Постанова № 45549396, 22.06.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" червня 2015 р. Справа № 922/533/15

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Білоусова Я.О.,

суддя Крестьянінов О.О., суддя Лакіза В.В.

при секретарі Литвиновій К.О.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (довіреність №8208-К-О від 20.10.2014р.),

відповідача - не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (вх.1903 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 16.02.2015 р. у справі № 922/533/15

за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", м. Дніпропетровськ,

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Харків,

про стягнення 42407,82 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 16.02.2015 р. у справі № 922/533/15 (суддя Кухар Н.М.) позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 42407,82 грн. задоволено повністю. Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" заборгованість за договором б/н від 08.02.2013 р. в розмірі 42407,82 грн. (у тому числі: 21000,00 грн. заборгованості за кредитом, 12395,05 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 6174,54 грн. пені за несвоєчасність виконання зобовязань за договором, 2838,23 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом), витрати з оплати судового збору в розмірі 1827,00 грн.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 не погодився з зазначеним рішенням суду, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 16.02.2015р. у справі №922/533/15 та направити справу №922/533/15 до господарського суду Харківської області на новий розгляд.

Скарга обґрунтована тим, що на підставі Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» №303/2014 від 17.03.2014р., затвердженого Законом України №1126-VII від 17.03.2014р. та Законів України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про військовий обовязок та військову службу», з 01.04.2014р. відповідача було призвано на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період. У теперішній час ОСОБА_2 є військовослужбовцем і проходить службу у в/ч 9951. Як зазначає апелянт, аналізуючи текст позову, розрахунки боргу та текст рішення, він виявив, що наявність його пільг, визначених законом не враховано.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 надіслав заяву (вх. №6771 від 24.04.2015 р.) про розгляд справи за його відсутності.

Представник позивача у судовому засіданні та у відзиві на апеляційну скаргу (вх. №8262 від 26.05.2015р.) зазначив, що інформація про мобілізацію відповідача надійшла до банку 20.02.2015р., відповідно з цієї дати зупинено нарахування відсотків і проведено перерахунок нарахованих відсотків та пені. Таким чином, як зазначив позивач, враховуючи те, що на час розгляду в суді першої інстанції факт мобілізації відповідача відомим не був, позивачем зроблено перерахунок заборгованості, відповідно до якого заборгованість ФОП ОСОБА_2 становить 32078,96 грн., у тому числі: 21000,00 грн. заборгованість за кредитом та 11078,96 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні докази по справі, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила.

В січні 2015р. публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 заборгованості за договором б/н від 08.02.2013р. в розмірі 42407,82 грн., у тому числі: 21000,00 грн. заборгованості за кредитом; 12395,05 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом; 6174,54 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 2838,23 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом.

Позов обґрунтовано тим, що 08.02.2013р. фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 було підписано заяву про відкриття поточного рахунку, згідно якої, відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг", тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті httr://privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування б/н від 08.02.2013р., та взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору.

Відповідно до вищевказаного договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок 26003052313783 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".

Відповідно до п. 3.2.1.1.16. даних Умов, при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2. ст. 639 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 3.2.1.1.1. "Умов та правил надання банківських послуг" кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банка та клієнта.

Відповідно до п. 3.2.1.1.3. Умов кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.

Пунктом 3.2.1.1.8. "Умов та правил надання банківських послуг" встановлено, що проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі - "Угода").

Пункт 3.2.1.1.6. Умов передбачає, що ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Підписавши Угоду, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт-банк, sms - повідомлення або інших).

Відповідно до розділу 3.2.1.4. "Умов і правил надання банківських послуг", яким затверджений порядок розрахунків, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (надалі - період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

При необнулінні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, клієнт виплачує банку за користування кредитом проценти в розмірі 36% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню.

У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого "Умовами і правилами надання банківських послуг", клієнт сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

При цьому, під "непогашенням кредиту" мається на увазі невиникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.

Відповідно до п.п. 3.2.1.4.1.1., 3.2.1.4.1.2. та 3.2.1.4.1.3. "Умов і правил надання банківських послуг" нарахування відсотків проводиться наступним чином: за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця або до 25-го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21-го до кінцевого числа поточного місяця (період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню), розрахунок відсотків проводиться за процентною ставкою у розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У випадку необнуління дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 90 днів з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, клієнт сплачує банку за користування кредитом відсотки в розмірі 36% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню. У разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Відповідно до п. 3.2.1.4.4. "Умов і правил надання банківських послуг" клієнт сплачує банку винагороду за використання ліміту відповідно до п.п. 3.2.1.1.6., 3.2.1.2.3.2., 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць, у порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг. Банк може за своїм розсудом не стягувати зазначену комісію у разі, якщо максимальне сальдо до кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній календарний місяць, не перевищувало 100 гривень.

Відповідно до п. 3.2.1.5.4. Умов нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачених п. 3.2.1.5.1., 3.2.1.5.2., 3.2.1.5.3., здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом.

Відповідно до п. 3.2.1.5.7. Умов терміни позовної давності щодо вимоги про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів встановлюється сторонами тривалістю 5 років.

