Ухвала суду № 45546686, 22.06.2015, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

22 червня 2015 рокум. ПолтаваСправа № 816/1591/15

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Канигіної Т.С.,

за участю:

секретаря судового засідання Кльопової І.Г.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом

позивача ОСОБА_3до відповідача Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській областітретя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Новосанжарський районний відділ управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській областіпро визнання протиправним та скасування наказів, зобов'язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

18 травня 2015 року ОСОБА_3 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Новосанжарський районний відділ управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про визнання протиправними та скасування пунктів 1 та 2 наказу начальника УМВС України в Полтавській області № 307 від 01.04.2015 в частині звільнення старшого дільничного інспектора міліції сектору ДІМ Новосанжарського РВ майора міліції ОСОБА_3, зобов'язання УМВС України в Полтавській області змінити формулювання наказу № 166 о/с від 03.04.2015 щодо звільнення старшого дільничного інспектора міліції сектору ДІМ Новосанжарського РВ майора міліції ОСОБА_3 "за власним бажанням", підстава рапорт ОСОБА_3 від 14.03.2015.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21 травня 2015 року адміністративний позов залишено без руху у звязку з пропущенням строку звернення до адміністративного суду та надано час позивачу для надання до Полтавського окружного адміністративного суду обґрунтованого клопотання про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду з письмовими поясненнями причин пропущення цього строку та доказів на підтвердження таких обставин.

02 червня 2015 року через канцелярію суду представником позивача надано до Полтавського окружного адміністративного суду клопотання про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду (а.с. 39).

У письмових поясненнях причин пропущення цього строку представник позивача зазначає, що ОСОБА_3М як колишній працівник Новосанжарського РВ УМВС України в Полтавській області протягом квітня 2015 року неодноразово звертався до керівництва райвідділу та працівників кадрового забезпечення про надання копій наказів, службових перевірок, але постійно "позивач чув відмови", що в Новосанжарському райвідділі дані документи відсутні, перебувають в УМВС України в Полтавській області. Коли позивач звертався до працівника кадрів УМВС України в Полтавській області, то чув зворотню відповідь, що документи в райвідділі. У звязку з тим, що позивач був мобілізований до військомату та втратив час для звернень та відвідувань, а "добитися" документів від міліції не вдалося, то останній "втратив будь-яку надію на це", тому змушений був звернутися до адвоката для захисту своїх прав. Позивач не зміг надати адвокату потрібний обсяг документів, тому адвокат відразу розпочав роботу зі збору потрібних документів, а саме: надання адвокатських запитів (а.с. 41) до УМВС України в Полтавській області та Новосанжарського РВ УМВС України в Полтавській області з метою отримання копій наказів, службових перевірок та інших документів.

Разом з тим позивачем не надано доказів поважності причин пропущення строку, визначені ухвалою суду від 21 травня 2015 року.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05 червня 2015 року провадження у справі відкрито та зобовязано позивача надати до суду докази того, що позивач протягом квітня 2015 року неодноразово звертався до Новосанжарського РВ УМВС України в Полтавській області та УМВС України в Полтавській області про надання копії наказу № 166 о/с від 03.04.2015 та копій матеріалів службових перевірок; докази мобілізації до військкомату в квітня 2015 року; письмові пояснення щодо дати отримання позивачем трудової книжки серії АВ № 456204.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05 червня 2015 року закінчене підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 17 червня 2015 року.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав клопотання про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду, просив його задовольнити.

17 червня 2015 року від представника відповідача надійшло клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду у звязку з порушенням позивачем строку звернення до адміністративного суду (а.с. 103).

Представник третьої особи у судове засідання не зявився, проте, надав клопотання від 16.06.2015 про розгляд справи без участі його представника (а.с. 109).

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

15 червня 2015 року від позивача надійшли письмові пояснення від 13.06.2015 (а.с.51) щодо причин пропущення строку для звернення до адміністративного суду та надані відповідні документи, зокрема копія заяви до Новосанжарського РВ УМВС України в Полтавській області від 07.04.2015 (а.с.53) про надання відповідних копій документів для оскарження звільнення в суді.

