Постанова № 45549419, 15.06.2015, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2015 р. Справа №914/1534/14

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Якімець Г.Г.,

суддів: Бойко С.М., Бонк Т.Б.,

при секретарі судового засідання Кришталь М.Б.,

за участю представників:

від позивача - Радзівіл С.Г.

від відповідача (скаржника) - Данилевич Д.О.

від третьої особи - Шевеленко Т.В.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Красненський комбінат хлібопродуктів», б/н від 30.10.2014 року

на рішення Господарського суду Львівської області від 15.10.2014 року (підписане 20.10.2014 року), головуючий суддя Петрашко М.М., судді: Кидисюк Р.А., Мороз Н.В.

у справі №914/1534/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КійАгроПродукт», м. Київ

до відповідача Публічного акціонерного товариства «Красненський комбінат хлібопродуктів», смт. Красне Буського району Львівської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Кононівський елеватор», м. Полтава

про стягнення 1 403 196,20 грн.

в с т а н о в и в :

З урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог (вх.№35573/14 від 20.08.2014 року) позивач просив суд стягнути на його користь з Публічного акціонерного товариства «Красненський комбінат хлібопродуктів» 1 403 196,20 грн., з яких: 1 033 088,75 грн. - основний борг, 187 096,95 грн. - пеня, 32 782,40 грн. - 3% річних та 150 228,10 грн. - втрати від інфляції (арк. арк. справи 223-225 том І).

Рішенням Господарського суду Львівської області від 15.10.2014 року по справі №914/1534/14 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КійАгроПродукт» задоволено частково: присуджено до стягнення на користь останнього з Публічного акціонерного товариства «Красненський комбінат хлібопродуктів» 1 033 088,75 грн. - основного боргу, 112 725,81 грн. - пені, 22 792,43 грн. - 3% річних та 135 228,10 грн. - втрат від інфляції. В задоволенні решти позовних вимог (щодо стягнення 74 371,14 грн. - пені, 9 989,97 грн. - 3% річних та 15 000 грн. - втрат від інфляції) - відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що основна заборгованість відповідача перед позивачем підставна, обґрунтована та підтверджена матеріалами справи, разом з тим, у зв'язку з неналежним виконанням ПАТ «Красненський комбінат хлібопродуктів» своїх договірних зобов'язань та прострочення оплати отриманого товару, здійснивши перерахунок, суд частково визнав правомірним нарахування останньому пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, Публічне акціонерне товариство «Красненський комбінат хлібопродуктів» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 15.10.2014 року по справі №914/1534/14 та прийняти нове рішення про відмову в позові повністю. Зокрема, вказує, що місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про відповідність поставленого товару умовам укладеного між сторонами договору, оскільки, товар поставлено без сертифікатів якості зерна та продуктів його переробки, обов'язковість надання яких встановлена законодавством. На думку скаржника, визначаючи вартість поставленого без обов'язкових сертифікатів зерна кукурудзи слід керуватись не умовами договору, а приписами ч.4 ст.632 ЦК України та виходити із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари на момент укладення договору. Зокрема, зазначає, що в даному випадку не встановлено реальної вартості переданого товару, оскільки останній не відповідає умовам укладеного між сторонами договору та ціні, що передбачена ним.

Ухвалою суду від 14.11.2014 року вказану апеляційну скаргу прийнято до провадження.

Ухвалою суду від 20.01.2015 року у справі призначалась судова товарознавча експертиза щодо визначення дійсної (ринкової) вартості поставленого позивачем відповідачу товару. Поряд з тим, вказаною ухвалою провадження у справі зупинялось.

Ухвалою суду від 28.04.2015 року провадження у справі поновлено.

Крім того, ухвалою суду від 25.05.2015 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Кононівський елеватор».

