Постанова № 45549347, 24.06.2015, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.06.2015 року Справа № 904/1811/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач)

суддів: Березкіної О.В., Величко Н.Л.

при секретарі судового засідання: Валяр М.Г.

за участю представників сторін :

від позивача: Гоцко Р.В. представник, довіреність № 320 від 22.06.15;

від відповідача: Гусак О.Л. представник, довіреність № б/н від 22.06.15;

розглянувши матеріали апеляційної скарги Дочірнього підприємства "КОЛОСИСТЕ" товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОПЛАЗА" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.04.2015 року по справі № 904/1811/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "АГРАРНИЙ ФОНД", м.Київ

до Дочірнього підприємства "КОЛОСИСТЕ" товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОПЛАЗА", с.Веселе Дніпропетровської області

про стягнення 219 717,19 грн.

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад суті рішення місцевого господарського суду:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.04.2015р. у справі № 904/1811/15 (суддя Мілєва І.В.) позов Публічного акціонерного товариства "АГРАРНИЙ ФОНД" до Дочірнього підприємства "КОЛОСИСТЕ" товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОПЛАЗА" про стягнення штрафу за невиконання умов договору у розмірі 219 717,19 грн. задоволено в повному обсязі.

Підстави з яких порушено питання про перегляд рішення:

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Дочірнє підприємство "КОЛОСИСТЕ" товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОПЛАЗА" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.04.2015 року: максимально зменшити позовні вимоги в частині стягнення додаткового штрафу в розмірі 219 717, 19грн. на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України (та ст.233 ГК України), що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Скаржник вважає, що рішення господарського суду є необґрунтованим, прийнятим з неправильним застосуванням норм процесуального права, суд першої інстанції не в повному обсязі з»ясував обставини, які мають значення для справи. Відповідач визнає, що в порушення умов договору поставки зерна, здійснив лише часткову поставку товару позивачу, але порушення сталося не з його вини, у зв»язку з тим, що свою сільськогосподарську діяльність Дочірнє підприємство "КОЛОСИСТЕ" товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОПЛАЗА" частково здійснювало на території АР Крим: сіяли збирали врожаї зернових на орендованій землі, але внаслідок загострення ситуації в АР Крим блокувались пункти пропуску та контролю через державний кордон, які розташовані в АР Крим, що призвело до неможливості провадження діяльності відповідача. Таким чином, відповідач не мав можливості виконати свої договірні зобов»язання у встановлені строки та об»єми. Відповідач зазнав великих фінансових втрат в результаті втрати врожаю, поставив частину продукції позивачу, повернув решту суми передплати у розмірі 439 432, 38 грн., повністю компенсував позивачу відсотки за користування коштами у сумі 100 262, 82 грн.

У доповненні до апеляційної скарги відповідач зазначає, що 21.11.2014р. відповідач добровільно повернув позивачу попередню оплату - у розмірі 439 432, 88 грн. та 24 % річних за користування коштами - у розмірі 100 262, 82 грн., однак в порушення п.7.5 Договору, позивач через місяць 26.12.2014р. почав вимагати штраф у розмірі 50 % від суми передплати - 219 717, 19 грн.

Доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу:

У відзиві на апеляційну скаргу, позивач вважає, що рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.04.2015 року прийняте у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, з апеляційною скаргою не погоджується, просить залишити її без задоволення, а рішення - без змін на підставі того, що довідки про посівні площі та врожайність зернових культур відповідача за останні 5 років не містять жодної інформації про здійснення ним діяльності на території АР Крим. Також, майбутній врожай сільськогосподарських культур відповідача був застрахований, згідно умов договору страхування місцезнаходження посіву вказане за адресою: Дніпропетровська область, Нікопольський район, с. Веселе. Таким чином, ніякі обставини не впливали на виконання відповідачем зобов»язань за договором.

У додаткових письмових поясненнях позивач зазначив, що він скористався правом досудового врегулювання спору, вимагаючи від відповідача повернути заборгованість. Позивач вказав, що відповідач повернув позивачу суму попередньої оплати - 439 432, 38 грн. та 24 % річних за користування коштами - 100 262, 82 грн., тому вважає такі дії визнання відповідачем невиконання умов договору, що є підставою для стягнення 50 % штрафу - 219 717, 19 грн.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.05.2015р. апеляційна скарга прийнята до розгляду та призначена у судове засідання на 08.06.2015р. колегією суддів у складі: головуючий суддя Дармін М.О. (доповідач), судді: Березкіна О.В., Чус О.В.

