Постанова № 4554723, 09.12.2008, Чернігівський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.12.2008 року                                                                           у справі № 2-а-3855/08

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Скалозуб

Ю.О.,  при секретарі Грузновій О.Є.,  розглянувши у відкритому судовому

засіданні в приміщенні суду справу

за позовом                            управління     Пенсійного     фонду     України     в

Деснянському районі м.  Чернігова

до                                          державного підприємства «Чернігівторф»

про                                        стягнення   заборгованості   зі   сплати   страхових

внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне

страхування та фінансових санкцій

за                        участю

представників сторін:

від позивача                         Косаченко Н.В.,  довіреність № 393/01 від

14.02.2008 року

ВСТАНОВИВ:

До Чернігівського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м.  Чернігова до державного підприємства «Чернігівторф»,  в якому позивач просить винести рішення про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 87446, 29 грн.,  фінансової санкції в сумі 1150 грн. та 2047, 60 грн. пені.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Відповідач заперечень на позов не надав,  явку своїх представників в судове засідання не забезпечив,  хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.  У зв'язку з нез'явленням представників відповідача та ненаданням витребуваних доказів розгляд справи відкладався,  ухвала про призначення розгляду справи та повістки направлялися відповідачу за наявною у матеріалах справи адресою.

Відповідно до  ст.  128 КАС України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали,  заслухавши пояснення сторін,  всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини,  на яких ґрунтується позов,  об'єктивно оцінивши докази,  які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,  суд вважає,  що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно довідки ЄДРПОУ,  державне підприємство «Чернігівторф» зареєстровано Виконавчим комітетом Чернігівської міської ради та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Деснянському районі м.  Чернігова з 04.05.1992 року і є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до  ст.   ст.  14, 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV,  фізичні та юридичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності,  є страхувальниками для фізичних осіб,  які працюють у них на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах,  передбачених законодавством або за договорами цивільно - правового характеру,  а відповідно - платниками страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Згідно ч.3 ч.4  ст.  18 даного Закону страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем,  який справляється на всій території України в порядку встановленому цим Законом,  вони не включаються до складу податків,  інших обов'язкових платежів,  що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство.

Пунктом 6 ч.2  ст.  17 вказаного Закону передбачено,  що страхувальник зобов'язаний нараховувати,  обчислювати і сплачувати у встановлені строки і в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до п. 6  ст.  20 даного Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески,  нараховані з заробітної плати за відповідний базовий звітний період,  не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Як вбачається із розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування,  за липень 2008 року заборгованість відповідача по сплаті страхових внесків складає 87446, 29 грн.

Відповідно до п.1 та п.2  ст.  106 вказаного Закону встановлено,  що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах,  визначених цією статтею. Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки,  визначені статтею 20 цього Закону,  в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках,  передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону,  вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Згідно підпункту 2 пункту 9  ст.  106 вказаного Закону виконавчі органи

Пенсійного фонду застосовують до страхувальників фінансові санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків,  у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду,  накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:

· 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно;

· 20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно;

· 50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0, 1 відсотка зазначених сум коштів,  розрахована за кожний день прострочення платежу.

Враховуючи положення вказаних нормативних актів та розрахунки надані позивачем,  останнім застосовані до відповідача за несвоєчасну сплату страхових внесків фінансові санкції в розмірі 1150 грн. та нарахована пеня в сумі 2047, 60 грн.

На підставі цього було винесено рішення № 711 від 10.09.2008 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату страхових внесків.

Відповідно до п.3  ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»,  територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки,  визначені правлінням Пенсійного фонду,  надсилають страхувальникам,  які мають недоїмку,  вимогу про її сплату.

Як вбачається з матеріалів справи,  позивачем на адресу відповідача була направлена вимога № 2661/2912 від 02.09.2008 року яка отримана відповідачем 08.09.2008 року але сплачена не була.

Відповідно до ч. 1  ст.  71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини,  на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення,  крім випадків,  встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів,  які б спростовували доводи позивача,  відповідач суду не надав.

За таких обставин,  суд дійшов висновку,  що позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м.  Чернігова до державного підприємства «Чернігівторф» про стягнення заборгованості по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 87446, 29 грн.,  фінансовим санкціям в розмірі 1150 грн. та пені в сумі 2047, 60 грн.,  підлягають задоволенню повністю.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень,  звільненого від сплати судового збору,  а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень,  пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз,  судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4  ст.  94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись  ст.  ст.  9,  69-71,  94,  97,  158-163 КАС України,  Чернігівський

окружний адміністративний суд,  -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з державного підприємства «Чернігівторф» на користь управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м.  Чернігова (№ 25609303051155 в ЧОУ Ощадбанку,  МФО 353553,  код 21395284) борг зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за липень 2008 року в сумі 87446, 29 грн.,  фінансової санкції в сумі 1150 грн. та 2047, 60 грн. пені.

постанова відповідно до ч. 1  ст.  254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого цим Кодексом,  якщо таку заяву не було подано.

постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами,  встановленими  ст.  ст.  185-187 КАС України,  шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається у строк,  встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.