При цьому, суд не приймає до уваги дану заяву як доказ на підтвердження доводів позивача, оскільки на даній заяві відсутні будь-які відмітки про отримання адресатом, зокрема канцелярії Новосанжарського РВ УМВС України в Полтавській області, не додані відповідні фіскальні чеки на підтвердження факту надсилання вказаної заяви Новосанжарському РВ УМВС України в Полтавській області тощо.

У письмових поясненнях від 13.06.2015 позивач зазначає, що звертався лише в телефонному режимі до Новосанжарського РВ УМВС України, оскільки 08.04.2015 був мобілізований до Новосанжарського РВК Полтавської області (додає копію довідки № 3358 на імя позивача /а.с. 52/ ), та фізичної можливості "оббивати пороги райвідділу" чи їздити до УМВС області позивач не міг, тому що "йшла хвиля пятої черги мобілізації", позивач був повністю задіяний до роботи по відбору та призову громадян України до проходження строкової військової служби в лавах ЗСУ та призову по мобілізації.

За поясненням позивача, він на той і даний час займає посаду заступника військового комісара начальник відділу комплектування та призову Новосанжарського РВК. Позивач наголошує, що був звільнений 03.04.2015, проте, це була пятниця, наступні дні вихідні; 6-7 квітня 2015 року позивач проходив медичне обстеження та йому терміново потрібно було отримати трудову книжку, оскільки його 08.04.2015 повідомили, що він буде мобілізований. У письмових поясненнях від 13.06.2015 позивач зазначає, що точно не памятає коли отримав трудову книжку та не володіє документальною інформацією; памятає, що умовою отримання трудової книжки в УМВС Полтавської області у кадрового офіцера, який відповідає за Новосанжарський РВ, було те, що позивач у наказі напише "Згоден", лише після цього йому нададуть документи.

Позивач також стверджує, що звертався по робочому телефону щодо отримання копій наказів службових перевірок в УМВС Полтавської області до кадрового офіцера, який обслуговує Новосанжарський РВ, котрий у телефонному режимі повідомив позивача, що всі документи знаходяться у Новосанжарському РВ, тому позивачу свої питання потрібно вирішувати з райвідділом. Коли по телефону позивач звертався до начальника кадрів райвідділу ОСОБА_4, то останній повідомляв, що всі документи в УМВС Полтавській області.

За доводами позивача, 01.05.2015 у позивача був перший вихідний день, тому він вирішив скористатися допомогою адвоката ОСОБА_1, з яким було підписано договір та ним розпочато збір інформації відразу, коли почала працювати пошта. Після отримання всіх необхідних документів через адвоката, позивачем було підписано адміністративний позов, який у подальшому поданий до суду (а.с.51).

22 червня 2015 року від представника позивача надійшло обґрунтування до клопотання про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду, відповідно до якого представник ОСОБА_3 посилається на положення статті 17 Конституції України, Статут внутрішньої служби Збройних Сил України. При цьому представник ОСОБА_3 зазначає, що позивач намагався отримати відпустку для вирішення своїх питань, повязаних із оскарженням наказу про звільнення, але в рапорті від 17.04.2015 було відмовлено (а.с. 114), оскільки набув чинності Закон України від 04 липня 2014 року № 15 89-VII "Про внесення змін до деяких законів України щодо додаткових гарантій соціального захисту військовослужбовців у особливий період" (а.с.111).

З матеріалів справи вбачається, що наказом УМВС України в Полтавській області від 01.04.2015 № 307 наказано звільнити ОСОБА_3 з органів внутрішніх справ за грубе порушення службової дисциплини, недотримання ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 № 3460-ІV, наказів МВС України від 22.02.2012 № 155, від 22.10.2012 № 940, від 28.04.2009 № 181, від 19.11.2012 № 1050, що призвело до тяжких наслідків та резонансу в суспільстві (а.с. 57).

Дане дисциплінарне стягнення виконано наказом УМВС України в Полтавській області від 03.04.2015 № 166 о/с, яким ОСОБА_3 звільнено з органів внутрішніх справ за п. 64 «є» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (у запас за порушення дисципліни) /а.с. 58/.

