Постанова № 45546167, 24.06.2015, Луганський окружний адміністративний суд

8.2.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 червня 2015 рокуСєвєродонецькСправа № 812/435/15

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Свергун І.О.,

за участі секретаря Лященка А.Ю.,

представника позивача ОСОБА_1 (довіреність від 20.04.2015 № 6736/12-14-10),

представника відповідача ОСОБА_2 (довіреність від 25.12.2014 № 45),

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Луганськгаз в особі Сєвєродонецького міжрайонного управління по експлуатації газового господарства про стягнення податкової заборгованості в сумі 561443,97 грн.,

ВСТАНОВИВ:

03 червня 2015 року Державна податкова інспекція у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області (надалі ДПІ у м. Сєвєродонецьку, позивач) звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» (надалі ПАТ «Луганськгаз» в особі Сєвєродонецького МРУЕГГ, відповідач), в якому просить стягнути кошти з відповідача за податковим боргом з рахунків у банках, обслуговуючих боржника, з: авансових внесків з податку на прибуток у сумі 548051 грн., земельного податку з юридичних осіб у сумі 12676,45 грн., збору за спеціальне використання води в сумі 163,97 грн., орендної плати з юридичних осіб у сумі 552,55 грн. В обґрунтування вимог позивач зазначає наступне.

Відповідач перебуває на обліку у позивача як платник податків. У зв'язку з несплатою податкових зобов'язань у відповідача виник податковий борг з авансових внесків з податку на прибуток у сумі 548051 грн., земельного податку з юридичних осіб у сумі 12676,45 грн., збору за спеціальне використання води в сумі 163,97 грн., орендної плати з юридичних осіб у сумі 552,55 грн.

З метою стягнення податкового боргу ДПІ у м. Сєвєродонецьку було виставлено відповідачу податкову вимогу форми «Ю» № 658-25 від 03.09.2014.

Вжиті заходи не призвели до погашення податкового боргу.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, вважає, що позов заявлено передчасно. Посилається, що внаслідок проведення бойових дій та інших негативних факторів з липня 2014 року Товариство стало неспроможним виконувати податкові зобов'язання щодо обчислення, декларування та сплати податків (зборів) у порядку та строки, визначені ПК України. За заявою ПАТ «Луганськгаз» було видано Сертифікат (висновок) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 02.10.2014 № 749. В сертифікаті зазначено, що відповідно до п.п. 100.4 та 100.5 ст. 100 ПК України ТПП України засвідчила настання обставин форс-мажору (непереборної сили) з 01.07.2014 для ПАТ «Луганськгаз» при здійсненні господарської діяльності на території Луганської області щодо виконання законодавчих актів, які стосуються справляння та сплати податків та інших обов'язкових платежів. Також відповідач посилається на втрату документів у зв'язку з захопленням будівлі Товариства у м. Луганську. Крім того, зазначає, що Товариством було отримано податкову консультацію від СДПІ з ОВП у м. Луганську МГУМД, в якій податковий орган визначив процедуру виконання приписів Податкового кодексу України в умовах дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які полягають у тому, що реалізація права платників податків на відстрочення, розстрочення, списання податкового боргу та продовження граничного строку для подання податкової декларації може бути здійснено не раніше, ніж протягом тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення обставин непереборної сили, в разі подання заяви та її документального обґрунтування. Враховуючи викладене, відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного.

Судом установлено, що ПАТ «Луганськгаз» зареєстроване в якості юридичної особи, Сєвєродонецьке міжрайонне управління по експлуатації газового господарства є філією ПАТ «Луганськгаз» (арк. справи 18-21, 42-44). Сєвєродонецького МРУЕГГ ПАТ «Луганськгаз» перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Сєвєродонецьку з 25.02.1999 (арк. справи 45).

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом.

Відповідно до п. п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк);

Відповідно до п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Податковий агент зобовязаний сплатити суму податкового зобовязання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Судом установлено, що у зв'язку з несплатою податкових зобов'язань з податку на додану вартість у строки, передбачені законодавством, у відповідача виник податковий борг на загальну суму 561443,97 грн., який складається з: авансових внесків з податку на прибуток у сумі 548051 грн. згідно з розрахунком від 03.03.2014 № НОМЕР_1 (арк. справи 40), земельного податку з юридичних осіб у сумі 12676,45 грн. згідно з податковою декларацією від 17.02.2014 № НОМЕР_2 (арк. справи 29-30), збору за спеціальне використання води в сумі 163,97 грн. згідно з податковою декларацією від 03.07.2014 № НОМЕР_3 (арк. справи 37-39), орендної плати з юридичних осіб у сумі 552,55 грн. згідно з податковою декларацією від 16.05.2014 № НОМЕР_4 (арк. справи 35-36).

Сума заборгованості підтверджується обліковими картками платника податків (арк. справи 9-16).

З метою стягнення податкового боргу ДПІ у м. Сєвєродонецьку було виставлено відповідачу податкову вимогу форми «Ю» № 658-25 від 03.09.2014 (арк. справи 17).

