Ухвала суду № 45549513, 09.06.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

09 червня 2015 рокусправа № 804/1601/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Дадим Ю.М.

суддів: Уханенка С.А. Богданенка І.Ю.

за участю секретаря судового засідання:Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Верхньодніпровського районного управління юстиції Дніпропетровської області ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК "Дніпрообленерго" до Реєстраційної служби Верхньодніпровського районного управління юстиції Дніпропетровської області, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Верхньодніпровського районного управління юстиції Дніпропетровської області ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2015 року позов Публічного акціонерного товариства "ДТЕК "Дніпрообленерго" задоволено повністю: визнано протиправними дії Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Верхньодніпровського районного управління юстиції Дніпропетровської області ОСОБА_1 щодо відмови Публічному акціонерному товариству ДТЕК Дніпрообленерго у реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1, скасовано рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 20.11.2014 року № 17369060, зобовязано Реєстраційну службу Верхньодніпровського районного управління юстиції Дніпропетровської області повторно розглянути питання щодо реєстрації право власності на квартиру АДРЕСА_2 за Публічним акціонерним товариством ДТЕК Дніпрообленерго (код ЄДРПОУ 23359034).

Не погодившись із судовим рішенням, Державний реєстратор прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Верхньодніпровського районного управління юстиції Дніпропетровської області ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції, а в задоволенні позовної заяви позивача відмовити.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається та матеріалами справи підтверджено, що Публічне акціонерне товариство ДТЕК Дніпрообленерго, 14.11.2014 р. звернулося до Реєстраційної служби Верхньодніпровського районного управління юстиції Дніпропетровської області із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) на обєкт нерухомості, що розташований за адресою: АДРЕСА_3.

Державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Верхньодніпровського районного управління юстиції Дніпропетровської області ОСОБА_1 20.11.2014 р. було прийнято рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 17369060. Дане рішення прийнято на підставі ст.24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01.07.2004 р. № 1952-ІV та п.20, 28 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 17.10.2013 р. № 868.

Відповідно до картки заяви №17220925 заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності), подана ОСОБА_2, отримана ОСОБА_1, Реєстраційна служба Верхньодніпровського районного управління юстиції Дніпропетровської області та зареєстрована у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 21.06.2013 р., 14:34:07 год. за реєстраційним номером 1703069.

До заяви були подані наступні документи:

- платіжне доручення, серія та номер: 263340, видане 09.10.2014 р., видавник: ПАТ Комерційний Український міжнародний банк,

- платіжне доручення, серія та номер: 263364, видане 08.10.2014 р., видавник: АТ Ощадбанк,

- копія довіреності, № 444/1001, видане 06.10.2014 р., видавник ПАТ ДТЕК Дніпрообленерго;

- копія довіреності, № 166/1001, видане 12.05.2014 р., видавник ПАТ ДТЕК Дніпрообленерго;

- копія довідки з ЄДРПОУ, серія та номер: АА822498, видана 09.01.2013 р., видавник: Головне управління статистики у Дніпропетровській області;

- копія протоколу річних Загальних зборів акціонерів ПАТ Енергопостачальна компанія Дніпрообленерго, номер: б/в, видане 26.06.2012 р., видавник: акціонери ВАТ Енергопостачальна компанія Дніпрообленерго;

- копія протоколу Чергових Загальних зборів акціонерного Відкритого акціонерного Товариства Енергопостачальна компанія Дніпрообленерго, номер: 1/2011, видане 31.03.2011 р., видавник: акціонери ВАТ Енергопостачальна компанія Дніпрообленерго;

- договір купівлі-продажу квартири, номер: 620/01, виданий 02.08.2001, видавник: сторони договору: ВАТ Енергопостачальна компанія Дніпрообленерго та ЗАТ Фінансово-будівельна компанія Дніпро-Інвест-Строй;

- копія паспорта громадянина України, серія та номер: АК101844, виданий 25.05.1998 р., видавник: Верхньодніпровська РВ УМВС України в Дніпропетровській області;

- копія дубліката картки фізичної особи-платника податків, номер: б/н, виданий 16.12.2002 р., видавник: Верхньодніпровська ОДПІ інспекції Дніпропетровської області.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції посилався на те, що відповідно до частин 1, 2 ст.15 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01.07.2004 р. № 1952-ІV (із змінами та доповненнями) державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку:

1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;

2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;

3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;

4) внесення записів до Державного реєстру прав;

5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;

6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Таким чином, документами, які не відповідали вимогам Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень або (і) не відповідали заявленим правам, могли бути тільки документи, перелічені у зазначеній картці.

Правило, яке повязує зазначені обставини з відмовою у реєстрації права власності, закріплено у п.4 ч.1 ст.24 даного Закону - подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Положення ч.3 ст.16 Закону передбачають, що разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі подаються оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, їх копії, засвідчені в установленому порядку, а положення п.13 Порядку № 868 визначає що заявник разом із заявою про державну реєстрацію подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові необхідні для такої реєстрації документи, визначені цим Порядком, їх копії, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документ про сплату державного мита.