Відповідно до п. 3.2.1.2.3.4. "Умов і правил надання банківських послуг" банк має право при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого даними Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.

Відповідно до п. 3.2.1.5.1. "Умов і правил надання банківських послуг" при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених Умовами п.п. 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1., 3.2.1.4.2., 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.1.1.8., 3.2.1.2.2.3., 3.2.1.2.3.4., винагороди, передбаченого п.п. 3.2.1.2.2., 3.2.1.4.4., 3.2.1.4.5., 3.2.1.4.6. клієнт виплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.2.1.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, відповідно до п. 3.2.1.5.4 Умов, нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. 3.2.1.5.1., 3.2.1.5.2., 3.2.1.5.3, здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом.

Відповідно до п. 3.2.1.6.1. "Умов і правил надання банківських послуг" обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку клієнта здійснюється з моменту подачі клієнтом до банку заяви на приєднання до "Умов та правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі) та/або з моменту надання клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитного ліміту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов'язань сторонами.

Як зазначає позивач, він свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредитний ліміт в розмірі 21000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками за період з 25.07.2013р. по 15.12.2014р. Проте, з боку відповідача мало місце порушення зобов'язань за договором обслуговування кредитних лімітів на поточному рахунку, внаслідок чого у відповідача утворилася заборгованість, розмір якої станом на 15.12.2014р. склав 42407,82 грн., у тому числі 21000,00 грн. заборгованість за кредитом; 12395,05 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом; 6174,54 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 2838,23 грн. заборгованість по комісії за користуванням кредитом, що і стало причиною звернення позивача з даним позовом.

16.02.2015р. господарським судом Харківської області прийнято оскаржуване рішення.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що з боку відповідача мало місце порушення зобов'язань за договором обслуговування кредитних лімітів на поточному рахунку, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість.

Як свідчать матеріали справи, відповідач у судові засідання не зявлявся, про причини не зявлення суд не повідомляв, тому на підставі поданих позивачем документів судом першої інстанції було прийнято рішення, яким позов було задоволено у повному обсязі.

Однак, відповідач, звертаючись до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, зазначив причини не зявлення до суду першої інстанції та надав відповідні документи.

Відповідно до ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Так, відповідач звертаючись до апеляційного господарського суду зі скаргою зазначив, що на час подання позову, прийняття господарським судом рішення та на час подання апеляційної скарги, в період з 24.12.2014р. до 06.03.2015р. він був відсутнім у м.Харкові, так як перебував у відрядженні в Луганській області, виконував завдання в зоні АТО.

Відповідно до листа Дзержинського районного військового комісаріату міста Харкова №134 від 22.04.2014р. на підставі Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» №303/2014 від 17.03.2014р., затвердженого Законом України №1126-VII від 17.03.2014р. на території Харківської області проводиться часткова мобілізація. На виконання вимог зазначеного Указу Президента України, а також Законів України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про військовий обовязок та військову службу» приватного підприємця ОСОБА_2 з 01.04.2015р. призвано на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.

Відповідно до довідки військової частини 9951 №10/269 від 15.05.2014р. ОСОБА_2 прибув 01.04.2014р. до військової частини 9951 для проходження військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період.

Відповідно до довідки військової частини 9951 №10/544 від 27.08.2014р. ОСОБА_2 у період з 27.06.2014р. по 03.08.2014р. знаходився у службовому відрядженні до Луганського прикордонного загону.

Відповідно до довідки військової частини 9951 №30/261 від 13.03.2015р. ОСОБА_2 у період з 23.12.2014р. по 06.03.2015р. знаходився у службовому відрядженні у підрозділах Луганського загону.

Відповідно до п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції з 15.04.2015р. військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобовязаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобовязань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

З урахуванням наведених обставин позивачем було надано перерахунок нарахованих сум відсотків і пені, згідно якого заборгованість відповідача за кредитом склала 21000,00 грн., заборгованість за відсотками склала 11078,96 грн.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 21000,00 грн. та заборгованості за відсотками у розмірі 11078,96 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. В іншій частині позову слід відмовити, в звязку з чим рішення суду першої інстанції підлягає зміні.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню частково, тому рішення господарського суду Харківської області від 16.02.2015 р. у справі № 922/533/15 слід змінити та задовольнити позов в частині стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 21000,00 грн. та заборгованість за відсотками у розмірі 11078,96 грн.

Керуючись статтями 91, 99, 101, 102, п.4 статті 103, п.4 ч.1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 16.02.2015 р. у справі № 922/533/15 змінити.

Викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції.

«Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (61145, м.Харків, вул.Авіахімічна, буд. 54; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (49094, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, буд. 50; код ЄДРПОУ: 14360570) 21000,00 грн. заборгованості за кредитом, 11078,96 грн. заборгованості за відсотками та 1382,02 грн. судового збору за подання позовної заяви.

В іншій частині позову відмовити.»

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Повний текст постанови складено 25.06.2015р.

Головуючий суддя Білоусова Я.О.

Суддя Крестьянінов О.О.

Суддя Лакіза В.В.