У судовому засіданні 08.06.2015р. оголошувалась перерва до 24.06.2015р.

Розпорядженням виконуючого обов»язки голови Дніпропетровського апеляційного господарського суду Науменко І.М. від 24.06.2015р. змінено склад колегії суддів: головуючий суддя Дармін М.О. (доповідач), судді: Березкіна О.В., Величко Н.Л.

У судовому засіданні 24.06.2015 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обставини справи встановлені апеляційною інстанцією:

30.12.2013р. між Публічним акціонерним товариством "Аграрний фонд" (покупець) та Сільськогосподарським підприємством Дочірнє підприємство "Колосисте" Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроплаза" (постачальник) було укладено біржовий договір поставки зерна врожаю 2014 року № 1235Ф (далі - договір).

10.04.2014р. сторони договору підписали додатковий договір № 1 до договору (далі - додатковий договір №1), виклавши п.3.1, п.4.1 в наступній редакції:

- п. 3.1. Сума попередньої оплати (Пп) за цим договором складає 70% вартості всього обсягу товару, виходячи з мінімальної інтервенційної ціни на момент укладення договору та становить 1 015 907,20 грн., у тому числі ПДВ 169 317,87 грн. Попередня оплата здійснюється покупцем в два етапи згідно п. 4.1. цього договору;

- п. 4.1. Покупець протягом п'яти робочих днів з дня надходження на адресу документів визначених підпунктом 2.5. цього договору перераховує на поточний рахунок постачальника першу частину попередньої оплати, яка дорівнює 50 відсотків вартості всього обсягу товару, виходячи з мінімальної інтервенційної ціни на момент укладення договору і становить 725 648,00 грн., у тому числі ПДВ 120 941,33 грн. Постачальник у день надходження першої частини попередньої оплати на поточний рахунок видає покупцю видаткову накладну на відповідну суму, зареєстрованому у відповідному порядку. Після надання постачальником актів огляду посівів сільськогосподарських культур, які підтверджують прийняття на страхування посівів після початку вегетації, покупець перераховує на поточний рахунок постачальника другу частину попередньої оплати, яка дорівнює 20 відсотків вартості всього обсягу товару, виходячи з мінімальної інтервенційної ціни на момент укладення договору та становить 290 259,20 грн., у тому числі ПДВ 48 376,53 грн.

Додатковий договір набуває чинності та вважається укладеним з моменту його реєстрації Арбітражною біржею (п. 5 додаткового договору №1).

07.08.2014р. сторони договору підписали додатковий договір №2 до договору (часткова) (далі - додатковий договір №2), яким узгодили:

"3.3. Вартість партії товару (Вт) з урахуванням ПДВ визначається за формулою:

Вт=(Цт- Зт)хОт (грн.), де

Цт - ціна відповідно до Довідки Аграрної біржі про ціни на зернові культури врожаю 2014року, що склалася на момент поставки партії товару,

От - обсяг партії товару (тонн)."

- Постачальник передає покупцю у власність товар:

1) найменування товару 1, клас: пшениця м'яка 3 клас, якість згідно ДСТУ 3768:2010; базис постачання: Франко-склад Переробник, ПрАТ 53003, вул. Цюрупи, буд. 5, с. Коломійцеве, Криворізький р-н, Дніпропетровська область; От1, тонн: 36,670; Зн1, грн./тонна: 118,05; Цт1, грн/тонна разом з ПДВ: 2 190,00; (Цт1-Зн1), грн/тонна з ПДВ: 2 071,95; Вт1, грн., з ПДВ: 75 978,41.

2) найменування товару 2, клас: пшениця м'яка 5 клас, якість згідно ДСТУ 3768:2010; базис постачання: франко-склад Переробник, ПрАТ 53003, вул. Цюрупи, буд. 5, с. Коломійцеве, Криворізький р-н, Дніпропетровська область; От2, тонн: 243,690; Зн2, грн/тонна: 118,05; Цт1, грн/тонна, разом з ПДВ: 1780,00; (Цт2-Зн2), грн./тонна, разом з ПДВ: 1661,95; Вт2, грн., разом з ПДВ: 405 000,60.

