Постанова № 45546191, 24.06.2015, Луганський окружний адміністративний суд

10.2.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 червня 2015 рокуСєвєродонецькСправа № 812/309/15

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Басової Н.М.,

при секретарі судового засідання: Ждановій Г.Є.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за адміністративним позовом Луганського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення допомоги по безробіттю,-

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Луганського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення допомоги по безробіттю.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що у Луганському міському центрі зайнятості на обліку в якості безробітного перебував громадянин ОСОБА_1 у період з 03.01.2013 по 07.10.2013, статус безробітного надано 03.01.2013.

При реєстрації в центрі зайнятості ОСОБА_1 був ознайомлений з обовязками громадянина, зареєстрованого у державній службі зайнятості, а також зазначив, що не має доходів. Окрім того, відповідач зобовязався у разі виявлення факту недостовірності наданої ним інформації повернути незаконно отримані кошти в повному обсязі, що підтверджується його особистим підписом.

В результаті обміну даними з ДПА за 2 квартал 2013 року було виявлено, що ОСОБА_1 був нарахований дохід згідно цивільно-правового договору від ТОВ ФУ «ЦФР» у сумі 322,00 грн.

Таким чином, у період перебування на обліку як безробітний, відповідач став зайнятою особою та в порушення п.2 ст.36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 №1533-ІІІ не повідомив центр зайнятості про обставини, що впливають на умови виплати забезпечення та надання соціальних послуг, незаконно отримав допомогу по безробіттю за період з 22.05.2013 по 06.10.2013 у сумі 9512грн.34коп.

На підставі викладеного, позивач просив суд стягнути з відповідача загальну суму незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 9512грн.34коп.

В судове засідання представник позивача не прибув. Надав суду клопотання про розгляд справи без його участі. Підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд їх задовольнити (а.с.41).

Відповідач в судове засідання не прибув. Про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином (а.с.40). Причини неявки суду не повідомив.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про можливість розглядати справу у відсутності сторін на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд приходить до такого.

03.01.2013 року ОСОБА_1 була подана заява про надання статусу безробітного до Луганського міського центру зайнятості (а.с.5).

Луганським міським центром зайнятості, згідно наказу № НТ130110 від 10.01.2013 року відповідачу було надано статус безробітного та розпочато виплату допомоги по безробіттю з 10.01.2013 року (а.с.7).

Згідно акту №39-2013-2 від 24.01.2014 року розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» Луганським міським центром зайнятості було встановлено, що громадянин ОСОБА_1 виконував роботу за цивільним договором №2013-07/180 з ТОВ «Фінансова Компанія «Центр фінансових рішень» від 22.05.2013 року. За надані послуги відповідачу у червні 2013 року нараховано дохід у сумі 322грн. (а.с.21).

Наказом від 07.10.2013 № НТ131007 ОСОБА_1 було припинено виплату допомоги по безробіттю (а.с.7).

Відповідно до статті 2 Закону України "Про зайнятість населення" від 1 березня 1991 року №803-XII (далі - Закон) безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Частина 2 статті 36 Закону покладає на застрахованих осіб, зареєстрованих в установленому порядку як безробітні, обов'язок своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Положеннями п.п.5 п.5.5 "Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності", затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України №307 від 20.11.2000 року передбачено, що виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою діяльністю або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт за цивільно-правовими угодами).

29.01.2014 позивачем було винесено наказ №02-б від 29.01.2014 (а.с.12) та складено повідомлення, щодо незаконного отримання допомоги по безробіттю ОСОБА_1, та відповідачу було запропоновано добровільно повернути незаконно отриману допомогу по безробіттю за період з 22.05.2013 по 06.10.2013 в розмірі 9512,34 грн. протягом 15 календарних днів з дня отримання листа (а.с.23). Зазначене повідомлення отримано особисто відповідачем 29.01.2014 року, про що свідчить особистий підпис на листі (а.с.23). В той же день відповідачем надано заяву до Луганського міського центру зайнятості, щодо надання розстрочки для повернення отриманої допомоги (а.с.13).

До теперішнього часу заборгованість відповідачем не сплачена.

Частиною 3 ст.36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання послуг.

Статтею 39 вказаного Закону визначено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Луганського міського центру зайнятості підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалено на користь сторони - субєкта владних повноважень, судовий збір з відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень, не стягується.

Керуючись статтями 69-72,94,160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Луганського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення допомоги по безробіттю задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1, 91000) на користь Луганського міського центру зайнятості (код ЄДРПОУ 13392912, адреса: вул.Леніна, 132, смт.Біловодськ, Луганська область, 92800) незаконно отриману допомогу по безробіттю у розмірі 9512грн. 34коп. (девять тисяч пятсот дванадцять гривень 34 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя ОСОБА_2