Представник відповідача (скаржника) в судовому засіданні 15.06.2015 року вимоги апеляційної скарги підтримав, просив задоволити в повному обсязі: скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 15.10.2014 року по справі №914/1534/14 в частині задоволених вимог та прийняти в цій частині нове рішення про відмову в позові. Додатково повідомив, що відсутність обов'язкових сертифікатів є порушенням законодавства, що регулювало відносини на ринку зерна України та позбавило покупця можливості використання його основних споживчих якостей.

Представник позивача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу (б/н від 20.11.2014 року). Зокрема, вказував, що відповідач до моменту звернення позивача до суду з даним позовом не заявляв жодних претензій щодо кількості та якості отриманого товару, а також щодо відсутності супровідних документів. Разом з тим, зазначав, що відповідач розраховувався за поставлений товар до 20.06.2014 року. Крім того, 10.06.2015 року позивач подав суду заяву (б/н від 05.06.2015 року), в якій зазначив, що підписавши договір, сторони погодили його ціну, відтак її зміна може мати місце лише за погодженням обох сторін, шляхом підписання відповідної додаткової угоди до договору. Разом з тим, заперечив проти висновків проведеної товарознавчої експертизи та вважає неправомірним їх застосування при винесенні рішення.

Представник третьої особи в судовому засіданні пояснив, що 31.10.2013 року між ТзОВ «Кононівський елеватор» (в тексті договору - виконавець) та ТзОВ «КійАгроПродукт» (в тексті договору - замовник) укладено договір №31-10/13, за умовами якого виконавець зобов'язався надати замовнику послуги по прийманню, очищенню, сушінню, зберіганню та відвантаженню продукції - зерна кукурудзи врожаю 2011 року. В період з 04.11.2013 року по 14.01.2014 року виконавець повернув зерно із зберігання замовнику - ТзОВ «КійАгроПродукт», при цьому відвантаження відбулось автомобільним транспортом, що підтверджується товарно-транспортними накладними. Разом з тим, повідомив, що ТзОВ «Кононівський елеватор» послуг із зберігання зерна на Ярмолинецькій дільниці Публічному акціонерному товариству «Красненський комбінат хлібопродуктів» не надавало. Одночасно, представник третьої особи зазначив, що ТзОВ «Кононівський елеватор» не було стороною у господарських відносинах між сторонами у справі, відтак, пояснень по суті позовних вимог та заперечень відповідача надати не може.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, 01.11.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «КійАгроПродукт» (в тексті договору - постачальник) та Публічним акціонерним товариством «Красненський комбінат хлібопродуктів» (в тексті договору - покупець) укладено договір №12/КФ, відповідно до умов якого, а саме: п.1.1 постачальник зобов'язався передати у власність покупця кукурудзу врожаю 2011 року, а покупець - прийняти та оплатити товар відповідно до умов даного договору.

Згідно з розділом 2 Договору товар по якості повинен відповідати вимогам, вказаним в специфікації для кожної партії товару. Інші показники якості товару - відповідно до ДСТУ. Кількість товару, поставленого за цим договором, визначається згідно залікової ваги відповідно до якості, зазначеної в п.п.2.1 - 2.2 договору.

У розділі 3 Договору сторони погодили, що одиницею виміру товару, що поставляється на умовах даного договору, є метрична тонна (МТ). Товар за даним договором поставляється партіями протягом періоду, вказаному в специфікаціях до цього договору. Ціна та загальна вартість кожної партії товару остаточно визначається на підставі акту розрахунку ціни та підлягає зменшенню на вартість доробки товару до встановлених цим контрактом граничних норм якості товару (у разі потреби). Кількість, строк та місце поставки, ціна та загальна вартість товару для кожної партії, що поставляється згідно цього договору, визначаються в специфікаціях до цього договору, які підписуються сторонами щодо кожної партії товару та є невід'ємними частинами цього договору.