З наказом УМВС України в Полтавській області від 01.04.2015 № 307 позивач ознайомлений 02.04.2015, що підтверджується власноручним написом ОСОБА_3, а саме: "ознайомлений та згоден", проставлено підпис і дату.

Витяг з наказу УМВС в Полтавській області від 03.04.2015 № 166 о/с позивачу вручено 03.04.2015, що підтверджується відповідним актом, долученим до матеріалів справи (а.с. 59).

Крім того, 03.04.2015 позивач отримав трудову книжку АВ № 456204, довідку взамін військового квитка № 3358 та припис для постановлення на військовий облік, що підтверджується його розпискою (а.с. 60).

Представником позивача у підтвердження доказів поважності причин пропуску процесуального строку на звернення до суду надані також: довідка від 19.06.2015 № 1629 про те, що ОСОБА_3 08.04.2015 призваний Новосанжарським районним військовим комісаріатом Полтавської області в Збройні сили України, ця довідка є підставою для призначення допомоги родині призваного і дає право на пільги і привілеї, встановлені для родин військовослужбовців (а.с.112); розпорядок роботи Новосанжарського РВК на 2015 навчальний рік, який передбачає обідню перерву (12:00-13:00) та наявність вихідних днів субота та неділя.

Указаний розпорядок дня не приймається судом як належний доказ, оскільки даний розпорядок стосується навчання, а позивач займає посаду заступника військового комісара начальник відділу комплектування та призову Новосанжарського РВК.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами 1, 3 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.

Насамперед це, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно - правових відносинах.

Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Отже, для вирішення питання про правильність застосування строку звернення до суду з захистом прав, свобод та інтересів особи необхідно з'ясувати, яким саме рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені права цієї особи, коли розпочався перебіг цього строку.

Згідно з частиною 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Таким чином, перебіг строку звернення до адміністративного суду розпочався саме з моменту, коли позивач дізнався про порушене право, а не з моменту звернення на отримання адвокатом відповідей на адвокатський запит від УМВС України в Полтавській області. Натомість, як вбачається з матеріалів справи, з адміністративним позовом ОСОБА_3 звернувся до суду лише 18.05.2015.

Суд зазначає, що представником позивача не надано доказів на підтвердження неодноразового звернення позивача до керівництва райвідділу та працівників кадрового забезпечення про надання копій оспорюваних наказів, у звязку з чим не мав змоги надати адвокату потрібний обсяг документів. Матеріалами справи підтверджено обізнаність позивача про наявність відповідних наказів (власноручний напис ОСОБА_3 на наказі; акт про вручення гр. ОСОБА_3 витягу з наказу в частині його звільнення; розписка ОСОБА_3 про отримання трудової книжки АВ № 456204 та припису від 03.04.2015 № 1/6-1275 /а.с. 57, 59, 60/.

Також представником позивача не надано доказів на підтвердження фізичної неможливості позивача відлучитися від робочого місця та звернутися до адвоката до 01.05.2015, зокрема доказів на підтвердження відсутності вихідних днів та обідньої перерви.Згідно з частиною 1 статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Суд зазначає, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Проте позивач не надав належних та допустимих доказів у розуміння статті 70 КАС України на підтвердження поважності причин пропущення строку для звернення до адміністративного суду.

Згідно з пунктом 9 частини 1 статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Відповідно до частини 3 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України якщо в ході судового розгляду справи суд встановить, що провадження у справі відкрито за позовною заявою, поданою з пропущенням установленого законом строку звернення до адміністративного суду, або викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, позовна заява залишається без розгляду.

Враховуючи викладене, беручи до уваги наявність у суду повноважень на стадії судового розгляду справи вирішувати питання про пропущення позивачем строків звернення до адміністративного суду або про поважність причин пропущення таких строків, зважаючи на те, що позивачем не зазначено, а судом під час судового розгляду не встановлено будь-яких причин, які б свідчили про поважність пропущення позивачем строків звернення до адміністративного суду, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення адміністративного позову без розгляду.

Керуючись статтями 99, 100, 155, 158, 160, 165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Новосанжарський районний відділ управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування наказів, зобов'язання вчинити дії залишити без розгляду.

Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що ухвала суду не набрала законної сили.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали виготовлено 25 червня 2015 року.

СуддяТ.С. Канигіна