3) найменування товару 3, клас: пшениця м'яка 6 клас, якість згідно ДСТУ 3768:2010; базис постачання: франко-склад Переробник, ПрАТ 53003, вул. Цюрупи, буд. 5, с. Коломійцеве, Криворізький р-н, Дніпропетровська область; От3, тонн: 58,160, Зн3, грн./тонна: 118,05, Цт3, грн./тонна, разом з ПДВ: 1 760,00; (Цт3-Зн3), грн./тонна, разом з ПДВ:1 641,95; Вт3, грн., разом з ПДВ: 95 495,81.

9.12.2013р. позивач перерахував відповідачеві попередню оплату у розмірі 1 015 907,20 грн. : 9.12.2013р. у розмірі 725 648,00 грн. (а.с. 25) та 2.06.2014р. у розмірі 290 259,20 грн. (а.с. 26).

На виконання умов договору відповідач поставив позивачу товар на суму 576 474,82 грн., що підтверджується актами передавання -приймання зерна, а саме:

- акт передавання-приймання зерна від 07.08.2014р. на суму 75 978,41 грн. (а.с. 22);

- акт передавання-приймання зерна від 07.08.2014р. на суму 405 000,60 грн. (а.с. 23);

- акт передавання-приймання зерна від 07.08.2014р. на суму 95 495,81 грн. (а.с. 24).

26.12.2014р. позивач направив на адресу відповідача вимогу № 3407 (а.с. 28) щодо повернення надмірно сплаченої попередньої оплати за товар, процентів у розмірі 24 % річних на суму попередньої оплати за кожен день користування коштами, обраховуючи від дня одержання цієї суми від покупця, та штрафу у розмірі 50% від суми попередньої оплати.

16.01.2015 р. позивач направляв на адресу відповідача вимогу № 03/68, в якій вказав, що відповідач повернув суму попередньої оплати у розмірі 439 432,38 грн. та сплатив проценти у розмірі 24% річних на загальну суму 100 262,82 грн., просить сплатити штраф у розмірі 50% від суми попередньої оплати, що становить 219 717,19 грн.(а.с. 29)

Відповідно до банківської виписки попередня оплата у розмірі 439 432,38 грн. (1015907,20 грн. - 576 747,82 грн.) та сплата 24% річних на загальну суму 100 262,82 грн. 21.11.2014р. ПАТ «Аграрний фонд» (а.с.27).

Мотиви з яких суд апеляційної інстанції виходив при прийнятті постанови:

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне:

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, при цьому, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Предметом позову є матеріальна правова вимога позивача про стягнення з відповідача 219 717,19 грн. - штрафу, який становить 50 % від суми попередньої оплати за зерно врожаю 2014 року, яке відповідач повинен був передати позивачеві у відповідності до вимог біржового договору поставки № 1235Ф.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

З урахуванням викладеного, колегією суддів визнається встановленою та обставина, що відповідачем неналежно виконані умови біржового договору поставки зерна врожаю 2014 року № 1235Ф, який укладено ним 30.12.2013р. з Публічним акціонерним товариством "Аграрний фонд" (покупець) в частині поставки зерна на загальну суму 439 432,38 грн.

Відмовляючи в застосуванні положень п.3 ч.1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України ч.3 ст. 551 Цивільного кодексу України ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України щодо зменшення розміру штрафу, місцевий господарський суд вказав в мотивувальній частині свого рішення, що відповідач вказав у відзиві, що відповідну діяльність здійснював лише частково на території АР Крим, а по-друге, не подав жодного доказу на підтвердження своїх доводів.

Проте з таким висновком суду, колегія суддів не може погодитися з огляду на наступне:

Відповідно до п.2 Постанови Пленуму ВГСУ від 23 березня 2012 року N 6 «Про судове рішення», рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого:

- чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються;

- чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин;

- яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

З огляду на вимоги частини першої статті 4 ГПК господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Пункт 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені) (п.3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Так, пунктом 1 ст. 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частина 3 ст. 551 ЦК України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Колегія суддів з урахування фактичних обставин справи вважає, що відповідач з урахуванням особливостей здійснюваною ним господарської діяльності з вирощування та збирання зернових, мав усі підстави розраховувати на своє належне виконання обов'язків з договору поставки зерна врожаю 2014 року № 1235Ф.

Винятковість випадку не є єдиною обставиною, яка на думку колегії суддів повинна бути врахована при застосуванні положень чинного законодавства про зменшення розміру неустойки.

