Постанова № 45546621, 24.06.2015, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2015 року м.ПолтаваСправа № 816/1909/15

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Удовіченка С.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Панькіної А.С.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Добробут" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

02 червня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Добробут" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення - рішення від 26 грудня 2014 року №0007602201/3097.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами перевірки спірне податкове повідомлення-рішення прийняте всупереч нормам Податкового кодексу України. Вказував на те, що податковий орган дійшов помилкових висновків щодо того, що ТОВ АФ "Добробут" здійснюючи роздрібну торгівлю на ринках, ярмарках, а також на території села повинно було здійснювати з використанням реєстратора розрахункових операцій. Зазначав, що позивач є сільськогосподарським товаровиробником та виробляє власну продукцію цукру, тваринництва, зерновідходів які і реалізовував.

Відповідач проти позову заперечував вказуючи на правомірність зафіксованих актом перевірки від 03 грудня 2014 року №2769/16-03-22-01-08/32682703 порушень Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Зазначав, що реєстратори розрахункових операцій не застосовуються у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю агрофірма "Добробут" (код ЄДРПОУ 32682703) зареєстровано як юридична особа 07 жовтня 2003 року (т.1 а.с. 183).

У позивача наявне свідоцтво про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість (т.1 а.с.182).

Кременчуцькою ОДПІ, у період з 16 жовтня 2014 року по 26 листопада 2014 року, згідно підпункту 20.1.4, підпункту 20.1.8 пункту 20.1 статті 20, статті 77, пункту 82.1 статті 82 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма "Добробут" по питанню дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2012 року по 30 червня 2014 року, законодавства про збір та облік єдиного соціального внеску за період з 01 січня 2011 року по 30 червня 2014 року.

Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оспорюється.

За результатами перевірки складено акт від 03 грудня 2014 року №2769/16-03-22-01-08/32682703 (т.1 а.с. 135-136), за висновками якого, зокрема встановлено порушення пункту 1 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06 липня 1995 року №265/95-ВР в редакції Закону України від 01 червня 2000 року №1776 -III із змінами та доповненнями, а саме: непроведення розрахункових операцій на повну суму покупки через зареєстрований, опломбований та переведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій на суму 65752 грн.

На підставі акту перевірки від 03 грудня 2014 року №2769/16-03-22-01-08/32682703, Кременчуцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 26 грудня 2014 року №0007602201/3097 (т.1 а.с. 13), яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 309537 грн.

Позивач, не погоджуючись із позицією відповідача щодо застосування штрафних санкцій, звернувся до суду з вимогою про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26 грудня 2014 року №0007602201/3097.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Завданням адміністративного судочинства, згідно частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Надаючи правову оцінку спірному податковому повідомленню - рішенню, суд дійшов до наступних висновків.

Законом який визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг є Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06 липня 1995 року №265/95-ВР (далі по тексту - Закон України №265/95-ВР), дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Розрахунковою операцією у розумінні статті 2 вищевказаного Закону є приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця;

Відповідно до пункту 1 статті 3 Закону України №265/95-ВР (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України №265/95-ВР реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються: при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою (за наявності) у встановленому порядку.

Згідно статті 10 Закону України №265/95-ВР перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов'язковим, встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної економічної, фінансової політики. Розрахункові книжки не застосовуються у випадках здійснення підприємницької діяльності, визначених статтею 9 цього Закону.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року №1336 "Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" затверджено перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, а саме роздрібну торгівлю на ринках, ярмарках (за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу та роздрібну торгівлю та громадське харчування на території села, що здійснюється підприємствами споживчої кооперації, а також сільськогосподарськими товаровиробниками, які використовують продукцію власного виробництва.

Відповідно до пункту 14.1.235. Податкового кодексу України сільськогосподарський товаровиробник - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Згідно пункту 1 статті 1 Закону України "Про сільськогосподарський перепис" виробники сільськогосподарської продукції - юридичні особи всіх організаційно-правових форм господарювання та їх відокремлені підрозділи, фізичні особи (фізичні особи - підприємці, домогосподарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою класифікацією видів економічної діяльності, мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 1 Закону України "Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 років від 18 січня 2001 року №2238-III сільське господарство (сільськогосподарське виробництво) - вид господарської діяльності з виробництва продукції, яка пов'язана з біологічними процесами її вирощування, призначеної для споживання в сирому і переробленому вигляді та для використання на нехарчові цілі;

Продукція сільського господарства (сільськогосподарська продукція) - продукція, що виробляється в сільському господарстві та відповідає кодам 01.11-01.42 та 05.00.1-05.00.42 Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016-97 (пункт 7 частини першої статті 1 Закону України "Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 років).

