповідно до якого податкові накладні контрагентами позивача були внесені до Єдиного реєстру податкових накладних.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податквого кодексу України, передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що чинне законодавство не ставить право платника податків на формування даних свого податкового обліку в залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання.

Матеріали справи містять всі документи на підтвердження правомірності формування позивачем податкового кредиту по взаємовідносинам з контагентами.

Із наданих документів вбачається саме фактичне виконання спірних операцій, оплата за придбані послуги та товар з урахуванням податку на додану вартість.

Також, як вбачається з матеріалів справи ні актом перевірки, ні в ході судового розгляду відсутність у контрагента спеціальної податкової правосуб'єктності або відсутність реєстрації у ЄДР під час здійснення господарських операцій не встановлена.

Податкові накладні містять всі необхідні реквізити.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що в судовому засіданні доведено фактичне здійснення господарських операцій, суми по яких позивачем включені до складу податкового кредиту по вказаним підприємствам.

Доводи апеляційної скарги вказаних висновків суду першої інстанції не спростовують.

Підстави для скасування оскарженої постанови відсутні.

Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2015р. у справі за позовом товариства «Сембол Улусларараси ОСОБА_1 Пейзаж Іншаат Туризм Санайі ве ОСОБА_2 Ширкеті» в особі представництва «Сембол Улусларараси ОСОБА_1 Пейзаж Іншаат Туризм Санайі ве ОСОБА_2 Ширкеті» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 212 КАС України до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий:А.А. Щербак

Суддя:Н.І. Малиш

Суддя:Н.П. Баранник