Колегією суддів враховується ступінь виконання зобов'язання відповідачем, яка підтверджується наявними у справі доказами про передачу зерна позивачу - акти приймання - передачі від 07.08.2014р. на суму 75 978,41 грн. (а.с. 22); від 07.08.2014р. на суму 405 000,60 грн. (а.с. 23); від 07.08.2014р. на суму 95 495,81 грн. (а.с. 24) та перерахування відповідачем 21.11.2014р. 24% річних на загальну суму 100 262,82 грн., які підтверджено банківською випискою. (а.с.27)

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України, збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

З урахуванням вимог ч. 1 ст. 33, ч.2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає, що позивачем не надано доказів заподіяння йому збитків неналежним виконанням відповідачем умов договору.

Натомість, як вбачається з виписки за 21.11.2014р. (а.с. 27), ще до надсилання позивачем на адресу відповідача вимоги № 3407 від 26.12.2014р. (а.с. 28) щодо повернення надмірно сплаченої попередньої оплати за товар, процентів у розмірі 24 % річних на суму попередньої оплати за кожен день користування коштами, обраховуючи від дня одержання цієї суми від покупця, та штрафу у розмірі 50% від суми попередньої оплати, останній повернув ПАТ «Аграрний фонд» 439 432,38 грн. попередньої оплати та 24% річних на загальну суму 100 262,82 грн.

Розмір штрафу, який відповідно до п. 7.5. договору становить 50% від суми попередньої оплати з урахуванням відсутності заподіяння збитків ПАТ «Аграрний фонд» є на думку колегії суддів надмірно великим.

Враховуючи що порушення зобов'язання з боку ДП «Колосисте» ТОВ «Агроплаза» не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, з усіх конкретних обставин справи, колегія суддів доходить висновку що розмір стягуваного штрафу повинен бути зменшений до розумно прийнятного, а саме до 10% від суми не виконаного зобов'язання з відвантаження товару на 439 432,38 грн.

Аналогічна правова позиція, викладена в постанові Верховного суду України від 26.01.2010р., ухваленій у справі за позовом виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової працездатності до Центру медичної реабілітації та санаторного лікування «Крим», Міністерства оборони України про стягнення суми.

Колегією суддів не приймаються до уваги додаткові докази надані сторонами до апеляційного суду (а.с. 79-96, 100-102), оскільки сторони, в порушення вимог ч.1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України не обґрунтували неможливість їх подання до суду першої інстанції з причин, які від них не залежали.

Неповне встановлення обставин, що мають значення для справи, є порушенням вимог ст. 82 ГПК України, яка визначає, що судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи і у відповідності до п.1 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування рішення місцевого суду і прийняття нового, про часткове задоволення позовних вимог.

В зв'язку із частковим задоволенням позовних вимог, у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України підлягає зміні розподіл судових витрат.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "КОЛОСИСТЕ" товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОПЛАЗА" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.04.2015 року по справі № 904/1811/15 скасувати частково.

Прийняти нове, яким позов задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Колосисте" Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроплаза" (53245, Дніпропетровська область, Нікопольський район, с. Веселе, вул. Центральна, 21, ідентифікаційний код 32328792) на користь Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд" (01001, м. Київ, вул. Б. Грінченка, 1, ідентифікаційний код 38926880) штраф у розмірі 43 943,28 грн.;

Стягнути з Дочірнього підприємства "Колосисте" Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроплаза" (53245, Дніпропетровська область, Нікопольський район, с. Веселе, вул. Центральна, 21, ідентифікаційний код 32328792) на користь Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд" (01001, м. Київ, вул. Б. Грінченка, 1, ідентифікаційний код 38926880) витрати по сплаті судового збору у розмірі 878, 86 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд" (01001, м. Київ, вул. Б. Грінченка, 1, ідентифікаційний код 38926880) на користь Дочірнього підприємства "Колосисте" товариства з обмеженою відповідальністю "Агроплаза" (53245, Дніпропетровська область, Нікопольський район, с. Веселе, вул. Центральна, 21, ідентифікаційний код 32328792) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1757, 75 грн.

Постанова набирає чинності з дня її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дати її прийняття.

Повний текст постанови складено 25.06.2015р.

Головуючий суддя М.О. Дармін

Суддя О.В. Березкіна

Суддя Н.Л.Величко