Постанова № 45549291, 24.06.2015, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.06.2015 року Справа № 904/1161/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кузнецова В.О.

суддів: Науменка І.М., Вечірка І.О.,

секретар судового засідання: Петровська А.В.,

за участю сторін:

від позивача: Чумак О.В., представник, довіреність №5 від 01.01.2015 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2015р. у справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Продекспорт-2009", м.Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет", смт.Ювілейне, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості в сумі 528 829,93 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2015 р. у даній справі (суддя Мельниченко І.Ф.) стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю „АТБ-маркет" на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Продекспорт-2009" 485 122 88 коп. інфляції, 43 707 05 коп. річних, 10 576, 60 коп. судового збору.

Згадане рішення обґрунтовано посиланням на несвоєчасне виконання відповідачем рішення господарського суду м.Києва від 11.11.2014 р. у справі № 910/22290/14, а тому з урахуванням ст.625 ЦК України правомірними є вимоги позивача про стягнення з відповідача суми річних та індексу інфляції за весь час прострочення.

Не погодившись з даним рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову позивачу у позові до відповідача в повному обсязі.

Скаржник вважає, що доданий позивачем до позовної заяви розрахунок 3% річних та інфляційних збитків є не коректним з точки зору математичної правильності. Позивач при здійсненні своїх розрахунків фактично допустив «помилку» (на свою користь) у бік збільшення нарахованих річних та інфляційних відповідачу на загальну суму 35 764,17 грн., яка є істотною.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду залишити без змін.

Позивач зазначає, що рішення господарського суду прийнято у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, з дослідженням в повному обсязі всіх доказів, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

Відповідач не забезпечив в судове засідання явку повноважного представника, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Враховуючи, що явка представника відповідача в судове засідання обов'язковою не визнавалась, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за його відсутністю.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши відповідність оскарженого рішення нормам матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з урахуванням наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду м.Києва від 11.11.2014 р. у справі № 910/22290/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2015 р., стягнуто, зокрема, з товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Продекспорт-2009" заборгованість в розмірі 4 664 643 грн. 26 коп., три проценти річних в розмірі 98 558 грн. 45 коп., індекс інфляції в розмірі 747 358 грн. 12 коп., судовий збір в розмірі 73 080 грн. 00 коп.

Згаданим рішенням встановлено невиконання відповідачем умов договору № 25007 від 15.05.2010 р. щодо повної та своєчасної оплати товару.

Приписами п. 1 статті 193 ГК України та статті 526 ЦК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно вимог статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2014 р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» роз'яснено, що за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Рішення господарського суду м.Києва виконано відповідачем лише 29.01.2015 р., а отже відповідач прострочив виконання свого зобов'язання зі сплати грошових коштів на користь позивача, присуджених до стягнення зазначеним рішенням.

За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь позивача річних та інфляційних за період з 07.10.2014 р. по 28.01.2015р.

В пункті 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2014 р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» зазначено, що згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.97 N 62-97р; цього листа вміщено в газеті "Бизнес" від 29.09.97 N 39, а також в інформаційно-пошукових системах "Законодавство" і "Ліга".

Відповідно до листа Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 р. "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" індекси інфляції розраховуються Міністерством статистики України починаючи з серпня 1991 р. щомісячно і публікуються в пресі, зокрема, газеті "Урядовий кур`єр" в період з 5 по 10 число наступного за звітним місяця.

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, тому умовно слід рахувати, що сума внесена за період з 01 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня.

Враховуючи викладене, перевіривши розрахунок суми інфляційних втрат та 3% річних, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь позивача річних в сумі 43 707, 05 грн. та інфляційних втрат в сумі 485 122, 88 грн., тобто в межах суми заявленої в позові.

Доказів сплати інфляційних втрат за період з 01.10.2014 р. по 06.10.2014 р. відповідачем не надано.

З урахуванням викладеного, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення, прийнятого з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103,105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2015р. у справі № 904/1161/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом 20 днів.

Постанова складена в повному обсязі 25.06.2015 р.

Головуючий суддя В.О.Кузнецов

Судді І.М.Науменко

І.О.Вечірко