У статті 1 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР дано визначення повного технологічного циклу виробництва - сукупність приміщень, технологічного та іншого обладнання, відповідних технологічних процесів, що забезпечують переробку сировини в продукцію, готову для реалізації кінцевому споживачу, а також лабораторій, акредитованих органами виконавчої влади, уповноваженими відповідно до законодавства;

На підтвердження того факту, що позивач є сільськогосподарським товаровиробником останнім надано свідоцтво №200094822 про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість (т.1 а.с. 182). Крім того, згідно довідки АБ №276764 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (т.1 а.с. 183) видами діяльності ТОВ АФ "Добробут" за КВЕД-2010 є: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, вирощування інших однорічних і дворічних культур, вирощування овочів і баштанових культур, кореноплодів і бульбоплодів, розведення великої рогатої худоби молочних порід, розведення свиней, виробництво цукру.

Також судом встановлено, що в спірний період позивачем вироблялася власна продукція, зокрема цукор, тваринництво (свині) та зерновідходи, що підтверджується звітами Державного статистичного спостереження, технічними звітами, звітами про рух тварин, актами на оприбуткування приплоду тварин (т.1 а.с. 184-221, 241-242, т.2 а.с. 94-108, 114-129).

На підтвердження наявності у позивача посівних площ та основних засобів для ведення власного сільськогосподарського товаровиробництва ТОВ АФ "Добробут" надано звіти Державного статистичного спостереження про наявні посівні площі сільськогосподарських культур (т.1 а.с. 222-240), оборотно сальдові відомості по рахунку 271 "Місце зберігання" Ячмінь ярий, рахунку 261 "Місце зберігання" Цукор з власної сировини, рахунку 213 "Свині", податкові деклараціїї з фіксованого сільськогосподарського податку, довідки про наявні в користуванні ТОВ АФ "Добробут" земельні ділянки (т.1а.с. 243-252, т.2 а.с. 39, 197-255, т3 а.с. 1-250, т.4 а.с. 1-280, т.5 а.с. 1-252, т.6 а.с. 1-145, 147-188).

Як встановлено в ході судового розгляду у спірному періоді ТОВ АФ "Добробут" здійснювало торгівлю продукції на ринках, ярмарках та на території села на підтвердження чого останнім надано: прибуткові касові ордери від 03 квітня 2012 року №380, від 27 квітня 2012 року №474, від 10 травня 2012 року №516, від 10 травня 2012 року №517, від 11 червня 2012 року №658, від 11 червня 2012 року №669, від 11 червня 2012 року №670, від 11 червня 2012 року №671, від 21 червня 2012 року №712, від 20 липня 2012 року №822, від 18 грудня 2012 року №1454 та від 19 березня 2013 року №375; реєстри накладних на продаж свиней; реєстр на видачу зерновідходів кукурудзи, накладні (т.2 а.с. 1-17, 18-20, 109-113).

Судом встановлено, що операції з продажу сільськогосподарської продукції та прибуткові касові ордери відображені в Касовій книгі ТОВ АФ "Добробут" за відповідний період (т.2 а.с. 24-38).

Посилання представника відповідача на лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 08 квітня 2005 року №2584 "Про розгляд запиту (щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій при реалізації продукції власного виробництва)" та лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, від 13 листопада 2009 року №14015 "Щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій при реалізації продукції власного виробництва", як на підставу застосування позивачем реєстраторів розрахункових операцій не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, оскільки ТОВ АФ "Добробут" здійснювало реалізацію сільськогосподарської продукції власного виробництва на ринках та ярмарках, що встановлено і в самому акті перевірки від 03 грудня 2014 року №2769/16-03-22-01-08/32682703.

Отже, дослідження наявних у справі доказів у їх сукупності, дає суду підстави для висновку про відсутність в діях ТОВ АФ "Добробут" порушень пункту 1 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06 липня 1995 року №265/95-ВР в редакції Закону України від 01 червня 2000 року №1776 -III із змінами та доповненнями, визначених актом перевірки 03 грудня 2014 року №2769/16-03-22-01-08/32682703, на підставі висновків якого відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 26 грудня 2014 року №0007602201/3097.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, незважаючи на вимогу частини другої статті 71 цього Кодексу щодо процесуального обовязку відповідача, останній в ході судового розгляду справи правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення №0007602201/3097 від 26 грудня 2014 року, яким до позивача застосовані штрафні санкції в розмірі 309537 грн. не довів, а відтак позовні вимоги ТОВ АФ "Добробут" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про наявність законних підстав для задоволення адміністративного позову щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0007602201/3097 від 26 грудня 2014 року.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Як свідчить наявне у матеріалах справи платіжне доручення від 27 травня 2015 року №с8-10459, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом ТОВ АФ "Добробут" сплачено 10 відсотків розміру ставки судового збору, що становить 487,20 грн.

Отже, стягненню з Державного бюджету України на користь позивача підлягає сума фактично сплаченого судового збору в розмірі 487,20 грн.

В силу пункту 21 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" органи доходів і зборів звільнені від сплати судового збору, а тому судовий збір в сумі, що становить 90 відсотків розміру ставки судового збору, з відповідача до державного бюджету не стягується.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Добробут" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 26 грудня 2014 року №0007602201/3097.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Добробут" судові витрати, понесені у зв'язку зі сплатою судового збору у розмірі 487,20 грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено 25 червня 2015 року.

СуддяС.О. Удовіченко