Вжиті заходи не призвели до погашення податкового боргу.

Таким чином, обставини, на які посилається позивач, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.

Щодо обставин, на які посилається відповідач у своїх запереченнях, суд зазначає наступне.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки субєктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, визначено Законом України від 02.09.2014 № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (далі Закон № 1669-VII).

Згідно зі ст. 6 Закону № 1669-VII під час проведення антитерористичної операції звільнено субєктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Відповідно до ст. 1 Закону № 1669-VII, період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Відповідно до ст. 10 Закону № 1669-VI, протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобовязань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Судом установлено, що відповідачем отримано Сертифікат № 749 (висновок) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) Торгово-промислової палати України від 02.10.2014 № 3497/05-4, згідно з яким Торгово-промислова палата України засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 01 липня 2014 року для Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» при здійсненні господарської діяльності на території Луганської області щодо виконання законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов'язкових платежів. На момент видачі сертифікату (висновку) ТПП України обставини непереборної сили тривають та дату закінчення їх строку встановити неможливо.

Частиною 5 статті 11 Закону № 1669-VII передбачено, що Кабінету Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону необхідно, зокрема, затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.

Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція затверджено Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р.

Зазначене розпорядження набрало чинності 05.11.2014 після оприлюднення у офіційному виданні «Голос України» від 05.11.2014 № 213.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 1079-р зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015 у справі № 826/18327/14 визнано нечинним розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року № 1079-р «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р».

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015 залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.04.2015 К/800/19383/15 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Кабінету Міністрів України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.01.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015, та зупинено виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.01.2015 та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015 до розгляду касаційної скарги у Вищому адміністративному суду України.

Таким чином, на теперішній час розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 1079-р є чинним.

З огляду на наведене, на даний момент перелік населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція, є не визначеним, що робить неможливим застосовування положень Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

Крім того, відповідно до ст. 1 Податкового кодексу України цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 9.1.10 п. 9.1 ст. 9 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до загальнодержавних податків та зборів відносилась плата за землю.

Таким чином, Податковий кодекс України є спеціальним кодифікованим законом, виключно яким врегульовано відносини у сфері оподаткування, в тому числі й в частині справляння плати за землю.

Статтею 2 Кодексу встановлено, що зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу.

Проте, суд вважає за необхідне зазначити, що Законом № 1669 не визначено порядок застосування вказаних, зокрема, у статті 6 тимчасових заходів. Прийняття такого Закону не зумовило зупинення або зміну порядку адміністрування податків та зборів; права та обов'язки платників податків та зборів; компетенцію контролюючих органів; повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю; а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Тобто, Закон № 1669 не змінив регулювання податкових відносин, які врегульовані спеціальним законом - Податковим кодексом України, який, відповідно, і має вищу юридичну силу порівняно із Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

Враховуючи, що застосування до спірних правовідносин Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на даний час є неможливим, а тому підстав для звільнення відповідача від сплати земельного податку та орендної плати за землю судом не приймаються.

Щодо сплати авансових внесків з податку на прибуток та збору за спеціальне використання води, то чинне законодавство не містить норм щодо звільнення платників від їх справляння у зв'язку з проведенням бойових дій чи інших обставин непереборної сили.

Судом також не приймаються посилання відповідача на Порядок розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574, та на Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 577, оскільки відповідач не звертався до органів доходів і зборів з відповідних питань.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Луганськгаз в особі Сєвєродонецького міжрайонного управління по експлуатації газового господарства про стягнення податкової заборгованості в сумі 561443,97 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Луганськгаз в особі Сєвєродонецького міжрайонного управління по експлуатації газового господарства на користь Державного бюджету України податковий борг з: авансових внесків з податку на прибуток у сумі 548051 грн. 00 коп. (п'ятсот сорок вісім тисяч п'ятдесят одна грн. 00 коп.) на р/р № 33114347700080, код платежу 11024000, банк ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013, отримувач УК у м. Сєвєродонецьку, код отримувача 37944909; земельного податку з юридичних осіб у сумі 12676 грн. 45 коп. (дванадцять тисяч шістсот сімдесят шість грн. 45 коп.) на р/р № 33219811700080, код платежу 18010500, банк ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013, отримувач УК у м. Сєвєродонецьку, код отримувача 37944909; збору за спеціальне використання води в сумі 163 грн. 97 коп. (сто шістдесят три грн. 97 коп.) на р/р № 33115357700080, код платежу 13020100, банк ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013, отримувач УК у м. Сєвєродонецьку, код отримувача 37944909; орендної плати за землю з юридичних осіб у сумі 552 грн. 55 коп. (п'ятсот п'ятдесят дві грн. 55 коп.) на р/р № 33218812700080, код платежу 18010600, банк ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013, отримувач УК у м. Сєвєродонецьку, код отримувача 37944909; за рахунок коштів платника з рахунків у банках, що його обслуговують.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено 25 червня 2015 року.

Суддя ОСОБА_3