Відповідно до розділу 4 Договору постачальник поставляє товар на умовах FCA Франко-Перевізник згідно правил Інкотермс в редакції 2010 року, за винятком застережень, прямо передбачених даним контрактом. Місце кожної окремої партії товару зазначається в специфікаціях до цього договору, які є його невід'ємними частинами. Датою поставки товару вважається дата товарно-транспортної накладної на товар. Якість товару визначається лабораторією пункту поставки. У разі незгоди з якісними показниками товару зацікавлена сторона може залучити незалежну експертну організацію для визначення якісних показників товару, результати такої експертизи вважатимуться остаточними для визначення якості товару. Право власності на товар виникає у покупця з моменту завантаження товару в транспортний засіб покупця.

Разом з тим, у розділі 5 Договору сторонами погоджено наступний порядок розрахунків: оплата товару, що поставляється за даним договором, проводиться в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом строку, зазначеного в специфікаціях до договору після останньої з зазначених подій: поставка товару; пред'явлення постачальником рахунку-фактури; передача покупцю документів, зазначених в п.6.1 цього договору.

Згідно з п.6.1 Договору постачальник зобов'язався передати покупцю одночасно з товаром документи, а саме: 1) оригінал посвідчення про якість товару (при поставці товару з елеватора); 2) карантинне свідоцтво (при поставці товару з області іншої, ніж область знаходження призначення) або компенсувати покупцеві вартість сертифікації в пункті призначення; 3) оригінал видаткової накладної на товар; 4) оригінал податкової накладної на товар.

Пунктом 7.1 Договору передбачено, що прийняття товару по кількості і якості проводиться на складі покупця згідно умов договору.

Поряд з тим, відповідно до п.9.6 Договору в разі невідповідності якісних показників поставленого товару вимогам розділу 2 даного договору, покупець має право вимагати від постачальника за своїм вибором: заміни товару (в цьому випадку постачальник зобов'язується замінити товар товаром належної якості протягом трьох робочих днів з моменту отримання повідомлення покупця про невідповідність якості товару умовам договору); компенсації покупцеві вартості доробки товару до встановлених показників якості; пропорційного зменшення ціни товару; поставки більшої кількості товару по зменшеній ціні; відмовитись від прийняття товару та його оплати (а якщо він вже оплачений - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми протягом трьох днів), а також компенсувати покупцеві всі витрати, понесені у зв'язку з прийняттям покупцем товару неналежної якості.

Згідно з п.9.3 Договору у випадку несвоєчасної оплати товару згідно умов договору, покупець сплачує постачальнику на вимогу останнього пеню у розмірі 0,1% від загальної вартості неоплаченої партії товару за кожен день прострочення платежу, але не більше 10% вартості товару за даним договором.

Відповідно до п.11.1 Договору останній набирає чинності з дати підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2013 року, а в частині розрахунків та поставки товару - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

В межах вказаного договору у період з 13.11.2013 року по 14.01.2014 року автомобільним транспортом позивач поставив відповідачу зерно кукурудзи загальною кількістю 3201,48 тонн. Укладеними в межах договору специфікаціями на кожну партію товару визначено договірну ціну, що становить 803,88 грн. за тону. Таким чином, вартість поставленого товару, що визначена виходячи із договірної ціни, становить 2573605,78 грн.

Публічне акціонерне товариство «Красненський КХП» оплатило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КійАгроПродукт» 1455517,03 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи банківськими виписками.

З огляду на наведене вище, Товариство з обмеженою відповідальністю «КійАгроПродукт» звернулося до господарського суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Красненський комбінат хлібопродуктів» про стягнення з останнього 1 403 196,20 грн., з яких: 1 033 088,75 грн. - основний борг, 187 096,95 грн. - пеня, 32 782,40 грн. - 3% річних та 150 228,10 грн. - втрати від інфляції (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог (вх.№35573/14 від 20.08.2014 року).