Дані, які містяться у картці прийому заяви від 14.11.2014 р. № 17220925, свідчать про виконання позивачем, як заявником, вимог щодо форми документів, наданих для проведення реєстрації. Тому, посилання державного реєстратора на невідповідність таких документів вимогам вказаного Закону нічим не підтверджується, що вказує на безпідставне невиконання останнім обовязку зареєструвати право власності на квартиру.

Згідно з ч.3 ст.17 Закону документи, що встановлюють виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно та їх обтяжень і подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Приписи ч.1 ст.19 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачають, що державна реєстрація прав проводиться на підставі, зокрема: договорів, укладених у порядку, встановленому законом.

Умови п.36 Порядку № 868 визначають, що для проведення державної реєстрації речових прав необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення таких прав на нерухоме майно, та інші документи, визначені цим Порядком.

Відповідно до п.37 Порядку № 868 одним з таких документів є укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно чи його дублікат.

Договором, предметом якого було нерухоме майно (квартира), права щодо якого заявлялись до державної реєстрації, є договір купівлі-продажу від 02.08.2001 р. № 620/01, укладений між Відкритим акціонерним товариством Енергопостачальна компанія Дніпрообленерго та Закритим акціонерним товариством Фінансова-будівельна компанія Дніпро-Інвест-Буд.

На підставі цього Договору до ВАТ Енергопостачальна компанія Дніпрообленерго перейшло право власності на квартиру № 88, розташовану за адресою: вул.Петровського, 30 в м.Верхньодніпровську Дніпропетровської області. Державному реєстраторові надавався як сам договір, так і його копія, про що вказано у картці прийому заяви від 14.11.2014 р. № 17220925.

Цей договір було укладено в установленому законом порядку, а тому він належним чином посвідчує заявлене право власності на квартиру.

Так, на момент укладення Договору вимоги до форми угод встановлювались положеннями Цивільного кодексу Української РСР від 18 липня 1963 року в редакції від 08 жовтня 1999 року - до правовідносин купівлі-продажу нерухомого майна також застосовувались положення цього ж Кодексу (Цивільний кодекс Української РСР від 18 липня 1963 року діяв до 01.01.2004 р.).

Відповідно до статей 42, 44 Цивільного кодексу Української РСР (далі ЦК Української РСР) угоди могли укладатись усно або в письмовій формі (простій чи нотаріальній); угоди повинні були укладатись у письмовій формі, зокрема, у випадку укладення таких угод державними, кооперативними та іншими громадськими організаціями між собою.

У ст.47 ЦК Української РСР зазначено, що нотаріальне посвідчення угод обовязкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною другою статті 48 цього Кодексу.

Відповідно до ст.227 ЦК Української РСР - договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу).

Враховуючи положення ст.1 Закону України Про господарські товариства від 19.09.1991 року № 1576-ХІІ (в редакції від 17.05.2001 р.), ст.ст.23, 24 Цивільного кодексу Української РСР, сторони Договору не відносились до громадян, а були юридичними особами.

Таким чином, на момент підписання Договору, закон встановлював, що такий Договір укладається у письмовій формі, при цьому його нотаріальне посвідчення не вимагається.

Положення ст.128 ЦК Української РСР передбачали, що право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Передачею визнається вручення речей набувачеві, а так само здача транспортній організації для відправки набувачеві і здача на пошту для пересилки набувачеві речей, відчужених без зобовязання доставки. До передачі речей прирівнюється передача коносаменту або іншого розпорядчого документа на речі.

На виконання умов п.1.7, 4.1, 4.2 Договору сторонами було складено та підписано акт приймання-передачі квартири по вул.Петровського, 30 в м.Верхньодніпровську від 17.08.2001 р., що підтверджує факт передачі квартири (речі). Вказаний акт приймання-передачі є невідємною частиною цього Договору (пункт 4.2 Договору).

За таких обставин, укладення Договору й передача позивачеві даної квартири зумовили перехід й виникнення у позивача права власності на квартиру, права щодо якої й заявлялись до реєстрації.

Також, правомірність володіння позивачем згадуваною квартирою визначали й приписи ст.49 Закону України Про власність від 07.02.1991 року № 697-ХІІ, який був чинним на момент укладення Договору (цей Закон втратив чинність 20.06.2007 р.), володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлено судом, арбітражним судом, третейським судом.

Таким чином, позивач надав державному реєстраторові належні, в розумінні Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, й достатні докази для підтвердження заявленого до реєстрації права власності. По-друге, відповідно до п.1, 8 ч.2 ст.9 Закону державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:

- відповідність обовязкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом);

- відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень;

- відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах;

- наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону;

8) у разі потреби вимагає подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень.

За таких обставин, суд вважає, що рішення суду першої інстанції викладене достатньо повно, обґрунтовано та мотивовано з посиланням на конкретні пункти законів України, які регулюють спірні правовідносини, що свідчить про відсутність підстав для його скасування.

З огляду на встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи та обрану правову позицію, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись п.1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Верхньодніпровського районного управління юстиції Дніпропетровської області ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2015 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий:Ю.М. Дадим

Суддя:С.А. Уханенко

Суддя:І.Ю. Богданенко