Рішенням місцевого господарського суду позов задоволено частково: присуджено до стягнення з ПАТ «Красненський комбінат хлібопродуктів» на користь ТзОВ «КійАгроПродукт» 1 033 088,75 грн. - основного боргу, 112 725,81 грн. - пені, 22 792,43 грн. - 3% річних та 135 228,10 грн. - втрат від інфляції. В задоволенні решти позовних вимог (щодо стягнення 74 371,14 грн. - пені, 9 989,97 грн. - 3% річних та 15 000 грн. - втрат від інфляції) - відмовлено.

Проте, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, з огляду на наступне:

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, а у відповідності до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.712 ЦК України).

Згідно з ст.662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, при здійсненні прийомки поставленого товару покупцем зауважень щодо якості поставленого товару не виникало. Невідповідність якісних показників товару умовам договору не є підставою доводів та заперечень сторін у даній справі, а тому це питання не охоплюється предметом доказування у справі.

Однак, при вирішенні даного спору господарським судом першої інстанції не враховано спеціального правового регулювання цивільного обороту продукції рослинного походження та зерна в Україні.

Так, відповідно до ст.16-1 ЗУ «Про захист рослин» (в редакції чинній не момент виникнення спірних правовідносин) при здійсненні торгівлі та обігу на території України необхідним є Сертифікат відповідності сільськогосподарської продукції та сировини рослинного походження щодо вмісту в них залишкової кількості пестицидів, агрохімікатів та важких металів.

Статтею 18 наведеного вище Закону на суб'єктів господарювання покладено обов'язок отримання таких сертифікатів, які включено до Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, затвердженого ЗУ «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності».

Крім того, у ст.21 ЗУ «Про зерно та ринок зерна в Україні» (в редакції чинній на час виникнення спірних відносин) переміщення зерна та продуктів його переробки територією України проводяться за наявності сертифіката якості зерна та продуктів його переробки. Такий сертифікат теж включено до вказаного Переліку.

Однак, вказані законодавчі приписи Товариством з обмеженою відповідальністю «КійАгроПродукт» виконано не було, відповідних сертифікатів на поставлене зерно кукурудзи Публічному акціонерному товариству «Красненський КХП» не надано. Судова колегія відхиляє доводи позивача про те, що визначені у договорі базисні умови поставки FCA позбавляють його обов'язку щодо надання покупцю відповідних сертифікатів, оскільки такий обов'язок встановлено законодавчо, він не залежить від волі сторін, а тому, не може встановлюватись, змінюватись чи припинятись шляхом погодження умов господарського договору.

Разом з тим, відповідно до ст.21 ЗУ «Про зерно та ринок зерна в Україні» відсутність документів, що підтверджують безпечність зерна та продуктів його переробки є підставою для відмови у видачі сертифіката якості зерна та продуктів його переробки. З огляду на що, відсутність Сертифікатів відповідності сільськогосподарської продукції та сировини рослинного походження щодо вмісту в них залишкової кількості пестицидів, агрохімікатів та важких металів позбавляє покупця можливості самостійно провести сертифікацію якості такого зерна.

На дану обставину місцевий господарський суд уваги не звернув, дійшовши помилкового висновку, що покупець міг самостійно отримати сертифікат якості зерна на поставлений товар.

Вирішуючи даний спір, господарський суд першої інстанції не врахував, що позивачем поставлено товар без обов'язкових документів дозвільного характеру - Сертифікатів якості зерна та Сертифікатів відповідності сільськогосподарської продукції та сировини рослинного походження щодо вмісту в них залишкової кількості пестицидів, агрохімікатів та важких металів. Поставлений товар без вказаних документів не міг бути об'єктом ринку зерна, діяльність якого регулюється ЗУ «Про зерно та ринок зерна в Україні», відтак, покладений в основу оскаржуваного рішення, висновок суду про визначення вартості поставленого товару, з урахуванням ціни зерна кукурудзи, визначеної у специфікаціях, є помилковим.

Укладений між сторонами договір не містить методики визначення ціни зерна кукурудзи, поставленого без відповідних сертифікатів, з огляду на що, відповідно до приписів ч.4 ст.632 ЦК України вартість поставленого товару підлягає визначенню, виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

З метою встановлення дійсної вартості, поставленого позивачем товару, ухвалою суду від 20.01.2015 року у справі №914/1534/14 призначалась судова товарознавча експертиза.

Як вбачається із висновку №431 від 21.04.2015 року судової товарознавчої експертизи, проведеної Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз, дійсна (ринкова) вартість товару, поставленого Товариством з обмеженою відповідальністю «КійАгроПродукт» Публічному акціонерному товариству «Красненський комбінат хлібопродуктів» згідно видаткових накладних: №130 від 13.11.2013 року, №131 від 14.11.2013 року, №132 від 15.11.2013 року, №133 від 18.11.2013 року, №134 від 19.11.2013 року, №135 від 26.11.2013 року, №136 від 27.11.2013 року, №137 від 28.11.2013 року, №138 від 29.11.2013 року, №139 від 02.12.2013 року, №140 від 03.12.2013 року, №141 від 04.12.2013 року, №142 від 05.12.2013 року, №143 від 11.12.2013 року, №144 від 12.12.2013 року, №145 від 20.12.2013 року, №147 від 24.12.2013 року, №148 від 25.12.2013 року, №150 від 26.12.2013 року, №151 від 27.12.2013 року, №152 від 31.12.2013 року, №9 від 03.01.2014 року, №10 від 08.01.2014 року, №11 від 09.01.2014 року, №12 від 10.01.2014 року та №15 від 14.01.2014 року на момент здійснення такої поставки, відповідно до даних, що містяться у таких накладних, специфікаціях та укладеному між сторонами договорі від 01.11.2013 року, могла складати 1 425 773,14 грн.

Слід зазначити, що відповідач поставлений позивачем товар оплатив в сумі 1 455 517,03 грн., що підтверджується банківськими виписками, копії яких знаходяться у матеріалах справи та не заперечується сторонами.

З огляду на зазначене вище, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позову та стягнення з Публічного акціонерного товариства «Красненський комбінат хлібопродуктів» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КійАгроПродукт» 1 033 088,75 грн. - основного боргу, 112 725,81 грн. - пені, 22 792,43 грн. - 3% річних та 135 228,10 грн. - втрат від інфляції

У зв'язку з наведеним, рішення Господарського суду Львівської області від 15.10.2014 року по справі №914/1534/14 слід скасувати в частині задоволення позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення про відмову в позові. В частині відмови в позові рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін.

Крім того, з позивача слід стягнути на користь відповідача (скаржника) судовий збір в розмірі 13038,35 грн. - за розгляд апеляційної скарги. Судовий збір, сплачений за подання позову слід залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст.101, 102, 103, 104, 105 ГПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Красненський комбінат хлібопродуктів» задоволити.

Рішення Господарського суду Львівської області від 15.10.2014 року по справі №914/1534/14 скасувати в частині задоволення позову та прийняти в цій частині нове рішення про відмову в позові.

В частині відмови в позові рішення Господарського суду Львівської області від 15.10.2014 року по справі №914/1534/14 залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КійАгроПродукт» (01033, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 20-В, код ЄДРПОУ 31988656) на користь Публічного акціонерного товариства «Красненський комбінат хлібопродуктів» (80560, Львівська область, Буський район, смт. Красне, вул. Залізнична, 18, код ЄДРПОУ 00952060) 13038,35 грн. - у відшкодування витрат по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги.

На виконання постанови Господарському суду Львівської області видати наказ.

Матеріали справи №914/1534/14 повернути до Господарського суду Львівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повну постанову складено 22.06.2015 року

Головуючий-суддя Якімець Г.Г.

Судді Бойко С.М.

Бонк Т.Б.